Ухвала

від 22.04.2021 по справі 152/671/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 152/671/19

провадження № 61-17283св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Шаргородська районна державна адміністрація Вінницької області, про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Вінницькій області (далі - ГУ Держземагентства у Вінницькій області) від 28 січня 2015 року за № 2-271/15-15-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, площею 28,9560 га із кадастровим номером 0525381200:01:008:0017, для ведення фермерського господарства;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за № 113, укладений 06 лютого 2015 року між ГУ Держземагентства у Вінницькій області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 28,9560 га із кадастровим номером 0525381200:01:008:0017 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 28,9560 га із кадастровим номером 0525381200:01:008:0017, розташовану на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено. Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 червня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держземагентства у Вінницькій області від 28 січня 2015 року за № 2-271/15-15-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, площею 28,9560 га із кадастровим номером 0525381200:01:008:0017, для ведення фермерського господарства.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки за № 113, укладений 06 лютого 2015 року між ГУ Держземагентства у Вінницькій області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 28,9560 га із кадастровим номером 0525381200:01:008:0017 наданої для ведення фермерського господарства, розташованої на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 28,9560 га із кадастровим номером 0525381200:01:008:0017, розташовану на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, отриману для ведення фермерського господарства.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шаргородського районного суду Вінницької області.

18 грудня 2020 року справа № 152/671/19 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 та рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року № 10 Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20 травня 2019 року № 3 , у справі призначено повторний автоматизований розподіл судових справ в частині зміни суддів, які не входять до складу постійної колегії суддів.

Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Грушицького А. І.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Шаргородська районна державна адміністрація Вінницької області, про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддівТретьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький