Рішення
від 21.04.2021 по справі 640/32371/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року м. Київ № 640/32371/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Макс - Моторс

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс (далі по тексту - позивач), адреса: 03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 19е до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 14 квітня 2020 року №45951 та від 22 вересня 2020 року №96789, якими Товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку - протиправними та скасувати їх;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що товариство здійснює господарську діяльність та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

З метою здійснення своєї господарської діяльності, як вказує позивач, в нього в наявності є всі необхідні організаційно-технічні можливості , включаючи штат працівників, приміщення тощо та є справним платником податків та роботодавцем.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, реєстрація яких була зупинена у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі рішення від 14 квітня 2020 року №45951.

Після надання позивачем вичерпних пояснень, відповідач прийняв рішення від 22 вересня 2020 року №96789 про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень, комісія керувалась положеннями у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, що регулюють порядок реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим, як зазначив представник відповідача, за результатами розгляду податних позивачем документів, було прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на відзив на позовну заяву послався на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем без дотримання процедури, що, на думку представника позивача, свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс про заміну відповідача. Замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві у адміністративній справі №640/32371/20 його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві та запропоновано останньому надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали суду від 11 березня 2021 року була доставлена на електронну адресу Головного управління ДПС у м. Києві, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, проте, станом на день вирішення справи по суті, від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.

Враховуючи неподання відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву без поважних причин, з урахуванням частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс-Моторс" зареєстровано як юридична особа приватного права з 19 березня 2008 року, основним видом господарської діяльності є код КВЕД 46.14 діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Судом встановлено та не спростовано сторонами у справі, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податку на додану вартість.

14 квітня 2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - Комісія) прийнято рішення № 45951, яким відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, встановлена відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Моторс" на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі "Податкова інформація", зазначено в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: товари та послуги придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Бортагро код 43161000, ТОВ Ніка Траст код 41775269, ТОВ Грифон Плюс код 42991479, ТОВ ЮСУФ код 42869513, ТОВ Ліга - Прайм код 43106505, ТОВ Хоскінг Прайм код 43202775, ТОВ Моноліт Мірал код 42153753, ТОВ Малард код 42641438, ТОВ Пілігрим Сервіс код 42991421, ТОВ Будторг Постач код 43049809, ТОВ Агрокод код 43154538, ТОВ Джетпоінт Компані код 43206774, ТОВ Констракшніф код 43244647, ТОВ Констракшніф код 43168032, ТОВ Техносервіс Риф код 37101771.

Позивачем надано податковому органу пояснення з приводу вказаних обставин разом з документами, які, на переконання позивача, підтверджують реальність здійснення ним господарських операцій.

22 вересня 2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - Комісія) прийнято рішення № 96789, яким відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 14 вересня 2020 року №1 встановлена відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Моторс" на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі "Податкова інформація", зазначено "використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ Макс-Моторс (35790001), в процесі якого встановлено, що підприємство придбало товари та послуги у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Бортагро код 43161000, ТОВ Ніка Траст код 41775269, ТОВ Грифон Плюс код 42991479, ТОВ ЮСУФ код 42869513, ТОВ Ліга - Прайм код 43106505, ТОВ Хоскінг Прайм код 43202775, ТОВ Моноліт Мірал код 42153753, ТОВ Малард код 42641438, ТОВ Пілігрим Сервіс код 42991421, ТОВ Будторг Постач код 43049809, ТОВ Агрокод код 43154538, ТОВ Джетпоінт Компані код 43206774, ТОВ Констракшніф код 43244647, ТОВ Констракшніф код 43168032, ТОВ Техносервіс Риф код 37101771 .

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку вказаним спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок №1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Наведене в сукупності свідчить про те, що чинним законодавством України чітко та однозначно визначено, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак, на переконання суду, рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прийнято рішення від 14 квітня 2020 року № 45951 та від 22 вересня 2020 року №96789 про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як вже зазначалось судом, нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 6 та пункт 8 Порядку №1165, а фактичною - податкова інформація "використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ Макси-Моторс (35790001), в процесі якого встановлено, що підприємство придбало товари та послуги у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Бортагро код 43161000, ТОВ Ніка Траст код 41775269, ТОВ Грифон Плюс код 42991479, ТОВ ЮСУФ код 42869513, ТОВ Ліга - Прайм код 43106505, ТОВ Хоскінг Прайм код 43202775, ТОВ Моноліт Мірал код 42153753, ТОВ Малард код 42641438, ТОВ Пілігрим Сервіс код 42991421, ТОВ Будторг Постач код 43049809, ТОВ Агрокод код 43154538, ТОВ Джетпоінт Компані код 43206774, ТОВ Констракшніф код 43244647, ТОВ Констракшніф код 43168032, ТОВ Техносервіс Риф код 37101771.

Згідно з положеннями Порядку № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В свою чергу, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків передбачено, що таким критерієм є: "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях в якості податкової інформації зазначено, що відповідачем використано бази даних ДПС, пояснення та копії документів та проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено, що підприємство придбало товари та послуги у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Бортагро код 43161000, ТОВ Ніка Траст код 41775269, ТОВ Грифон Плюс код 42991479, ТОВ ЮСУФ код 42869513, ТОВ Ліга - Прайм код 43106505, ТОВ Хоскінг Прайм код 43202775, ТОВ Моноліт Мірал код 42153753, ТОВ Малард код 42641438, ТОВ Пілігрим Сервіс код 42991421, ТОВ Будторг Постач код 43049809, ТОВ Агрокод код 43154538, ТОВ Джетпоінт Компані код 43206774, ТОВ Констракшніф код 43244647, ТОВ Констракшніф код 43168032, ТОВ Техносервіс Риф код 37101771.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Проте, відповідачем протоколу засідання Комісії або витягу з нього до матеріалів справи не надано.

Водночас, як вже неодноразово зазначалось судом, відповідач, будучи контролюючим податковим органом, та проводячи аналіз діяльності позивача, як платника податку на додану вартість, встановив, що платником придбано товари та послуги у субйєктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: підприємство придбало товари та послуги у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Бортагро код 43161000, ТОВ Ніка Траст код 41775269, ТОВ Грифон Плюс код 42991479, ТОВ ЮСУФ код 42869513, ТОВ Ліга - Прайм код 43106505, ТОВ Хоскінг Прайм код 43202775, ТОВ Моноліт Мірал код 42153753, ТОВ Малард код 42641438, ТОВ Пілігрим Сервіс код 42991421, ТОВ Будторг Постач код 43049809, ТОВ Агрокод код 43154538, ТОВ Джетпоінт Компані код 43206774, ТОВ Констракшніф код 43244647, ТОВ Констракшніф код 43168032, ТОВ Техносервіс Риф код 37101771.

Проте, жодних доказів того, що зазначені контрагенти позивача віднесені до ризикових відповідачем надано не було, як і не було надано доказів взаємовідносин між позивачем та цими контрагентами.

Натомість позивачем підтверджено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами, про що свідчать надані останнім копії первинних документів, наявні в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Водночас, контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання товарів, а також не спростовано наявність зв`язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю позивача, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, як і не надано податкової інформації, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд зауважує, що не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 14 квітня 2020 року №45951 та від 22 вересня 2020 року №96789та від 04 серпня 2020 року №94379, відповідно, про наявність правових підстав для їх скасування та, відповідно, про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції про сплату, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 4204,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс (код ЄДРПОУ 35790001) критеріям ризиковості платника податку від 14 квітня 2020 року №45951.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс (код ЄДРПОУ 35790001) критеріям ризиковості платника податку від 22 вересня 2020 року №96789.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП:44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс (03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 19е, код ЄДРПОУ 35790001) з переліку платників податку, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

5. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Моторс (03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 19е, код ЄДРПОУ 35790001) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП:44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник

Дата ухвалення рішення21.04.2021
Оприлюднено26.04.2021

Судовий реєстр по справі —640/32371/20

Постанова від 28.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 28.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 12.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 12.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 18.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 20.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 02.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 29.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 07.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 07.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні