Рішення

від 21.04.2021 по справі 729/1155/20

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/1155/20

2-о/729/5/21 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2021 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: судді Бойко В.І., при секретарі Малюшицької Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рубанська сільська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в:

До Бобровицького районного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою в якій просить встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, його бабуся, ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована на день смерті в АДРЕСА_1 . Стверджує, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та зазначає, що на момент смерті спадкодавця адреса його місця реєстрації фактично відрізнялася від адреси фактичного місця його проживання, у зв`язку з цим на даний час не може отримати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 . В підтвердження факту проживання зі спадкодавцем, заявник зазначає, що спадкодавець постійно проживала зі своїм сином, тобто батьком заявника, ОСОБА_3 , оскільки вони були вдвох пенсійного віку, та враховуючи те, що хворіли, заявник постійно піклувався про них, а саме: привозив їжу, допомагав по господарству. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , бабуся залишилася сама, а тому він був вимушений після похорону батька переїхати та постійно проживати з нею. У березні 2004 року ОСОБА_2 вирішила поїхати до своєї сестри, але перебуваючи в поважному віці, не витримала переїзд та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в Краснодарському краї, Російської Федерації.

В судовому засіданні заявник заяву підтримав, просив її задовольнити, пояснивши, що він разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 не проживав, а лише приїжджав на вихідні і допомагав по господарству. Сам він проживав у Сумській області. Заявник зазначає, що останні роки ОСОБА_2 переїхала до Росії та проживала разом зі своєю дочкою, де ІНФОРМАЦІЯ_2 вона і померла. 21.04.2021 року заявник надав заяву, в якій просить в подальшому справу розглядати без його участі, у заяві зазначив, що він дійсно на день смерті ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 не проживав, оскільки вона тривалий час проживала в Росії у своєї доньки, де і померла.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги визнає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 зазначила, що з самого народження заявника, проживав разом зі своєю бабусею - ОСОБА_2 . У подальшому, вони постійно не проживали разом, а лише підтримували зв`язок. Останні 3 роки ОСОБА_2 переїхала та проживала до своєї смерті в Росії з дочкою.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що в АДРЕСА_1 проживав батько заявника ОСОБА_1 , разом з ним проживала його матір ОСОБА_2 . За довго до смерті ОСОБА_2 забрала до Росії її дочка, де вона і померла.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 в Краснодарському краї, Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Рубанської сільської ради від 10.09.2020 №03-21/447 зазначено, що ОСОБА_2 була зареєстрована і до дня смерті за адресою6 АДРЕСА_1 - одна (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьком є ОСОБА_3 (а.с.10).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина.

Відтак, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст. 1216, 1218 ЦК України).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За змістом п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкодавець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Суд відхиляє доводи заявника зазначені ним в заяві до суду про проживання заявника із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки ця обставина спростовується поясненнями самого заявника, показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Суд не вбачає підстав для незастосування вимог ст. 1268 ЦК України, керуючись зокрема принципом справедливості.

Заслухавши пояснення заявника, показання свідків, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, оскільки в судовому засіданні заявник не довів, що заявник та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживали разом, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 на час своєї смерті перебувала в Росії, доказів щодо встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини заявник не надав.

Отже, суд немає законних підстав для встановлення факту, який просить встановити заявник.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1258, 1264, 1268 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 60, 78, 89, 256, 259, 263, 264, 265,2 73, 315, 354 ЦПК України суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа заінтересована особа Рубанська сільська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Бобровицький районний суд Чернігівської області.

Суддя В.І.Бойко