Рішення

від 23.04.2021 по справі 573/360/21

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/360/21

Номер провадження 2/573/178/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Н.В. про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема, на земельні ділянки, в тому числі для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га (кадастровий номер 5920684900:01:001:0679), розташованої на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка була передана у власність матері на підставі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого наказом Головного управління Держземагенства у Сумській області від 30.09.2014 року. Документи на земельну ділянку знаходились на розгляді в ГУ Держземагенства у Сумській області, яке 22.06.2015 року видало наказ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 . Вказаний наказ виданий вже після смерті ОСОБА_2 , що в свою чергу унеможливлювало прийняти земельну ділянку у власність спадкоємцем у порядку спадкування. Зазначає, що за життя його мати ОСОБА_2 не завершила приватизацію даної земельної ділянки, не оформила її та не отримала правовстановлюючі документи на своє ім`я. Вважає, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері та набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю на підставі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України. Однак, отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та вільно розпоряджатись спадковим майном він не може у зв`язку з тим, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, з приводу чого нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Оскільки в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину за законом після смерті спадкодавця у зв`язку з тим, що його мати за життя не встигла набути право власності на земельну ділянку, так як не завершила процедуру приватизації, він звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на вище викладене, позивач просить визнати за ним право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5920684900:01:001:0679) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 10 березня 2021 року відкрито провадження у справі та цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом (а. с. 16-17).

06 квітня 2021 року ухвалою суду замінено неналежного відповідача Куянівську сільську раду на належного - Білопільську міську раду Сумської області (а. с. 37-38).

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, представник останнього - адвокат Даценко А.М. надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог позивача та розгляд справи у їх відсутність (а. с. 43 ).

Представник відповідача - Білопільської міської ради Сумської області в підготовче засідання не з`явився. Міський голова надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 42).

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Н.В. у підготовче судове засідання також не з`явилась та просила провести розгляд справи без її участі (а. с. 23).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області № 18-4495/16-14 від 30.09.2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,00 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 8).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Куянівка Білопільського району Сумської області (а. с. 6).

В подальшому, наказом № 18-336/32-15-СГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22 червня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5920684900:01:001:0679 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 9).

З наведеного вище вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 виділялася для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га та затверджено проект землеустрою щодо відведення їй у власність, проте на даний час позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на вказану земельну ділянку, оскільки за життя його мати ОСОБА_2 не завершила приватизацію даної земельної ділянки, не оформила її та не отримала правовстановлюючі документи на своє ім`я, що вбачається із матеріалів справи у їх сукупності.

За даними Куянівської сільської ради ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 разом із своїм сином ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом не посвідчувався (а. с. 27).

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою Н.В. вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві (а. с. 10).

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою Н.В. заведено спадкову справу за № 37/2016 за заявою ОСОБА_1 , який частково прийняв спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 лютого 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 109 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3440 га, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 116460 (а. с. 7, 24-34).

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п. 3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не- завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №14-652цс18, постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі №128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року в справі № 723/1061/17.

Таким чином, до позивача, як спадкоємця за законом, переходять усі права та обов`язки, що належали його матері - ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і на право на завершення приватизації спірної земельної ділянки та одержання правовстановлюючого документа на неї.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що таке визнання позову відповідачем не суперечить закону, і при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З представлених доказів судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя розпочала процедуру отримання земельної ділянки у власність і уповноваженим органом прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення її у власність спадкодавцю та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .

Оскільки станом на день смерті спадкодавець ще не набув у визначеному законом порядку права власності на вказану земельну ділянку, то дана земельна ділянка як об`єкт права власності не увійшла до спадкової маси і на неї в порядку спадкування не може бути набуте право власності. До спадкоємців в порядку спадкування переходять у такому випадку всі інші наявні у спадкодавця майнові права, до спадкоємця - перейшли в порядку спадкування і інші, належні спадкодавцю, майнові права, в тому числі право на завершення розпочатої спадкодавцем при житті процедури приватизації вказаної земельної ділянки.

Свої спадкові права позивач реалізував, прийнявши частково спадщину після смерті своєї матері і, враховуючи наявний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та враховуючи затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , він свої спадкові права може захистити і підтвердити лише у судовому порядку.

Отже, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, і за позивачем має бути визнано його право (набуте в порядку спадкування) на завершення розпочатої спадкодавцем при житті процедури приватизації земельної ділянки (набуття її у власність).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 76, 141, 247, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст. 125 ЗК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Білопільської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058019, місце знаходження: Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, 70), третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Н.В. ( АДРЕСА_2 ), про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 2,00 га з кадастровим номером 5920684900:01:001:0679 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя