Постанова

від 22.04.2021 по справі 905/716/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 905/716/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ф Груп" (далі - ТОВ "Дабл Ф Груп", позивач) - не з`явились,

відповідача - Фізичної особи-підприємця Мостового Микити Вікторовича (далі - ФОП Мостовий М.В., відповідач) - не з`явились,

розглянувши заяву ТОВ "Дабл Ф Груп"

про розподіл судових витрат

у справі №905/716/20

за позовом ТОВ "Дабл Ф Груп"

до ФОП Мостовий М.В.

про захист права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг та стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дабл Ф Груп" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ФОП Мостового М.В. про заборону останньому здійснювати будь-яке використання знаку для товарів і послуг ТМ "Сирне королівство" у господарській діяльності без дозволу ТОВ "Дабл Ф Груп"; зобов`язання ФОП Мостового М.В. повернути ТОВ "Дабл Ф Груп" "Пакет рекомендацій" по веденню бізнесу "Сирне королівство"; стягнення з ФОП Мостового М.В. роялті за користування торговельною маркою.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.09.2020 позовні вимоги задоволено частково:

- закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов`язання ФОП Мостового М.В. повернути ТОВ "Дабл Ф Груп" "Пакет рекомендацій" по веденню бізнесу "Сирне королівство" у зв`язку з відсутністю предмету спору;

- заборонено ФОП Мостовому М.В. здійснювати будь-яке використання знаку для товарів і послуг ТМ Сирне королівство у господарській діяльності без дозволу ТОВ "Дабл Ф Груп";

- стягнуто з ФОП Мостового М.В. на користь ТОВ "Дабл Ф Груп" роялті за користування торговельною маркою в сумі 80 907,00 грн та судовий збір в сумі 6 306,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.2020 з відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 910,24 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020:

- рішення Господарського суду Донецької області від 09.09.2020 у справі №905/716/20 скасовано частково;

- відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ФОП Мостового М.В. на користь ТОВ "Дабл Ф Груп" роялті за користування торговельною маркою в сумі 80 907,00 грн, а також у стягненні судового збору за позовом в сумі 2 102,00 грн;

- в решті рішення Господарського суду Донецької області від 09.09.2020 у справі №905/716/20 залишено без змін, та відмовлено в решті вимог апеляційної скарги;

- з позивача на користь відповідача стягнуто судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 3 153,00 грн.

Іншою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020:

- додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2020 у справі №905/716/20 скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в сумі 2 000,00 грн;

- в решті додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2020 у справі № 905/716/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020:

- заяву ТОВ "Дабл Ф Груп" про розподіл судових витрат у справі №905/716/20 задоволено частково;

- стягнуто з ФОП Мостового М.В. на користь ТОВ "Дабл Ф Груп" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн;

- в решті вимог заяви ТОВ "Дабл Ф Груп" про розподіл судових витрат у справі №905/716/20 відмовлено;

- заяву ФОП Мостового М.В. про стягнення вартості послуг, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у розмірі 25 000,00 грн у справі №905/716/20 задоволено;

- стягнуто з ТОВ "Дабл Ф Груп" на користь ФОП Мостового М.В. судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Не погоджуючись з додатковою постановою, ТОВ "Дабл Ф Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати її повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ФОП Мостового М.В. про стягнення вартості послуг, пов`язаних з наданням правової допомоги, а заяву ТОВ "Дабл Ф Груп" про розподіл судових витрат задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі №905/716/20 за касаційною скаргою ТОВ "Дабл Ф Груп" та призначено до розгляду на 08.04.2021.

06.04.2021 та 07.04.2021 на електронну адресу Верховного Суду (з використанням ЕЦП) надійшли аналогічні за змістом заяви ТОВ "Дабл Ф Груп" про розподіл судових витрат в суді касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 08.04.2021 касаційну скаргу ТОВ "Дабл Ф Груп" задоволено частково. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №905/716/20 у частині задоволення заяви ФОП Мостового М.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 25 000,00 грн скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ФОП Мостового М.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В іншій частині додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 залишено без змін.

13.04.2021 від ТОВ "Дабл Ф Груп" надійшла заява з додатками про розподіл судовий витрат в суді касаційної інстанції з проханням стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 15 000 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 заяву ТОВ "Дабл Ф Груп" призначено до розгляду на 22.04.2021.

19.04.2021 на електронну адресу Верховного Суду (з використанням ЕЦП) надійшли заперечення (відзив) від ФОП Мостового М.В. щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в яких він просить залишити без задоволення заяву ТОВ "Дабл Ф Груп" та здійснити розгляд справи без участі відповідача. ФОП Мостова М.В. зазначає, що не отримав заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких просить позивач та доказів їх обґрунтування, а тому не обізнаний в повній мірі про заявлені позивачем витрати. Водночас, оцінюючи зміст касаційної скарги, відповідач вважає, що ТОВ "Дабл Ф Груп" без необхідності дублювало тексти постанов Верховного Суду та їх правових позицій, оскільки наведені у цих постановах обставини не мали місця (дійсності) у справі №905/716/20. Крім того, касаційна скарга ТОВ "Дабл Ф Груп" не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, значною мірою відтворює правові позиції, які викладені в постановах Верховного Суду та його виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт. Фактично з тексту касаційної скарги не вбачається проведений аналіз норм законодавства України, не наводяться достовірні факти та обґрунтування їх доказами, а лише копіюються тексти постанов Верховного Суду. Отже, на думку відповідача, заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співмірності відносно затраченого часу та винагороди, а також реальності таких витрат.

Розглянувши заяву ТОВ "Дабл Ф Груп" про розподіл судовий витрат в суді касаційної інстанції та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/716/20, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як убачається, ТОВ "Дабл Ф Груп" до заяви про розподіл судових витрат в суді касаційної інстанції додано такі документи: детальний опис понесених витрат, копію акта №5 прийому-передачі виконаних послуг та копію рахунка №04/08 на оплату від 08.04.2021.

В матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 01.04.2020 (далі - договір), Додаткова угода №1 від 01.04.2020 до вказаного договору (стор. 100-104, том ІІ) та ордер про надання правової допомоги серії КВ №209300 від 19.01.2021, виданий на підставі договору про надання правової допомоги у Верховному Суді адвокатом Мунтян О.М. (стор. 119, том ІІІ).

Предметом договору про надання правової допомоги від 01.04.2020 є надання адвокатом Мунтян Оленою Миколаївною правової допомоги клієнту (ТОВ "Дабл Ф Груп") у провадженнях (цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних, про адміністративні правопорушення), які на час укладання договору пов`язані чи у подальшому можуть бути пов`язані з клієнтом, представництво його інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування та ін. (пункт 1.1 договору).

Пунктом 2.2.1 цього договору адвокату надано право захищати та/або представляти права та законні інтереси клієнта у господарських судах, в т.ч. в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до пункту 3.2 договору, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата, оплата певних процесуальних дій), розмір та строки сплати гонорару визначаються за погодженням сторін та оформляються додатковою угодою до цього договору.

Додатковою угодою №1 від 01.04.2020 до договору визначено таке:

- клієнт здійснює погодинну оплату роботи адвоката при роботі з документами виходячи з розрахунку 1 000,00 грн. за 1 годину (пункт 2.1);

- кількість затрачених на виконання доручення годин визначається актами прийому-передачі виконаних послуг (пункт 2.2).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних послуг №5 від 08.04.2021 згідно з Договором про надання правової допомоги від 01.04.2020, адвокатом за період з 14.01.2021 по 08.04.2021 були надані, а клієнтом прийняті такі послуги у господарській справі № 905/716/20:

- підготовлено та направлено до суду касаційну скаргу на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 по справі №905/716/20 - 15 год. (1 000,00 грн х 15) = 15 000,00 грн.

Загальна вартість правових послуг, наданих адвокатом за період з 05.01.2021 по 08.04.2021 у справі №905/716/20 складає 15 000,00 грн. Клієнт претензій по обсягам та якості надання правових послуг не має.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту поданих відповідачем заперечень (відзиву) щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу вбачається, що вони не містять прохання (вимог) щодо зменшення розміру таких витрат, а тому Суд вважає, що такі заперечення є заявою по суті питання не є клопотанням про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Доводи наведені у вказаних запереченнях фактично є загальними та абстрактними, оскільки доказів або обґрунтовано безспірних і очевидних обґрунтувань щодо суми заявлених позивачем витрат, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність такого розрахунку або про неналежність послуг адвоката до цієї справи, відповідач не надав. Отже, колегія суддів, розглянувши доводи відповідача викладені у запереченнях (відзиві) на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дійшла висновку про їх недоведеність.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Мунтян Олена Миколаївна уповноважена представляти інтереси ТОВ "Дабл Ф Груп" у Верховному Суді, остання зокрема підготувала, підписала та подала касаційну скаргу, за результатами розгляду якої Верховним Судом ухвалено рішення, яким касаційну скаргу задоволено частково, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №905/716/20 у частині задоволення заяви ФОП Мостового М.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 25 000,00 грн скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ФОП Мостового М.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В іншій частині додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 залишено без змін. Тобто, рішення у справі частково прийнято на користь ТОВ "Дабл Ф Груп".

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, Суд дослідив та оцінив додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, щодо відповідності зазначених у документах даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, Верховний Суд, дослідивши заяву ТОВ "Дабл Ф Груп" про розподіл судових витрат в суді касаційної інстанції, а також надані ним документи в їх сукупності, враховуючи результати розгляду Верховним Судом касаційної скарги у даній справі, вимоги якої задоволено частково, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування ТОВ "Дабл Ф Груп" витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, а саме в розмірі 12 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію співмірності, пропорційності та розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ф Груп" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мостового Микити Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ф Груп" (08133, Київська обл, м. Вишневе, вул. В`ячеслава Чорновола, 1-А, офіс 6, код ЄДРПОУ 40167002) 12 000,00 (дванадцять тисяч) грн витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Донецької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова