Рішення

від 12.02.2021 по справі 160/14407/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

12 лютого 2021 року Справа №160/14407/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1762804/38903732 від 24.07.2020 року;

зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, львівська пл. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладену №1 від 17.03.2020 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю ЮПИТЕР-СТРОЙ (49130, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Білостоцького, буд. 126, кімн. 1, код ЄДРПОУ 38903732) датою її фактичного надходження до ДПС України;

стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок);

стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Бойка Павла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по справі № 160/14407/20 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правової допомоги від 15.09.2020 року №б/н;

- копію звіту про надання послуг з правничої допомоги №3 від 06.11.2020 року;

- копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2020 року;

- копію платіжного доручення №1347 від 29.09.2020 року, №1364 від 19.11.2020 року.

Судом встановлено, що між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ ЮПІТЕР-СТРОЙ укладено договір про надання правової допомоги від 15.09.2020 року.

Відповідно до п.1 договору Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 4.3. за надання правничої допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі погодженому додатками до Договору.

Відповідно до Додатку до Договору про надання правничої допомоги від 14.09.2020 року (звіту про надання послуг з правничої допомоги) адвокатом були надані послуги на загальну суму 4 000,00 грн., а саме:

- надання правового аналізу пакету первинних документів та інших документів в розрізі взаємовідносин Клієнта із Державною податковою службою України на суму 500,00грн;

- написання та направлення позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на суму 3 500,00грн.

З акту виконаних робіт від 06.11.2020 року відомо, що адвокатом виконана наступна робота, зокрема: складання позовної заяви щодо скасування рішення №1762804/38903732 від 24.07.2020 року та зобов`язання зареєструвати накладну. Ціна за годину - 1000 грн, кількість витрачених годин - 4 години, таким чином вартість вищезазначеної послуги - 4 000,00 грн.

29.09.2020 року та 19.11.2020 року позивачем оплачено вказану суму, що підтверджується копіями платіжних доручень №1347, №1364.

Як вбачаєтьсяя із тексту заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, останій вказує, що адвокатом здійснено прововий аналіз пакету первинних та інших документів на суму 500,00 грн; написано та направлено позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на суму 3 500,00грн.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат входить розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

Суд зазначає, що попереднє консультування щодо порушених прав клієнта не входять до складових надання правничої допомоги, безпосередньо пов`язаною з розглядом справи в суді, а є правничої допомогою, наданою під час досудового врегулювання спору.

А тому вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в цій частині не підлягає задоволенню.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Матеріалами справи частково підтверджено вчинення перелічених адвокатом дій в акті наданих послуг від 06.11.2020 року.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті наданих послуг від 06.11.2020 року, є частково доведеними та підлягають задоволенню судом у загальному розмірі на суму 3 500,00 грн.

Вказана сума є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ (місцезнаходження: 49130, м. Дніпро, вул. Білостоцького, буд.126, кімн. 1; код ЄДРПОУ 38903732) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) сплачені позивачем судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 750,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ (місцезнаходження: 49130, м. Дніпро, вул. Білостоцького, буд. 126, кімн. 1; код ЄДРПОУ 38903732) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 750,00 грн.

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно