Рішення

від 26.04.2021 по справі 600/426/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/426/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2059789/41422646 від 22 жовтня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 18 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому чинним законодавством.

Позов обґрунтовано тим, що в оскаржуваному рішенні Комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області не вказано (не підкреслено), які саме документи не надано позивачем для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 18 вересня 2020 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Посилаючись на норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, позивач вказав, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надані, повинні бути підкреслені. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії (яким в даному випадку є оскаржуване рішення №2059789/41422646 від 22 жовтня 2020 року) має наслідком визнання його протиправним. Разом з цим, позивач звертав увагу на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення та рішення за результатами розгляду скарги відповідачами не враховано надані відповідно до законодавства пояснення та документи, які у свою чергу не дають підстави для сумніву щодо дійсності укладеного між позивачем та контрагентом договору купівлі-продажу та складеного на його виконання податкової накладної.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

Не погоджуючись з адміністративним позовом, відповідачем Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області подано до суду відзив, в якому зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання первинних документів щодо транспортування товару з переробки, транспортування сировини (дроту) від контрагента-постачальника на переробку, та первинних документів щодо оплати сировини та послуг з переробки. Вказані факти унеможливили підтвердження комісією реальності проведеної господарської операції між ТОВ Сітка Захід Груп та ТОВ ПМК-113 . У зв`язку з цим комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Вважає, що наведені у позові доводи не спростовують висновків комісії та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. До того ж, позивачем не надано і до позову документів на підтвердження реальності проведених господарських операцій з ТОВ ПМК-113 , що лише підтверджує висновок регіональної комісії. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Державна податкова служба України правом подати відзив на позовну заяву не скористалась.

Правом подання відповіді на відзив Головного управління ДПС у Чернівецькій області позивач не скористався.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп зареєстроване як юридична особа з 27 червня 2016 року із здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, а також перебуває на обліку у податковому органі як платник податків. Керівником (тимчасово виконуючим обов`язки керівника) вказаного товариства є ОСОБА_1 .

10 серпня 2020 року між позивачем ( Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПМК-113 ( Покупець ) укладено Договір купівлі-продажу №10/08/1 (далі - Договір), згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар (габіонні ящики) і кількості та за ціною, зазначеною у Специфікації, що є Додатком до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його. Покупець проводить попередню оплату за замовлений Товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість товару, що продається за цим Договором, становить 153284,13 грн. Розділом 3 Договору встановлено, що розрахунок за Товар здійснюється у безготівковому порядку (пункт 3.1). Покупець проводить передоплату за замовлений Товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок у розмірі 20% від загальної вартості товару (пункт 3.2).

Згідно зі Специфікацією, яка є Додатком №1 до Договору купівлі-продажу №10/08/1 від 10 серпня 2020 року, вартість габіонних ящиків 3х1х0,5 м у кількості 469 шт. становить 1153284,13 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що продукція у вигляді товару, який було реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю ПМК-113 на підставі вказаного вище Договору, була отримана позивачем шляхом придбання товарів та послуг в інших контрагентів.

Зазначене підтверджується такими документами: договором купівлі-продажу №01/06/1 від 01 червня 2020 року; договором №475/20 поставки продукції від 06 квітня 2020 року; сертифікатом якості від 03 вересня 2020 року №3240; договором про виготовлення продукції з давальницької сировини №1 від 25 серпня 2020 року; актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки від 03 вересня 2020 року; актом приймання-передачі виконаних робіт і продукції №1 від 13 вересня 2020 року; договором-заявкою 1 від 20 липня 2020 року; актом надання послуг №1 від 20 липня 2020 року; договором-заявкою 2 від 15 вересня 2020 року; актом надання послуг №10/1 від 18 вересня 2020 року; накладною на відпуск товарів на сторону №10073 від 03 вересня 2020 року; товарно-транспортною накладної №2 від 18 вересня 2020 року; товарно-транспортною накладною №3 від 18 вересня 2020 року; товарно-транспортною №П1 від 20 липня 2020 року; товарно-транспортною №П2 від 15 вересня 2020 року; товарно-транспортною від 03 вересня 2020 року; накладною №17/07 від 17 липня 2020 року; платіжними дорученнями №527 від 11 серпня 2020 року, №530 від 19 серпня 2020 року, №530 від 25 серпня 2020 року.

У серпні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю ПМК-113 здійснювалась оплата за придбані у позивача габіонні ящики, а саме:

- згідно з платіжним дорученням №220 від 25 серпня 2020 року здійснено оплату в сумі 150000,00 грн, у тому числі ПДВ - 25000,00 грн;

- згідно з платіжним дорученням №241 від 27 серпня 2020 року здійснено оплату в сумі 50000,00 грн, у тому числі ПДВ - 8333,33 грн;

- згідно з платіжним дорученням №230 від 26 серпня 2020 року здійснено оплату в сумі 100000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16666,67 грн;

- згідно з платіжним дорученням №244 від 28 серпня 2020 року здійснено оплату в сумі 50000,00 грн, у тому числі ПДВ - 8333,33 грн.

18 вересня 2020 року позивачем сформовано видаткову накладну №30 на товар - габіонні ящики у кількості 469 шт. на суму 1153284,13 грн (з ПДВ), у тому числі: ціна без ПДВ - 961070,11 грн, ПДВ - 192214,02 грн.

18 вересня 2020 року позивачем сформовано та направлено до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 за продаж ТОВ ПМК-113 габіонних ящиків 3х1х0,5 м на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 722136,22 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 120356,04 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 601780,18 грн.

За результатами перевірки вищезазначеної податкової накладної 15 жовтня 2020 року ДПС України сформовано квитанцію, у якій зазначено, що податкову накладну №10 від 18 вересня 2020 року прийнято, однак її реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, у вказаній квитанції зазначено наступне: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 18 вересня 2020 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

У зв`язку з цим, позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 19 жовтня 2020 року №5 щодо податкової накладної №10 від 18 вересня 2020 року, реєстрацію якої зупинено, згідно з яким позивач пояснив, що передачу товару було здійснено 18 вересня на основі договору купівлі-продажу №10/08/1 від 10 серпня 2020 року та видаткової накладної №30 від 18 вересня 2020 року на суму 1153284,13 грн, яка підтверджує факт передачі товару, у зв`язку з чим була складена податкова накладна №10 від 18 вересня 2020 року. Крім цього, до вказаного повідомлення позивачем додано такі документи: договір купівлі-продажу №10/08/1 від 10 серпня 2020 року із специфікацією; видаткову накладну №30 від 18 вересня 2020 року; платіжні доручення №230 від 26 серпня 2020 року; №244 від 28 серпня 2020 року; №220 від 25 серпня 2020 року; №241 від 27 серпня 2020 року; договір купівлі-продажу №01/06/1 від 01 червня 2020 року; договір №475/20 поставки продукції від 06 квітня 2020 року; договір про виготовлення продукції з давальницької сировини №1 від 25 серпня 2020 року; акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки від 03 вересня 2020 року; акт приймання-передачі виконаних робіт і продукції №1 від 13 вересня 2020 року; договір-заявку 1 від 20 липня 2020 року; акт надання послуг №1 від 20 липня 2020 року; договір-заявку 2 від 15 вересня 2020 року; акт надання послуг №10/1 від 18 вересня 2020 року; накладну №10073 від 03 вересня 2020 року; товарно-транспортну накладну №2 від 18 вересня 2020 року; товарно-транспортну накладну №3 від 18 вересня 2020 року, сертифікат якості №3240 від 03 вересня 2020 року; накладну №17/07 від 17 липня 2020 року.

За наслідками розгляду вказаного повідомлення та пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних прийнято рішення від 22 жовтня 2020 року №2059789/41422646 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18 вересня 2020 року.

Підставою вказаного рішення зазначено - ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України на вказане вище рішення від 22 жовтня 2020 року №2059789/41422646, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06 листопада 2020 року №60420/41422646/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних від 22 жовтня 2020 року №2059789/41422646 про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку..

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набула чинності з 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Згідно наявних у цій справі матеріалів судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим варто зазначити, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, такі Критерії визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у платника податку такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності платника податку вказаному критерію слід навести розрахунок показника за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Водночас пункт 11 Порядку №1165 передбачає зазначення у квитанції пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Тобто, господарська операція має бути реальною, впливати на активи підприємства та породжувати податкові зобов`язання.

Водночас податкове законодавство України, чинне на час формування у цій справі квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, містило вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть носити абстрактний характер.

Однак з матеріалів справи вбачається, що при зупиненні реєстрації податкової накладної у квитанціях не зазначено конкретні критерії ризиковості платника податку, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Між тим, наявні лише посилання на п. 201.16 ст. 201 ПК України, що унеможливлює встановити конкретно яким критеріям ризиковості, переліченим в зазначеному вище пункті 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідає позивач.

Вказане свідчить про невідповідність сформованої податковим органом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вимогам пункту 11 Порядку №1165.

Про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення податкової накладної від 18 вересня 2020 року №10 та про не зазначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, наголошувалось позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Однак, усупереч визначеному частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку суб`єкта владних повноважень доводити правомірність оскаржуваних дій (рішень) відповідачем не спростовані указані вище доводи позивача та не доведено обґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №10 від 18 вересня 2020 року, що в подальшому призвело прийняттю оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що законних та обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації названих податкових накладних у контролюючого органу не було.

За таких обставин, прийняте відповідачем після незаконного та необґрунтованого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної від 18 вересня 2020 року №10 оскаржуване рішення про відмову в реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Поряд з цим судом встановлено, що після отримання рішення про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були направлені контролюючому органу матеріали на підтвердження вчинення господарської операції зі своїм контрагентом, про що зазначено вище.

Між тим, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було прийнято оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2059789/41422646 від 22 жовтня 2020 року.

Як вбачається з указаного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 18 вересня 2020 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, зокрема ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Водночас варто зазначити, що оскаржуване позивачем рішення по своїй правовій природі є актом індивідуальної дії.

Так, згідно пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення №2059789/41422646 від 22 жовтня 2020 року не відповідає критеріям чіткості й зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

В указаному рішенні не зазначено, яких саме документів не надано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 18 вересня 2020 року №10.

При цьому стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних , то суд звертає увагу, що в приписах до вказаних пунктів у дужках, зазначено про те, що документи, які не надано платником, необхідно підкреслити.

Між тим, оскаржуване рішення контролюючого органу від №2059789/41422646 від 22 жовтня 2020 року не містить жодних підкреслень.

Зазначене свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи позивачем-платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної від 18 вересня 2020 року №10.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Крім цього, безпідставний є висновок податкового органу про ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків , про що вказано в оскаржуваному рішенні, оскільки позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної було направлено податковому органу низку документів на підтвердження реальності господарської операції, за якою було виписано податкову накладну від 18 вересня 2020 року №10.

Стосовно посилань відповідача у відзиві на ненадання позивачем первинних документів щодо транспортування сировини від постачальника та оплати товару, про транспортування сировини до виконавця, готової продукції до замовника та оплату виконаного замовлення, а також доказів перевезення габіонних ящиків та їх оплати, то такі суд оцінює критично, оскільки про необхідність подання позивачем таких документів не зазначено ні у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №10 від 18 вересня 2020 року, ні в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації цієї накладної.

В ході судового розгляду цієї справи позивачем доведено суду факт продажу ним ТОВ ПМК-113 габіонних ящиків 3х1х0,5 м та здійснення останнім відповідної оплати (останнє, фактично, податковим органом не заперечувалось).

Суд також звертає увагу на те, що поданий відповідачем відзив на позов не містить обґрунтованих доводів та спростувань відносно наданих позивачем тверджень щодо реальності господарської операції з контрагентом ТОВ ПМК-13 . Обґрунтованих доводів щодо нереальності досліджуваної господарської операції на підставі аналізу наданих позивачем первинних документів відзив відповідача не містить, а його позиція щодо ненадання позивачем розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків як одна з підстав прийняття оскаржуваного рішення є необґрунтованою та безпідставною.

Враховуючи усе вищевикладене, перевіряючи оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що воно прийнято не на підставі закону та є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Державною податковою службою України жодних пояснень щодо законності оскаржуваного позивачем рішення суду не надано.

Відтак, відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність оскаржуваного рішення, а тому наявні правові підстави для визнання такого протиправним та скасування.

Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ГУ ДПС правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача та гарантією того, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну у день подання її на реєстрацію.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних також підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність оскаржуваних рішень. Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, а згідно з наявною у справі квитанцією від 04 лютого 2021 року за його подання до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, то такий підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2059789/41422646 від 22 жовтня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 18 вересня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп , у день подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Сітка Захід Груп (вул. Машинобудівників, буд. 18, м. Чернівці, Чернівецька область, ЄДРПОУ 41422646), відповідачі - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану 200-А, м. Чернівці, 58013, ЄДРПОУ 43143196), Державна податкова служба України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О.П. Лелюк