Ухвала

від 26.04.2021 по справі 613/543/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/543/21 Провадження № 2-з/613/15/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Колос про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області із заявою, поданою до подання позову, в якій просив: накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 6320888800:01:000:0103, загальною площею 2,89 га, що розташована на території Червононивської сільської ради народних депутатів Богодухівського району Харківської області; заборонити ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос та будь-яким фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам - підприємцям користуватися цією земельною ділянкою (обробляти землю, збирати врожай); заборонити ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням цієї земельної ділянки або передачею її у заставу, оренду, суборенду, емфітевзис, користування іншим особам.

В обґрунтування заяви зазначив, що між ОСОБА_1 та ТОВ СП Колос укладено договір оренди земельної ділянки від 20.07.2006, яким передбачено внесення орендної плати у строк з 01 листопада поточного року оренди до 31 березня року, наступного за роком оренди. Однак, станом на дату подачі заяви орендна плата за 2020 рік орендарем не сплачена. При цьому, невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі , в силу п. 4.2 договору є підставою для припинення договору. Вказав, що на час подання заяви починається аграрний сезон - весняна посівна. Оскільки право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації і відомості державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, заявник на даний час не має прав на спірну земельну ділянку. Отже, заявник позбавлений права обробляти земельну ділянку, посіяти сільськогосподарські культури, зібрати врожай і в подальшому отримати прибуток. У зв`язку з чим вважає за необхідне заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на користування земельною ділянкою, в тому числі на обробку землі та збір врожаю. Незабезпечення таким чином позовних вимог призведе до засівання відповідачем земельної ділянки, що у разі задоволення позову призведе до необхідності відшкодування завданих збитків. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів у разі задоволення заявленого позову в подальшому. З огляду на викладене, з посиланням на ст. 149, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України стверджує про наявність підстав для забезпечення позову. Оскільки заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною вчиняти певні дії, а саме користуватися земельною ділянкою, яка належить заявнику на праві власності, вважає, що в даному випадку відсутня ймовірність заподіяння збитків забезпеченням позову, а відтак, відсутня необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову з доданими документами, зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути пода на до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно з ч.4 цієї норми - у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені в ст.151 ЦПК.

Згідно ч.10 ст.153 ЦПК, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Згідно ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Згідно з відомостями програми діловодства суду, 16.04.2021 року Богодухівським районним судом Харківської області постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви. Відомості про оскарження вказаної ухвали суду невідомі, строк на її оскарження не сплинув.

Однак 20.04.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на ту саму земельну ділянку, посилаючись на ті самі обставини.

Отже, незважаючи, що повторно подана заява формально відповідає вимогам закону щодо її форми, в ній не зазначені обґрунтування необхідності забезпечення позову та обґрунтування застосування саме того виду забезпечення, про який йдеться в заяві, окрім тих, яким вже надана оцінка, та з приводу яких вже прийнято процесуальне рішення, отже заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Відомості про існування ухвали від 16.04.2021 в заяві також відсутні, як і відомості про те, чи скористався заявник правом апеляційного оскарження зазначеної ухвали.

Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, повторно подану до подання позовної зави, слід повернути заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ч.ч.2, 3 ст. 44, 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26.04.2021.

Суддя