Рішення

від 26.04.2021 по справі 240/1/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/1/21

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмір п`яти мінімальних пенсій за віком, як особі учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити йому щорічну разову грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмір п`яти мінімальних пенсій за віком, як особі учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, яким відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (у редакції Закону № 367-ХІV), він, як особа, яка має статус учасника бойових дій, отримав право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2020 році Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправно виплатив йому вищезазначену допомогу в розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , який склав 1390,00 гривень. Вважаючи такі дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/1/21 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Крім того, 11 січня 2021 року судом було прийнято ухвалу, якою провадження у справі №240/1/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20).

10 лютого 2021 року до суду надійшов відзив Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що відповідно до статті 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, тобто Міністерство соціальної політики України. Натомість відповідно до Положення про Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 №340, Центр виключно забезпечує реалізацію державної політики, та ні в якому разі її не формує. Видатки по виплаті разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році Центр проводив відповідно до паспорту бюджетної програми Державного бюджету за КПКВК 2501150 Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною , затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 17.03.2020 №216 (у редакції наказу від 14.05.2020 №299). Головним розпорядником бюджетних коштів за вищезазначеною бюджетною програмою за КПКВК 2501150 є Міністерство соціальної політики України, а відповідальним виконавцем - апарат Міністерства соціальної політики України. У паспорті вказаної бюджетної програми за КПКВК 2501150 Міністерство соціальної політики України у розділі ІІ результативні показники бюджетної програми затвердило їх в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань . Відтак виплата позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня була здійснена Центром в межах фінансування бюджетної програми КПКВК 2501150, яке надходить від Міністерства соціальної політики України відповідно до затвердженого кошторису доходів та видатків за бюджетною програмою КПКВК 2501150. Виплата Центром допомоги в будь-якому іншому розмірі, ніж той, що визначений Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником бюджетних коштів, згідно із положеннями статей 48 та 116 Бюджетного кодексу України було б вчиненням бюджетного правопорушення. Враховуючи вищезазначене, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вказав, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки головним розпорядником коштів щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня є Міністерство соціальної політики України. Крім того, при здійсненні нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, будь-яких протиправних дій Центром вчинено не було. З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою від 01 лютого 2021 року провадження у справі №240/1/21 поновлено.

25 березня 2021 року Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву із розрахунком недоотриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. У вказаних доповнення відповідач просив прийняти рішення про стягнення з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриманої ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсії за віком, із врахуванням проведеної виплати, в сумі 6800,00 гривень.

До доповнення до відзиву Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат додано довідку в якій зазначено, що у 2020 році позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі 1390,00 гривень. Водночас, встановлений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту розмір щорічної разової грошової допомоги становить 5 мінімальних пенсій за віком. Таким чином, беручи до уваги розмір мінімальної пенсії за віком у 2020 році (1638,0 грн.), розмір недоотриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році складає 6800 гривень (1638,00 грн. х 5 - 1390,00 грн.).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та перебуває на обліку в Житомирському обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що розмір виплаченої позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня становив 1390,00 гривень.

Вважаючи, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, він має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (у редакції Закону № 367-ХІV), ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просив виплати йому разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у вищезазначеному розмірі.

Однак, за наслідками розгляду вказаної заяви, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надіслав позивачу лист від 26.11.2020 №26601/02, в якому зазначив, що відповідно до затвердженого Міністерством соціальної політики України паспорту бюджетної програми Держаного бюджету на 2020 рік за КПКВК Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною , в межах бюджетних асигнувань затверджених в кошторисі, а також програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ-соц, яке надійшло від Інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики, Центр уповноважений міністерством на виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань . Центр не формує державну політику у сфері соціального захисту, не є головним розпорядником та відповідальним виконавцем за бюджетною програмою, за якою проводиться виплата допомоги до 5 травня, не є органом виконавчої влади та не має повноважень втручатися в систему для зміни встановлених розмірів. У зв`язку з цим, позивачу було повідомлено, що йому нарахована та виплачена допомога до 5 травня в розмірі 1390,00 гривень, як це передбачено Міністерством соціальної політики України у паспорті бюджетної програми, розміри виплат у якому визначені згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112.

Вважаючи дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати йому у 2020 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а не в розмірі передбаченому Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни врегульовані Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон України №3551-XII), який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги, які надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені в статті 12 Закону України №3551-XII.

01 січня 1999 року набрав чинності Закон України від 25.12.1998 № 367-XIV Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон України №367-XIV), яким статтю 12 Закону України №3551-XII доповнено частиною п`ятою наступного змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

В подальшому, підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон України №107-VI) текст частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені до частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.

Таким чином, з 22.05.2008 було відновлено дію частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII в редакції Закону України №367-XIV.

01.01.2012 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 №4282-VI Про Державний бюджет України на 2012 рік , пунктом 3 Прикінцеві положення якого було передбачено, що у 2012 році норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Аналогічні положення містились також в Законі України від 06.12.2012 №5515-VI Про Державний бюджет України на 2013 рік та в Законі України від 16.01.2014 №719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік .

Таким чином, протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону України №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Крім того, правовідносини щодо порядку нарахування та виплати щорічного разової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 були також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Зокрема, підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 26, згідно з яким, норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказане свідчить, що Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема й розмір передбаченої статтею 12 Закону України № 3551-XII щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка виплачується учасникам бойових дій.

На реалізацію приписів пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою передбачено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатив позивачу у 2020 році щорічну разову грошову допомогу саме в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, який становив 1390,00 гривень.

Водночас, 27 лютого 2020 року Конституційний Суд України прийняв рішенням №3-р/2020, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За юридичною позицією Конституційного Суду України, викладеною у вказаному рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

У пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, Конституційний Суд України посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетного кодексу України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Крім того, Конституційний Суд України у вказаному рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, починаючи з 27.02.2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону України №3551-XII у редакції Закону України №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, чинною залишилась й постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, норми якої передбачали, що у 2020 році розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України № 3551-XII, яка виплачується учасникам бойових дій становить 1390,00 гривень.

Вказане свідчить, що на час виплати ОСОБА_1 у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли частина п`ята статті 12 Закону України №3551-XII (у редакції Закону України №367-ХІV), яка передбачала, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, та постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, яка передбачала, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 1390,00 гривень.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а Закон України № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені при розгляді зразкової справи у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 у позивача, як у особи, яка має статус учасника бойових дій, виникло право на отримання разової грошової допомога до 5 травня у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 12 Закону України №3551-XII (у редакції Закону України №367-ХІV), тобто в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм для обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є саме мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Водночас Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатив ОСОБА_1 у 2020 році вказану щорічну разову грошову допомогу в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, що свідчить про протиправність таких дій відповідача.

З приводу викладених у відзиві на позовну заяву доводів Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про те, що центр є неналежним відповідачем у справі, оскільки головним розпорядником коштів щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня є Міністерство соціальної політики України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону України №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, … , а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України № 3551-XII.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

В свою чергу, районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) .

Таким чином, Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам, які мають статус учасника бойових дій, а тому центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органом, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.

В даному випадку, безпосередню виплату позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги в розмір 1390,00 гривень здійснив саме Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а тому останній є належним відповідачем у справі.

Доводи відповідача про те, що виплата щорічної разової грошової допомоги ним проводилась у 2020 році відповідно до Паспорта бюджетної програми, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 17.03.2020 № 216, яким визначені чіткі розміри щорічної разової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112, суд вважає безпідставними, виходячи з того, що саме Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.

У рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

При цьому, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у 2020 році мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб, які мають статус учасника бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8190,00 гривень. Однак отримав таку допомогу в розмірі 1390,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що саме Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинені протиправні дії щодо виплати ОСОБА_1 у 2020 році щорічної разової грошової допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, розмір недоотриманої позивачем у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня становить 6800,00 гривень (1638,00 грн. х 5 - 1390,00 грн. = 6800,00 грн.; де 1638,00 грн. - розмір мінімальної пенсії за віком станом на 01.01.2020; 1390,00 грн. - розмір виплаченої позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги).

Суд зазначає, що Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат визнається, що позивачем недоотримано щорічну разову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 6800 гривень.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; та зобов`язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В доповненні до відзиву на позовну заяву відповідач просить суд задовольнити позов шляхом стягнення з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із врахуванням проведеної виплати, в сумі 6800,00 гривень.

Однак, з даного приводу суд зазначає, що право позивача щодо обрання способу захисту порушеного права є диспозитивним. Суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Позивачем самостійно обраний спосіб захисту порушеного права зобов`язального характеру, а тому суд не приймає до уваги доповнення до відзиву відповідача щодо задоволення позову шляхом стягнення з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги.

Щодо строків звернення до суду з даним позовом, то суд не вважає їх пропущеними, враховуючи, що строки звернення до адміністративного суду, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року, були продовжені з 12.03.2020 по 06.08.2020; про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 26.11.2020, а з позовом звернувся 04.01.2021, тобто з дотриманням шестимісячного строку

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем під час розгляду справи доведено та підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, натомість відповідачем не спростовано наявність у ОСОБА_1 права на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005; код ЄДРПОУ: 20405992) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005; код ЄДРПОУ: 20405992) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005; код ЄДРПОУ: 20405992) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович