Рішення

від 19.04.2021 по справі 640/2119/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2021 року №640/2119/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервістехнологія" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервістехнологія" (далі - позивач, ТОВ "Укрсервістехнологія") до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) , Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України) у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Комісії ГУ ДПС у м. Києві щодо включення ТОВ "Укрсервістехнологія" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.01.2021 року №6012;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ "Укрсервістехнологія" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

- скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №12 від 31.10.2020 року, подану ТОВ "Укрсервістехнологія".

Ухвалою суду від 02.02.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/2119/21 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України, у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на що податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН, а позивач підлягає виключенню з переліку ризикових платників податку.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Між ТОВ СІЛЬПО-ФУД (Замовник) та ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (Виконавець) було укладено Договір №201*-20-452 про надання послуг з щоденного прибирання нежитлових приміщень від 01 травня 2020 року.

Згідно п.1.1 договору, виконавець зобов`язується у відповідності до завдання Замовника надавати комплекс послуг по щоденному прибиранню нежитлових приміщень - магазинів чи інших приміщень Замовника, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю надані ним послуги на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

П. 1.2. обсяг та вид послуг, адреси об`єктів, на яких надаються відповідні послуги, узгоджуються Сторонами в Додатках №1, №2 до даного Договору.

ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ виставило рахунок-фактуру №УС-130 від 31 жовтня 2020 року.

Послуги було надано ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ , що підтверджується: Актом № УС-131 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2020 року. ТОВ СІЛЬПО-ФУД було здійснено оплату за послуги, що підтверджується поточною інформацією по рахунку за дату 10.11.2020 року, внаслідок чого, платником податків на виконання вимог пп. б п. 187.1 ст. 187 ПК України та у зв`язку з настанням першої події - наданням послуг було виписано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 на суму 721 194,00 грн., у тому числі ПДВ - 20 % на суму 120 199,00 грн.

Відповідно до квитанції №1 зазначена податкова накладна була прийнята, а реєстрацію - зупинено, оскільки платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно повідомлень про направлення документів довільної форми, позивачем сформовано та направлені відповідачу пояснення з відповідними підтверджуючими документами, але рішеннями комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 14.12.2020 р. № 2230234/36940484, у реєстрації податкової накладної було відмовлено.

Позивач оскаржив рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 14.12.2020 р. № 2230234/36940484, до ДПС України, яка своїми Рішеннями за результатами розгляду скарги від 12.01.2021 №574/36940484/2 залишила скарги позивача без задоволення, а вказані рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Окрім цього, позивач в позовній заяві зазначив, що для надання послуг ТОВ СІЛЬПО-ФУД , позивачем були придбані товари та обладнання для прибирання та залучено інші товариства для надання послуг, а саме:

Було укладено Договір №14/09-16-1 поставки товару від 14 вересня 2016 року, Додаток №1 від 14 вересня 2016 року до Договору №14/09-16-1 поставки товару від 14 вересня 2016 року між ТОВ АТМА ПРОФЕСІЙНЕ ПРИБИРАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ (Постачальник) та ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (Покупець). Згідно п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити на умовах цього договору, а Покупець прийняти і оплатити санітарно-гігієнічне та професійне притиральне обладнання (надалі -Товар) в кількості, асортименті та в строки обумовлені сторонами в даному Договорі та в специфікаціях, рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Договору.

ТОВ АТМА ПРОФЕСІЙНЕ ПРИБИРАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ виставило рахунок на оплату №АС000004954 від 13 жовтня 2020 року.

Придбання Товару у ТОВ АТМА ПРОФЕСІЙНЕ ПРИБИРАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ підтверджується видатковою накладною №4684 від 27 жовтня 2020 року та товарно-транспортною накладною №РН-4684 від 27 жовтня 2020 року, форма N 1-ТН. Позивачем було здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №99 від 19 листопада 2020 року.

Позивачем у ТОВ А.Т.Р. ГРУП було придбано товари для прибирання. ТОВ А.Т.Р. ГРУП виставило рахунок-фактуру №СФ-0000383 від 15 жовтня 2020 року. Придбання підтверджується видатковою накладною №РН-0000854 від 19 жовтня 2020 року та товарно-транспортною накладною №0000000108 від 20 жовтня 2020 року. Позивачем було здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №100 від 19 листопада 2020 року.

Позивачем у ТОВ ЧИСТИЙ СВІТ-ТРЕЙД було придбано товари для прибирання. ТОВ ЧИСТИЙ СВІТ-ТРЕЙД виставило рахунок на оплату №18/1142 від 13 жовтня 2020 року. Придбання товару підтверджується видатковою накладною №18971 від 16 жовтня 2020 року. Позивачем було здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №96 від 19 листопада 2020 року.

Позивачем у ТОВ МАРВІЛ СЕРВІС було придбано товари для прибирання.

ТОВ МАРВІЛ СЕРВІС виставило рахунок на оплату №1101 від 19 жовтня 2020 року. Придбання підтверджується видатковою накладною №974 від 26 жовтня 2020 року також, Позивачем було здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №98 від 19 листопада 2020 року.

Згідно пояснень позивача, останній повідомив, що з вище зазначеними Товариствами договори не укладалися так як це були разові закупівлі.

У інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 зазначається наступне - … підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові по справі № 904/887/18 від 22.01.2019, закріпивши рішення суду першої інстанції, зазначив, що видаткова накладна, складена відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , засвідчує факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі N 3-77гс15).

Між Позивачем (Замовник) та ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ АСОРТИМЕНТ (Виконавець) було укладено Договір №19/04 про надання послуг від 01 квітня 2017 року, Додаток №1 до Договору 19/04 від 01 квітня 2017 року перелік та обсяг робіт. Згідно п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зі всіма (належним чином оформленими та підписаними) змінами та доповненнями до даного правочину, які є його невід`ємними частинами, Виконавець зобов`язується за плату та за завданням Замовника протягом строку, встановленого Договором, надавати послуги, а саме: виконання комплексу робіт з прибирання приміщень та прилеглих територій що знаходяться на обслуговуванні у Замовника, надалі - Роботи.

Надання послуг підтверджується Актом надання послуг №852 від 06 жовтня 2020 р., Актом надання послуг №1350 від 19 жовтня 2020 р., Актом надання послуг №1750 від 13 жовтня 2020 року, Актом надання послуг №592 від 05 жовтня 2020 року, Актом надання послуг №1307 від 08 жовтня 2020 р., Актом надання послуг №3012 від 20 жовтня 2020 року.

Оплата наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №67 від 20 жовтня 2020 року, платіжним дорученням №69 від 22 жовтня 2020 року, платіжне доручення №50 від 09 жовтня 2020 р., платіжне доручення №57 від 13 жовтня 2020 р., платіжне доручення №46 від 06 жовтня 2020 р..

Списання товарно-матеріальних цінностей підтверджується актом списання: №УС-26 від 31 жовтня 2020 року, який був складений позивачем.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Судом встановлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій №1, реєстрація спірних податкової накладної зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Зміст критерію ризиковості згідно п.8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанціях №1 до спірної податкової накладної відповідач-1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.

Також, суд зауважує, що вищезазначені квитанції №1 не містять інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача-1 виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Також, суд окремо зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначених рішень вказано неподання платником податку копій документів. При цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

В даному контексті суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд вважає за доцільне наголосити, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №9901/410/19 та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. При цьому, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем-1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від14.12.2020 року № 2230234/36940484, дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд зауважує, що не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією контролюючого органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року (справа №819/330/18), при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Судом проаналізовано надані позивачем первинні документи, якими оформлено здійснення господарських операцій та встановлено, що останні не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджують реальність господарських операцій.

Відповідачами до суду не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих рішень.

За таких обставин, приймаючи до уваги необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від №12 від 31.10.2020 року суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З цього приводу суд звертає увагу на приктику Європейського суду з прав людини, який у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (пункт 145) Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

З урахуванням наведеного, ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та до забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття та зазначеній нормі міжнародного права. Відсутність бажаного результату виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки бажаний результат встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.

Крім того, у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду; спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним і ефективним способом захисту порушеного права.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від №12 від 31.10.2020 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним Рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.01.2021 року № 6012 та зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ - 36940484) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Підприємство ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ зареєстровано 03.03.2010 року номер запису про державну реєстрацію 10661020000007088.

Видами діяльності за КВЕД-2010 підприємства згідно ВИТЯГУ З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (копія витягу додаються) є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання;

Місцезнаходження Позивача : 02222, місто Київ, вул. Пухівська, будинок 1-А.

ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ орендує офісні приміщення за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 90, офіс 25, що підтверджується Договором Оренди офісного приміщення №27 від 25 листопада 2020 року, укладеним між ПП Т.С.О. та ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ . Також, ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ орендує складське приміщення що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1Б, частина підвального приміщення, згідно Договору оренди складського приміщення №200902 від 02 вересня 2020 року укладеного між ТОВ МАКСІМА КЛІНІНГ СЕРВІС та ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ .

Судом встановлено, що позивач має в штаті кваліфікований персонал для ведення господарської діяльності, зокрема, вісім працівників, що підтверджується Формою 1ДФ та повідомленнями про прийняття працівника на роботу та є у власності все необхідне обладнання та матеріальна-технічна база, необхідна для здійснення господарської діяльності, що підтверджується Формою №20-ОПП, а також систематично залучає субпідрядні організації, замовляє та отримує різноманітні супутні послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними первинними документами.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.01.2021 р. № 6012позивача було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Так, у Рішенні вказано, що платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку з тим що ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ реалізує послуги з прибирання приміщень. При цьому податковий кредит (ліміт) частково сформовано від субєктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ КЛІНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ 43031503), ТОВ ІНСАЙД ЛЮКС (код ЄДРПОУ 42835260), ТОВ ІНДАСТРІ ПРО СТАРТ (код ЄДРПОУ 43092566), ТОВ ПРОМТЕХНОЛ (нова назва Прайм трейдент ) (код ЄДРПОУ 34368271), ТОВ ЛЕНЛАЙС (код ЄДРПОУ 43149402), ТОВ ЛЮКС-ІНВЕСМЕНТ (код ЄДРПОУ 42956612), ТОВ ХІМ АГРОІМПОРТ (код ЄДРПОУ 42874300).

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пункту 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 цих критеріїв.

Відповідно до наданих Позивачем документів судом встановлено наступне.

Між Позивачем (Замовник) та ТОВ КЛІНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 01/01/20 від 20 січня 2020 року. Додаток № 1 до Договору № 01/01/20 від 20 січня 2020 року. Згідно п.1.1 договору, виконавець зобов`язується за плату та за завданням замовника протягом строку, встановленого договором, надавати послуги, а саме: виконання комплексу робіт з прибирання приміщень та прилеглих територій що знаходяться на обслуговуванні у Замовника. Перелік і обсяг робіт, попередньо узгоджені Сторонами, викладені в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Надання послуг підтверджується згідно Акту надання послуг № 3 від 22 січня 2020 року, Акту надання послуг № 14 від 21 лютого 2020 року, Акту надання послуг № 37 від 17 березня 2020 року, Акту надання послуг № 39 від 20 березня 2020 року, Акту надання послуг № 91 від 17 квітня 2020 року, Акту надання послуг № 92 від 21 квітня 2020 року, Акту надання послуг № 93 від 22 квітня 2020 року, за що було здійснено повну оплату за надані послуги платіжним дорученням №506 від 14 травня 2020 року, платіжним дорученням №507 від 14 травня 2020 року, платіжним дорученням №508 від 14 травня 2020 року, платіжним дорученням №475 від 09 квітня 2020 року, платіжним дорученням №476 від 09 квітня 2020 року, платіжним дорученням №473 від 30 березня 2020 року, платіжним дорученням №457 від 12 березня 2020 року, платіжним дорученням №440 від 24 лютого 2020 року, платіжним дорученням №407 від 06 лютого 2020 року.

ТОВ КЛІНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкові накладні № 30 від 17.03.2020 року, № 32 від 20.03.2020 року, № 84 від 17.04.2020 року, № 85 від 21.04.2020 року, № 86 від 22.04.2020 року, № 14 від 21.02.2020 року, № 3 від 22.01.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Між Позивачем (Замовник) та ТОВ ІНСАЙД ЛЮКС (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 02/05/19 від 01 травня 2019 року. Додаток № 1 до Договору № 02/05/19 від 01 травня 2019 року. Згідно п.1.1 договору, виконавець зобов`язується за плату та за завданням замовника протягом строку, встановленого договором, надавати послуги, а саме: виконання комплексу робіт з прибирання приміщень та прилеглих територій що знаходяться на обслуговуванні у Замовника. Перелік і обсяг робіт, попередньо узгоджені Сторонами, викладені в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Надання послуг підтверджується згідно Акту надання послуг № 63 від 22 травня 2020 року, Акту надання послуг № 5 від 20 січня 2020 року, Акту надання послуг № 63 від 22 травня 2020 року, за що було здійснено оплату в повному обсязі згідно платіжного доручення №559 від 19 червня 2020 року, платіжного доручення №406 від 06 лютого 2020 року, платіжного доручення №399 від 31 січня 2020 року, платіжного доручення №397 від 28 січня 2020 року, платіжного доручення №392 від 27 січня 2020 року, платіжного доручення №388 від 23 січня 2020 року, платіжного доручення №386 від 22 січня 2020 року, платіжного доручення №384 від 22 січня 2020 року, платіжного доручення №382 від 20 січня 2020 року, платіжного доручення №381 від 17 січня 2020 року, платіжного доручення №372 від 15 січня 2020 року.

ТОВ ІНСАЙД ЛЮКС згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкові накладні № 8 від 22.05.2020 року, № 3 від 20.01.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ ІНДАСТРІ ПРО СТАРТ (Продавець) було укладено Договір поставки №138 від 24квітня 2020 року. Згідно п.1.1. Договору продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору.

Згідно п. 5.2. Договору порядок оплати: 100% суми кожної поставки сплачується по факту поставки, в термін 360 календарних днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дати виписки відповідної видаткової накладної.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною №75 від 26 травня 2020 року, видатковою накладною №84 від 27 травня 2020 року.

ТОВ ІНДАСТРІ ПРО СТАРТ згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкові накладні № 87 від 26.05.2020 року, № 103 від 27.05.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ ПРОМТЕХНОЛ (Продавець) було укладено Договір поставки №020101 від 02січня 2020 року. Згідно п.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності - товар, а покупець прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.2. розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок Продавця не пізніше 365 календарних днів з дати постачання.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною №5 від 02 січня 2020 року.

ТОВ ПРОМТЕХНОЛ згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкову накладну № 2 від 02.01.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ ЛЕНЛАЙС (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №365 від 03 травня 2020 року. Згідно п.1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність Покупцю продукцію, іменований надалі товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п. 4.1. договору, оплата кожної окремої партії товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, але не пізніше, ніж 365 календарних днів з моменту відвантаження Товару.

Придбання товару підтверджується видатковою накладною №РН-0500008 від 25 травня 2020 року, видатковою накладною №РН-0600020 від 23 червня 2020 року.

ТОВ ЛЕНЛАЙС згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкові накладні № 8 від 25.05.2020 року, № 20 від 23.06.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ ЛЮКС-ІНВЕСМЕНТ (Продавець) було укладено Договір поставки №83 від 20 квітня 2020 року. Згідно п.1.1. Договору продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору.

Згідно п. 5.2. Договор, у порядок оплати: 100% суми кожної поставки сплачується по факту поставки, в термін 360 календарних днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дати виписки відповідної видаткової накладної.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною №21 від 26 травня 2020 року.

ТОВ ЛЮКС-ІНВЕСМЕНТ згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкову накладну№ 22 від 26.05.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Між Позивачем та ТОВ ХІМ АГРОІМПОРТ (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №020320 від 02 березня 2020 року. Згідно п.1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність Покупцю продукцію, іменований надалі товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п. 4.1. Оплата кожної окремої партії товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, але не пізніше, ніж 365 календарних днів з моменту відвантаження Товару.

Придбання товару підтверджується видатковою накладною №РН-0300024 від 25 березня 2020 року.

ТОВ ХІМ АГРОІМПОРТ згідно вимог Податкового кодексу України за правилом першої події було подано Податкову накладну № 24 від 25.03.2020 року та зареєстровано без будь яких зауважень та заперечень органом ДПС згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН до кожної податкової накладної.

Придбані товари та послуги використовувалися Позивачем для надання послуг комплексного прибирання під час виконання договорів для Дочірнього підприємства Рітейл Центр та ТОВ СІЛЬПО-ФУД , що підтверджується відповідними фінансово-господарськими документами, які були досліджені судом.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, визначений частиною 2 статті 2 КАС України, а і норми Порядку №1165. Такий висновок суду базується на тому, що відповідачем-1 не зазначено конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків, а у оскаржуваному рішенні зазначено лише загальне посилання на відповідність критерію ризиковості платника податку, визначену пп. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без вказівки на будь-яку конкретну податкову інформацію, яка покладена в основу такого рішення.

Таким чином, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту п.8 Порядку №1165 оскаржуване рішення від 18.01.2021 року № 6012 не містить. Крім того, відповідачем-1 не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

Суд наголошує, що під час розгляду справи в суді Головним управлінням ДПС у м. Києві не доведено перед судом, що позивач відповідає будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20, суд першої інстанції визнав, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Суд вважає такий висновок безпідставним з огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація в такому разі не заповнюється. Однак, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), Суд погоджується з судом першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20

Враховуючи вищезазначене, рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.01.2021 року № 6012, не відповідає усім критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, тому підлягає скасуванню та відповідно для цілей ефективного захисту порушених прав і остаточного вирішення спору необхідним є зобов`язання відповідача-1 виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ - 36940484) до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 9080,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Пухівська, 1-А; код ЄДРПОУ - 36940484) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (Код ЄДРПОУ 43141267 ) щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ - 36940484) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.01.2021 року № 6012.

4. Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві (Код ЄДРПОУ 43141267) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ - 36940484) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2020 року № 2230234/36940484.

6. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №12 від 31.10.2020 року, подану ТОВ УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ - 36940484) датою її фактичного подання.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСЕРВІСТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ - 36940484) сплачений ним судовий збір у розмірі 9080, 00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко