Рішення

від 14.04.2021 по справі 921/291/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 квітня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/291/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом - Бережанської окружної прокуратури (вул. Пирогова, 5А, м. Бережани, Тернопільська область, 47501) в інтересах держави в особі

позивача 1 - Бережанської міської ради Тернопільської області (вул. Банкова, 3, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501)

позивача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46002)

до відповідача - Приватного агропромислового підприємства "Велес" (вул. Золочівська, 55, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501)

про зобов`язання повернути земельні ділянки та стягнення шкоди внаслідок їх самовільного зайняття земельних ділянок.

За участю від:

прокуратури - Безкоровайна О.А.

позивача 1 - Загнійна І.В.

позивача 2 - не з`явився

відповідача - ОСОБА_1

Суть справи.

У травні 2020 року Перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом, в інтересах держави в особі Бережанської міської ради Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Велес" про:

- зобов`язання повернути у володіння і користування Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області земельні ділянки загальною площею 16,7 га, з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105 та 6120410100:04:002:0104, що розташовані за межами населених пунктів на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області;

- стягнення на користь Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок загальною площею 16,7 га, з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105 та 6120410100:04:002:0104, що розташовані за межами населених пунктів на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області в сумі 24570 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено про самовільне зайняття відповідачем вказаних земельних ділянок. На підтвердження цьому заявником подано до позову матеріали проведених у квітні, червні, серпні 2019 року та лютому 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області перевірок з питань використання земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області. При цьому, зазначено, що за час самовільного використання ПАП "Велес" цих земельних ділянок, вони були сформовані та передані з державної у комунальну власність Бережанської міської ради на підставі наказу №19-1969/14-19СГ від 18.06.2019 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. З посиланням на ст. 212 Земельного кодексу України зазначено, що вказані земельні ділянки підлягають поверненню їх власнику - Бережанській міській раді. Розмір заподіяної шкоди, внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, складає 24570 грн та підлягає стягненню з ПАП "Велес".

Ухвалою суду від 22.05.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/291/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 18.06.2020; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

У відзиві №7 від 11.06.2020 (вх. №3645 від 12.06.2020) ПАП "Велес" з урахуванням пояснень його представника в судовому засіданні, просило відмовити у задоволенні позову. З приводу цього ним наведені міркування щодо відсутності у прокурора підстав для звернення з даним позовом до суду. Також зазначено про відсутність доказів, які б підтверджували факти, наведені у матеріалах перевірки за лютий 2020 року. Відповідачем стверджено, що ним не здійснено самовільного захоплення спірних земельних ділянок, а відтак не завдано жодної шкоди державним інтересам. ПАП "Велес" повідомляв про це контролюючий орган у листах за лютий та березень 2020 року. ПАП "Велес" зазначив про відсутність у його діях складу цивільного правопорушення, які слугують підставою для стягнення майнової шкоди відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України. Окрім цього, ним звернено увагу на те, що позовні вимоги стосуються повернення земельних ділянок і відшкодування спричиненої шкоди Бережанські міській раді. В інтересах ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не заявлено жодної вимоги. Позовні вимоги в інтересах ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області могли бути заявлені до 18.06.2019 - часу, коли земельні ділянки перебували у державній власності. Факт проведення ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не є підставою для заявлення позову в його інтересах.

Ухвалою суду від 18.06.2020: відкладено підготовче судове засідання на 16.07.2020; встановлено прокурору строк для подачі: доказів на підтвердження повноважень Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури на підписання позову; відповіді на відзив; встановлено позивачу 2 строк для подачі: письмових пояснень щодо заявленого в його інтересах позову; даних земельного кадастру щодо дати присвоєння спірним земельним ділянкам кадастрових номерів; завіреної копії постанови, прийнятої за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 14.02.2020, відповіді на відзив; встановлено позивачу 1 строк для подачі відповіді на відзив; копії рішення №1519 від 15.11.2019, а також рішень щодо земельних ділянок із кадастровими номерами №№ 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105 та 6120410100:04:002:0104; встановлено відповідачу строк для подачі письмового повідомлення про оскарження матеріалів перевірок, доданих до позову та про результати такого оскарження; явку представника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання 16.07.2020 визнано обов`язковою.

03.07.2020 на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшли письмові пояснення № 9-19-0.91-4121/2-20 від 03.07.2020 (вх. №4244) з додатками, без електронного цифрового підпису.

09.07.2020 ПАП "Велес" подано заяву №10 від 01.07.2020 (вх. №4420) про зупинення провадження у справі №921/291/20 до набрання законної сили рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/8790/20. У заяві ним зазначено про оскарження до Тернопільського міськрайонного суду постанови від 13.03.2020, винесеної за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 14.02.2020. В якості додатку до заяви відповідачем долучено копію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.06.2020 про відкриття провадження у справі №607/8790/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Прокурором в підготовчому засіданні 16.07.2020 зазначено про неотримання ухвали суду від 18.06.2020 та про не ознайомлення із її змістом, а відтак і неможливістю виконати вимоги даної ухвали, у зв`язку з чим прокурор у відповідності до ст. 42 ГПК України подав клопотання про продовження строку для виконання вимог ухвали від 18.06.2020.

Ухвалою суду від 16.07.2020: продовжено строк підготовчого провадження у даній справі; задоволено клопотання прокурора від 16.07.2020 про продовження строку подання матеріалів, зазначених в ухвалі від 18.06.2020; відкладено підготовче судове засідання на 28.07.2020; встановлено відповідачу строк для подачі копії позовної заяви у справі № 607/8790/20, оскаржуваної у ній постанови та судового рішення у справі № 607/8790/20 (за наявності); вирішення клопотання відповідача вих. № 10 від 01.07.2020 відкладено до 28.07.2020; явку представника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання 28.07.2020 визнано обов`язковою.

Супровідним листом №1395/03-12 від 08.07.2020 (вх. № 4706 від 21.07.2020) Бережанською міською радою долучено до матеріалів справи копії прийнятих Бережанською міською радою рішень стосовно спірних земельних ділянок.

У заяві №11 від 21.07.2020 (вх. №4791 від 23.07.2020) відповідачем подано копію позовної заяви від 26.05.2020 у справі №607/8790/20 та повідомлено, що справу №607/8790/20 не розглянуто по суті.

Зміст пояснень ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 03.07.2020 №9-19- 0.91-4121/2-20 (вх. №4792 від 23.07.2020) стосується його повноважень у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та проведеної в межах цих повноважень перевірки у лютому 2020 року стосовно ПАП Велес . В якості додатків до пояснень, відповідачем подано копію постанови від 13.03.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та відомості ДЗК про спірні земельні ділянки.

У відповіді на відзив №05/2-204 вих 20 від 27.07.2020 (вх. 4870 від 28.07.2020) прокурором наведено доводи щодо обґрунтованості заявленого ним позову в інтересах позивачів.

Разом з цим, у поясненнях №05/2-203 вих 20 від 24.07.2020 (вх. №4871 від 28.07.2020) прокурор, посилаючись на ст. 24 Закону України Про прокуратуру , п. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури , п. 6.1 наказу Генеральної прокуратури України №186 від 21.09.2018 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень , зазначив про наявність повноважень у Першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури на підписання позовної заяви у даній справі.

Ухвалою суду від 28.07.2020: прийнято до розгляду: матеріали надані Бережанською міською радою із супровідним листом від 08.07.2020 №1395/03-12 (вх. № 4706 від 21.07.2020); матеріали надані ПАП "Велес" із заявою №11 від 21.07.2020 (вх. №4791 від 23.07.2020); пояснення ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 03.07.2020 №9-19- 0.91-4121/2-20 (вх. №4792 від 23.07.2020) із додатками; відповідь прокурора на відзив від 27.07.2020 №05/2-204-вих20 (вх. №4870 від 28.07.2020); письмові пояснення прокурора від 24.07.2020 №05/2-203вих20 (вх. №4871 від 28.07.2020); задоволено заяву №10 від 01.07.2020 (вх. №4420 від 09.07.2020) Приватного агропромислового підприємства "Велес"; зупинено провадження у справі №921/291/20 до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №607/8790/20.

Ухвалою суду від 18.01.2021: поновлено провадження у справі №921/291/20 та повідомлено учасників процесу, що підготовче судове засідання у даній справі відбудеться 11.02.2021; встановлено ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області строк для подачі постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення після прийняття Тернопільським міськрайцонним судом Тернопільської області рішення від 19.08.2020 у справі №607/8790/20; встановлено відповідачу строк для подачі заперечень.

У клопотанні №9-19-0.91-374/2-21 від 28.01.2021 (вх. №800 від 29.01.2021) Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області зазначено, що постанова про адміністративне правопорушення після прийняття рішення Тернопільським міськрайонним судом від 19.08.2020 не прийнята. Однак, з метою перевірки виконання припису від 14.02.2020, відповідачем видано наказ №639-ДК від 31.07.2020 Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій форм власності . На виконання цього наказу, 14.08.2020 проведено обстеження зазначених у позові земельних ділянок. За результатами перевірки складено акт №639-ДК/0556АП/09/01/-20 від 14.08.2020, яким встановлено, що директор ПАП Велес виконав вимоги припису від 14.02.2020. Разом з цим, відповідач повідомив про те, що дві із спірних земельних ділянок перебувають у орендному користуванні Приватного підприємства Качан-07 .

09.02.2021 відповідачем подано заяву №1 від 05.02.2021 (вх. №1162), в якій вказано, що у зв`язку із скасуванням постанови №159-ДК/0043ПО/08/01-20 від 13.03.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, підтверджується відсутність вини відповідача у самовільному захопленні спірних земельних ділянок. Ним також зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007 та 6120410100:04:002:0105 Бережанською міською радою передано в оренду ПП Качан-07 .

11.02.2021 від Бережанської міської ради на адресу суду надійшла заява №345/03-12 від 10.02.2021 (вх. №1236), в якій також зазначено про факт передачі двох земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007 та 6120410100:04:002:0105 в оренду ПП Качан-07 . А щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6120410100:04:002:0104 - подано копію рішення міської ради №1778 від 30.07.2020 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки на три окремі, з іншими кадастровими номерами.

Ухвалою суду від 11.02.2021: прийнято до розгляду: клопотання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №9-19-0.91-374/2-21 від 29.01.2021 (вх. №800 від 29.01.2021) з додатками; заяву ПАТ "Велес" №1 від 05.02.2021 (вх. №1162 від 09.02.2021); письмові пояснення Бережанської міської ради Тернопільської області №345/03-12 від 10.02.2021 (вх. №1236 від 11.02.2021) з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/291/20 та призначено її до розгляду по суті на 11.03.2021.

11.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява №2 від 11.03.2021 (вх. № 2079), в якій він просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з його безпідставністю.

В судовому засіданні 11.03.2021 оголошувалась перерва до 15.03.2021, про що учасників процесу повідомлено ухвалою від 11.03.2021.

15.03.2021 ПАП Велес подано письмові пояснення №17 від 15.03.2021 (вх. №2179), з проханням відмовити у задоволенні позову. У них відповідачем звернено увагу суду на те, що на час проведення перевірки ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, згідно акту обстеження земельної ділянки та акту перевірки від 10.04.2019 ПАП Велес самовільно зайняло земельні ділянки без кадастрових номерів площами 5,3750 га, 6,9648 га та 3 га. У зв`язку з тим, що ці земельні ділянки не були сформованими, вони не могли бути передані в оренду чи інше користування на підставі рішення відповідного органу. Окрім цього, відповідачем звернено увагу суду на зміст адресованих Теребовлянській місцевій прокуратурі листів-відповідей ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.183-459 від 11.09.2019 та №591/90-19 від 19.12.2019, в яких останнім було зазначено про те, що ним не вживались заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, у зв`язку з неможливістю доведення обставин, що свідчать про наявність порушення земельного законодавства. Матеріали наступної перевірки не доводять той факт, що саме відповідачем розорано спірні земельні ділянки. Такі матеріали складено без відома та участі представника відповідача, без посилання на конкретні докази, а тому не є належними та допустимими доказами. З врахуванням наведеного, ПАП Велес просив суд відмовити у задоволенні позову.

15.03.2021 через канцелярію суду, заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури подано клопотання від 15.03.2021 №15-228вих21 від 15.03.2021 (вх.№2188 від 15.03.2021) про відкладення розгляду справи в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю пов`язаною з COVID-19 представника прокуратури Безкоровайної О.А.

Ухвалою суду від 15.03.2021: прийнято до розгляду подані ПАП "Велес" письмові пояснення №17 від 15.03.2021 (вх. №2179 від 15.03.2021); визнано причини неявки прокурора в судове засідання 15.03.2021 поважними та задоволено клопотання заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 15.03.2021 №15-228вих 21 від 15.03.2021 (вх. №2188 від 15.03.2021) про відкладення розгляду справи; відкладено судове засідання на 24.03.2021.

В судовому засіданні 24.03.2021 судом оголошувалась перерва до 07.04.2021, а судовому засіданні 07.04.2021 - до 14.04.2021 про що учасники процесу повідомлялись відповідно ухвалами від 24.03.2021 та від 07.04.2021.

06.04.2021 Тернопільською обласною прокуратурою до матеріалів справи подано письмову інформацію №15-319 вих-21 (вх. №2932), у якій зазначено, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позачергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019, наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №20, на території Бережанського району на теперішній час замість Теребовлянської місцевої прокуратури діє Бережанська окружна прокуратура, діяльність якої поширюється на заявлені позовні вимоги першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури.

Прокурор та представник позивача - Бережанської міської ради в судовому засіданні 14.04.2021 заявили усне клопотання про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов`язання повернути у володіння і користування Бережанської міської ради спірних земельних ділянок, у зв`язку з відсутністю предмету спору. В решті просили задоволити позов.

В свою чергу, представником відповідача в судовому засіданні 14.04.2021 заперечено проти позову та проти заявленого клопотання про закриття провадження у справі, в частині першої заявленої вимоги, у зв`язку з недоведеністю факту вчиненого відповідачем порушення у сфері земельного законодавства та пов`язаністю позовних вимог.

Представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання 14.04.2021 не з`явився.

07.04.2021 від ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н, б/д (вх. №2969), в якому позивач 2 просив справу розглядати без участі його представника, враховуючи клопотання №9-19-0.91-374/2-21 від 28.01.2021.

З цього приводу, суд зазначає, що зазначене клопотання ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не містить електронного цифрового підпису. Тому, таке клопотання подано з недотриманням ст. 96 ГПК України, п. 10 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019, з наступними змінами), ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст. ст. 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Враховуючи наведене, суд не приймає клопотання б/н, б/д (вх. №2969 від 07.04.2021) до розгляду.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив:

Матеріали справи містять ряд документів, оформлених, на підставі Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Кодексу України про адміністративні правопорушення, з питань проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області перевірки на предмет дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок загальною площею 15,3398 га за межами населеного пункту на території Бережанської міської ради Тернопільської області, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 10.04.2019 за №320-ДК/52АО/10/01/-19. У ньому встановлено самовільне (без правовстановлюючих документів) зайняття: земельної ділянки площею 5,3750 га, яку розорано, але не засіяно (без кадастрового номера), що межує із земельними ділянками 6120410100:01:001:0658, 6120410100:01:001:0659; земельної ділянки площею 6,9648 га, яку засіяно озимою пшеницею (без кадастрового номера), що межує із земельною ділянкою 6120410100:01:001:0660; земельної ділянки площею 3 га, яку засіяно озимою пшеницею (без кадастрового номера), що межує із земельними ділянками 6120410100:01:001:0661, 6120410100:01:001:0660.

Перелічені ділянки належали до державної форми власності.

На дану обставину вказує і наявний в матеріалах справи Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.04.2019 за №320-ДК/324/АП/09/01/-19, згідно якого такі дії вчинено Приватним агропромисловим підприємством "Велес", що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами даної перевірки уповноваженими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області директору ПАП "Велес" ОСОБА_1 видано припис від 10.04.2019 за № 320-ДК/138ПР/03/01/-19, в якому вказано про необхідність у тридцяти денний термін усунути виявлене порушення земельного законодавства - звільнити земельні ділянки, повідомити позивача про це в строк до 10.05.2019.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 "Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", представниками позивача 2 здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем зазначених земельних ділянок, розмір якої обчислено в сумі 22568,79 грн.

Надалі, за результатами повторної перевірки, проведеної з питань перевірки виконання припису від 10.04.2019 за № 320-ДК/138ПР/03/01/-19 посадовими особами позивача складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.06.2019 за №552-ДК/557АП/09/01/-19, яким зафіксовано, що вищевказане порушення земельного законодавства не усунуто, а ПАП Велес продовжує самовільно займати земельні ділянки: площею 5,3750 га (без кадастрового номера), що межує із земельними ділянками 6120410100:01:001:0658, 6120410100:01:001:0659; площею 6,9648 га (без кадастрового номера), що межує із земельною ділянкою 6120410100:01:001:0660; площею 3 га (без кадастрового номера), що межує із земельними ділянками 6120410100:01:001:0661, 6120410100:01:001:0660, що є порушенням ст. ст. 125-126 Земельного кодексу України.

Внаслідок цього, директору ПАП Велес ОСОБА_1 видано повторний припис від 19.06.2019 за №552-ДК/282ПР/03/01/-19, в якому вказано про необхідність усунути виявлене порушення земельного законодавства у тридцяти денний строк та повідомити позивача про це в строк до 19.07.2019.

Окрім цього, 08.08.2019 (втретє) Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області проведено перевірку з питань перевірки виконання припису від 19.06.2019 №552-ДК/282ПР/03/01/-19. З Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.08.2019 за №687-ДК/0722АП/09/01/-19 вбачається, що відповідачем не виконано припис від 19.06.2019 за №552-ДК/282ПР/03/01/-19.

У адресованих Теребовлянській місцевій прокуратурі листах від 11.09.2019 №10-19-0.183-459/90-19, від 19.12.2019 №591/90-19 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зазначено, що у зв`язку з неявкою керівника ПАП Велес на виклики для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 10.04.2019 за №320ДК/094/04/01/-19, від 10.06.2019 за №552-ДК/0176/04/01/-19 до державного інспектора, протоколи про адміністративні правопорушення не були складені, постанови про накладення адміністративного стягнення не винесені.

Протягом усього слухання справи представник відповідача заперечував факт самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 15,3398 га, вказаних у матеріалах перевірки за квітень, червень, серпень 2019 року.

Окрім цього, у письмових поясненнях №17 від 15.03.2021 (вх. №2179 від 15.03.2021) ПАП Велес , серед іншого, зазначив, що на час проведення перевірки ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у квітні 2019 року, зазначені в акті обстеження земельної ділянки та акті перевірки від 10.04.2019 земельні ділянки площами 5,3750 га, 6,9648 га та 3 га не були сформованими, оскільки у них були відсутні кадастрові номери.

Листом №51 від 11.12.2019 ПАП Велес повідомлено Теребовлянську місцеву прокуратуру про отримання ним припису №320-ДК/138/ПР/03/01 від 10.04.2019 поштовим відправленням 15.05.2019 (при зазначеному у ньому строку для усунення порушення до 10.05.2019), а про отримання припису №552ДК/282ПР/03/01/-19 від 19.06.2019 - 10.07.2019.

Також, ПАП Велес письмово повідомив ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про свою незгоду з матеріали зазначених перевірок, які проведені без повідомлення відповідача та без участі представника останнього (листи №15 від 15.05.2019, №39 від 17.07.2019).

За наслідками вищезгаданих перевірок посадові особи відповідача до адміністративної відповідальності притягнуті не були.

У січні 2020 року мало місце звернення Теребовлянської місцевої прокуратури із запитом №597 вих 20 від 24.01.2020 до Бережанського відділу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, з метою отримання, зокрема інформації про місце розташування земельних ділянок загальною площею 15,3398 га, вказаних в матеріалах перевірки 2019 року.

У відповідь на цей запит, Відділом у Бережанському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області повідомлено, що земельні ділянки, які межують з ділянками з кадастровим номером 6120410100:01:001:0658, 6120410100:01:001:0659, 6120410100:01:001:0660 та 6120410100:01:001:0661 перебувають у комунальній власності за межами населених пунктів на території Бережанської міської ради за кадастровим номером: 6120410100:01:002:0007 площею 6,4551 га, з цільовим призначенням - для городництва; 6120410100:04:002:0105 площею 3,1186 га, з цільовим призначенням - для городництва; 6120410100:04:002:0104 площею 34,9971 га.

Тобто вони є сформованими (мають власні кадастрові номера, а не знаходяться поблизу інших), належать до іншої форми власності (до комунальної, а не державної) та мають іншу площу.

З матеріалів справи вбачається, що до цього, 30.07.2019 та 31.07.2019 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104 зареєстровано право комунальної власності за Бережанською міською радою на підставі: наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-1969/14-19-СГ від 18.06.2019; акту б/н від 18.06.2019 приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність; рішення Бережанської міської ради №1364 від 25.06.2019 (інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 207579989, 207579797, 207579610 від 27.04.2020).

При цьому, у долучених позивачем 2 до письмових пояснень №9-19-0.91-4121/2-20 від 03.07.2020 відомостях з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104 міститься інформація про їх державну реєстрацію 25.04.2019 Відділом у Бережанському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, виконаної ТОВ Галицькі землі .

У листі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 17.02.2020 № 102/90-20 зазначено, що відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Про охорону земель , Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.02.2020 №159-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , Управлінням з контролю за використанням та охороною земель проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104, як об`єктів перевірки.

У складеному 14.02.2020 посадовою особою ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області акті обстеження земельної ділянки № 159-ДК/0022АО/10/01/-20 встановлено, що з земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, що розташовані за межами населеного пункту на території Бережанської міської ради, земельну ділянку з кадастровим номером 6120410100:04:002:0104 площею 34,9971 га розорано площею 9,1 га, земельну ділянку з кадастровим номером 6120410100:01:002:0007 площею 6,4551 га розорано площею 4,8 га, земельну ділянку з кадастровим номером 6120410100:04:002:0105 площею 3,1186 га розорано площею 2,8 га. Правовстановлюючі документи на ці земельні ділянки відсутні, а загальна площа земельних ділянок, на якій вчинено правопорушення складає 16,7 га.

Дана обставина встановлена також у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №159-ДК/0105АП/09/01/-20 від 14.02.2020. Окрім цього, у ньому встановлено, що самовільне зайняття земельних ділянок з вказаним кадастровими номерами здійснено ПАП Велес , в особі його директора, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та п. б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України.

За результатами даної перевірки уповноваженими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області директору ПАП "Велес" 14.02.2020 видано припис № 159-ДК/0047ПР/03/01/-20.

Припис містив вказівку директору ПАП "Велес" про необхідність у тридцяти денний термін усунути порушення земельного законодавства - звільнити земельні ділянки та про необхідність повідомити про його виконання ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області в строк до 14 березня 2020 року. Разом з цим, посадову особу відповідача попереджено, що у разі невиконання припису, її буде притягнено до відповідальності, яка передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 "Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", представниками позивача 2 здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем зазначених земельних ділянок площею 16,7 га, обчислено в сумі 24570 грн.

14.02.2020 контролюючим органом оформлено повідомлення №159-ДК/0007ШК/11/01/-20 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Також, посадовими особами позивача 2 щодо керівника відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.02.2020 за №159-ДК/0020ОП/07/01/-20 за ст. 53-1 КУпАП, п. "б" ч. 1 ст. 211.

За наслідками проведеної у лютому 2020 року перевірки, 13.03.2020 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області винесено постанову №159-ДК/0043ПО/05/01/-20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 850 грн.

Відповідно до ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області наказом №639-ДК від 31.07.2020 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області призначено проведення перевірки виконання припису від 14.02.2020 №159-ДК/0047ПР/03/01/-20 у період з 10.08.2020 по 13.08.2020.

У акті №639-ДК/0556АП/09/01/-20 від 14.08.2020 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, посадовою особою ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зазначено, що директором ПАП Велес ОСОБА_1 виконано вимоги припису від 14.02.2020 №159-ДК/0047ПР/03/01/-20, а саме звільнено раніше самовільно зайняті земельні ділянки з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104. Порушення усунуто. При цьому зазначено, що стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за ПП Качан-07 .

За інформацією сайту "Єдиний державний реєстр судових рішень", доступ до якого є відкритим, цілодобовим і безоплатним, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2020 у справі №607/8790/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі; скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 159-ДК/0043ПО/08/01-20 від 13.03.2020, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, а справу надіслано на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області; відмовлено в задоволенні решти вимог.

При цьому, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у рішенні від 19.08.2020 встановлено, що у постанові від 13.03.2020 не зазначено на підставі яких доказів посадовою особою ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, що в свою чергу унеможливлює в подальшому врахування будь-яких фактичних даних належними та допустимими доказами при встановленні наявності чи відсутності адміністративного правопорушення та винності особи в його вчиненні.

За даними офіційних сайтів "Єдиний державний реєстр судових рішень", Судова влада України рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2020 у справі №607/8790/20 не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 01.09.2020.

Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області стверджено, що постанову про адміністративне правопорушення після прийняття рішення Тернопільським міськрайонним судом від 19.08.2020 не прийнято (клопотання №9-19-0.91-374/2-21 від 28.01.2021 (вх. №800 від 29.01.2021).

На підставі договорів оренди від 12.06.2020, від 26.06.2020 Бережанською міською радою (орендодавцем) передано Приватному підприємству Качан - 07 (орендарю) дві земельні ділянки площею 6,4551 га з кадастровим номером 6120410100:01:002:0007, площею 3,1186 га з кадастровим номером 6120410100:04:002:0105, строком на 7 та 3 роки відповідно.

26.02.2020 Бережанською міською радою прийнято рішення №1637, яким надано Виконавчому комітету Бережанської міської ради дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності загальною площею 34,9971 га з кадастровим номером 6120410100:04:002:0104 з метою формування трьох нових земельних ділянок площами 22,4391 га, 8,1738 га, 4,3842 га в м. Бережани.

Надалі, рішенням органу місцевого самоврядування №1778 від 30.07.2020 вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності в м. Бережани з кадастровим номером 6120410100:04:002:0104 загальною площею 34,9971 га на земельні ділянки площею 8,1738 га з кадастровим номером 6120410100:04:002:0109, площею 22,4391 га з кадастровим номером 6120410100:04:002:0108 та площею 4,3842 га з кадастровим номером 6120410100:04:002:0107; зареєструвати право комунальної власності на вказані земельні ділянки.

За твердженням прокурора, самовільне зайняття (без правовстановлюючих документів) відповідачем спірних земельних ділянок (зафіксоване матеріалами проведених ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області перевірок), не вчинення відповідачем дій по їх звільненню, несплата відповідачем у добровільному порядку нарахованої суми збитків стали підставою для його звернення з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та Бережанської міської ради до суду з вимогою про їх повернення власнику - органу місцевого самоврядування та стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

З 'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовами про звільнення самовільно зайнятих ПАП Велес земельних ділянок державної форми власності, які передано у комунальні власність, а також про стягнення завданої цим шкоди, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Бережанської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Зокрема, прокурором зазначено наступне.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

У п. п. 25-1, 25-10 п. 4 Положення зазначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Згідно п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Також, відповідно до п. п. 31 п. 4 вказаного Положення Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать:

здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок.

Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статтей 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначається іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у правовідносинах відносно зазначених в матеріалах перевірки за квітень, червень та серпень 2019 року земельних ділянок державної форми власності, які знаходяться за межами населеного пункту на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі територіального органу Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, яке в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію повноважень Держгеокадастру на території Тернопільської області.

У ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п. 5 ст. 16 вказаного Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У ст. 80 Земельного кодексу України також вказано, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У ст. 144 Конституції України зазначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються з судовому порядку.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, які знаходяться на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області (за межами населеного пункту) є саме Бережанська міська рада Бережанського району Тернопільської області.

Водночас, позивачами не здійснювався захист інтересів держави у даному випадку.

Теребовлянська місцева прокуратура у листах №21.33/1/542 вих.19 від 22.08.2019, №21.33/1/678 вих19 від 28.11.2019 зверталась до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, з метою отримання інформації про виконання приписів від 10.04.2019, 19.06.2019 та про вжиття ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, зазначених в матеріалах проведених перевірок.

У відповідь на ці звернення, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, у листах від 11.09.2019 №10-19-0.183-459/90-19, від 19.12.2019 №591/90-19 повідомлено про невиконання приписів та про відсутність з його сторони дій спрямованих на звернення до суду у зв`язку з цим.

Також, при зверненні з позовом до суду, прокурором до позовних матеріалів долучено лист Теребовлянської місцевої прокуратури №1679 вих -20 від 10.03.2020, №2302 вих-20 від 14.04.2020, адресований Бережанській міській раді, з повідомленням про намір вжиття заходів представницького характеру в інтересах органу місцевого самоврядування з вимогами про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та відшкодування заподіяної шкоди.

В свою чергу, у відповіді №899/03-12 від 16.04.2020 Бережанською міською радою повідомлено, що нею не вчинялись дії по зверненню до суду з позовною заявою, з метою вжиття заходів по звільненню спірної земельної ділянки.

Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, а також враховуючи обізнаність про порушення законодавства позивачами у даній справі самостійно не вживались заходи для усунення порушень земельного законодавства.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Позивачі, надаючи відповіді прокурору на його звернення, своїх позицій щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловили, про намір самостійно звернутися з позовом не заявили. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вживали заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та відшкодування заподіяної цим шкоди у судовому порядку, про що ними повідомлено прокуратуру відповідними листами. Тобто прокурор навів підставу для представництва інтересів держави та підстави для звернення з позовом до суду.

При цьому, посилаючись на перехід земель державної форми власності (згаданих в матеріалах перевірок за 2019 рік) у комунальну власність (згаданих в матеріалах перевірки за 2020 рік) прокурором заявлено вимоги про повернення земельних ділянок їх власнику - Бережанській міській раді, та як наслідок стягнення завданої цим шкоди.

Згідно із ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та державної реєстрації майнового права на неї, а відсутність у цієї особи таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 Земельного кодексу України).

За своєю правовою природою позов про зобов`язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку є негаторним, тобто позовом власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування або (та) розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричинили позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними. Негаторний позов є речово-правовим, може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язальних відносин, подається щодо індивідуально-визначеного майна.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Тобто, для задоволенні такої категорії позовів позивачу потрібно довести, а суду дослідити, дві головні обставини, а саме те, що позивач є власником спірного майна, а відповідач протиправно перешкоджає позивачу у здійсненні права користування та розпорядження таким майном саме на момент подання позову.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди та її розмір, протиправність дій відповідача, та причинного зв`язку між шкодою позивача (держави) та протиправними діями відповідача.

Прокурор та позивачі позовні вимоги ґрунтують на протиправній поведінці ПАП Велес , яка полягає у самовільному користуванні земельними ділянками без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статті 156 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Таким чином, для задоволення заявлених вимог як про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, так і про стягнення завданої цим шкоди, доведенню прокурором та позивачами підлягає факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007 площею 4,8 га (із загальної площі 6,4551 га), 6120410100:04:002:0105 площею 2,8 га (із загальної площі 3,1186 га), 6120410100:04:002:0104 площею 9,1 га (із загальної площі 34,9971 га), які належать до комунальної форми власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Проте, в оформлених посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у квітні, червні та серпні 2019 року матеріалах перевірки зазначається про самовільне зайняття ПАП Велес земель державної форми власності загальною площею 15,3398 га, а саме: земельної ділянки площею 5,3750 га, без кадастрового номера, що межує із земельними ділянками 6120410100:01:001:0658, 6120410100:01:001:0659; земельної ділянки площею 6,9648 га, без кадастрового номера, що межує із земельною ділянкою 6120410100:01:001:0660; земельної ділянки площею 3 га, без кадастрового номера, що межує із земельними ділянками 6120410100:01:001:0661, 6120410100:01:001:0660), які знаходяться за межами населеного пункту на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області.

За інформацією ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.183-459/90-19 від 11.09.2019, 591/90-19 від 19.12.2019 стосовно директора ПАП Велес протокол про вчинення названого адміністративного правопорушення не складався, вказану особу не було притягнуто до адміністративної відповідальності за недотримання ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, про які йдеться у вищевказаних матеріалах перевірки.

За наслідками звернення у січні 2020 року Теребовлянської місцевої прокуратури із запитом до Відділу у Бережанському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області стосовно місцезнаходження вищевказаних земельних ділянок загальною площею 15,3398 га, останнім надано письмову інформацію №50/101-20 від 28.01.2020, згідно якої земельні ділянки, які межують з ділянками з кадастровим номером 6120410100:01:001:0658, 6120410100:01:001:0659, 6120410100:01:001:0660 та 6120410100:01:001:0661 перебувають у комунальній власності за межами населених пунктів на території Бережанської міської ради за кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007 площею 6,4551 га, 6120410100:04:002:0105 площею 3,1186 га, 6120410100:04:002:0104 площею 34,9971 га.

Згідно інформацій Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№ 207579989, 207579797, 207579610 від 27.04.2020 за Бережанською міською радою 31.07.2019 зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104. При цьому, у Державному земельному кадастрі ці земельні ділянки зареєстровано значно раніше - 25.04.2019, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказу самовільного зайняття ПАП "Велес" спірних земельних ділянок на момент звернення до суду із заявленим позовом прокурор послався на матеріали перевірок, проведених ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області як у квітні, червні, серпні 2019 року, так і лютому 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що станом на 19.06.20219, 08.08.2019 (дату складення матеріалів перевірок щодо виконання приписів від 10.04.2019 та 19.06.2019) ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області встановлена належність земельних ділянок, без кадастрових номерів, загальною площею 15,3398 га до державної форми власності і заподіяння шкоди в розмірі 22568,79 грн.

Водночас, в прохальній частині позову, інших заявах по суті, поясненнях прокурора і представників позивачів йдеться про зобов`язання відповідача частково звільнити земельні ділянки з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104, загальною зайнятою площею 16,7 га комунальної форми власності та стягнути 24570 грн шкоди.

З наданих прокурором і позивачами доказів на перелічені в прохальній частині позовної заяви земельні ділянки та суму шкоди вказують лише матеріали проведеної позивачем 2 перевірки 14.02.2020.

Їх площа та форма власності різниться з даними щодо земельних ділянок, про які йдеться в матеріалах перевірок за 2019 рік. Окрім того, земельні ділянки з приводу яких позивачем 2 зафіксовано порушення у квітні, червні, серпні 2019 року не міститься кадастрових номерів, які є їх ідентифікаторами та визначають конкретні ділянки як об`єкти цивільних прав (ст. 79-1 Земельного кодексу України, Постанова Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012).

При цьому кадастрові номера земельним ділянкам, згаданим в матеріалах перевірки 14.02.2020, було присвоєно ще 25.04.2019, тобто вони вже існували на момент проведення перевірок від 19.06.2019 та 08.08.2019.

Право комунальної власності на земельні ділянки, вказані перевіряючими 14.02.2020 було зареєстровано ще у липні 2019 року.

З врахуванням наведеного, ст. ст. 73, 76, 77, 78 ГПК України, суд приходить до висновку про те, що непідтвердженими належним чином є обставини того, що земельні ділянки згадані в матеріалах перевірки 2019 року та 2020 року являються одними і тими самими об`єктами перевірки.

Підставою для висновку про самовільне зайняття ПАП Велес земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104, та як наслідок здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної територіальній громаді, є зазначені в ст. ст. 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" документи в сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

За їх наслідками позивачем 2 було складено постанову №159-ДК/0043ПО/05/01/-20 від 13.03.2020 про накладення штрафу у розмірі 850 грн на директора ПАП "Велес" ОСОБА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2020 у справі №607/8790/20 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 159-ДК/0043ПО/08/01-20 від 13.03.2020 про притягнення директора ПАП Велес ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, з направленням справи на новий розгляд до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Підставою скасування постанови від 13.03.2020 за № 159-ДК/0043ПО/08/01-20 була відсутність доказів вчинення у лютому 2020 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

При цьому, як вбачається з тексту постанови загального суду від 19.08.2020 (сторінка 2 постанови) до свого відзиву на позовну заяву та для оцінки суду Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області було долучено: копію листа Теребовлянської місцевої прокуратури; копію наказу про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності; копію акту обстеження земельної ділянки; копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки; копію припису; копію розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; копію протоколу про адміністративне правопорушення; копію постанови про накладення адміністративного стягнення; відстеження поштових відправлень та квитанцію про надіслання позивачу копію відзиву.

Станом на дату ухвалення рішення у справі №921/291/20, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2020 у справі №607/8790/20 набрало законної сили.

Частиною ч. 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням усього наведеного, в матеріалах справи відсутні достатні докази вчинення відповідачем самовільного зайняття земельних ділянок із кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104.

Окрім цього, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зазначено, що постанова про адміністративне правопорушення після винесення рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19.08.2020 у справі №607/8790/20 не прийнята.

Матеріали перевірки позивача 2 за 14.08.2020 (тобто до прийняття рішення Тернопільським міськрайонним судом від 19.08.2020) вже не фіксували порушень вимог земельного законодавства зі сторони відповідача, які наведено прокурором.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

У даній справі факт самовільного зайняття ПАП Велес земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104 не підтверджено належними засобами доказування.

В свою чергу, це свідчить про не доведеність наявності у діях відповідача повного складу цивільного порушення для нарахування та стягнення шкоди, а тому і відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про звільнення земельних ділянок.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття (в попередній редакції ГПК припинення) провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Відсутність доведеного, на момент звернення прокурора з позовом до суду, факту самовільного зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами 6120410100:01:002:0007, 6120410100:04:002:0105, 6120410100:04:002:0104, виключає підстави для задоволення усного клопотання прокурора про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку про вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч.4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області та Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області, відмовлено з підстав недоведеності, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Як вже зазначалось, 06.04.2021 Тернопільською обласною прокуратурою до матеріалів справи подано письмову інформацію №15-319 вих-21 від 06.04.2021 (вх. №2932), у якій зазначено, що відповідно до змін в законодавстві на території Бережанського району на теперішній час замість Теребовлянської місцевої прокуратури діє Бережанська окружна прокуратура, діяльність якої поширюється на заявлені позовні вимоги першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури.

Згідно ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Поряд із цим, 14.04.2021 при проголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частини) судом помилково зазначено у вступній частині речення за позовом - Першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури (вул. 22 січня, 14, м. Теребовля, 48100) замість речення за позовом - Бережанської окружної прокуратури (вул. Пирогова, 5А, м. Бережани, Тернопільська область, 47501) .

Ч. 7 ст. 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині рішення до його підписання суддею.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 53, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 26 квітня 2021 року.

Суддя І.П. Шумський