Рішення

від 15.04.2021 по справі 182/7502/20

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7502/20

Провадження № 2/0182/1377/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.04.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Нікопольської міської ради про визнання права власності ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 22.12.2020 року звернулися до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 26.05.2010 року за ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі, по Ѕ частині, на земельну ділянку площею 0,0819 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки № 1211600000:03:112:0013, вартістю 55885, 25 грн., на території АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Для реєстрації свого права власності на вказане майно вони звернулися до державного реєстратора з відповідною заявою, однак їм було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з причини наявності розбіжностей заявлених у заяві реєстрації прав. Так, за рішенням суду від 26.05.2010 року кадастровий номер земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 вказаний як № 1211600000:03:112:0013, однак згідно отриманих відомостей ДЗК, які є обов`язковими для використання при проведенні державної реєстрації права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 1211600000:03:112:0013 розташована за адресою АДРЕСА_2 та належить іншим особам, що унеможливлює подальше проведення дежавної реєстраії права власності.

Зазначають, що при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виявлено, що кадастровий номер у правовстановлюючих документах, на підставі яких винесено рішення суду від 26.05.2010 року про визнання за ними права власності, у тому числі, по 1/2 частині на спірну земельну ділянку, а саме № 1211600000:03:112:0013 зазначений невірно. Витяг з ДЗК від 28.01.2016 року свідчить про те, що земельній ділянці по АДРЕСА_2 , площею 0,0819 га, переданій для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) визначено кадастровий номер 1211600000:003:007:0021.

Враховуючи викладене, вважають, що єдиним вирішенням цього питання є захист їх прав власності на нерухоме майно у судовому порядку, тому просять суд визнати за кожним з них по Ѕ частині право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1211600000:03:007:0021, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 та передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Ухвалою суду від 02.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року закрито підготовче засідання по даній справі, справу призначено до судового розгляду по суті

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивачі, кожен окремо, надали на адресу суду заяви, про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягають у повному обсязі (а.с. 41,42).

Представник Нікопольської міської ради О. О. Мкртчян, згідно поданої заяви, просить справу розглядати без участі відповідача та прийняти рішення згідно діючого законодавства (а.с. 49).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 26.05.2010 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_3 ; право власності по 1/2 частині на земельну ділянку площею 0,0819 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки № 1211600000:03:112:0013, вартістю 55885, 25 грн., на території АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 18.04.2007 року, виданого Державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області; право власності по 1/2 частині на відповідні грошові заощадження (а.с. 4).

17.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області із заявою про державну реєстрацію прав з метою проведення відповідної процедури державної реєстрації свого права власності на вказане нерухоме майно, однак Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01.09.2020 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності через встановлену розбіжність заявлених у заяві реєстрації прав. Так, за рішенням суду від 26.05.2010 року кадастровий номер земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_2 вказаний як № 1211600000:03:112:0013, однак згідно отриманих відомостей ДЗК, які є обов`язковими для використання при проведенні державної реєстрації права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 1211600000:03:112:0013 розташована за адресою АДРЕСА_2 та належить іншим особам, що унеможливлює подальше проведення дежавної реєстраії права власності (а.с. 8)

Позивачі в обґрунтування позову зазначили, що при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виявлено, що кадастровий номер у правовстановлюючих документах, на підставі яких винесено рішення суду від 26.05.2010 року про визнання за ними права власності, у тому числі, по 1/2 частині на спірну земельну ділянку, а саме № 1211600000:03:112:0013 зазначений невірно.

Згідно наданих позивачами документів судом встановлено, що кадастровий номер спірної земелньої ділянки невірно був вказаний у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18.04.2007 року, згідно якого спадкоємицею цієї земельної ділянки була ОСОБА_3 , після смерті якої за позивачами було , у свою чергу визнано право власності на цю земельну ділянку (а.с. 16-18).

Згідно документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), земельній ділянці по АДРЕСА_2 , площею 0,0819 га, переданій для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) визначено кадастровий номер 1211600000:003:007:0021 (а.с. 6-7, 9-15, 19-22).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, судом встановлено, що позивачі набули право власності на вказану земельну ділянку, однак не можуть зареєструвати свої права у встановленому порядку через вказані вище обставини.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Керуючись 12 , 13 , 81, 89, 141, 259 , 263-265 , 268 ЦПК України , ст.ст. 317,319,321, 328, 392 ЦК України , -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 місце проживання - АДРЕСА_4 ) до Нікопольської міської ради (місцезнаходження - 53200, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.3) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0819 га, кадастровий номер 1211600000:03:007:0021, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 та передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0819 га, кадастровий номер 1211600000:03:007:0021, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 та передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева