Рішення

від 21.04.2021 по справі 480/7933/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року Справа №480/7933/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області (далі - відповідач) мотивуючи вимоги тим, що у квітні 2020 року він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1, 41 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296 (загальна площа масиву 5, 6395 га) на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Рішенням відповідача від 15.04.2020 позивачу відмовлено у наданні такого дозволу. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 15.04.2020 та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача. Відповідачем було повторно розглянуто його заяву та рішенням від 05.11.2020 повторно було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1, 41 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296. Вказану відмову позивач вважає протиправною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки в межах норм визначених чинним законодавством.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 05.11.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,41 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296; зобов`язати Липоводолинську селищну раду Липоводолинського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,41 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області надійшло звернення позивача з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,41 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296 на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. За результатами розгляду цього звернення заявнику було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Прийняте рішення у подальшому було скасовано рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 (справа №480/3252/20) з підстав невідповідності прийнятого рішення вимогам ст. 118 Земельного кодексу України та зобов`язано Липоводолинську селищну раду повторного розглянути звернення ОСОБА_1 . За результатами повторного перегляду заяви позивача відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою

Відповідач зазначає, що рішення прийнято в порядку, передбаченому Законом України Про місцеве самоврядування в Україні з підстав, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням вимог і підзаконного нормативно-правового акту - Класифікації видів цільового призначення земель, що затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, який також являється частиною національного законодавства України. Таким чином, на думку відповідача, Липоводолинською селищною радою повністю дотримано вимоги ст. 19 Конституції України, а підстави відмови повно і доступно наведені у листі №02-25/1682 від 09.11.2020. Також зазначає, що місце розташування земельної ділянки, запланованої позивачу для відведення, не відповідає вимогам затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5923283200:01:006:0296 у комунальну власність Московської сільської ради для сінокосіння і випасання худоби шляхом створення громадських пасовищ, оскільки повністю накладається на неї.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,41 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту та РНОКПП (а.с. 10 - 15).

Рішенням першого пленарного засідання четвертої сесії сьомого скликання Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 15.04.2020 ОСОБА_1 не погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.9).

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 480/3252/20 визнано протиправним та скасовано рішення Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 15.04.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов`язано Липоводолинську селищну раду Липоводолинського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,41 га за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296 для ведення особистого селянського господарства та, за результатами її розгляду, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі №480/3252/20, Липоводолинською селищною радою повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням від 05.11.2020 вирішено не надавати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площе. 1, 41 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована в с. Московське Липоводолинського району Сумської області.

Не погодившись із вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

За приписами ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради.

Як було вищевстановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,41 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, однак отримав відмову.

Відповідач, розглядаючи заяву позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, відповідач повинен був керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.

Відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в рішенні від 05.11.2020 відповідач не зазначив про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення від 05.11.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, є протиправним, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що Липоводолинською селищною радою було прийнято невмотивоване рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Липоводолинську селищну раду Липоводолинського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,41 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаної заяви з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Липоводолинську селищну раду Липоводолинського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,41 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296, суд зазначає, що за відсутності мотивів прийняття відповідачем рішення від 05.11.2020, вказана вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати рішення Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 05.11.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,41 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296.

Зобов`язати Липоводолинську селищну раду Липоводолинського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,41 га за кадастровим номером 5923283200:01:006:0296 для ведення особистого селянського господарства, та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаної заяви з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області (42500, Сумська область, смт. Липова Долина, вул. Роменська, 10, код ЄДРПОУ 04390972) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко