Постанова
від 21.04.2021 по справі 914/1521/20
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Справа № 914/1521/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Б.Д. Плотніцького,

суддів Г.Т. Кордюк,

Н.М. Кравчук,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

прокуратури: Рогожнікова Н.Б. (посвідчення № 057861 від 05.11.2020)

від відповідача1: Яворський Т.І.,

від відповідача2: Глинська-Кривонос С.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Брюховичі" від 22.12.2020 (вх.№01-05/3888/20 від 28.12.2020),

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2020, (повний текст складено та підписано 27.11.2020),

у справі №914/1521/20, суддя Кидисюк Р.А.,

за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури №2, м. Львів

до відповідача1 Львівської міської ради, пл. Ринок 1, м. Львів

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Брюховичі", смт. Брюховичі Львівської області

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі недійсним та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2020 у справі №914/1521/20 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано п.1 рішення Брюховицької селищної ради №246 від 28.02.2017 "Про перелік об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу на 2017 рік" в частині включення до переліку об`єкта, (згідно додатку до рішення), що підлягає приватизації шляхом викупу будівлі загальною площею 42 кв. м., яка розташована за адресою: Львівська область, селище міського типу Брюховичі, вулиця Незалежності України, 16-а.

Визнано недійсним та скасовано рішення Брюховицької селищної ради №349 від 13.07.2017 "Про приватизацію нежитлового приміщення шляхом викупу по вулиці Незалежності України, 16-а в селищі міського типу Брюховичі, яке орендується Товариством з обмеженою відповідальністю Водоканал Брюховичі .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017, укладений між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоканал Брюховичі", який зареєстрований в реєстрі за №1696 із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Брюховичі" права власності на будівлю загальною площею 42 кв. м., яка розташована за адресою: Львівська область, селище міського типу Брюховичі, вулиця Незалежності України, 16-а (номер запису про право власності №23414644, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1161412546000).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ "Водоканал Брюховичі" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач2 зазначив, що Брюховицькою селищною радою дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення № 349 від 13.07.2017 року Про приватизацію нежитлового приміщення шляхом викупу по вул. Незалежності України, 16 а в смт. Брюховичі, яке орендується ТзОВ Водоканал Брюховичі , оскільки таке рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято в межах повноважень та відповідно до приписів Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України.

Викуп, як спосіб приватизації, може застосовуватись у двох випадках: 1) до тих об`єктів приватизації, які не були продані на аукціоні або за конкурсом; 2) у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.10.2019 року у справі №905/2236/18. А відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймачеві надано переважне право придбати річ, що є об`єктом найму, за умов належного виконання своїх обов`язків за договором найму, в разі її продажу наймодавцем.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 18-2 розділу IV Продаж об`єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) встановлено додаткові гарантії для добросовісного орендаря, який за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, у випадку якщо право на викуп не передбачено договором.

Відповідач2 зазначає, що таким чином, орган місцевого самоврядування (у даному випадку - Брюховицька селищна рада) вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості.

Отже, Брюховицька селищна рада самостійно прийняла рішення про приватизацію спірного об`єкта комунальної власності останньої шляхом викупу ТОВ Водоканал Брюховичі з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) . Вказаний висновок в повному обсязі узгоджується з позицією Конституційного Суду України, яку наведено у п.5 мотивувальної частини та абзацу 2 п. 1 резолютивної частини рішення від 13.12.2000 року №4-рп/2000 у справі №1-16/2000, згідно з яким доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків визначених законом.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017 року, то такий договір був укладений при вільному волевиявленні сторін, які вчинили дії, що свідчать про прийняття договору до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, на момент звернення Львівської місцевої прокуратури №2 з даним позовом, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017 року був виконаний, що підтверджується Довідкою № 1857 від 10.11.2017 року Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради та інформаційною довідною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач2 є добросовісним набувачем нерухомого майна, а тому, з урахуванням принципу належного урядування , порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання договору недійсним.

Здійснюючи приватизаційну політику Брюховицька селищна рада діяла як орган публічної влади і прийняла рішення в межах чинних на той час законів та повноважень щодо встановлення умов приватизації. Самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 року у справі №21-8во07.

Крім того, на думку відповідача2, прокурор Львівської області не має права подавати позовну заяву та звертатись до суду в інтересах держави, оскільки прокурором не доведено належним чином виключні випадки визначені процесуальним законодавством для представництва інтересів держави. Доводи прокурора про неможливість звернення Брюховицької селищної ради до суду з позовом про визнання недійсним правочину, в якому ж Брюховицька селищна рада виступає стороною, не ґрунтується на вимогах законодавства та є безпідставними. Прокурор, всупереч положенням Закону України Про прокуратуру , не звернувся до уповноваженого органу про намір та необхідність звернення до суду в інтересах держави та не надав розумного строку компетентному органу здійснити перевірку обставин, на які посилається прокурор (в матеріалах справи відсутні такі докази).

У запереченні (вх.№25150/20 від 26.08.2020) на відповідь на відзив відповідач зазначив, що умови договору оренди відповідачем2 виконувались в повному обсязі, орендна плата сплачувалась у строки, визначені договором. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, звертає увагу суду, що якщо особу позбавити права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку матиме місце непропорційне втручання у право на мирне володіння своїм майном та, відповідно, порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Прокурор у своєму відзиві зазначив, що органом місцевого самоврядування проведено приватизацію комунального майна без застосування конкурентних способів приватизації, надавши орендарю право на викуп орендованого приміщення без проведення будь-яких покращень об`єкта оренди, чим порушено вимоги ст. 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) . У матеріалах справи відсутня заява відповідача2 про намір здійснити поліпшення орендованого майна, згода орендодавця на здійснення таких поліпшень, а також докази здійснення відповідачем покращень орендованого майна, які були здійснені після укладення договору оренди та до ухвалення рішення про приватизацію. Щодо позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017 недійсним, то дотримання приватизаційних процедур є необхідною передумовою для визнання укладеного договору таким, що відповідає вимогам цивільного законодавства, а встановлене їх порушення є підставою для визнання недійсним договору згідно ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України. Втручання держави в право власності відповідача2 є виправданим, оскільки здійснюється з метою задоволення суспільного публічного інтересу.

16.02.2021 до суду надійшло клопотання про заміну правонаступника. В даному клопотанні Львівська міська рада просила замінити відповідача 1 Брюховицьку селищну раду її правонаступником Львівською міською радою. До матеріалів справи було долучено ухвалу Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 року Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради . П .1.3. визначено припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради Брюховицьку селищну раду.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.

В судовому засіданні 21.04.2021 року апелянт заявив клопотання про залучення Виконавчого комітету Львівської міської ради в якості третьої особи на стороні відповідача. Як підставу для залучення останнього, апелянт вказує, що судом неодноразово під час розгляду справи досліджувались дії Виконавчого комітету, відтак, на думку апелянта, рішення у даній справі буде впливати на права та обов`язки Виконавчого комітету.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки таке не заявлялось в суді першої інстанції, а також апелянтом жодним чином не доведено, на які саме права та обов`язки Виконавчого комітету буде впливати рішення суду у даній справі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення господарського суду скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо представництва прокурора, колегія суддів зазначає наступне. Прокурором заявлено позов самостійно, мотивуючи таке звернення до суду тим, що чинне законодавство України не визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах - звертатись з позовом до суду про визнання незаконним та скасування рішення Брюховицької селищної ради. Також прокурор обґрунтовував підстави заявлення позову, що дотримання вимог закону при відчуженні майна територіальної громади безумовно становить суспільний (державний) інтерес, який визначено з урахуванням рішення №1-1/99 від 08.04.1999 Конституційного Суду України, а інтерес держави у цій справі полягає в тому, щоб орган місцевого самоврядування розпоряджався об`єктами комунальної власності в порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Прокурор набуває право на представництво, якщо є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва.

Дотримання чинного законодавства є запорукою дотримання прав територіальної громади, а тому перевірка діяльності органів місцевого самоврядування на предмет дотримання ними відповідних нормативно-правових актів становить суспільний інтерес. Отже, прокурор правомірно оцінив дії органу місцевого самоврядування і самостійно звернувся з позовом до суду для захисту інтересів держави.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що процедура, передбачена абз.3 і 4 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист інтересів держави не здійснюється або неналежним чином здійснюється компетентним органом. Така процедура не застосовується, якщо компетентний орган відсутній. У даному випадку має місце саме така ситуація.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Брюховецької селищної ради №94 від 09.06.2016 оголошено конкурс на право оренди комунального майна та визначено перелік об`єктів, які передаватимуться в оренду на конкурсній основі у 2016 році, серед яких нежитлове приміщення площею 42 кв.м по вул. Незалежності України, 16-а.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №411 від 24.11.2016 визначено ТзОВ Водоканал Брюховичі переможцем конкурсу на оренду майна комунальної власності, а саме: будівлю літ. Б загальною площею 42 кв.м. по вул. Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі та рекомендовано Брюховицькій селищній раді передати вказане приміщення в оренду ТзОВ Водоканал Брюховичі терміном на 10 років з орендною платою 1000 грн на місяць.

Рішенням Брюховицької селищної ради №212 від 22.12.2016 передано в оренду ТзОВ Водоканал Брюховичі будівлю літ. Б загальною площею 42 кв.м. по вул. Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі.

01.02.2017 між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ Водоканал Брюховичі укладено договір оренди нежитлової будівлі під літ. Б загальною площею 42 кв.м., що знаходиться по вул. Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі , який посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Поповичем О.С., та зареєстровано в реєстрі за №157.

28.02.2017 Брюховицькою селищною радою прийнято рішення №246, яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу на 2017 рік. В переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу на 2017 (додаток №1 до рішення від 28.02.2017 №246), зокрема, зазначена окрема будівля площею 42 кв.м. за адресою: смт. Брюховичі, вул. Незалежності України, 16а, заявник: ТзОВ Водоканал-Брюховичі .

Рішенням селищної ради від 13.07.2017 №349 затверджено звіт про оцінку майна: нежитлової будівлі під літ. Б загальною площею 42 кв.м., що знаходиться по вул. Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі за ціною 51 099 грн. та прийнято рішення про продаж вказаного приміщення ТзОВ Водоканал Брюховичі .

30.08.2017 між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ Водоканал Брюховичі укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, а саме: нежитлової будівлі підліт. Б загальною площею 42 кв.м., що знаходиться по вул. Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі , який посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Поповичем О.С., та зареєстровано в реєстрі за №1696.

Відповідно до п.1. вказаного договору Брюховицька селищна рада продала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Водоканал Брюховичі купило належну Брюховицькій селищній раді нежитлову будівлю літ. Б , загальною площею 42,0 (сорок дві цілих нуль десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Незалежності України, буд. №16а (шістнадцять а ).

Пунктом 4 Договору визначено, що ринкова вартість частини відчужуваної будівлі відповідно до звіту про оцінку майна, зробленого приватним підприємством ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ , станом на 31 березня 2017 року становить 51099,00 (п`ятдесят одна тисяча дев`яносто дев`ять гривень 00 коп.), затверджена рішенням №349, 17 сесії 7 скликання Брюховицької селищної ради від 13.07.2017 року.

Згідно з п. 11 Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017 року право власності на вищевказану нежитлову будівлю виникає у Покупця з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація права власності буде здійснена після повної оплати вартості вищевказаної будівлі. Факт повної оплати вартості вищевказаної нежитлової будівлі буде підтверджуватись листом Брюховицької селищної ради або її нотаріально посвідченою заявою.

Згідно із Довідкою № 1857 від 10.11.2017 року Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради вбачається про те, що 09.11.2017 року на дохідний рахунок Брюховицької селищної ради № 31528905700011 (код доходу 31030000) надійшли кошти в сумі 51 099,00 грн, що підтверджує факт повної оплати вартості нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: смт. Брюховичі вул. Незалежності України. 16а, площею 42. 0 кв.м. згідно договору купівлі-продажу № 1696 від 30.08.2017 року.

14.11.2017 державним реєстратором ДП 3ахідний експертно-технічний центр Держпраці зареєстровано право приватної власності ТзОВ Водоканал Брюховичі на нежитлову будівлю під літ. Б загальною площею 42 кв.м., що знаходиться по вул.Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі .

Частиною 3 ст. 24 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частини 1 статті 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 28.02.2017 №246 окрему будівлю площею 42 кв.м. за адресою: смт. Брюховичі, вул. Незалежності України, 16а, включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу на 2017 рік.

Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується відповідно до закону питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 3 Закону України Про приватизацію державного майна від 4 березня 1992 року № 2163-XII, чинного до 07.03.2018р. (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі- Закон № 2163-XII).

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону № 2163-XII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року №2171-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 07.03.2018 року) об`єктами малої приватизації є: єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб`єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А); окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А); об`єкти незавершеного будівництва, законсервовані об`єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група Д); об`єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж).

Враховуючи вищенаведені положення, відчужений об`єкт нерухомості нежитлове приміщення площею 42 кв.м., що знаходиться по вул. Незалежності України, 16-а в смт. Брюховичі, належить до групи А об`єктів малої приватизації.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №2171-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону №2171-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону №2171-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутня заява ТОВ Водоканал Брюховичі про намір здійснити поліпшення орендованого майна, а також і згода орендодавця на здійснення таких поліпшень, що підтверджується листом Брюховицької селищної ради №650 від 03.06.2020. Також відсутні і докази здійснення ТОВ Водоканал Брюховичі покращень орендованого майна, які були здійснені після укладення договору оренди та до ухвалення рішення про приватизацію.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання недійсним та скасування пункту рішення Брюховицької селищної ради №246 від 28.02.2017 Про перелік об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу на 2017 рік в частині включення до переліку об`єкта, (згідно додатку до рішення), що підлягає приватизації шляхом викупу будівлі загальною площею 42 кв. м., яка розташована за адресою: Львівська область, селище міського типу Брюховичі, вулиця Незалежності України, 16-а, а також вимога про визнання недійсним та скасування рішення Брюховицької селищної ради №349 від 13.07.2017 Про приватизацію нежитлового приміщення шляхом викупу по вулиці Незалежності України, 16-а в селищі міського типу Брюховичі, яке орендується Товариством з обмеженою відповідальністю Водоканал Брюховичі , правомірно задоволені судом першої інстанції, оскільки прийняті з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону №2171-XII.

Як передбачено частиною 10 статті 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017, укладеного між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Водоканал Брюховичі , який зареєстрований в реєстрі за №1696, колегія суддів зазначає наступне.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Підстави визнання правочину недійсним визначено ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1, 2, 3, 5,6 ст.203 ЦК України).

Оскільки, дотримання вищезазначених приватизаційних процедур є необхідною передумовою для визнання укладеного договору таким, що відповідає вимогам цивільного законодавства, а встановлене їх порушення є підставою для визнання недійсним укладеного Договору згідно ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи визнання недійсними п.1 рішення Брюховицької селищної ради №246 від 28.02.2017 Про перелік об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу на 2017 рік та рішення Брюховицької селищної ради №349 від 13.07.2017 Про приватизацію нежитлового приміщення шляхом викупу по вулиці Незалежності України, 16-а в селищі міського типу Брюховичі, яке орендується Товариством з обмеженою відповідальністю Водоканал Брюховичі , договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.08.2017, укладений між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Водоканал Брюховичі , посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Попович О.С., зареєстрований в реєстрі за №1696, правомірно визнаний недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки такий укладений на підставі вказаних рішень Брюховицької селищної ради.

Факти порушення порядку приватизації об`єктів комунального майна та невідповідність рішення сесії Брюховицької селищної ради щодо включення об`єкту нерухомості до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, вимогам чинного законодавства встановлено і за результатами державного фінансового аудиту, проведеного Західним офісом Держаудитслужби України щодо виконання Брюховицькою селищною радою бюджету за 2015-2016 роки та за січень-серпень 2017 року від 19.12.2017 за №08-19/6.

Так, відповідно до витягу із звіту державного фінансового аудиту, проведеного Західним офісом Держаудитслужби України щодо виконання Брюховицькою селищною радою бюджету за 2015-2016 роки та за січень-серпень 2017 року від 19.12.2017 за №08-19/6 вбачається, що внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень (рішення прийнято на засіданнях комісії з питань оренди, приватизації, комунального майна, промисловості, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, малого та середнього бізнесу) щодо приватизації орендованого майна, зокрема приватизації об`єктів групи А без врахування особливостей, визначених підпунктом 1 ч. 1ст. 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) в частині надання права орендарям на викуп орендованого майна в розмірі не менше 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, позбавило можливості збільшення надходжень до міського бюджету від приватизації комунального майна.

У ході аудиту не надано документальних підтверджень про те, що орендарем проведено будь-яке покращення орендованого ним майна чи погодження Орендодавця на проведення такого покращення, як було передбачено вимогами Закону України Про оренду державного та комунального майна та умовами договорів (аркуш 40-43 витягу, долучений до матеріалів позовної заяви).

Закон України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , що діяв на час укладення договору-купівлі продажу не встановлює можливості застосування спрощеного порядку викупу для орендаря орендованого майна шляхом укладення договору оренди з подальшим правом викупу.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 8, 10, 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (надалі Порядок), затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.04 №377, при підготовці та винесенні Брюховицькою селищною радою рішення №349 від 13.07.2017 прийнято рішення щодо доцільності відчуження комунального майна шляхом викупу ТзОВ Водоканал Брюховичі , а не продажу останньому на аукціоні, чи продажу за конкурсом на загальних підставах.

В порушення вищезазначених норм законодавства про приватизацію Брюховицькою селищною радою прийнято рішення без обґрунтування доцільності відчуження комунального майна, в тому числі, шляхом викупу, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна у відсотках до вартості майна, за відсутні відомостей, що підтверджують невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; за відсутності підтвердження висновком будівельної експертизи факту здійснення, складу та вартості невід`ємних поліпшень, все ж таки, незаконно відчужила вищевказаний об`єкт нерухомості.

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено виключні підстави для державної реєстрації прав. Так, зокрема, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року тощо.

Статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, зокрема, внесення таких записів до Державного реєстру щодо прав, змін до них та їх скасування, вноситься на підставі судового рішення про визнання недійсним свідоцтва про права власності на землю.

Крім того, з огляду на посилання представника відповідача2 на необхідність дотримання статті 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У справі № 914/1521/20 судом встановлено обставини порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв`язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій орендаря. Отже, позбавлення такої особи майна не суперечитиме принципам, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі наслідки обумовлені протиправною поведінкою самого набувача майна.

Повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд в постанові від 22.01.2021 року у справі № 922/623/20.

Частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому ч. 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78 ГПК України).

За приписами ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, за змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Брюховичі" від 22.12.2020 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від Львівської області від 17.11.2020 у справі №914/1521/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.04.2021.

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення21.04.2021
Оприлюднено26.04.2021
Номер документу96498637
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/1521/20

Ухвала від 24.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 28.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 31.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Постанова від 21.04.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Ухвала від 06.04.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Ухвала від 17.02.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні