Постанова

від 22.04.2021 по справі 2а-17323/10/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-17323/10/267 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Огурцов О.П.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року про відмову у видачі дубліката виконавчого листа та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в справі за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Максі фрукт про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року відмовлено у видачі дублікату виконавчого листа та поновленні пропущеного строку для його пред`явлення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ГУ ПФУ в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ТОВ Максі фрут про стягнення заборгованості в розмірі 1564,90 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2011 року адміністративний позов задоволено.

02.03.2011 року з метою примусового виконання зазначеного рішення судом видано виконавчий лист.

Ухвалою від 26.11.2020 року замінено стягувача у виконавчому листі на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

11.12.2020 року ГУ ПФУ у м. Києві звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання (а.с.19-22).

Обґрунтовуючи підстави для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник зазначає, що під час проведення інвентаризації справ було встановлено, що виконавчий лист у цій справі відсутній на примусовому виконанні.

Відповідно до довідки Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 25.09.2020 № 110882 встановлено, що фактичною перевіркою наявності виконавчого провадження № 57866355 встановлено відсутність останнього, що, як наслідок свідчить про втрату виконавчого листа від 02.03.2011 року у справі № 2а-17323/10/2670.

Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, стягувачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом від 02.03.2011 у справі № 2а-17323/10/2670.

При цьому, доводи позивача щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом жодними доказами не підтверджуються та спростовуються інформацією, наявною у публічних реєстрах.

Приймаючи рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано належних доказів того, що ним було дійсно повторно направлено виконавчий документ до виконання, а отже доводи заявника щодо втрати виконавчого документа при пересилці не підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII Перехідні положення КАС України передбачено, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання .

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа, має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме: до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, тобто 03.08.2010 року ) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років .

Видача дубліката виконавчого документа здійснюється у випадку його втрати та за умови, що стягувач звернувся до суду із відповідною заявою до закінчення строку , встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Як вбачається з копії виконавчого листа №2а-17323/10/2670 від 02.03.2011 року строк пред`явлення до виконання закінчився 19 лютого 2014 року (а.с.29).

У свою чергу, стягувачем - ГУ ПФУ в м. Києві не надано у якості належних доказів судового рішення, яким було поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа №2а-17323/10/2670 від 02.03.2011 року після 19.02.2014 року.

Дотримання процесуальних строків є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У даному випадку, заявником не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, навіть з моменту звернення із відповідною заявою 25.09.2017 року до виконавчого органу, адже до суду останній звернувся лише 11.12.2020 року, тобто більше ніж через 3 роки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо відсутності підстав для видачі дубліката виконавчого листа №2а-17323/10/2670 від 02.03.2011 року, оскільки строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання закінчився ще 19.02.2014 року.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи дане рішення, враховує вимоги статті 2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає колегії суддів апеляційної інстанції підстави для висновку, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін . Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року про відмову у видачі дубліката виконавчого листа та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 22.04.2021 року