Постанова

від 12.04.2021 по справі 920/1007/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Справа№ 920/1007/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 12.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.09.2020 (повний текст судового рішення складено 22.09.2020)

у справі №920/1007/19 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Буринської міської ради Сумської області

до 1. Сумської обласної державної адміністрації

2. Приватного підприємства "Авангард"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: Конотопська районна державна адміністрація

про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Буринська міська рада Сумської області звернулась до господарського суду з позовом до Сумської обласної державної адміністрації та Приватного підприємства "Авангард" про визнання недійсним договору оренди землі №22 від 28.09.2015, укладеного між Сумською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Авангард".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст спірного договору суперечить вимогам частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки грошова оцінка землі, зазначена в пункті 2.5. договору, визначена в порушення вимог чинного законодавства України без проведення нормативної грошової оцінки землі та не відповідає дійсності; відповідачі як сторони договору оренди під час його укладення зобов`язані були відповідно до закону вказати розмір орендної плати, визначеної на підставі вже проведеної нормативної грошової оцінки землі, однак цього обов`язку не виконали. В обґрунтування порушення своїх майнових прав позивач вказує, що внаслідок недотримання законодавства при укладенні договору, до бюджету Буринської міської ради надійшли кошти з орендної плати за 2018 та 2019 роки в значно меншому розмірі, а саме: відповідно до умов оспорюваного договору орендна плата за земельну ділянку державної власності, загальною площею 8,7069 га на місяць становить 533,80 грн, тоді як відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальною площею - 8,7069 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, які знаходяться в оренді у ПП "Авангард" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02), розташованих за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області, розробленої Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у 2016 році на замовлення ПП "Авангард" орендна плата за земельну ділянку державної власності, загальною площею 8,7069 га на місяць мала б становити 31508,82 грн.

У відзиві на позов відповідач-1 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи про те, що при укладенні договору оренди розмір нормативної грошової оцінки визначений відповідно до вимог законодавства, а саме, на підставі офіційного документа, виданого уповноваженим органом - Відділом Держземагентства у Буринському районі Сумської області. Крім того, відповідач-1 заявив про застосування строків позовної давності.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 зазначав, що позивач не надав належних доказів та обґрунтувань, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо оскарження договору оренди земельної ділянки державної форми власності. Крім того, позов не містить доказів, що метод грошової оцінки землі, застосований при визначенні орендної плати у договорі оренди, не відповідав діючому законодавству на момент його укладення. За твердженнями відповідача-2, позивач не довів підстав для визнання спірного договору недійсним, зокрема, не довів незаконності змісту правочину, недотримання форми, невідповідність волі та волевиявлення. Крім того, відповідач-2 заявив про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №920/1007/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що оспорюваний договір містить всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі"; при цьому, у п. 4.3 оспорюваного договору оренди сторони вказали розмір орендної плати як істотну умову такого договору, визначеної відповідно до відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданих уповноваженою на це особою - Відділом Держземагентства у Буринському районі Сумської області. Також в оскаржуваному рішенні суд вказав, що порушення майнових прав позивача (про які позивач зазначав в позовній заяві) відбулось не під час укладення оспорюваного правочину, а внаслідок бездіяльності Буринської районної ради Сумської області та в подальшому Буринської міської ради (після державної реєстрації Буринської об`єднаної територіальної громади 30.11.2017), що унеможливило внесення змін у договір оренди землі № 22 від 28.09.2015 в частині нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Крім того, суд зазначив, що визнання договору недійсним не призведе до відновлення будь-яких прав позивача, а лише порушить принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою та спровокує ситуацію бездоговірного користування відповідачем-2 землею за наявності правового зв`язку з розташованим на ній майном.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Буринська міська рада Сумської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.1 ст. 77, ч.10 ст.81, ч.1 ст.86, ч.5 ст.236 ГПК України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 13, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель". В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому, скаржник вказує, що судом безпідставно встановлено достовірність витягу про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 10.09.2015 та не встановлено обставини відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок. Також скаржник зазначив, що саме відсутність позитивних висновків державної експертизи технічної документації від 2016 року унеможливила затвердження Буринською міською радою, а в подальшому Буринською міською радою зазначеної документації. Позивач стверджує, що оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, встановивши, що на час укладення спірного договору оренди землі нормативна грошова оцінка не проводилась, договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №920/1007/19; призначено апеляційну скаргу до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

12.11.2020 через канцелярію суду від Буринської районної державної адміністрації надійшло клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності її представника; в клопотанні зазначено, що при розгляді апеляційної скарги третя особа покладається на розсуд суду.

11.01.2021 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначив, що обставини справи щодо законності видачі витягу про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 10.09.2015 та укладення договору оренди землі від 28.09.2015 №22 вже були досліджені судом, посилаючись на висновки, викладені в ухвалі Сумського апеляційного суду від 07.12.2020 у справі №574/35/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 задоволено заяву Буринської районної державної адміністрації Сумської області про заміну сторони у справі №920/1007/19; постановлено замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1 - Буринську районну державну адміністрацію Сумської області її правонаступником - Конотопською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 23825594, Сумська область, м. Конотоп, вулиця Соборна, будинок 23, 41607).

В судове засідання апеляційної інстанції представники відповідача-1, третьої особи не з`явились.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам, третій особі.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників сторонам, третій особі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні представник відповідача-2 заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації № 430-ОД від 08.09.2015 "Про надання в оренду земельної ділянки за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області" надано Приватному підприємству "Авангард" в оренду земельні ділянки державної власності із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 5,1908 гектара кадастровий номер 5920910100:02:001:0342, площею 2,0616 гектара кадастровий номер 5920910100:02:001:0343, площею 1,1849 гектара кадастровий номер 5920910100:02:001:0344, площею 0,1351 гектара кадастровий номер 5920910100:02:001:0345, площею 0,1345 гектара кадастровий номер 5920910100:02:001:0346 під нерухомим майном підприємства, що розташовані за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області на строк 10 років з розміром орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за узгодженням з орендарем, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

28.09.2015 між Сумською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Авангард" (орендар) укладений договір оренди землі № 22 (далі за текстом - договір оренди), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області.

Об`єктом оренди, згідно з пунктом 2.1 зазначеного договору, є земельні ділянки

державної власності (землі промисловості) загальною площею 8,7069 га, у тому числі:

- кадастровий номер 5920910100:02:001:0342 - площею 5,1908 га;

- кадастровий номер 5920910100:02:001:0343 - площею 2,0616 га;

- кадастровий номер 5920910100:02:001:0344 - площею 1,1849 га;

- кадастровий номер 5920910100:02:001:0345 - площею 0,1351 га;

- кадастровий номер 5920910100:02:001:0346 - площею 0,1345 га.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. (п. 2.2 договору оренди).

За приписами пунктів 2.3, 2.4 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки буде визначена після її проведення відповідно до Закону України "Про оцінку земель" з урахуванням пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Орендарю земельної ділянки протягом 30-ти днів з дати підписання Сторонами Договору оренди землі замовити за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та протягом шести місяців з дати підписання Сторонами Договору подати орендодавцю Витяг із затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку земель", та розміру орендної плати, визначеного на її основі, із зазначенням дати набрання чинності додатковою угодою, яка відповідає даті набрання чинності рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 2.5. договору оренди, станом на день укладання договору оренди землі грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації (3,997) та 1,756 згідно довідки про нормативну грошову оцінку Відділу Держземагентства у Буринському районі Сумської області становить 213523,22 грн.

Як визначено у п. 4.1 договору оренди, річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря та становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця в рівних долях на розподільчий рахунок Буринської міської ради, відкритому в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Буринському районі Сумської області (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору, на дату укладання договору оренди землі орендна плата відповідно до п. 2.5 та 4.1 договору становить 6405,70 грн.

Договір укладено на 10 років (п. 3.1 договору оренди).

Позивач стверджує, що зміст спірного договору суперечить вимогам частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки грошова оцінка, зазначена в пункті 2.5. договору оренди, визначена з порушенням вимог чинного законодавства України без проведення нормативної грошової оцінки землі та не відповідає дійсності, що зумовлює недоотримання коштів у вигляді орендної плати Буринською міською радою, а саме: відповідно до умов оспорюваного договору орендна плата за земельну ділянку державної власності, загальною площею 8,7069 га на місяць становить 533,80 грн, тоді як відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальною площею - 8,7069 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, які знаходяться в оренді у ПП "Авангард" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02), розташованих за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області, розробленої Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у 2016 році на замовлення ПП "Авангард" орендна плата за земельну ділянку державної власності, загальною площею 8,7069 га на місяць мала б становити 31508,82 грн.

Нормами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до яких, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта).

Частинами першою та другою статті 215 цього Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Отже наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваного правочину), яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами ст. 21 Закону України "Про оренду земель", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданий Відділом Держземагенства у Буринському районі Сумської області та датований 10.09.2015.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 Відділ Держземагенства у Буринському районі Сумської області було реорганізовано у Відділ Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області, державна реєстрація якого здійснена 25.08.2015, про що міститься запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто станом на 10.09.2015 повноваження Відділу Держземагенства у Буринському районі Сумської області виконував Відділ Держгеокадастру у Буринському районі.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданий Відділом Держземагенства у Буринському районі Сумської області та датований 10.09.2015 є недостовірним доказом.

Доказів на підтвердження наявності технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суду не надано.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Відділ Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області вих. №1375/116-17 від 27.12.2017, адресованого міському голові Буринської міської ради, що технічна документація з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки розроблена, проте не затверджена належним чином, у зв`язку з чим Відділом Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області повідомлено про неможливість надати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

В листі Відділу Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області вих. №657/116-20 від 14.07.2020, наданому Господарському суду міста Києва на виконання ухвали суду від 02.07.2020, також повідомлено про неможливість надати витяг про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що довідки, витяги та інші матеріали, що надаються відділом відносяться до справ тимчасового зберігання і мають строк зберігання 3 роки, відповідно до номенклатури справ відділу на 2015 рік, розробленої згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів , затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012 №578/5, зареєстрованого в МЮУ 17.04.2012 за №571/20884.

До вказаного листа додано копію технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальною площею - 8,7069 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, які знаходяться в оренді у ПП "Авангард" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02), розташованих за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області, розробленої Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у 2016 році на замовлення ПП "Авангард" (далі за текстом - Технічна документація від 2016 р.), у відповідності до якої вартість вищевказаних земельних ділянок становить 12603529,25 грн.

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 31.10.2016 №1244, подана на державну експертизу вищевказана технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повернута на доопрацювання.

В коректурному аркуші про усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 31.10.2016 №1244, зазначено про усунення виявлених недоліків Технічної документації від 2016 р.

Проте відсутність позитивного висновку державної експертизи Технічної документації від 2016 р., який у відповідності до положень частини четвертої статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", є підставою для прийняття рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування (в даному випадку рішення про затвердження технічної документації), унеможливило прийняття Буринською міською радою Буринського району Сумської області відповідного рішення.

Дані обставини спростовують висновок місцевого господарського суду про те, що порушення майнових прав позивача відбулось внаслідок бездіяльності Буринської районної ради Сумської області та в подальшому Буринської міської ради Буринського району Сумської області (після державної реєстрації Буринської об`єднаної територіальної громади 30.11.2017).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що грошова оцінка, зазначена в пункті 2.5. договору, визначена, в порушення вимог чинного законодавства України, без проведення нормативної грошової оцінки землі та не відповідає дійсності, та відповідно зазначений в договорі розмір орендної плати як істотна умова такого договору не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому зміст оспорюваного договору оренди суперечить вимогам частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

Колегія суддів не прийнято наданий відповідачем-2 в суді апеляційної інстанції додатковий доказ - ухвалу Сумського апеляційного суду від 07.12.2020 у справі №574/35/20, оскільки дане судове рішення прийнято після прийняття судом оскаржуваного рішення, а тому встановлені в ухвалі Сумського апеляційного суду від 07.12.2020 у справі №574/35/20 обставини не впливають на перегляд рішення суду у справі №920/1007/19.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За змістом статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до бюджету Буринської міської ради Буринського району Сумської області у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів Буринської міської ради Буринського району Сумської області, а тому недоотримання Буринською міською радою Буринського району Сумської області орендної плати у законодавчо визначених межах порушує інтереси позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №22 від 28.09.2015, укладеного між Сумською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Авангард", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених відповідачами клопотань про застосування строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В обґрунтування пропуску строку позовної давності відповідачі посилаються на те, що з урахуванням об`єктивних обставин:

- наявність у вільному доступі розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації № 430-ОД від 08.09.2015 "Про надання в оренду земельної ділянки за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області",

- безпосередні повноваження Буринської міської ради у справлянні плати за землю,

- правонаступництво Буринської ОТГ за всім майном, правами та обов`язками територіальних громад, що об`єдналися, -

строк позовної давності необхідно обрахувати з моменту укладення оспорюваного договору та надходження платежів по орендній платі.

Проте, дані твердження відповідачів є помилковими, з огляду на те, що як встановлено судом, позивач дізнався про виявлені порушення законодавства щодо укладення оспорюваного договору оренди землі в 2018 році після створення Буринської об`єднаної територіальної громади та проведення позивачем перевірки надходжень до місцевого бюджету.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем подано позов 06.11.2019, колегія суддів вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а тому заявлені відповідачами клопотання про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Буринської міської ради Сумської області підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №920/1007/19 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідачів порівну, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №920/1007/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №22 від 28.09.2015, укладений між Сумською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Авангард".

Стягнути з Сумської обласної державної адміністрації на користь Буринської міської ради Сумської області 960 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1440,75 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємства "Авангард" на користь Буринської міської ради Сумської області 960 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1440,75 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №920/1007/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 22.04.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.Г. Чорногуз

Т.П. Козир