Постанова

від 26.04.2021 по справі 600/605/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/605/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

26 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2021 року Квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернівці звернувся до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-202-12-03-011887-b.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав, визначених п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що повноваження ТВО начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці Бідочі С.М. підтверджені наказом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці А.Гураленко від 01.02.2021 №11, а відтак підписант позовної заяви мав право на період виконання обов`язків начальника відділу представляти інтереси позивача, в тому числі виступати представником в суді.

При цьому, скаржник просив звернути увагу, що суд першої інстанції у разі наявності сумнівів щодо повноважень особи, яка підписала позовну заяву, міг застосувати принцип офіційного з`ясування обставин у справі та витребувати у позивача докази на підтвердження повноважень Бідочі С.М.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ч.2 ст.46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В свою чергу стаття 59 КАС України висуває вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Водночас, дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання до позовної заяви документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи. Таким чином, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.

За правилами п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

Так, повертаючи позовну заяву особі, яка її подала, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці є Гураленко А.М. Разом з тим, відомості про особу, що підписала позовну заяву від імені Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, в Єдиному державному реєстрі відсутні, такі не містяться і в Єдиному реєстрі адвокатів України. Також у матеріалах позовної заяви відсутні документи, які б свідчили про те, що Бідоча С.М. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, і на підставі якого (яких) він має право вчиняти дії від імені юридичної особи (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці), в тому числі підписувати та подавати документи (у даному випадку позовну заяву).

В той же час, з матеріалів справи з`ясовано, ОСОБА_1 , який є підписантом позовної заяви, на підставі наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці А.Гураленка від 01.02.2021 №11, на період відсутності останнього виконував обов`язки начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, тобто керівника юридичної особи, в тому числі, мав право від імені вказаної юридичної особи звертатися в її інтересах до суду.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 травня 2020 року у справі №620/2755/19.

Крім того, відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на яку посилається суд першої інстанції, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №340/998/20 вказав, що у разі сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В той же час, Верховний Суд у даній постанові зазначив, що у разі неусунення таких сумнівів суд може запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Аналагічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 620/3536/18 у подібних правовідносинах, де зауважено, що в силу статей 167, 169 КАС України у разі виникнення у суду сумнівів щодо повноважень особи, що подає позовну заяву, суд першої інстанції не був позбавлений можливості залишити позов без руху та надати позивачу строк для надання відповідних доказів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2019 року (справа №826/5500/18) висловила думку, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові 31 січня 2020 року справі №620/1491/19 наголосив на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо у термінових адміністративних справах (§ 2 глави 11 розділу ІІ вказаного Кодексу).

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

За правилами частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області про визнання протиправним рішення скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.