Постанова

від 19.03.2010 по справі 2а-2704/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2010 року           10:19           № 2а-2704/10/2670

 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді  Шейко Т.І.

при секретарі судового засідання  Деруга Н.О.,         

у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовом

Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва

до  

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮСА»

про

cтягнення боргу в розмірі 69 868,40 грн.

за участю представників сторін:

від Прокурора          Демиденко Н.П.

від позивача                    не з’явився

від відповідача          не з’явився

встановив:

Позивач, Прокурор Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮСА»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 69 868,40 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач у строк, визначений ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» самостійно не сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 69 868,40 грн.

Представник Прокуратури, в судовому засіданні виклав зміст позовних вимог та просив суд стягнути з Відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Судовий виклик, направлений на адресу Відповідача повернувся з відміткою відділення поштового зв’язку «за зазначеною адресою не проживає».

Проте з матеріалів справи вбачається, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮСА»регулярно отримувались листи вимоги які надсилались Управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва за тією ж адресою на яку направлялись судова повістка. Будь-яких відомостей щодо зміни адреси Відповідач не надавав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 17.02.2010 року місцезнаходження Відповідача: 03124, вул. Миколи Василенка, 7-А, м. Київ, Україна. Зазначена адреса співпадає з адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та з адресою, на яку направлявся судовий виклик.

Інформації щодо зміни місцезнаходження Відповідач до державного реєстратора не надавав.

В силу ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином за адресою, внесеною до державного реєстру. За таких обставин, неприбуття в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮСА»реєстраційний номер 10028209746, зареєстроване 15.02.2000 року Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, Відповідач являється платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Прокуратурою Солом’янського району м. Києва встановлено, що будучи платником страхових внесків, в порушення зазначених вимог Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування», станом на 10.02.2010 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮСА»обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Частиною 6 статті 19 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

У відповідності до вищенаведених норм розрахована сума страхових внесків, що не сплачена Відповідачем складає 69 868,40 грн.

Наведенні розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та Відповідачем не спростовані.

Наявність у Відповідача вказаної заборгованості підтверджується Актом перевірки Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва № 3877 від 29.12.2009 р. та Рішенням  № 2113 від 20.05.2009 р. про застосування санкцій та нарахування пені за не сплату або не своєчасну сплату страхувальниками стразових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками чи органами пенсійного фонду і вимогами про сплату боргу.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно зі статтею 23 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Заборгованість Відповідача, яка несплачена згідно вимог про сплату боргу № Ю-506 від 01.12.09 р., № Ю-506 від 29.12.2009 р., № Ю-506 від 01.07.2009 р., № Ю-506 від 01.06.2009 р., № Ю-506 від 05.05.2009 р., № Ю-506 від 01.10.2009 р., № Ю-506 від 01.09.09 р., № Ю-506 від 04.08.2009 р. та рішення № 2113 від 20.05.2009 р. складає 69 868,40 грн.  

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними вимогами на загальну суму боргу 69 868,40 грн. Відповідачем не сплачена і не оскаржена.

Частиною 3 статті 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги до уваги те, що сума страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 69868,40 грн. Відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується Актом перевірки Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва № 3877 від 29.12.2009 р. та Рішенням  № 2113 від 20.05.2009 р. про застосування санкцій та нарахування пені за не сплату або не своєчасну сплату страхувальниками стразових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками чи органами пенсійного фонду і вимогами про сплату боргу № Ю-506 від 01.12.09 р., № Ю-506 від 29.12.2009 р., № Ю-506 від 01.07.2009 р., № Ю-506 від 01.06.2009 р., № Ю-506 від 05.05.2009 р., № Ю-506 від 01.10.2009 р., № Ю-506 від 01.09.09 р., № Ю-506 від 04.08.2009 р., доказів погашення Відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а Відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем з Відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -                                                        

постановив:

Позов Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮСА» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 30737095) на користь  Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва (р/р256023012613 в Головному управлінні Ощадбанку по Києву та Київській області ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 322669, код ЗКПО26063727) суму боргу в розмірі 69 868,40 грн. (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот шістдесят вісім грн.) 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не  була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                                            Шейко Т.І.            

                     Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2010 року.