Рішення

від 19.04.2021 по справі 280/7494/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 квітня 2021 року Справа № 280/7494/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Келюх К.С.,

за участю:

представника позивача - Фісун В.В.,

представника відповідача - Прокоф`єва С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр (69035, м. Запоріжжя, вул. О. Пивоварова, 4, код ЄДРПОУ 40146681) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр (далі - позивач або ТОВ Торговий дім Метцентр ) до Державної митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020;

- скасувати рішення відповідача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020//00359 від 25.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних рішень, а саме: статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України. При цьому позивач зазначає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що для митного оформлення підтвердження митної вартості декларантом надано достатні документи для підтвердженні заявленої митної вартості. З цих підстав, вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів з карткою відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, підлягають скасуванню, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

05 листопада 2020 року позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 02.12.2020.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 01.12.2020 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№58426), в якому зазначає, що 23.09.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з статтею 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі IM 40, якій присвоєно №UA110230/2020/020941 (довідковий номер №1783) на товар. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості: За наданими до митного оформлення платіжними дорученнями від 15.09.2020 №10, від 07.07.2020 №8 проведена передплата в розмірі 81304,8 EUR. Але за рахунками на передплату від 01.07.2020 №AZ071000542, від 10.09.2020 №AZ071000577 сума переплати складає 74259.6 EUR, при цьому товар поставляється згідно специфікації від 29.06.2020 №1 на суму 86355 EUR. Також, у заявленому до митного оформлення платіжному дорученні від 15.09.2020 №10 у гр. 70 є посилання на інвойс від 10.09.2020 №AZ071000578, який до митного оформлення не надавався, а тому однозначно співставити суми у платіжних дорученнях заявлених до митного оформлення від 15.09.2020 Ка 10, від 07.07.2020 №8 з задекларованою партією товару не видається за можливе. Згідно пункту 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість є транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Документи (заявки), що містить відомості про погодження сторонами умов виконання конкретного перевезення до митного контролю не надано, заявлені тільки відомості у графі 44: заявка 613 від 14.09.2020. Так, 24.09.2020 декларантом надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: Рахунок на іншу поставку від 17.09.2020 №AR079056624; Рахунок на іншу поставку від 17.09.2020 №AR079056625; Заявка від 14.09.2020 №613; Інвойс на передплату на більшу кількість товару ніж заявлено від 10.09.2020 №AZ071000578; Декларація на іншу поставку від 18.09.2020 №UA110000/2020/929090; Ордер (заказ на постачання) на більшу кількість товару ніж заявлено від 29.06.2020 №АВ07526759; Декларація країни відправлення від 17.09.2020 №MRN 20DE810634493797E5. Також, цього ж дня декларант повідомив митний орган про те, що інші додаткові документи протягом строку визначеному частиною третьою статті 5З Митного кодексу України надаватися не будуть. Враховуючи вимоги частини другої статті 60 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FCA DE Siegen з урахуванням всіх складових на рівні 2,2 EUR/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною деклараціями (МД від 01.07.2020 №UA100070/2020/423594; МД від 20.08.2020 №UA100070/2020/427665). Згідно вимог частини четвертої статті 57 Митного кодексу України проведено процедуру консультацій між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів та видано рішення про коригування митної вартості від 25.09.2020 №UA110230/2020/000198/2. У оформленні МД №UA110230/2020/020941 від 23.09.2020 було відмовлено, складено картку відмови №UA1102320/2020/00359 від 25.09.2020. Товар випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією від 25.09.2020 №UA110230/2020/021239 із застосуванням гарантії сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України. Враховуючи вищезазначене, вважає прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак, заявлені позовні вимоги є безпідставними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 02.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів. Відкладено підготовче судове засідання на 10.02.2021.

12.01.2021 представником позивача надійшло клопотання (вх.№1096), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи лист постачальника товару BGH Edelstahl Siegen GmbH, Германія від 15.01.2021.

У підготовчому судовому засіданні 10.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.04.2021.

03.02.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання (вх.№6769), відповідно до яких просить відмовити у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи №280/7494/20 листа постачальника товару BGH Edelstahl Siegen GmbH, Германія від 15.01.2021.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2021 відкладено розгляд справи на 19.04.2021.

У судовому засіданні 12.04.2021, на підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ Торговий дім Метцентр 30.11.2015 зареєстроване в якості юридичної особи (номер запису: 11031020000039022). Видами діяльності є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

17.06.2020 між ТОВ Торговий дім Метцентр (Покупець) та BGH Edelstahl Siegen GmbH, Германія (Продавець) було укладено контракт №19-10-1975, згідно якого Продавець прийняв на себе зобов`язання продати, а Покупець прийняти та оплатити металопродукцію у відповідності до специфікацій які є невід`ємною частиною контракту.

Номенклатура товару, якість, кількість, ціна, строки та умови поставки, оплати, зазначаються у відповідному замовленні або специфікації (пункт 1.1. контракту).

Специфікація №1 від 29.06.2020, є невід`ємною частиною Контракту. Згідно зазначеної специфікації Продавець частково поставив товар Покупцю (металопрокат) на суму 41739,20 EUR з урахуванням витрат на транспортування, що в гривнях складає 1424297,78 грн.

Згідно умов пункту 2.2 Контракту та Специфікацій визначені умови поставки FCA DE Siegen, в редакції інкотермс 2010. Вартість доставки товару на умовах FCA 42100,00 гривень, яка не є включеною у вартість одиниць самого Товару, але була сплачена Позивачем у складі платежів за Контрактом.

23.09.2020 декларантом ТОВ Торговий дім Метцентр було заявлено МД №UA110230/2020/020941 на товар: Прутки круглого перерізу з легованої інструментальної сталі 1.2343 ковані EN ISO 4957 з обточеною поверхнею,з відпалом:діам. 343(+2/-0)мм довжина 1420(+50/-0)мм-5300кгдіам.383(+2/-0)мм довжина 1420(+50/-0)мм- 3840кгдіам. 470(+2/~0)мм довжина 1420(+50/-0)мм-3978кгдіам. 330(+2/-0)мм довжина 1700(+50/-0)мм -4620кгдіам.343(+2/-0)мм довжина І420(+50/-0)мм-4230кгХім.склад легованої інструментальної сталі:Сг -4,89%, 4,98%, 4,94%, 5,05%, 5,00%;С -0,385%, 0,390%, 0,380%, 0,386%,0,383%;Si-l,00%, 0,99%, 1,03%, 0,97%; V -0,338%, 0,403%, 0,414%, 0,413%, 0,4І1%.Мп -0.39-0.41%, Мо -1.23-1.25%Не являється товаром подвійного призначенняТорговельна марка нема даних Виробник BGH Edelstahl Siegen GmbH Країна виробництва DE Без упаковки .

Згідно з графою 43 МД №UA110230/2020/020941 від 23.09.2020 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений стаття 58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 МД №UA110230/2020/020941 від 23.09.2020) DE Siegen.

При поданні МД №UA110230/2020/020941 від 23.09.2020 декларантом надано Дніпровській митниці Держмитслужби: 1) контракт №19-10-1975 від 17.06.2020; 2) специфікація №1 від 29.06.2020; 3) інвойс на передплату №AZ071000542 від 01.07.2020; 4) інвойс на передплату №AZ071000577 від 10.09.2020; 5) рахунок-фактура №AR079056577 від 16.09.2020; 6) митна декларація країни відправлення MRN 20DE810634493797E5 від 17.09.2020; 7) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 17.09.2020; 8) платіжне доручення №10 від 15.09.2020; 9) платіжне доручення №8 від 07.07.2020; 10) пакувальний лист №AL072009088 від 16.09.2020; 11) сертифікат про походження товару №1218819 від 17.09.2020; 12) сертифікат якості №FA0700090133 00/V0 від 27.08.2020; 13) сертифікат якості №FA0700090459 00/V0 від 04.09.2020; 14) сертифікат якості №FA0700090600 00/V0 від 09.09.2020; 15) сертифікат якості №FA0700090601 00/V0 від 08.09.2020; 16) сертифікат якості №FA0700090728 00/V0 від 11.09.2020; 17) довідка про транспортно-експедиційні витрати б/н від 17.09.2020; 18) договір №72 від 17.02.2020 про надання послуг митного брокера; 19) договір №260-ПЭ від 14.09.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг; 20) договір №65-33 від 21.02.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг; 21) транспортна заявка №613 від 14.09.2020 до договору №65-33 від 21.02.2020; 22) інвойс AR079056624 від 17.09.2020; 23) інвойс AR079056625 від 17.09.2020; 24) інвойс на передплату AZ071000578 від 10.09.2020; 25) ордер підтвердження замовлення АВ 07526759 від 29.06.2020.

23.09.2020 посадовою особою митниці надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

24.09.2020 декларантом надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1. Рахунок на іншу поставку від 17.09.2020 № AR079056624; 2. Рахунок на іншу поставку від 17.09.2020 № AR079056625; 3. Заявка від 14.09.2020 № 613; 4. Інвойс на передплату на більшу кількість товару ніж заявлено від 10.09.2020 №AZ071000578; 5. Декларація на іншу поставку від 18.09.2020 № UA110000/2020/929090; 6. Ордер (заказ на постачання) на більшу кількість товару ніж заявлено від 29.06.2020 №АВ07526759; 7. Декларація країни відправлення від 17.09.2020 № MRN 20DE810634493797E5.

За результатами здійсненого контролю правильності визначених митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020//00359 від 25.09.2020.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтями 49,50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у частині другій статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26.06.1999 в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки) у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі 26-29.03.2001 вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства .

На запит митниці, 24.09 2020 декларантом надано додаткові документи: 1. Рахунок на іншу поставку від 17.09.2020 № AR079056624; 2. Рахунок на іншу поставку від 17.09.2020 № AR079056625; 3. Заявка від 14.09.2020 № 613; 4. Інвойс на передплату на більшу кількість товару ніж заявлено від 10.09.2020 № AZ071000578; 5. Декларація на іншу поставку від 18.09.2020 № UA110000/2020/929090; 6. Ордер (заказ на постачання) на більшу кількість товару ніж заявлено від 29.06.2020 №АВ07526759; 7. Декларація країни відправлення від 17.09.2020 № MRN 20DE810634493797E5.

21.01.2021 позивачем, разом із клопотанням, подано до матеріалів справи лист від 15.01.2021 №1 постачальника товару BGH Edelstahl Siegen GmbH, яким постачальник повідомив, що ціна товару формується залежно від вартості легованих елементів, обсягу замовлення, умов оплати, технічних вимог та може коливатися в межах 5-6%.

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби за №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020//00359 від 25.09.2020.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 зазначено наступне: … Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути застосований у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів відповідно до вимог статті 59 Митного кодексу України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги частини другої статті 60 Митного кодексу України використана наявна в митного органу інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FCA DE Siegen з урахуванням всіх складових на рівні 2,2 евро/кг з додаванням витрат на транспортування у спів ставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією (МД від 01.07.2020 №UA100070/2020/423594; МД від 20.08.2020 № UA100070/2020/427665).

Оформлення товару (задекларованого за МД №UA110230/2020/020941 від 25.09.2020) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA110230/2020/021239 від 25.09.2020 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Протягом дії гарантійних зобов`язань за МД №UA110230/2020/021239 від 25.09.2020 декларантом не було надано Дніпровській митниці Держмитслужби додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 доводів переходу від одного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Щодо заперечень відповідача викладених в рішенні UA110230/2020/000198/2 та заявлених додатково під час розгляду справи суд зазначає наступне:

Стосовно неможливості ідентифікувати належність специфікацій №1 та №2 від 29.06.2020 до контракту №19-10-1975 та неможливості співставити суми оплати за платіжними дорученнями №10 від 15.09.2020, №8 від 07.07.2020 із задекларованою партією товару.

В рамках контракту №19-10-1975 від 17.06.2020 постачальником та покупцем було складено специфікації:

- №1 від 29.06.2020 на суму 86355,00 EUR;

- №2 від 29.06.2020 на суму 7045,20 EUR. Пунктом пунктом 4.2. контракту встановлено умови оплати: 20% до початку виробництва продукції, решта 80% до відвантаження.

Відповідно до умов контракту, Постачальником виставлено рахунки на передоплату:

- №AZ071000542 від 01.07.2020 на суму 17271,00 EUR (специфікація №1);

- №AZ071000577 від 10.09.2020 на суму 59407,68 EUR (специфікація №1);

- №AZ071000578 від 10.09.2020р. на суму 7045,20 EUR (специфікація №2).

Покупець оплатив виставлені рахунки частково, в сумі 81304,80 EUR, в т.ч. платіжними дорученнями:

- №8 від 07.07.2020 на суму 17271,00 EUR;

- №10 від 15.09.2020 на суму 64033,80 EUR (яким частково оплачено вартість товару по специфікації №1 та проведено передоплату за специфікацією №2). В графі 70 платіжного доручення є відповідне посилання на рахунок AZ071000578 від 10.09.2020, який також було надано митному органу.

Вартість партії товару, у митному оформленні якого відмовлено, складає 41739,20 EUR, що крім іншого, підтверджується рахунком постачальника №AR079056577 від 16.09.2020

Таким чином, з урахуванням проведеної покупцем передоплати на суму 81304,80 EUR, заявлена до митного оформлення партія товару згідно МД №UA110230/2020/020941 від 23.09.2020 на суму 41739,20 EUR - є 100% оплаченою.

З огляду на викладене, зазначені заперечення відповідача є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Судом досліджено копії наданих сторонами документів та з`ясовано, що зазначені Дніпровською митницею Держмитслужби у повідомленні розбіжності не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб`єктами господарювання по взаєморозрахункам.

Доводи відповідача що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований, через те, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість товарів, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , статті 53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД №UA110230/2020/020941 від 25.09.2020 цілком достатньо для ідентифікації товару.

У частині першій статті 57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України ; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України ; 7) витрати на страхування цих товарів.

Параграфом 2 Статті VII Оцінка товару для митних цілей Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: 2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) … .

Відповідно до підпункту а пункту 1 статті 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року : 1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту .

У пункті 3 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: 3. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару .

Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 та визначенні ціни імпортованих ТОВ Торговий дім Метцентр товарів.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у частині першій статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України ).

Згідно з частиною третьою статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів частини другої статті 58 Митного кодексу України.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено пунктом 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за статті 483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Дніпровською митницею Держмитслужби до суду не надано.

Отже, Дніпровська митниця Держмитслужби не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15.

Надаючи правову оцінку прийняттю Дніпровською митницею Держмитслужби Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у пункті 7.1 Розділу VІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (далі - Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа ), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (пункт 7.2 Розділу VІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа ).

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020//00359 від 25.09.2020 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товарів після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.

З урахуванням приписів частини другої статті 2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020//00359 від 25.09.2020, прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС України ).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини першої статті 132 КАС України ).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України ).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки належним суб`єктом владних повноважень у справі була Дніпровська митниця Держмитслужби, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 4204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №32 від 06.10.2020 та №348 від 04.11.2020.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр (69035, м. Запоріжжя, вул. О. Пивоварова, 4, код ЄДРПОУ 40146681) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про скасування рішень, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000198/2 від 25.09.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020//00359 від 25.09.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр судовий збір в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 22.04.2021.

Суддя М.С. Лазаренко