Постанова

від 15.04.2021 по справі 300/555/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 рокуСправа № 300/555/20 пров. № А/857/1100/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2020 року (суддя Матуляк Я.П., м.Івано-Франківськ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтернатива Енергетика Прикарпаття до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису, постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Альтернатива Енергетика Прикарпаття (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати: припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.02.2020 (далі - Припис); постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.02.2020 №17/100/m.5/2020 (далі - Постанова).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлено, що проектований на замовлення позивача об`єкт будівництва вітроелектростанція знаходиться у стані за якого його неможливо використовувати за функціональним призначенням, відповідно даний об`єкт не відповідає критеріям затверджуваного чи об`єктивного рівня. Крім того, встановлено, що безпосередньо замовником наведено недостовірні дані в повідомленні про початок будівельних робіт. З приводу експертизи проектної документації на яку звернув увагу суд першої інстанції, то слід вказати, що експертний звіт не досліджував проект в цілому, а тільки частини, яка стосується міцності, надійності та довгоочікуваності будівельних конструкцій.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення зазначені в Приписі та ті які стали підставною для прийняття оскаржуваної Постанови не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому як наслідок вказані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 26.07.2018 ТОВ (орендар) з Новичівською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області (орендодавець) укладено договір оренди землі згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка знаходиться селі Новичка урочище Висока гора , Долинський район, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2622084301:01:002:1027 (т.1 а.с.66-68).

Аналогічний договір від 13.12.2019 №6/19 укладено позивачем з Рахинською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, щодо земельної ділянки розташованою в селі Рахиня, Долинського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2622085200:03:002:0085 (т.1 а.с.71-72).

05.09.2019 позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП) (підрядник) укладено договір підряду №05.09/19 про проведення проектних робіт та розробку робочого проекту Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції загальною потужністю 35 МВт та лінії електропередач напругою 110 кВ (далі - Робочий проект).

24.12.2019 ТОВ подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - Управління) повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками №ІФ061193581966 (далі - Повідомлення; т.1 а.с.12-16).

Посадовими особами Управління в період з 02.01.2020 по 16.01.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції (ВЕС) загальною потужністю 35 МВт та лінії електропередач напругою 110 кВ в с.Рахиня та с.Новичка Долинського району, Івано-Франківської області (далі - Об`єкт будівництва) за наслідками проведення якого складено акт від 16.01.2020 №11/1009/m.7/2020 в якому виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт) від підпису якого представник позивача відмовився (т.1 а.с.17-30, т.2 а.с.11-12).

Одночасно за прийняттям Акта складено припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.01.2020 (далі - Припис-1) в якому зазначено, що ТОВ не забезпечено присутність замовника або уповноваженої особи та не надано відповідної документації по Об`єкту будівництва. Зобов`язано до 26.01.2020 надати документацію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, копії проекту експертного звіту з додатком, накази на авторський та технічний нагляд про затвердження проектної документації та документації на земельні ділянки (т.1 а.с.31-32).

Після надання позивачем витребуваної документації відповідачем повторно з 04.02.2020 по 17.02.2020 проведено позапланову перевірку ТОВ, за результатами якої складено акт від 17.02.2020 №56/1009/m.7/2020 (далі - Акт-1) в якому зафіксовані наступні порушення, а саме:

частини сьомої статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI):

- замовнику передано проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а саме: під час виконання проектних робіт: розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями та занижено клас наслідків до СС1.

Проектом визначено будівництво і експлуатація ВЕС та лінії електропередач напругою 110 кВ, що перетворює вітрову енергію у електричну енергію, яка продаватиметься на енергоринок України. Даний проект підпадає під перелік стратегічних пріоритетних напрямків інноваційної діяльності, а саме у частині нових та поновлювальних джерел енергії. Реалізація даного проекту сприяє нарощуванню обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел з метою зменшення залежності України від традиційних паливно-енергетичних ресурсів.

Пунктом 4.13 ДСТУ 8855:2019 визначено, що до об`єктового рівня потрібно відносити об`єкти, які забезпечують відповідним ресурсом (питне водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання) комунікаціями, зв`язком будівлю (будинок), що за всіма характеристиками таблиці 1 відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Оскільки даний об`єкт будівництва проектується у населеному пункті і проектом передбачено вироблення та постачання електроенергії на енергоринок та для його функціонування і використання за функціональним призначенням передбачено будівництво ЛЕП 110 кВ, тому даний об`єкт буде відноситися до об`єктів енергетики та інженерних мереж місцевого рівня (відповідно до пункту 4.13 ДСТУ 8855:2019 до об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж місцевого рівня потрібно відносити об`єкти, що будуються на території населених пунктів та додатку АЗ ДСТУ 8855:2019 до об`єктів енергопостачання регіонального та місцевого рівнів потрібно відносити споруди ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій, які не віднесені до загальнодержавного та об`єктового рівнів) (абз. 4). Проектом визначено, що алгоритм роботи ВЕС не передбачає роботи обладнання в автономному режимі. Внутрішнє програмне забезпечення інверторів не передбачає роботу інвентора при відключеній зовнішній ЛЕП. У разі невідповідності параметрів електричної мережі налаштуванням інверторів ВЕС (аварійна чи нештатна ситуація) передбачається їх відключення від енергомережі до моменту стабілізації роботи об`єднаної енергетичної системи України. Тобто проектований об`єкт будівництва (ВЕС) знаходитиметься у стані за якого неможливо використовувати за функціональним призначенням, відповідно даний об`єкт не відповідає критеріям загальнодержавного чи об`єктового рівня.

Оскільки згідно з пунктом 4.6 ДСТУ 8855:2019 під відмовою розуміється стан об`єкта, за якого його неможливо використовувати за функціональним призначенням та пунктом 4.7 ДСТУ 8855:2019 під час визначення характеристик можливих наслідків відмови об`єкта враховують також можливі наслідки, які можуть бути заподіяні об`єктам, території або населенню, що знаходяться у зоні їх впливу, то згідно таблиці 1 ДСТУ 8855:2019 за критерієм Припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж будівництво ВЕС відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2;

частини восьмої статті 36 Закону №3038-VI:

- назва Об`єкту будівництва у зареєстрованому Повідомленні, не відповідає назві в розробленій проектній документації, а саме у Повідомленні звучить як Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції (ВЕС) загальною потужністю 35 МВт на лінії електропередач напругою 110 Кв , а в проектній документації - Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції (ВЕС) загальною потужністю 35 МВт та лінії електропередач напругою 110 Кв . У Повідомленні надано недостовірні дані (т.1 а.с.41-65).

На підставі даної перевірки контролюючим органом винесено оскаржуваний Припис, в якому окрім вище наведених порушень також зазначено і інші порушення:

- завдання на проектування не погоджене замовником (ПЗ арк 85) в даному проекті вказано 4 населені пункти Долинського району, по факту тільки 2 населені пункти (с. Рахиня та с. Новичка) (ПЗ арк 7). У висновку на оцінку впливу на довкілля встановлена потужність 50 МВт. Проектна документація розроблена на 35 МВт;

- титульний аркуш не оформлений у відповідності до додатку Т пункту 5.1.2 (ПЗ арк 1, Том 1, Том 3 арк 1) ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації ;

- запис про те, що проект (робочий проект) розроблений відповідно до чинних норм, правил та стандартів, наведений у трьох томах з технічним рішенням, що не відповідає пункту 10.7 (ПЗ арк 2 Том 1, Том 2 арк 1, Том 3 арк 1);

- перший том проекту (робочого проекту) розроблений з порушенням пункту 10.9 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації, а саме Загальна частина замість Загальні відомості (ПЗ арк 3), Загальна частина замість Загальні положення (ПЗ арк 6). Приписом зобов`язано позивача усунути виявленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 17.03.2020 (т.1 а.с.33-35).

28.02.2020 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відвідування відділу Управління Мельник М.М. позивача на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Акта-1, протоколу від 17.02.2020, Припису за те, що у зареєстрованому Повідомленні назва Об`єкта будівництва не відповідає назві в розробленій проектній документації, чим порушено частину восьму статті 36 Закону №3038-VI, визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 75672 грн (т.1 а.с.36).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон №3038-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право крім іншого складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №533; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Пунктом 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Державний архітектурно-будівельний контроль, згідно пункту 5 Порядку №553, здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

У відповідності до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт,

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку №553).

Як видно зі змісту Припису у вину позивача ставиться те, що розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями та занижено клас наслідків до СС1.

Частиною першою статті 31 Закону №3038-VI встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд, визначені статтею 32 Закону №3038-VI.

В частині шостій статті 32 Закону №3038-VI зазначено, що віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва .

Тобто віднесення об`єкта до певного класу наслідків здійснюється проектною організацією.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону №3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 32 Закону №3038-VI клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

При цьому, частиною п`ятою статті 32 Закону №3038-VI встановлено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Згідно з частиною сьомою статті 32 Закону №3038-VI правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

З матеріалів справи видно, що згідно пунктами 1.1, 1.2 Робочого проекту ВЕС передбачено підготовку території та проведення будівельних робіт по встановленні восьми вітряних електроустановок (ВЕУ) і прокладання під`їзних доріг до них. В адміністративному відношенні Долинську вітрову електростанцію заплановано розмістити на території населених пунктів Долинського району Івано-Франківської області Новичка та Рахиня (т. 1 а.с.145).

При цьому, в пункті 1.5 Клас наслідків об`єкта вказано, що згідно Закону №3038-VI та у відповідності до чинного ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ клас наслідків (відповідальності) об`єкта визначають згідно додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва і Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо інвестиційної привабливості будівництва об`єктів відновлюваної енергетики . Клас наслідків (відповідальності) СС1 (т. 1 а.с.151).

Факт віднесення ВЕС до класу наслідків (відповідальності) СС1 також підтверджується висновком у томі 3 Робочого проекту, згідно якого за критеріями таблиці 1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 та Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо інвестиційної привабливості будівництва об`єктів відновлюваної енергетики проектний об`єкт Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції (ВЕС) загальною встановленою потужністю 35 МВт та ліній електропередач напругою 110кВ в частині спорудження вітрогенераторних установок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 (а.с.т.1 а.с.90-100).

Крім того, згідно з висновками експертного звіту за від 23.12.2019 №1270.6888.19/7738 (далі - Експертний звіт) проведеного Державним підприємством Західний експертно-технічний центр Держпраці (далі - ДП) проектна документація за Робочим проектом розроблена згідно вихідних даних на проектування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності, інженерного забезпечення Об`єкта будівництва (т.1 а.с.101-110).

Водночас, необхідно вказати і на те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що порушенням вимог частини сьомої статті 32 Закону №3038-VI, які вказані в Приписі, було надано оцінку в рішенні Івано-Франківського-окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №380/1935/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року (далі - Судові рішення). Спір у справі №380/1935/20 стосувався оскарження ДП постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.02.2020 за №16/1009/m.5/2020 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.02.2020, де ДП ставилось у вину визнання відповідності віднесення Об`єкта будівництва до класу наслідків СС1. При цьому, у Судових рішеннях повністю обґрунтовано правомірність віднесення Об`єкта будівництва до класу наслідку СС1.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, враховуючи вказані обставини, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для прийняття доводів скаржника щодо віднесення Об`єкта будівництва до класу наслідків з СС2, оскільки наведеними Судовими рішеннями повністю з посиланням на відповідні законодавчі норми, а також вимоги ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва і Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо інвестиційної привабливості будівництва об`єктів відновлюваної енергетики та ДСТУ 8855:2019 Визначення класу наслідків (відповідальності) підтверджено правомірність встановлення для Об`єкта будівництва класу наслідків СС1.

Таким чином, порушення наведені у Приписі в цій частині є безпідставними.

Щодо порушень, які зазначені в пункті 7 оскаржуваного Припису, про вплив вищезазначеного Об`єкта будівництва на довкілля, то як вже вказано вище, відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону №3038-VI до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

У томі 1 Робочого проекту міститься висновок Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації з оцінки впливу на довкілля від 15.02.2019 №03-04/5 (реєстраційний номер справи 20186201045). Висновок є позитивним, будівництво і експлуатація вітрової електростанції не призведе до екологічно-небезпечних змін поточного стану довкілля (т.1, а.с.205).

Доцільно зауважити, що висновок розроблено стосовно діяльності ВЕС загальною встановленою потужністю 50 МВт, що перевищує реальну 35 мВт, зазначену в Робочому проекті (т.1 а.с.76-87).

При цьому, відповідачем не наведено обґрунтувань, в чому саме полягає порушення та які негативні наслідки в сфері містобудівної діяльності при визначенні класу наслідків (відповідальності) мають зазначені обставини - як потужність вітроелектростанції 35 мВт або 50 мВт впливатиме на довкілля.

Відносно тверджень про те, що завдання на проектування не погоджено замовником, то слід вказати, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що завдання на проектування Об`єкта будівництва, затверджене головним інженером Робочого проекту ФОП та погоджене директором ТОВ, про що свідчить підписи даних осіб з відповідними печатками (т.1 а.с.88-89).

Крім того, пунктом 1.2 Робочого проекту ВЕС в адміністративному відношенні, заплановано розмістити на території населених пунктів Долинського району Івано-Франківської області Новичка та Рахиня, а тому твердження відповідача про те що у вказаному Робочому проекті вказано 4 населені пункти Долинського району, не відповідають дійсності.

Щодо порушень документального оформлення Робочого проекту, в частині не правильного оформлення титульного аркуша, то слід вказати, що такі порушення не є порушеннями за які замовник може нести відповідальність згідно нормами Закону №208/94-ВР. Проте, як зазначено позивачем вказані зауваження були прийняті ним до уваги та виправлені Генеральною проектною організацією.

Стосовно порушення викладеного в абзаці 11 Припису та Постанови, яке лягло в основну прийняття такої Постанови, а саме, що позивачем наведено недостовірні дані в Повідомленні, зокрема щодо назви об`єкта будівництва - замість слова та зазначено слово на , то необхідно зазначити наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 Закону 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

За приписами частини першої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються (частина четверта статті 39-1 Закону №3038-VI).

Як видно з матеріалів справи у Повідомленні дійсно вказано: Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції загальною потужністю 35 МВт на лінії електропередач напругою 110 кВ , а в проектній документації - Будівництво і експлуатація Долинської вітроелектростанції загальною потужністю 35 МВт та лінії електропередач напругою 110 кВ , що не може охоплюватись визначенням недостовірні дані , в даному випадку очевидно, що ТОВ допущено саме описку, тому підстави для притягнення до відповідальності позивача за порушення вимог частини восьмої статті 36 Закону №3038-VI, відсутні.

Таким чином, позовні вимог ТОВ підлягають до задоволення, шляхом визнання протиправними та скасування Припису та Постанови.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.