Постанова

від 15.04.2021 по справі 480/3921/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 р.Справа № 480/3921/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бережної Юлії Олександрівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2020, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 21.12.20 по справі № 480/3921/19

за позовом Новосуханівської сільської ради Сумського району Сумської області

до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бережної Юлії Олександрівни третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Державне підприємство "Сумський науково-дослідний інститут землеустрою" про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Новосуханівська сільська рада Сумського району Сумської області, звернулася до суду з позовною заявою до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бережної Юлії Олександрівни, третя особа - державне підприємство "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", в якому, з урахуванням уточненого позову (т.1, а.с.110-111), просила:

- визнати рішення відповідача №5900643172019 від 28.03.2019у протиправним;

- зобов`язати відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру меж населеного пункту села Новосуханівка Сумського району згідно Технічної документації по встановленню меж с.Новосуханівка Новосуханівської сільської ради Сумського району Сумської області розробленої ДП Сумський інститут землеустрою .

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що підстави, які вказані для відмови в оскаржуваному рішенні такі як Конфігурація меж населеного пункту не відповідає планово картографічному матеріалу, що значиться в технічній документації по встановленню меж населених пунктів Сумського району Сумської області 2003 року не передбачена законодавством та суперечать вимогам Закону України Про державний земельний кадастр , Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року позовну заяву Новосуханівської сільської ради Сумського району Сумської області до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бережної Юлії Олександрівни, треті особи: державне підприємство "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 28.03.2019 №РВ-5900643172019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язано державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву Новосуханівської сільської ради Сумського району Сумської області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 15.03.2019.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ДП Сумським науково - дослідним інститутом землеустрою був розроблений обмінний файл та додаток до Технічної документації з порушенням вимогам законодавства, а відповідно і повинен нести відповідальність згідно із законом.

Відповідач зазначає, що ним представнику ДП Сумський науково - дослідний інститут землеустрою було надано роз`яснення щодо заповнення обмінного файлу та процедури внесення відомостей до ДЗК про межі адміністративно територіальних одиниць, однак розробник обмінного файлу та додатку до технічної документації не врахував вказані порушення, оскільки саме розробником були допущені помилки у структурі обмінного файлу та в технічній документації.

Пакет документів, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межу с. Новосуханівка, з виправленими зауваженнями; до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно не надходив, пунктом 79 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено розгляд доопрацьованого електронного документа, у разі повторного звернення заявника.

Відповідач наголошує, що результатом надання адміністративної послуги є витяг з ДЗК про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, повідомлення про відмову у реєстрації заяви про внесення до ДЗК, рішення про відмову у внесенні,до ДЗК відомостей про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць. Заява про Внесення до Державного, земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно; територіальних одиниць з видачею витягу повторно може бути розглянута державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у разі передачі пакету документів від суб`єкта звернення в порядку передбаченим законодавством, а саме передача пакета документів через центр надання адміністративних послуг, для Головного управління Держгеокадастру у Сумській області де Сектор Територіальний підрозділ відділу Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Степанівської селищної ради чи Управління Центр надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради.

Рішенням першої сесії VIII скликання Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області від 09.12.2020 Про початок реорганізації Новосухацівської сільської ради шляхом приєднання до Степанівської селищної ради розпочато процедуру реорганізації Новосуханівської сільської ради шляхом приєднання до Степанівської селищної радії та встановлено, що Степанівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Новосуханівської сільської ради.

На думку відповідача, суд першої інстанції вказану обставину, щодо відсутності у державного кадастрового реєстратора документів, доданих до заяви, при прийнятті оскаржуваного рішення зобов`язуючи повторно розглянути заяву Новосуханівської сільської ради про внесення відомостей до ДЗК, не врахував. Крім того, Новосуханівська сільська рада приєднується до Степанівської селищної ради, а в сільського голови, як представника позивача, припинені повноваження, на момент прийняття оскаржуваного рішення, в зв 'язку з чим оскаржуване рішення приймалось 09.12.2020, в момент коли в Новосуханівської сільської ради були відсутні представники (не мали повноважень) на представлення її Інтересів.

Позивач та третя особа не скоритсались своїм правом та не надали до Другого апеляційного адміністративного суду відзиви на апеляційну скаргу відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що від імені Новосуханівської сільської ради на підставі виданої довіреності (т.1, а.с.177), ДП Сумський інститут землеустрою 18.03.209 до Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області було подано заяву від 15.03.2019, якою позивач просив внести відомості (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальної одиниці (т.1, а.с.175-176). До вказаної заяви було подано, зокрема, копію документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи, документацію із землеустрою, електронний документ, рішення Сумської обласної ради від 20.11.2003, рішення Сумської районної ради від 29.03.1977 (т.1, а.с.221-241).

28.03.2019 державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Сумській області Бережною Ю.О. за результатами розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, в тому числі електронного документа, було прийнято рішення №РВ-5900643172019, яким відмовлено позивачу у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установлених Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядку ведення Державного земельного кадастру, невідповідність електронного документа установленим вимогам оскільки Конфігурація меж населеного пункту не відповідає планово картографічному матеріалу, що значиться в технічній документації по встановленню меж населених пунктів Сумського району Сумської області, 2003року, а електронний документ під час перевірки містив помилки (т.1, а.с.8,211).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже підлягає скасуванню.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву Новосуханівської СР про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 15.03.2019.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 №3613-VІ (далі - Закон України Про Державний земельний кадастр ), відповідно до ч.8 ст.22 якого відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п.96 Порядку ведення Державного земельного кадастру для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, крім випадків, зазначених у пункті 69 цього Порядку; 2) документація із землеустрою та оцінки земель, документи, які згідно з пунктом 97 цього Порядку є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) електронний документ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було дотримано вимоги Порядку ведення Державного земельного кадастру в частині надання документів у повному обсязі. Дана обставина була визнана відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до пп.2 п.97 Порядку ведення Державного земельного кадастру до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, зазначені у пункті 22 цього Порядку, на підставі: щодо меж адміністративно-територіальної одиниці:

проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

проектів формування території і встановлення меж селищних, сільських рад (якщо межі встановлені до набрання чинності Законом України Про землеустрій ).

Відповідно до ст. 46 Закону України Про землеустрою від 22.05.2003 №858-ІV (далі - Закон України Про землеустрою ) для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць складається у паперовій та електронній (цифровій) формах.

Відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. Відомості про встановлені (змінені) межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що подані документи не відповідали вимогам ст.46 Закону України Про землеустрій , так як розроблений додаток до технічної документації щодо встановлення та зміні меж сільських населених пунктів Сумського району - не відповідав технічній документації щодо встановлення та зміні меж сільських населених пунктів Сумського району, що затверджена рішенням Сумської обласної ради 24 скликання 12 сесії від 20.11.2003.

Проте, колегія суддів зауважує, що невідповідність поданих документів вимогам ст. 46 Закону України Про землеустрою не покладено в основу прийнятого рішення.

Так, відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, згідно п.74-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законодавства з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів. Однак, ні про порушення Закону України Про землеустрою , ні про положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначила.

Згідно п.98 Порядку ведення Державного земельного кадастру підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць є:

1) подання документів, передбачених пунктом 96 цього Порядку, не в повному обсязі;

2) невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку.

З пояснень відповідача встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став пп.2 п.98 Порядку ведення Державного земельного кадастру (невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку)

У той же час, п.70 вказаного Порядку передбачає, що державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє:

1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень;

4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Тобто вказана у рішенні підстава як Конфігурація меж населеного пункту не відповідає планово картографічному матеріалу, що значиться в технічній документації по встановленню меж населених пунктів Сумського району Сумської області 2003 року не передбачена пп.2 п.98 (у взаємозв`язку з п.70) Порядку ведення Державного земельного кадастру як підстава для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

В апеляціній скарзі відповідач посилається на те, що підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стала невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку, а саме непридатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, що є однією з вимог п.70 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Водночас, згідно п.74-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність електронного документа установленим вимогам, до рішення про відмову Державний кадастровий реєстратор додає протокол проведення перевірки електронного документа, в якому зазначаються відомості, передбачені пунктом 78 цього Порядку.

Отже, підтвердженням тієї обставини, що поданий електронний документ не відповідав установленим вимогам є саме протокол проведення перевірки електронного документа, в якому зазначаються відомості, передбачені пунктом 78 цього Порядку.

Доводи відповідача, стосовно відсутності такого протоколу у зв`язку з тим, що на той час програма перебувала на стадії розробки, а тому протокол не міг бути сформованим, колегія суддів не бере до уваги, оскільки Порядком ведення Державного земельного кадастру не передбачено такої підстави, за якої протокол проведення перевірки електронного документа не складається, на яку посилається у своїх доводах відповідач.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 28.03.2019 №РВ-5900643172019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, чим порушив законні інтереси позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру меж населеного пункту села Новосуханівка Сумського району згідно Технічної документації по встановленню меж с.Новосуханівка Новосуханівської сільської ради Сумського району Сумської області розробленої ДП Сумський інститут землеустрою , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У свою чергу, оцінка правомірності відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем в оскаржуваному рішення. Однак, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними, а обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для відмови у внесенні відомостей (змін до них), а як пояснила відповідач через наявні помилки під час перевірки електронного документа, такий документ вона не змогла завантажити, та здійснити відповідну перевірку, тобто перевірку даного документу фактично вона не здійснювала. Відтак, дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та приписи наведених вище положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстнції про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву Новосуханівської СР про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 15.03.2019.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року по справі № 480/3921/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бережної Юлії Олександрівни залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 по справі № 480/3921/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.04.2021 року