Постанова від 14.04.2021 по справі 756/12490/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року

справа № 756/12490/18

провадження № 22-ц/824/3226/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Русинчук І.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Незалежна професійна спілка Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Диби О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, - Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав, позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, - Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року визнано дії позивача ОСОБА_1 щодо заявлення завідомо безпідставного відводу від 01.10.2020 року зловживанням процесуальними правами.

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді від 01.10.2020 у цивільній справі залишено без розгляду.

Застосовано до позивача ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, стягнувши з неї штраф у дохід державного бюджету в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 4 394 грн.

Не погоджуючись із ухвалою суду в частині накладення процесуального примусу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу у виді штрафу скасувати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відводи не були безпідставними та заявлялись за наявними порушеннями суддею норм права. Крім того, зазначає, що на даний час вона є безробітною та вважає обрану міру накладення штрафу у розмірі двох прожиткових мінімумів жорсткою.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечувала.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином.

ОСОБА_1 направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перенесеною хворобою та запровадженням карантину. Судом вказане клопотання відхилено, оскільки доказів на підтвердження будь-яких захворювань позивачем не надано.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Застосовуючи по відношенню до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача зумовили безпідставне затягування розгляду справи та перешкоджання її розгляду, що не може свідчити про добросовісні дії позивача щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 26.09.2018 позивач звернулася до суду із позовною заявою до ПАТ Київенерго .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2018 (суддя Васалатій К.А.) було відкрито загальне позовне провадження.

У зв`язку із тимчасовим відстороненням судді Васалатія К.А. від здійснення правосуддя, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 07.08.2019 було визначено головуючого суддю Дибу О.В.

В судовому засіданні 21.11.2019 позивачем подано заяву про відвід головуючого судді Диби О.В.

Заява була мотивована тим, що суд під час розгляду справ №756/15121/18 (про скасування наказу про притягнення до відповідальності, виплату грошових коштів), №756/15120/18 (про витребування і видачу трудової книжки, проведення розрахунку), де позивачем була ОСОБА_1 , а відповідачем ПАТ Київенерго суд навмисно визначив правонаступником ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) - АТ К.Енерго (код ЄДРПОУ 00131305) в той час, як правонаступником ПАТ Київенерго є комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40538421). Вказуючи на навмисні дії суду у позивача виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості дій головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою суду від 21.11.2019 заяву позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було визнано необґрунтованим.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.11.2019 у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було відмовлено. Ухвала мотивована тим, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

16.12.2019 позивачем було подано заяву про відвід головуючого судді Диби О.В., яка була мотивована тим, що під час розгляду справ №756/15121/18 (про скасування наказу про притягнення до відповідальності, виплату грошових коштів), №756/15120/18 (про витребування і видачу трудової книжки, проведення розрахунку), де позивачем була ОСОБА_1 , а відповідачем ПАТ Київенерго суд навмисно визначив правонаступником ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) - АТ К.Енерго (код ЄДРПОУ 00131305), в той час, як правонаступником ПАТ Київенерго є комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40538421). Вказуючи на навмисні дії суду, у позивача виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості дій головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.12.2019 заяву позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було визнано необґрунтованою. З вказаної ухвали слідує, що судом було роз`яснено про зміст положень п.1 ч.2 ст. 44, ч.1 ст. 143, ч.2,3 ст. 148 ЦПК України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2019 у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було відмовлено. Ухвала мотивована тим, що відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

12.06.2020 позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про відвід головуючого судді Диби О.В. , у зв`язку із тим, що у судовому засіданні, яке відбулося 16.03.2020 судом начебто було постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі до отримання відповіді від НПС Свобода КП Київтеплоенерго . Враховуючи відсутність в ухвалі суду від 16.03.2020 відомостей про зупинення провадження у справі, вона зверталася до суду із заявами про отримання копії технічного запису судового засідання, видачі ухвали суду про письмовий запит до НПС Свобода КП Київтеплоенерго , протоколів судового засідання. Зазначала, що такі вимоги судом свідомо були проігноровані під прикриттям обмежень карантину , що свідчить про навмисні упереджені дії суду і обмеження її в доступі до правосуддя. Окрім того вказувала на те, що після 16.03.2020 вона неодноразово зверталася до суду із заявою про зупинення провадження у справі, яка була проігнорована судом.

Посилаючись на зазначені обставини позивач вважала, що головуючий суддя Диба О.В. навмисно, упереджено, з метою помсти створює їй перешкоди у доступі до правосуддя, тому підлягає відводу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2020 дії позивача ОСОБА_1 щодо заявлення завідомо безпідставного відводу визнано зловживанням процесуальними правами, а заява про відвід головуючого судді Диби О.В. була залишена без розгляду.

02.10.2020 канцелярією суду зареєстровано чергову заяву позивача про відвід головуючого судді Диби О.В., яка мотивована тим, що суд неправомірно відмовив у прийнятті заяви позивача про зміни, доповнення та уточнення позовних вимог від 01.10.2020.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року подану заяву про відвід залишено без розгляду. Визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та застосовано до позивача захід процесуального примусу у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується із висновком суду, що дії позивача шляхом заявлення безпідставних відводів судді зумовили затягування розгляду справи та перешкоджанню її розгляду, та свідчить про недобросовісність дії позивача щодо сприянню своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно частини 3 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом

Згідно статті 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 144 ЦПК України, одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно із ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству . У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доводи апеляційної скарги позивача про надмірність та суворість заходу процесуального примусу, вжитого щодо неї у розмірі двох прожиткових мінімумів, колегією суддів відхиляються, оскільки судом роз`яснено ОСОБА_1 у вищенаведених ухвалах положення ст.ст. 44, 144, 148 ЦПК України.

Крім того, зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 здійснювалося неодноразово, що дає підстави для застосування ч. 2 ст. 148 ЦПК, якою передбачено штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді