Ухвала
від 22.04.2021 по справі 826/12017/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12017/18

адміністративне провадження № К/9901/2952/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі №826/12017/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Паллетсеть до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юг-Паллетсеть звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20 червня 2018 року №806539/38053347, від 20 червня 2018 рок №806536/38053347, від 20 червня 2018 рок №806540/38053347, від 20 червня 2018 рок №806538/38053347, від 20 червня 2018 рок №806537/38053347, від 20 червня 2018 рок №806541/38053347.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №21 від 19 червня 2017 року, №22 від 20 червня 2017 року, №23 від 22 червня 2017 року, №26 від 24 червня 2017 року, №27 від 26 червня 2017 року, №28 від 29 червня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 21 січня 2021 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про доплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 19 лютого 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102932319150.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 21 січня 2021 до Верховного Суду та клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судовго збору.

Разом з тим, відповідач вказує на те, що у зв`язку з несвоєчасним отриманням копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року строк на касаційне оскарження має бути поновлений.

При цьому відповідач не зазначає коли оскаржуване рішення надійшло на адресу податкового органу та жодних доказів не надає.

Суб`єкт владних повноважень зазначає, що подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки труднощі та тривалість процедури отримання коштів необхідних для сплати судового збору з об`єктивних причин виключали можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до вимог КАС України.

Одночасно, податковим органом направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, яке мотивовано неналежним фінансуванням Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року закінчився 27 грудня 2020 року, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази, що підтверджують факт несвоєчасного отримання копії судового рішення.

Втім, жодних належних доказів податковим органом суду не надано.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків щодо такої сплати, податковий орган посилається на відсутністю коштів цільового призначення.

Однак, вказані посилання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги буз руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/12017/18 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі №826/12017/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі №826/12017/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Паллетсеть до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.04.2021
Оприлюднено27.04.2021
Номер документу96509054
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/12017/18

Ухвала від 22.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 23.04.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Ухвала від 01.04.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Ухвала від 15.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 27.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 27.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 01.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 01.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 01.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 14.08.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні