Вирок

від 23.04.2021 по справі 192/514/20

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/514/20

Провадження № 1-кп/192/46/21

В И Р О К

Іменем України

"23" квітня 2021 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 42020042640000009, внесеного 22.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинуваченняОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, українки, не одруженої, маючої на вихованні двох неповнолітніх дітей, освіта середня спеціальна, працюючої різноробочою в ПП «МАГ», зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

-у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,

за участю:прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне Дніпропетровської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в денний час доби, перебуваючи в адміністративній будівлі Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, розташованого за адресою вул.Строменко,5а, смт.Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, особисто склала та подала до Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області заяву про отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року, в якій зазначила, що будь-хто із членів її сім`ї не має у власності житлових приміщень/частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання.

На підставі поданої ОСОБА_3 заяви від 19.01.2019 року Управлінням соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, 07.02.2019 року було прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 19.01.2019 року по 18.07.2019 року та розпочато її виплату.

В подальшому 31.07.2019 року ОСОБА_3 перебуваючи в адміністративній будівлі Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, розташованого за адресою вул.Строменко,5а, смт.Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, особисто склала та подала до Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області заяву про отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року, в якій зазначила, що будь-хто із членів її сім`ї не має у власності житлових приміщень/частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання.

На підставі поданої ОСОБА_3 заяви від 31.07.2019 року Управлінням соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області було прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 31.07.2019 по 30.01.2020 року та розпочато її виплату.

Однак, ОСОБА_3 , у період отримання зазначеної адресної допомоги, тобто в проміжки часу з 19.01.2019 року по 18.07.2019 року та з 31.07.2019 року по 30.01.2020 року, достовірно знаючи, що нею 23.05.2019 року згідно договору купівлі продажу, зареєстрованому державною нотаріальною конторою Солонянського районного нотаріального округу, було придбано житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 котрий до теперішнього часу перебуває у неї у власності, достовірно знаючи та будучи письмово попередженою, що відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року в котрому зазначено, що «грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану» та п. 11 вказаного порядку в котрому вказано, «що уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин», розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з метою заволодіння бюджетними коштами призначеними на виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, до Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області вказаної інформації не надала та в заяві від 31.07.2019 року про отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання вказаного факту не відобразила, чим ввела працівників Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в оману, та в подальшому в проміжок часу з 01.06.2019 року по 30.01.2020 року, безпідставно отримала та заволоділа бюджетними коштами призначеними для виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в сумі 15161,29 гривень, чим спричинила матеріальну шкоду Управлінню соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_3 заволоділа чужим майном, вчиненому шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст.190 КК України.

Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з угодою про визнання винуватості від 22.04.2021 року укладеної між ним та обвинуваченою у кримінальному провадженні за участі адвоката ОСОБА_5 , на підставі вимог ст. ст.468,469,470,472 КПК України.

Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачена у кримінальному провадженні за участі захисника, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст.190 КК України, ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язалася надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження.

Згідно даної угоди, сторони погодилися на призначення покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 за ч. 1 ст.190 КК України, а саме, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченої (працює, раніше не судима), наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей), відсутності тяжких наслідків вчиненого правопорушення. При цьому сторони досягли порозуміння щодо призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання, а саме за ч. 1ст. 190 КК Україниу вигляді обмеження волі на строк 1 рік та на підставіст. 75 КК Українизвільнити від відбування призначеного покарання та застосувати обмеження передбаченіст. 76 КК України.

Обвинувачена розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності заст. 389-1 КК України.

Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановленіст. 473 КПК Українита наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав угоду про визнання винуватості від 22.04.2021 року, укладену між ним та обвинуваченою за участі захисника, просить таку задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачена свою винуватість у скоєнні інкримінованого їй кримінального проступку визнала повністю та просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 22.04.2021 року укладену між нею та прокурором за участі захисника.

Потерпіла особа Управління соціального захисту населення Дніпропвської районної державної адміністрації не заперечили, щодо затвердження угоди укладеної між прокурором та обвинуваченою про що подали письмові заяви на підставі абз. 4 ч. 4ст. 469 КПК України, про згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, які просять затвердити угоду про визнання винуватості від 22.04.2021 року по даному кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла особа надала письмову згоду прокурору на укладення угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україниє кримінальним проступком.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені їй п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Також в судовому засіданні обвинувачена беззастережно визнала свою вину та надала суду згоду на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогамКПК УкраїнитаКК України, зокрема вимогамст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, характер скоєного проступку та особу винної, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченої покарання в межах санкції статті за якою вона судиться та на підставіст. 75 КК Українизвільнити від відбування покарання з випробуванням та покласти обов`язки передбаченніст. 76 КК України.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою у кримінальному провадженні ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст.174,314,368,373,374,376,474- 475,476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 квітня 2021 року, укладену між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні від 22.01.2020 р. № 42020042640000009.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190КК Україниі призначити їй узгоджене сторонами покарання, а саме: за -ч. 1ст. 190 КК Україниу вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

На підставіст. 75 КК Українизвільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування, призначеного їй покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку - 1 (один) рік.

Відповідно дост. 76 КК України, зобов`язати засуджену ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 в користь держави судові витрати 5338,34 грн. за проведення у справі експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода не може бути укладена.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1