Рішення

від 21.04.2021 по справі 172/1230/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1230/20

Провадження № 2/172/6/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Садове про визнання договору оренди земельної ділянки нікчемним, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позов. В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона є власником земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 1220755100:02:007:0007, що розташована на території Васильківської селищної ради для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 1220755100:02:005:0072 належала її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У квітні 2020 року вона отримала повідомлення від Центрального УСЗН про припинення виплати їй соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. Підставою для припинення виплати стало те, що під час перевірки достовірності та повноти інформації про дохід і майновий стан осіб, які входять до складу сім`ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги, соціальним інспектором було виявлено, що 13.03.2020 року до єдиного державного реєстру нерухомого майна було внесено відомості про договір оренди землі, виданий 01.01.2007 року, де орендодавцем визначено її - ОСОБА_1 , а орендарем - ТОВ Садове , строк дії договору до 2056 року з правом пролонгації та передачі в піднайм. Також вона за допомогою адвоката дізналася, що аналогічний договір оренди 13.03.2020 року було зареєстровано щодо земельної ділянки, що за життя належала її матері - ОСОБА_2 .

Вона ніколи не укладала будь-яких договорів з ТОВ Садове , про факт користування належною їй земельною ділянкою повідомлена не була, жодного разу вона не отримувала орендну плату за користування відповідачем належною їй ділянкою, із заявою про державну реєстрацію договорів оренди щодо земельних ділянок не зверталась.

З відповідей наданих на адвокатські запити, їй стало відомо, що нібито вона уповноважила свою матір ОСОБА_2 на підставі доручення від 02.09.2010 року представляти її інтереси в ТОВ Садове та укладати від її імені договір про управління і розпорядження земельною ділянкою площею 1 га. Нібито на підставі вказаного доручення з ТОВ Садове було укладено договір оренди землі площею 1 га кадастровий номер 1220755100:02:007:0007 зі сплатою орендної плати 664,01 грн. один раз на рік. Також було повідомлено, що орендну плату за користування землею нібито за домовленістю з керівництвом ТОВ Садове її матір отримала наперед за 2010-2020 роки однією сумою.

При цьому вона ніколи жодного доручення та договору не підписувала, не уповноважувала нікого діяти від свого імені та розпоряджатись належною їй земельною ділянкою. У відповідь на адвокатський запит копію договору їй надано не було, а надано лише додаткову угоду до договору оренди землі, нібито підписану ОСОБА_2 від імені позивача - ОСОБА_1 .

Відсутність її підпису у договорі оренди землі від 01.01.2007 року свідчить про те, що між сторонами такий договір не було укладено, внесені відомості у реєстр речових прав підлягають скасуванню, аз відповідача необхідно стягнути матеріальну шкоду, оскільки відповідач без достатніх правових підстав фактично використовував спірні земельні ділянки. Таке користування почалося з моменту нібито укладеного договору оренди землі з нею, тобто з 01.01.2007 року, а відносно земельної ділянки, що належала її матері, з моменту смерті останньої, тобто з 17.01.2018 року.

Вважає, що з відповідача слід стягнути грошові кошти в сумі 13809,95 грн., яка складається з: 10560,55 грн. - орендна плата за незаконне користування її земельною ділянкою, 3249,40 грн. - орендна плата за незаконне користування земельною ділянкою ОСОБА_2 .

Крім того, договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Садове має бути визнаний судом припиненим, оскільки в порушення вимог ЗУ Про оренду землі орендар не звернувся до неї як до спадкоємця, із повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Просить суд:

- визнати нікчемним договір оренди б/н від 01.01.2007 року щодо земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 1220755100:02:007:0007, що розташована на території Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Садове як такий, що суперечить нормам чинного законодавства;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, індексний номер: 35935036 від 13.03.2020 року;

- визнати припиненим договір оренди б/н від 15.11.2010 року щодо земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 1220755100:02:005:0072, що розташована на території Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Садове у зв`язку зі смертю орендаря;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, індексний номер: 35934992 від 13.03.2020 року;

- витребувати із незаконного володіння та користування у ТОВ Садове`на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 1220755100:02:007:0007 та земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 1220755100:02:005:0072;

- стягнути з ТОВ Садове на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 13809,95 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 15.01.2021 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Представник позивача ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що спірні договори укладені згідно з вимогами законодавства, були підписані сторонами та зареєстровані у встановленому законом порядку. Орендна плата була виплачена ОСОБА_2 у 2010 році наперед за період з 2010 по 2020 роки за оренду обох земельних ділянок. Протягом 2010-2020 років ні від ОСОБА_1 , ні від ОСОБА_2 жодних листів, вимог або претензій з приводу оренди спірних земельних ділянок ТОВ Садове не отримувало.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 038704 належить земельна ділянка площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Васильківської селищної ради.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 038705 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Васильківської селищної ради.

15.11.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Садове укладений договір оренди землі площею 2,000 га на строк 49 років та зареєстрований у Васильківському відділі Держкомзему Дніпропетровської області 16.12.2011 року.

З додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.01.2012 року видно, що договір оренди від 01.01.2007 року доповнено, зокрема, розділом Строк дії договору , де зазначено, що договір укладено на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно, що 13.03.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області внесено записи про інше речове право на підставі договору оренди землі від 15.11.2010 року, де орендодавцем є ОСОБА_2 , орендарем - ТОВ Садове , строк дії іншого речового права - 31.12.2059 року, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) та на підставі договору оренди землі від 01.01.2007 року, де орендодавцем є ОСОБА_1 , орендарем - ТОВ Садове , строк дії іншого речового права - 17.07.2056 року, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Жодних документів щодо прийняття спадщини після смерті останньої до суду не надано.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону).

Судом встановлено, що власниками земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ТОВ Садове були укладені спірні договори оренди землі, надані позивачем копії договору оренди землі від 15.11.2010 року та додаткової угоди від 01.01.2012 року до договору оренди землі від 01.01.2007 року містять підписи орендодавців та орендаря, зареєстровані згідно з вимогами законодавства, яке діяло на час їх укладання.

Посилання позивача на те, що після смерті матері ОСОБА_2 орендар незаконно користується земельною ділянкою належною їй не має правового підґрунтя, оскільки відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Однак, позивачкою під час розгляду справи не заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, а лише зазначено в позові, що вона не підписувала договір оренди землі від 01.01.2007 року.

Щодо застосування судом строку позовної давності на підставі поданого клопотання представника відповідача суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки (статті 256 та 257 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що 01.01.2012 року ОСОБА_1 та ТОВ Садове уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 01.01.2007 року, в тому числі й визначили новий строк дії договору оренди земельної ділянки належної ОСОБА_1 - 49 років, додаткову угоду було підписано сторонами та зареєстровано у встановленому законом порядку.

Таким чином, з 01.01.2012 року почався перебіг строку позовної давності і з часу коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів пройшло вже більше 8 років, однак ОСОБА_1 заявила про поновлення строку позовної давності і не навела в позовній заяві підстави його пропуску.

З приводу позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненим договору оренди землі від 15.10.2010 року у зв`язку зі смертю її матері ОСОБА_2 суд зазначає, що вказана обставина не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, відмова у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності є самостійною підставою для ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, однак суд проаналізувавши в сукупності наявні у справі докази, дійшов висновку про недоведеність позову ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки нікчемним, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а тому у його задоволенні має бути відмовлено саме з цих підстав.

Також суд враховує положення ст. 215 ч 1 ЦПК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому ч. 1 ст. 216 ЦПК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦПК України).

Таким чином позовна вимога про визнання договору оренди від 01.01.2007 року нікчемний не може бути задоволена оскільки нікчемний договір є таким в силу вимог закону і не потребує додаткового визнання його таким судом. Нікчемний договір породжує лише правові наслідки, що пов`язані з його нікчемністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 182, 203, 204, 207, 215, 626-628, 638 ЦК України, Закону України Про оренду землі , ст.ст. 125, 152 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Садове про визнання договору оренди земельної ділянки нікчемним, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк