Ухвала

від 22.04.2021 по справі 924/1456/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 924/1456/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,

учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області за вх. № 1856/2021

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021

у складі колегії суддів: Миханюк М.В. (головуюча), Дужича С.П., Коломис В.В.,

та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2020 (в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 118 921,35 грн)

у складі судді Крамара С.І.

у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області

до Фізичної особи-підприємця Українця Василя Васильовича

про визнання банкрутом .

За результатами розгляду касаційних скарг Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

1. 29.09.2015 постановою Господарського суду Хмельницької області визнано банкрутом Фізичну особу-підприємця Українця Василя Васильовича (далі - ФОП Українець В.В.), відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Аверкина Володимира Васильовича.

2. 13.05.2020 ухвалою Господарського суду Хмельницької області, у зв`язку із подальшим розглядом справи відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та застосуванням до банкрута - ФОП Українця В.В. - процедури погашення боргів боржника, вирішено арбітражному керуючому Аверкину В.В. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника - ФОП Українця В.В., як чинному ліквідатору банкрута.

Подання заяви до суду.

3. 10.06.2020 до суду першої інстанції надійшла заява від 09.06.2020 № 27 Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) про визнання додаткових поточних вимог до боржника у сумі 1 225 865,29 грн, яка призначена до розгляду в судовому засіданні.

4. 30.09.2020 до суду першої інстанції заявник (кредитор) - ГУ ДПС у Хмельницькій області подав заяву про уточнення грошових вимог до боржника, згідно якої просив суд визнати грошові вимоги в сумі 940 251,63 грн (в т.ч.: 131 368,66 грн - основний платіж, 118 398,22 грн - штрафні санкції, 690 484,75 грн - пеня).

5. Кредитор стверджує, що заборгованість в сумі 940 251,63 грн утворилась внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов`язань:

1) по орендній платі з фізичних осіб (м. Кам`янець-Подільський) в сумі 122 060,64 грн (в т.ч.: 31 035,98 грн - основний платіж, 6 198,22 грн - штрафні санкції, 84 826,44 грн - пеня), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-6226/10/2270 в сумі 7 709,91 грн, в т.ч.: 3 994,23 грн - штрафні санкції, 3 715,68 грн - пеня; постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2015 № 822/1821/15 в сумі 2 203,99 грн (штрафні санкції); податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (звітна) від 17.02.2017 за січень-грудень 2017 року в сумі 15 517,99 грн; податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік (звітна) від 08.02.2018 за січень-грудень 2018 року в сумі 15 517,99 грн;

2) по орендній платі з фізичних осіб (с. Оринин Кам`янець-Подільського району) в сумі 16 111,51 грн (в т.ч.: 14 639,61 грн - основний платіж, 615,73 грн - штрафні санкції, 856,17 грн - пеня), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-6226/10/2270 в сумі 887,76 грн, в т.ч.: 615,73 грн - штрафні санкції, 272,03 грн - пеня; постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2270/4299/11 в сумі 441,10 грн (пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2012 № 2270/2340/12 в сумі 143,04 грн (пеня); податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (звітна) від 18.02.2016 за січень-грудень 2016 року в сумі 14 639,61 грн;

3) по орендній платі з фізичних осіб (м. Дунаївці) в сумі 16 350,68 грн (основний платіж), що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (звітна) від 02.03.2015 за січень-грудень 2015 року.

4) по податку на додану вартість в сумі 496 950,30 грн (в т.ч.: 100 597,З0 грн - штрафні санкції, 396 353,03 грн - пеня ), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-6235/10/2270 в сумі 20,70 грн (в т.ч.: 10 грн - штрафні санкції, 10,70 грн - пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-2913/09/2270/11 в сумі 227,87 грн (в т.ч.: 0,30 грн - штрафні санкції, 227,57 грн - пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2270/2340/12 в сумі 4 615,74 грн (в т.ч.: 4 583 грн - штрафні санкції, 32,74 грн - пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/8388/11 в сумі 10 922,78 грн (в т.ч.: 96 003,97 грн - штрафні санкції, 4918,81 грн - пеня);

5) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами (код бюджету 11010100) в сумі 14 294,21грн. (в т.ч.: 3239,95 грн - штрафні санкції, 11054,26 грн - пеня), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-6235/10/2270 в сумі 20,70 грн (в т.ч.: 10 грн - штрафні санкції, 10,70 грн - пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 № 822/1143/14 в сумі 3 239,95 грн (штрафні санкції); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2015 № 822/1821/15 в сумі 510 грн (пеня);

6) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджету 11010500) в сумі 189 015,99 грн (в т.ч.: 860,53 грн - штрафні санкції, 188 155,46 грн - пеня), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2270/8388/11 в сумі 434,24 грн (пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/1143/14 в сумі 1473,29 грн (пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/1821/15 в сумі 1 262,37 грн (в т.ч.: 860,03 грн - штрафні санкції, 402,34 грн - пеня); податковою декларацією про майновий стан і доходи (для підприємців) (уточнений звіт) від 15.06.2016 в сумі 0,50 грн (штрафні санкції);

7) по земельному податку з фізичних осіб (м. Кам`янець-Подільський) в сумі 73 998,72 грн (в т.ч.: 67 819,92 грн - основний платіж, 100 грн - штрафні санкції, 6 078,80 грн - пеня), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/1143/14 в сумі 19,73 грн (пеня); постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/1821/15 в сумі 100 грн (штрафні санкції); податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (звітна) від 08.02.2015 за червень-грудень 2015 року в сумі 8 126,06 грн; податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (звітна) від 18.02.2016 за січень-грудень 2016 року в сумі 29 825,09 грн; податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (звітна) від 17.02.2016 за січень-грудень 2017 року в сумі 29 868,64 грн;

8) по земельному податку з фізичних осіб (с. Оринин) в сумі 1 605,84 грн (в т.ч.: 1 522,47 грн - основний платіж, 83,37 грн - штрафні санкції), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/1821/15 в сумі 83,37 грн (штрафні санкції); податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік (звітна) від 20.02.2014 за квітень-грудень 2014 року в сумі 377,09 грн; податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (звітна) від 19.02.2015 за січень-грудень 2015 року в сумі 505,03 грн; податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (звітна) від 16.05.2016 за січень-грудень 2016 року в сумі 723,72 грн;

9) по збору за провадження торгівельної діяльності (роздрібна торгівля), сплачувався фізичними особами, що справлявся до 01.01.2015 в сумі 662,96 грн (в т.ч.: 386 грн - штрафні санкції, 276,96 грн - пеня), що підтверджується: постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/1143/14 в сумі 386 грн (штрафні санкції);

10) по збору за провадження торгівельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом (с. Оринин) в сумі 1 287 грн (штрафні санкції), що підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 № 822/1143/14;

11) по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 1 977,46 грн (в т.ч.: 1 020 грн - штрафні санкції, 957,46 грн - пеня), що підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 № 822/1143/14 в сумі 1 020 грн (штрафні санкції);

12) по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (м. Кам`янець-Подільський) в сумі 5 936,32 грн (в т.ч.: 4 040,15 грн - штрафні санкції, 1926,17 грн - пеня), що підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2009 №2-а-9437/10/2270 в сумі 949,15 грн (штрафні санкції) та постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 №822/1143/14 в сумі 3 061 грн (штрафні санкції).

Розгляд справи судами.

6. 24.11.2020 ухвалою Господарського суду Хмельницької області, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, у справі № 924/1456/15 заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області від 09.06.2020 № 27 (з урахуванням уточнення від 30.09.2020) про визнання додаткових вимог до боржника у сумі 940 251,63 грн задоволено частково. Визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області до боржника - ФОП Українця В.В. - у сумі 821 330,28 грн, з яких вимоги в сумі: 12 447,81 грн, як такі, що підлягають погашенню в другу чергу в процедурі погашення боргів боржника; 808 882,47 грн, як такі, що підлягають погашенню в третю чергу в процедурі погашення боргів боржника та 4 204 грн - витрати по сплаті судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області заявлено кредиторські вимоги (конкурсні вимоги), які виникли як до відкриття провадження у справі про банкрутство (ухвала від 29.09.2015) та визнання ФОП Українця В.В. банкрутом (постанова від 29.09.2015), так і після 29.09.2015, тобто після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

8. Суди дійшли висновку, що вимога ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо визнання кредитором в сумі 821 330,28 грн (в т.ч.: 12 447,81 грн - основного платежу, 118 398,22 грн - штрафних санкцій та 690 484,25 грн - пеня), яка нарахована на податкові зобов`язання до 29.09.2015, подана з пропуском встановленого законодавством строку, але підлягає розгляду в загальному порядку, проте ГУ ДПС у Хмельницькій області відповідно до частин третьої та четвертої статті 45 КУзПБ за цими грошовими вимогами не буде мати права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

9. Щодо заявлених ГУ ДПС у Хмельницькій області грошових вимог в сумі 118 921,35 грн (основний платіж) згідно з поданими податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016-2018 роки та нараховані після 29.09.2015 суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що системний аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України та положень частини першої статті 59 КУзПБ (частина перша статті 38 Закону про банкрутство (до 21.10.2019) дає підстави стверджувати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури та послалися на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 та від 16.04.2019 у справі № 925/871/15.

10. Суди також зауважили, що, враховуючи приписи частини першої статті 59 КУзПБ (частина перша статті 38 Закону про банкрутство (до 21.10.2019)), а також положення підпункту 1.3. статті 1 та підпункту 14.1.147 статті 14 Податкового Кодексу України, подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів), декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

11. 19.02.2021 ГУ ДПС у Хмельницькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2020 у справі № 924/1456/15 в частині відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 118 921,35 грн і ухвалити нове рішення про включення зазначеної суми грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

12. У касаційній скарзі підставами касаційного оскарження ГУ ДПС у Хмельницькій області зазначило пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо дослідження правової природи плати за користування землею незалежно від стадії процедури банкрутства на відміну від інших платежів.

13. При цьому скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 59 КУзПБ, безпідставно відхилили доводи ГУ ДПС у Хмельницькій області стосовно обов`язку сплати боржником - ФОП Українцем В.В. - самостійно визначеного ним грошового зобов`язання із сплати земельного податку та орендної плати відповідно до поданих податкових декларацій за 2016-2018 роки.

14. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень не звернули увагу на те, що у ліквідаційній процедурі між сторонами виникають такі правовідносини, що пов`язані з охороною майна божника, виробничі, що пов`язані із завершенням виробничого циклу, а також відносини, що пов`язані з реалізацією ліквідаційної маси. З огляду на такі правовідносини, як вважає ГУ ДПС у Хмельницькій області, виникає потреба у територіальній приналежності, що, в свою чергу, охоплює сплату податків на нерухомість чи на землю.

15. ГУ ДПС у Хмельницькій області вважає, що плата за землю є основним, а не додатковим грошовим зобов`язанням платника податку, у зв`язку з чим стаття 59 Кодексу України з процедур банкрутства має застосовуватися лише в аспекті застосування штрафних санкцій і пені як додаткових зобов`язань.

16. Також скаржник стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не досліджено статус платника податку, який продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до діючого договору оренди від 23.12.2003 та порушено норми матеріального права (стаття 59 КУзПБ, пункт 1.3. статті 1 Податкового кодексу України), що призвело до винесення необґрунтованих судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Щодо суті касаційних скарг.

17. Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Відповідно до положень частини першої статті 300 ГПК України Верховний Суд розглядає доводи касаційних скарг тільки в частині, що стала підставою для відкриття касаційного провадження.

20. За приписами пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

21. Надаючи оцінку доводам ГУ ДПС у Хмельницькій області стосовно відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції враховує таке.

22. Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія та у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14 за заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова про визнання банкрутом вже було викладено висновок щодо питання застосування норм права у подібних даній справі правовідносинах.

23. Так, Верховним Судом у наведених вище справах взято до уваги, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України.

З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Також зазначено, що подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання сплатити податки і збори (обов`язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство (статті 59 КУзПБ) має право на легітимне очікування, що його буде звільнено від податкового обов`язку сплатити податки і збори (обов`язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

24. Судова колегія констатує, що у цих справах палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зроблено висновок, що у боржника, якого визнано банкрутом, відсутні обов`язок щодо обчислення та сплати усіх податків і зборів (обов`язкових платежів) . Тому відхиляються доводи касаційної скарги про необхідність дослідження правової природи плати за користування землею.

25. Відтак, доводи скаржника у частині відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 та від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14.

26. Інших підстав касаційного оскарження, визначених статтею 287 ГПК України, скаржником у касаційній скарзі не було наведено.

27. Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

28. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

29. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

30. Крім того, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу, чого не знайшло підтвердження у поданій касаційній скарзі.

31. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Гарсія Манібардо проти Іспанії від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі Monnel and Morris v. the United Kingdom , серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення від 29.10.1996 у справі Helmers v. Sweden , серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

32. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду . При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

33. Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норму права за умови відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, не знайшли свого підтвердження, а тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2020 у справі № 924/1456/15 в частині відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 118 921,35 грн.

В. Судові витрати.

34. У зв`язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати в даній справі з урахуванням вимог статей 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, 287, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області за вх. № 1856/2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2020 у справі № 924/1456/15 в частині відмови у визнанні грошових вимог Державної податкової служби у Хмельницькій області до боржника в сумі 118 921,35 грн.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк