Рішення

від 22.04.2021 по справі 520/991/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 квітня 2021 р. справа №520/991/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Мосейчук А.І.,

представника відповідача - Щербини Ю.В. у режимі ВКЗ,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЄС" (вул. Державінська, буд. 38, оф. 7,м. Харків,61001) до Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ,03124) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 100060/2020/000092/2 від 18 грудня 2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100060/2020/01539 від 18 грудня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при здійсненні митного оформлення Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЄС" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ст. 53 МК України. Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту). Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначено більшу митну вартість товарів, на підставі резервного методу визначення митної вартості. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості позивачу було відмовлено в прийнятті митної декларації і видано картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивач вважає, що вказане рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Від представника відповідача - Щербина Ю., через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - Мосейчук А.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Щербина Ю.В., у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначила, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації є законними і обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЄС» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 39317368, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області, зареєстроване за юридичною податковою адресою: м. Харків, вул. Державінська, буд. 38, оф.7.

Видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

25 серпня 2020 року між ТОВ ФОРТЄС та Linscr Industrie Service GmbH, в особі Marek Schoppa було укладено Контракт № 25/08-20 (а.с.45).

Відповідно до п. 1.1 Контракту № 25/08-20 - постачальник зобов`язується в строки та на умовах передбачених даним Контрактом, передати у власність запасні частини і комплектуючі до спецтехніки (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити даний товар відповідно до умов Контракту.

Асортимент, кількість, ціна за одиницю товару і загальна вартість партії товару, який поставляється, визначається сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного Контракту (п. 1.2 Контракту № 25/08-20).

Як вказано в п. 3.2 валюта Контракту - Євро.

Покупець оплачує партію товару на умовах 100% передплати, якщо інші умови не передбачені в Специфікації (п. 3.4 Контракту № 25/08-20).

Відповідно до специфікації №2 від 01 грудня 2020 року (а.с.49) Linscr Industrie Sendee GmbH повинно поставити товар №1: Track GP, CR 5350HD/51/800Н/10, Ланцюг в комплекті, CR5350HD/51/800Н/10 у кількості 2 шт. вартістю 2 976, 98 EUR та товар №2: Truck roller LK 132 Каток опорний LK 132 у кількості 18 шт. вартістю 1780, 02 EUR, Top roller LK31 Каток підтримуючий LK31 у кількості 4 шт. вартістю 286, 84 EUR, Sprocket LK105 Зірка ведуча LKI05 у кількості 2 шт. вартістю 268, 80 EUR, Idler LK 144 Натягувач LKI44 у кількості 2 шт. вартістю 520, 20 EUR, Shoe LIS4102/700Н Трак LIS4102/700H у кількості 6 шт. вартістю 147, 60 EUR, TG Shoe, СR5360/800Н/10 Трак в комплекті CR5360/800H/10 у кількості 102 шт. вартістю 3 268, 08 EUR.

Поставка товару здійснюється на умовах: EXW Тroisdorf Deutschland (Німеччина).

Судом встановлено, що TOB ФОРТЄС здійснило попередню оплату, відповідно до умов контракту № 25/08-20 та специфікації № 2 (а.с.24).

Слід зазначити, що постачальником Linser Industrie Service GmbH було надано знижку у розмірі 3% на замовлення товару, вказаного в специфікації № 2, яка становить 277,76 EUR.

З метою митного оформлення товарів декларантом в інтересах позивача було подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA 100060/2020/399786 (а.с.18, 119) з пакетом документів:

- інвойс №451642 від 10 грудня 2020 року (графа 44, код документу 0380) (а.с.21);

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 1087335 від 11 грудня 2020 року (графа 44, код документу 0730) (а.с.23);

- платіжне доручення в іноземній валюті від 04 грудня 2020 року (графа 44, код документу 3002) (а.с.24);

- прайс-лист від 10 грудня 2020 року (графа 44, код документу 3014) (а.с.25);

- договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1110-19/1 від 11 жовтня 2019 року (графа 44, код документу 9000) (а.с.26);

- контракт № 25/08-20 від 25 серпня 2020 року (графа 44, код документу 4104) (а.с.45);

- специфікація № 2 від 01 грудня 2020 року (графа 44, код документу 4103) (а.с.49);

- договір-замовлення на надання транспортних послуг № 10/12/20-1 від 10 грудня 2020 року (графа 44, код документу 9000) (а.с.31);

- довідка про транспортно-експедиційні витрати від 11 грудня 2020 року (графа 44, код документу 3007) (а.с.32);

- експортний супровідний документ MRN 20DE715239885876E1 від 11 грудня 2020 року (графа 44, код документу 9610) (а.с.33).

Позивачем було задекларовано митну вартість товарів у розмірі 6 155, 9086 EUR (графа 42):

- вартість товарів, відповідно до специфікації № 2 становить 6 093, 09 EUR (1780. 02 + 286, 84 + 268. 80 + 520, 20 + 147, 60 + 3 268, 08 - 3%);

- вартість упаковки (обраховується відносно вартості товару) та становить 62, 81 EUR (92.59 (вартість упаковки) / 8 980, 76 (загальна вартість товарів з урахуванням знижки) х 6 093, 09 (вартість товару № 2) = 62. 81 EUR)

Тобто 6093,09+62,81=6155,90 EUR.

Крім того, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах: EXW Troisdorf Deutschland (Німеччина) на визначення митної вартості товарів вплинули витрати пов`язані з транспортуванням.

Таким чином, вартість товару склала суму в розмірі 214 359, 95 грн., (графа 46):

- вартість транспортних послуг (обраховується відносно ваги товару) та становить 185,70 EUR, з яких: вага товару № 1 становить 1164 кг. (нетто), вага товару № 2 становить 3 294 кг. (нетто), транспорті послуги м. Troisdorf (Німеччина)-п.п. Рава-Руська (Україна) - 8 499 грн.

Тобто, 8 499 / 4 457 = 1,906 х 3 293 = 6 279, 80 грн., 6 279. 80 грн. / 33,80 (курс EUR) = 185.70 EUR, 6155.90 EUR + 185.70 EUR x 33.80 (курс EUR) = 214 359, 95 грн.

За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Київською митницею Держмнтслужби складено повідомлення декларанту, в якому зазначено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МКУ заявлена митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана з наступних причин (а.с.34).

Документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України (далі Кодексу), містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме:

- у документах, що містять інформацію стосовно вартості перевезення вантажу, відсутні дані стосовно вартості навантаження;

- наданий на розгляд Прайс-лист адресований виключно TOВ "ФОРТЄС" та не розповсюджується на інших суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Також, відповідачем було зазначено, про необхідне подання додаткових документів (а.с.34).

Уповноваженою особою позивача було повідомлено про неможливість надати всі додаткові документи.

18.12.2020 року Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення №UA 100060/2020/000092/2 (а.с.66) про коригування митної вартості товарів, яким збільшено вартість за одиницю товару до 5.0780 EUR та зазначено, що заявлена митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана з наступних причин: документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме: 1) у документах, що містять інформацію стосовно вартості перевезення вантажу, відсутні дані стосовно вартості навантаження; 2) наданий на розгляд Прайс-лист адресований виключно ТОВ "ФОРТЄС" та не розповсюджується на інших суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначено, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (митні декларації: тов. №2 - від 09.11.2020 №100030/2020/140523, від 06.11.2020 №UA 100030/2020/140599 із розрахунком 6.17 дол. США за 1 кг.)

На підставі прийнятого рішення №UA100060/2020/000092/2 Київською митницею Держмитслужби було видано картку відмови (а.с.68) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100060/2020/01539.

Позивач не погодився з визначеною відповідачем митною вартістю, винесеним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації та звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд зазначає, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Водночас, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін, тобто рішення ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, а саме: митні декларації: тов. №2 - від 09.11.2020 №100030/2020/140523, від 06.11.2020 №UA 100030/2020/140599 із розрахунком 6.17 дол. США за 1 кг.

Проте, ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митною декларацією та товарам за митною вказаною декларацією.

При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, що свідчить про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.

Суд зазначає, що зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно правомірності проведеного розрахунку під час коригування, з огляду на обставини того, що такий розрахунок здійснено із розрахунку не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання ВМД, а із розрахунку вартості одного кілограму товару, без урахування того, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, їх тари, загальної кількості за одну поставку.

Тобто, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Щодо посилання відповідача на відсутність у документах, що містять інформацію стосовно вартості перевезення вантажу даних стосовно вартості навантаження, суд зазначає настуне.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до вимог МК України декларантом до митних декларацій було надано наступні транспортні документи:

- міжнародна товарно - транспортна накладна CMR 1087335 від 11 грудня 2020 року (графа 44, код документу 0730);

- договір-замовлення на надання транспортних послуг № 10/12/20-1 від 10 грудня 2020 року (графа 44. код доку менту 9000);

- довідка про транспортно-експедиційні витрати від 11 грудня 2020 року (графа 44, код документу 3007).

Варто вказати, що оскільки поставка товару здійснювалася на у мовах EXW Troisdorf Deutschland (Німеччина), на митну вартість товарів вплинули саме послуги з транспортування, а розвантаження і навантаження вантажу, як зазначає позивач, не потребувало додаткової оплати, оскільки було здійснено сторонами контракту та не вплинуло на митну вартість товарів.

Таким чином, вищевказані обставини свідчать про те, що позивачем в повному обсязі було надано транспортні документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо адресування Прайс-листа виключно ТОВ "ФОРТЄС", суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи - товарні пропозиції Linser Industrie Service GmbH представлені на сайті, посилання - linser.eu (ціни вказані для резедентів), та є загальними для всіх.

Крім того, Прайс-лист було сформовано саме Linser Industrie Service GmbH, відповідно до замовлення позивача, а ціни зазначені в ньому виповідають цінам вказаних в Інвойсі та специфікації до Контракту.

Варто вказати, що відповідно до звіту про оцінку майна № 17/12/2020/10 від 17 грудня 2020 року, складеного Регіональним торгівельно-виробничим підприємством ГРАНІД (а.с.35) ринкова вартість об`єкту незалежної оцінки - запасні частини до ескалаторів знаходиться в межах розходження цін, що свідчить про те, що згідно наданої замовником інформації, вартість, що заявлена замовником знаходиться в межах розрахованої вартості товару, та не було знижено вартість об`єкту оцінки, вартість товару складає середньо ринкову для аналогічних товарів.

Таким чином, визначені Linser Industrie Service GmbH в Прайс-листі ціни є середньо ринковими для аналогічних товарів, що вказує на те, що митна вартість товарів, заявлена декларантом, не була занижена.

Щодо відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

З висновків Верховного суду у постановах від 09.10.2018 справа № 826/24835/15; від 24.01.2019 справа № 820/636/17; від 21.01.2020 справа № 812/2336/14; від 13.02.2020 справа №810/1175/16, вбачається, що навіть якщо в інформаційних базах даних митного органу наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів, аналогічних/подібних товарів, то це жодним чином не доводить невірність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, викладена обставина не може свідчити про наявність підстав для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи с недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Визначаючи вартість товару за резервним методом, митний орган не навів розрахунків визначеної ним митної вартості та не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування зазначеної вартості. На необхідність з`ясування таких обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості вказав Верховний Суд у постановах від 23.04.2019 по справі №810/1479/16 та від 26.02.2019 у справі №808/454/18.

Також в оскарженому рішенні не наведено доказів, які підтверджують використання при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів інформації спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням особливостей товару.

З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що позивачем підтверджено безпідставність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів №UA 100060/2020/000092/2 та як наслідок картки відмови в прийнятті декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100060/2020/01539.

Водночас, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.

Відповідачем у спірному в даній справі рішенні та картці відмови не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби №UA 100060/2020/000092/2 від 18 грудня 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100060/2020/01539 від 18 грудня 2020 року, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЄС" .

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЄС" (вул. Державінська, буд. 38, оф. 7,м. Харків,61001) до Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ,03124) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 100060/2020/000092/2 від 18 грудня 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100060/2020/01539 від 18 грудня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЄС" (вул. Державінська, буд. 38, оф. 7, м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 39317368) судовий збір у розмірі 4540.00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.04.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.