Рішення

від 23.04.2021 по справі 573/509/21

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/509/21

Номер провадження 2/573/204/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Півньової О.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

31 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом, в якому вказує, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 24 серпня 2013 року по 02 січня 2020 року, під час якого за спільні кошти придбали у власність будинок і дві земельні ділянки, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що дане майно являється об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаних житлового будинку і земельних ділянок.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 06 квітня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позову, яку підтримав у судовому засіданні, у зв`язку з чим сторонам були роз`яснені наслідки такої процесуальної дії (а. с. 64).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що з 24 серпня 2013 року по 02 січня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі (а. с. 6, 7).

На підставі договорів купівлі-продажу від 26 січня 2015 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку площею 0,07 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5920610100:03:001:0054, земельну ділянку площею 0,1 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5920610100:03:001:0053, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9-20).

Вказані договори були посвідчені приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою С.Ф. і зареєстровані в державному реєстрі речових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року в справі №161/14048/19 зазначено, що за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Судом встановлено, що спірні будинок і земельні ділянки придбані в період зареєстрованого шлюбу сторін, належність вказаного майна до особистої приватної власності відповідача не доведено, презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно, за якою частки подружжя є рівними, не спростована. Позивачка є співвласником вказаного майна, оскільки воно перебувало в спільній сумісній власності колишнього подружжя та підлягає поділу.

З огляду на положення ч. 3 ст. 200, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене, оскільки відповідач визнав позов, про що надав суду письмову заяву, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивачки по 454 грн. судових витрат, а також повернути позивачці з державного бюджету 454 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5920610100:03:001:0053, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,07 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5920610100:03:001:0054, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 грн. судових витрат.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2021 року.

Суддя -