Постанова

від 04.03.2021 по справі 910/7352/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2021 р. Справа№ 910/7352/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 04.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020

за заявою Міністерства оборони України

про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020

у справі №910/7352/19 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про стягнення 59 910 181,22 грн

Зміст заяви про відстрочку виконання рішення суду та заперечень

07.09.2020 Міністерство оборони України звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/7352/19 на один рік з дня прийняття рішення, зокрема до 21.01.2021.

Заява обґрунтована відсутністю у Міністерства оборони України фінансової можливості погашення наявної заборгованості перед стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой . Стягнення коштів з Міністерства оборони України за вищевказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 може порушити житлові права військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов або компенсації за належне їм право на житло.

17.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой подало суду заперечення проти заяви про відстрочку виконання рішення, посилаючись на те, що боржником не зазначено факти, які б підтверджували добросовісну поведінку і вжиття заходів щодо відновлення порушеного права позивача, не подано доказів існування обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/7352/19 відмовлено повністю.

Ухвала місцевого суду господарського суду мотивована тим, що заявником не наведені конкретні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, надані суду документи частково відображають фінансовий стан заявника, проте не свідчать про винятковість обставин, за наявності яких є підстави для відстрочення рішення суду.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що посилання заявника на можливість порушення житлових прав військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов, як на підставу, яка ускладнює виконання рішення суду є необґрунтованим, оскільки вказані обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Щодо твердження боржника про недостатність обігових коштів місцевий господарський суд зазначив, що це не може бути безумовною, винятковою обставиною, за наявності якої виконання рішення суду має бути відстрочено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.

Скаржник зазначає, що Міністерство оборони України є бюджетною установою та фінансується з державного бюджету, а тому щорічно подає до Міністерства фінансів України бюджетні запити щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для забезпечення житлом військовослужбовців, де зазначаються потреби в фінансуванні на кожний гарнізон Збройних сил України.

Міністерство оборони України може здійснювати будівництво, купівлю житла лише в межах бюджетних асигнувань

Фінансування за договором підряду від 17.11.2015 №303/36/369 УКБ на роботи з будівництва десятиповерхового 144-квартирного житлового будинку у місті Одеса, вул. Щорса (шифр О-56-1) у 2018-2019 роках не здійснювалося, а на 2020 рік не було заплановано.

Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ Юг-Укрстрой вказало на те, що накази Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 перебувають на виконанні в Державній казначейській службі з 16.03.2020. При цьому, Міністерство оборони України не здійснило жодної оплати на виконання вказаних наказів, не вжило заходів для знаходження додаткових асигнувань або інших дій спрямованих на виконання рішення суду.

При цьому, ТОВ Юг-Укрстрой зазначило, що відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Міністерство оборони України 06.01.2021 безпосередньо звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/7352/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/7352/19.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/7352/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/7352/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

08.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Міністерства оборони України про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020. Витребувано у Господарського суду міста Києва копії матеріалів необхідних для розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/7352/19, а саме: рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/7352/19, заяву Міністерства оборони України про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 з доданими до неї додатками, а також заяви (клопотання, пояснення, заперечення) надані для розгляду заяви про відстрочку виконання зазначеного рішення суду (за наявності). Роз`яснено ТОВ Юг-Укрстрой право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, Міністерству оборони України - заперечення на відзив. Справу призначено до розгляду на 04.03.2021.

01.03.2021 електронною поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой надійшов відзив на апеляційну скаргу.

03.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/7352/19.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. 04.03.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.03.2021 у справі №910/7352/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 справу №910/7352/19 за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

У судове засідання 04.03.2021 з`явилися представники апелянта.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.03.2021 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020.

Встановлені обставини, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали оскарження, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду від 15.12.2020 та встановлено судом, 21.01.2020 Господарським судом міста Києва прийнято рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой про стягнення з Міністерства оборони України заборгованості за договорами №303/36/369/УКБ від 17.11.2015 задоволено. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Укрстрой 59 101 610,00 грн заборгованості, 672 350,00 грн судового збору, 7 614,00 грн витрат за проведення експертизи.

03.03.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020, яке набрало законної сили 26.02.2020, видано судовий наказ.

Як зазначалося вище, Міністерство оборони України звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/7352/19 на один рік з дня прийняття рішення, зокрема до 21.01.2021.

Частиною першою статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 та статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони ; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Таким чином, на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України , заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( Корнілов та інші проти України , заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

У заяві Міністерство оборони України зазначає про відсутність фінансової можливості погашення наявної заборгованості перед стягувачем, а також про порушення прав військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов або компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у разі стягнення коштів з Міністерства оборони України, та про необхідний час для внесення змін до Переліку об`єктів, які передбачається фінансувати у 2020-2021 році за рахунок коштів бюджетної програми 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України , з метою уникнення порушень прав військових.

Так, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що наведені заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, а саме відсутність фінансування не є тими винятковими (виключними) в розумінні приписів ст. 331 ГПК України обставинами, які істотно ускладнюють виконання судового рішення та давали б підстави для його відстрочення. Крім того, місцевим господарським судом було вірно зазначено, що посилання заявника на можливість порушення житлових прав військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов, як на підставу, яка ускладнює виконання рішення суду є необґрунтованим.

Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що з моменту звернення до господарського суду (07.09.2020) із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 21.01.2020 пройшло майже 6 місяців, а з дня ухвалення рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості - більше року. Однак, Міністерством оборони України не було вчинено жодних дій для виконання судового рішення, враховуючи при цьому, що в заяві про відстрочення, сам заявник просив відстрочити виконання рішення на 1 рік, а саме до 21.01.2021. Тобто на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції річний термін на який скаржник просив відстрочити виконання рішення суду минув. Доказів виконання судового рішення, навіть часткового погашення заборгованості, апелянтом суду не надано.

Отже, викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин, на які послався місцевий суд як на підставу для відмови у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та дослідженню доказів, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає.

Висновки апеляційного суду

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 15.12.2020 прийнята у відповідності до норм закону, без порушення норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/7352/19 про відмову у відстрочці виконання рішення - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/7352/19 про відмову у відстрочці виконання рішення залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Міністерство оборони України.

4. Матеріали справи №910/7352/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 22.04.2021.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала