Рішення

від 15.04.2021 по справі 200/6550/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Справа № 200/6550/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Врони О.В.,розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Істрейт звернулось до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 06 квітня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.01.2018 року (суддя Шевцова Т.В.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт задоволено:

- визнано протиправним та скасовано припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 06 квітня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- стягнуто з Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва (код ЄДРПОУ 40224921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт (код ЄДРПОУ 37213365) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 1600 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 року апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва було залишено без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.01.2018 року по справі №200/6550/17 - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2021 року касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.01.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від від 28.03.2019 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В постанові Верховним Судом зазначено, що судом першої інстанції справу розглянуто з порушенням правил підсудності, на що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, а це є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

08.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/6550/17 та передана судді Вроні О.В. на новий розгляд відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року прийнято справу до провадження суддею Врона О.В. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що оскаржуваний припис прийнятий з огляду на висновки проведеної перевірки щодо порушення позивачем вимог ст. 23 Закону України Про архітектурну діяльність , в частині затвердження замовником (позивачем) проектної документації, яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності. Позивач вказував на те, що самі по собі висновки контролюючого органу про затвердження проектної документації, не можуть свідчити про те, що об`єкт нерухомості експлуатується без введення в експлуатацію, у зв`язку з чим пред`явлено вимогу про заборону його експлуатації. З цього приводу позивач вказував на те, що сам факт затвердження проектної документації, не може свідчити про те, що на об`єкті виконувалися будь-які будівельні роботи, а перевіркою таких обставин не встановлено, у зв`язку з чим позивач вказував на необґрунтованість висновків щодо як самовільного будівництва так і щодо експлуатації об`єкта без введення в експлуатацію.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

06.04.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначив, що за результатами перевірки було встановлено факт затвердження позивачем, як замовником, проектної документації, яка не відповідала вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, що є порушенням ст..23 Закону України Про архітектурну діяльність . З цих підстав відповідач вказує на те, що у відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України є підстави вважати об`єкт, який реконструйовано на підставі такої проектної документації, самочинним будівництвом. Враховуючи встановлені перевіркою обставини та зроблені висновки, на адресу позивача було направлено оскаржуваний припис. Департамент на момент проведення перевірки не реєстрував документів дозвільно-реєстраційного характеру, які засвідчують прийняття об`єкта до експлуатації. Тому було встановлено, що спірний об`єкт будівництва експлуатується під розміщення магазину АТБ без прийняття в експлуатацію в установленому порядку. Посадовою особою Департаменту, на підтвердження експлуатації вищезазначеного об`єкту будівництва було придбано товар, на підтвердження чого останнім отримано чек від 03.03.2017 року у магазині по просп. Лісовому, 4, у Деснянському районі м. Києва, що вже само по собі є підтвердженням експлуатації. Отже, на думку відповідача, оскаржуваний припис винесено за наявності підставі для його прийняття.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Істрейд , за результатами якої складено акт від 06.04.2017р.

Перевіркою встановлено, що Департамент зареєстрував замовнику будівництва - ТОВ Істрейт декларацію про початок виконання будівельних робіт: Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Лісовий, 4 у Деснянському районі м. Києва від 05.01.2017 №КВ 083170052232.

За інформацією, зазначеною замовником будівництва у вказаній вище декларації від 05.01.2017 № КВ 083170052232, проектна документація на зазначений об`єкт будівництва, розроблена ТОВ Будпроект плюс під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №000634) та головного інженера проекту ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №003850) та затверджена наказом директора ТОВ Істрейт ОСОБА_3 від 30.12.2016 №30/12. Категорія складності об`єкта будівництва була визначена ТОВ Будпроект плюс як III.

Земельна ділянка (кадастровий номер: 8000000000:62:028:0048) використовується на підставі договору земельної ділянки від 04.11.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 1110, серія та номер НВА № 988986, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. (площа земельної ділянки - 0,0601 га, цільове призначення: для експлуатації магазину продовольчих та непродовольчих товарів).

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27.12.2016 № 1753/16/012/009-16.

Проведеною перевіркою також встановлено, що:

- проектну документацію розроблено в одну стадію (стадія РП ), чим порушено п. 4.6.2 ДБН А.2.2-3:2014 СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО ;

- проектна документація розроблена без проведення та врахування інженерно-геологічних вишукувань та обстежень технічного стану конструкцій, можливість реконструкції з прибудовою не підтверджена розрахунками, чим порушено вимоги п. 9.3, 9.10, 9.11 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт , п.4.1 ДБН А.2.2-3-2014 СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО ;

- не оформлений належним чином титульний аркуш проектної документації, а саме: підпис керівника проектної організації та підпис головного архітектора проекту не завірені печаткою організації та персональною печаткою (де наведено дані про № кваліфікаційного сертифіката архітектора та ким він видавався), чим порушено вимоги п. 10.3.1 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ;

- не оформлений належним чином запис про відповідність проекту (робочого проекту) відповідно до чинних норм, правил та стандартів, а саме: підписи головного архітектора проекту та головного інженера проекту не завірені печаткою (де наведено дані про № кваліфікаційного сертифіката архітектора та ким він виданий), чим порушено п. 10.7 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ;

- проектом не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення, а саме: інженерно- технічного обладнання, чим порушені вимоги п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 БУДИНКИ І СПОРУДИ. ДОСТУПНІСТЬ БУДИНКІВ І СПОРУД ДЛЯ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ .

Проектна документація розроблена ТОВ Будпроект плюс з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено абз. 5 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність та абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В подальшому, замовником будівництва затверджено проектну документацію, яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено ст. 23 Закону України Про архітектурну діяльність .

З цих підстав Департаментом зроблено висновок про те, що згідно ст. 376 Цивільного кодексу України є підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Одночасно було встановлено, що зазначений об`єкт будівництва на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м. Києва експлуатується під розміщення магазину АТБ без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

За результатами проведеної перевірки Департаментом видано припис від 06 квітня 2017 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з 07.04.2017 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів (магазин АТБ ) на просп. Лісовому. 4 у Деснянському районі м.Києва до усунення виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності та зобов`язано усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 06.06.2017 року.

Правомірність та обґрунтованість вказаного припису є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що оскаржуваний припис виданий відповідачем з огляду на його позицію про те, що об`єкт нерухомості експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку.

При цьому, така позиція відповідача ґрунтується на тому, що проектна документація, яка стосується реконструкції нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м.Києва та яка була затверджена позивачем, як замовником будівництва, не відповідала вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на момент винесеня оскаржуваного припису), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частина 1 статті 41 цього Закону передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пункт 7 Порядку № 553 передбачає, зокрема, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пункт 11 Порядку № 553 передбачає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Як визначено п.п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон України № 208/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону України № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Разом з тим, відповідно до оскаржуваного припису відповідачем встановлено, що замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Істрейт затверджено проектну документацію, яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності. Одночасно встановлено, що нежитлове приміщення на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м. Києва експлуатується під розміщення магазину АТБ без прийняття в експлуатуються у встановленому порядку, що є порушенням ст. 23 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проте, матеріалами справи підтверджується, що декларація про початок виконання будівельних робіт: Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Лісовий, 4 у Деснянському районі м. Києва зареєстрована Департаментом 05.01.2017 року за № КВ 083170052232.

Згідно із ч. 4 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Департамент зареєстрував подану ТОВ Істрейт декларацію про початок робіт, що сам Департамент з питань ДАБК визнає. Дані обставини підтверджують правильність та повноту даних вказаних позивачем в декларації на початок робіт.

Вищевикладене спростовує висновок відповідача про здійснення позивачем самовільного будівництва.

Виходячи із змісту акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2017 року складеного відповідачем, Департаментом зареєстровано замовнику будівництва - ТОВ Істрейт декларацію про початок виконання будівельних робіт: Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Лісовий, 4 у Деснянському районі м. Києва від 05.01.2017 № КВ 083170052232.

На момент перевірки зазначений об`єкт будівництва на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м. Києва експлуатувався під розміщення магазину АТБ без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме ч. 1 ст. 41 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , на органи контролю покладається обов`язок по доведенню факту порушення замовниками проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм.

Виходячи зі змісту акту від 06.04.2017 року та припису від 06.04.2017 року, відповідач зазначає, що об`єкт будівництва експлуатується, як магазин продовольчих та непродовольчих товарів.

Відповідачем жодним належним доказом не підтверджено наявність порушень з боку ТОВ Істрейт Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Під час перевірки не було встановлено факт здійснення реконструкції у нежитлових приміщеннях, оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт надає замовнику будівництва право виконувати будівельні роботи, але строк, протягом якого такі роботи повинні були розпочатись діючим законодавством не встановлений.

Також, сам факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не свідчить і про те, що об`єкт експлуатується без документів, що підтверджують його прийняття до експлуатації.

Крім того, відповідачем в акті перевірки від 06.04.2017 року взагалі не зазначається, на підставі чого відповідач зробив висновок про те, що станом на 06.04.2017 року вже була проведена реконструкція на об`єкті, оскільки сам факт експлуатації об`єкту під магазин АТБ не може свідчити про факт проведення реконструкції на об`єкті.

Вищевикладене підтверджує відсутність доведеного відповідачем факту, стосовно експлуатації не прийнятого в експлуатацію об`єкту будівництва жодною особою. Відсутні докази проведення позивачем будівельних робіт заявлених в декларації.

Твердження відповідача про те, що посадовою особою Департаменту, на підтвердження експлуатації вищезазначеного об`єкту будівництва було придбано товар, на підтвердження чого останнім отримано чек від 03.03.2017 року у магазині по просп. Лісовому, 4, у Деснянському районі м. Києва, що вже само по собі є підтвердженням експлуатації об`єкту, не доводить проведення позивачем робіт з реконструкції об`єкту нерухомості, а лише свідчить про здійснення діяльності магазину АТБ за вказаною адресою, оскільки до моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт вказаний об`єкт нерухомості мав класифікацію нежитлового приміщення.

Отже, факт придбання товару жодним чином не свідчить про здійснення будівельних робіт з реконструкції об`єкта нерухомості.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що сам факт затвердження проектної документації, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, не може свідчити про фактичне виконання будівельних робіт. Відповідачем не доведено зв`язку між затвердженням замовником (позивачем) проектної документації, яка суперечить вимогам законодавства, та експлуатацією об`єкта нерухомості.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які, в контексті положень частини 2 статті 72 КАС України встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас, положеннями частини 1 статті 75, частини 1 статті 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт проведення позивачем робіт з реконструкції об`єкту нерухомості.

За таких обставин, судом під час розгляду справи не підтверджено висновків акту перевірки від 06.04.2017 року, а тому прийнятий на його підставі припис від 06.04.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1600,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1312 від 13.04.2017 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1600,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт (49069, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 13, код ЄДРПОУ 37213365) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 06 квітня 2017 року, винесений стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт , про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт (49069, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 13, код ЄДРПОУ 37213365) за рахунок бюджетних асигнувань управління Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921) судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона