Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/903/20
№ провадження 2/624/41/21
РІШЕННЯ
іменем України
смт. Кегичівка 22 квітня 2021 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі
головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/903/20,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 ,
відповідач: приватне сільськогосподарське підприємство Ажна (далі - ПСП Ажна ),
представник відповідач: Дармо Олена Володимирівна ,
вимоги позивача: про стягнення коштів, розірвання договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги, в якому просить стягнути з ПСП Ажна заборгованість по орендній платі за 2019 рік 5818,47 грн, штраф за невиплату орендної плати за 2019 рік 5718,47 грн, заборгованість по орендній платі за 2020 рік 5818,47 грн, штраф за невиплату орендної плати за 2020 рік 5818,47 грн, розірвати договір оренди земельної ділянки без №, зареєстрованого за №040869600075 від 18 листопада 2008 року в Харківській регіональній філії ДП Центр державного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам України та додаткової угоди 20 серпня 2012 року до договору оренди землі, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області від 23 листопада 2012 року за №632318204001762, припинити право користування земельною ділянкою та повернути земельну ділянку орендарю.
Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, 02 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ПСП Ажна було підписано договір оренди землі без номеру зареєстрованого за №040869600075 від 18 листопада 2008 року в Харківській регіональній філії ДП Центр державного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам України (далі - Договір).
20 серпня 2012 року була підписана додаткова угода до вказаного договору, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області від 23 листопада 2012 року за №632318204001762 (далі - Додаткова угода).
Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .
Згідно умов Додаткової угоди та п.10 Договору: обчислення розмір орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації передбаченої законом . Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, у тому числі в наслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках передбачених законом (п.13 Договору оренди).
У зв`язку з цим, позивач вважає, що орендар мав вносити до договору зміни кожні два роки, а обчислення розміру орендної плати повинно було здійснюватися з урахуванням індексації передбаченої законом, а саме зміни до договору необхідно було вносити в 2016, 2018 роках, а орендну плату необхідно було збільшувати в 2015, 2016 роках.
Так, у період з моменту підписання Додаткової угоди, була встановлена нормативно грошова оцінка, яка складає 129402,87 грн та встановлена нова орендна плата у розмірі 3%.
Згідно довідки відділу у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області у період з 2013 по 2019 роки встановлена до нормативно грошової оцінки індексація та нараховувалась вона комулятивно, а саме у 2013 році - 1,0, 2014 році - 1,0, 2015 році - 1,249, 2016 році 1,2, 2017 році - 1,0, 2018 році - 1,0.
При використанні вище вказаних індексів орендна плата повинна бути у: 2015 році - 4848,73 грн, 2016 році - 5818,47 грн, 2017 році - 5818,47 грн.
Позивач, як спадкоємець, звернувся у присутності свідків, до Дармо О.В. і повідомив, що він є новим орендодавцем і новим власником та попросив допомоги на поховання ОСОБА_4 . У відповідь почув, що зможе отримати допомогу у вигляді авансової виплати орендної плати тільки після того, як підпише новий договір оренди. Позивач відмовився від вказаної пропозиції.
27 серпня 2020 року позивач звернувся з запитом до ПСП Ажна про те, які були нараховані суми орендної плати з 2016-2019 роках, коли була виплачена орендна плата та просив надати підтвердження. Про те відповіді не надано.
У зв`язку з відмовою від підписання договору, орендна плата позивачеві за 2019 виплачена не була.
Виклад позиції відповідача:
Між ПСП Ажна та ОСОБА_4 дійсно був укладений Договір оренди землі від 02 червня 2008 року та Додаткова угода до нього від 20 серпня 2012 року. Строк дії договору до 2023 року. ПСП Ажна вчасно та у повному обсязі сплачувало власнику орендну плату власнику земельної ділянки.
ПСП Ажна заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав:
-у позовній заяві не точно вказано коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки: 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,2, 2016 рік - 1,0, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,2, 2019 рік - 1,0. Тоді як позивач зазначає: 2014 рік - 1,0, 2015 рік - 1,249, 2016 рік - 1,2.
-нормативна грошова оцінка, згідно п.5 Додаткової угоди від 20 серпня 2012 року складає - 129402,87 грн, у зв`язку з цим суми нарахувань по орендній платі за: 2012 рік - 3882,09 грн, 2013 рік - 3882,09 грн, 2014 рік - 4848,73 грн, 2015 рік - 5818,48 грн, 2016 рік - 5818,48 грн 2017 рік - 5818,48 грн, 2018 рік - 5818,48 грн, 2019 рік - 5818,48 грн.
Виплачено з відрахуванням податків: у 2016 році - 4683,97 грн, у 2017 році - 5222,63 грн; у 2017 році орендодавець отримав грошові кошти в сумі - 10000 грн в рахунок орендної плати за наступні роки, також в рахунок орендної плати орендодавцем було отримано сільськогосподарської продукції у 2018 році на загальну суму - 16000 грн, за 2018 та 2019 рік виплати були отримані у 2017 та 2018 роках; за виплатами 2020 року орендодавець не звертався, однак виходячи із сум виплачених раніше, заборгованість відсутня.
У серпні 2020 відповідач отримував лист від ОСОБА_1 , у якому він просив надати розрахунок, але не було надано жодного документа, що підтверджує його право власності на землю.
Листом від 20 вересня 2020 року позивачу було запропоновано надати документи про прийняття спадщини. Але замість цього він зателефонував та повідомив, що має намір розірвати договір. Останньому було запропоновано прийти до офісу підприємства, надати документи, які підтверджують його право власності на земельну ділянку, отримати належну орендну плату та пропонувалося підписати додаткову угоду до договору оренди про зміну сторони орендодавця без змін інших умов договору.
23 вересня 2019 року відповідачем було отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права де власником та орендодавцем було зазначено ОСОБА_4 .
Для зміни умов орендної плати необхідно бажання двох сторін, припинення додаткової угоди та її державна реєстрація. Під час телефонних розмов ОСОБА_1 взагалі це питання не мав наміру обговорювати та повідомив, що бажає перейти до іншого орендаря. Хоча відповідач пропонує збільшити розмір орендної плати на рівні 11%.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
10 грудня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року надано додатковий строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін о 10 год 00 хв 25 лютого 2021 року.
У судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, натомість надали заяви про розгляд справи у їх відсутність:
- позивач про підтримання позовних вимог;
- відповідач про заперечення, щодо позовних вимог позивача та відмову у їх задоволенні.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ПСП Ажна укладений договір оренди земельної ділянки без №, зареєстрований за №040869600075 від 18 листопада 2008 року в Харківській регіональній філії ДП Центр державного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам України (а.с.5-7, 54-55, копія) та додаткова угода 20 серпня 2012 року до договору оренди землі, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області від 23 листопада 2012 року за №632318204001762 (а.с.4, 56, копія).
Згідно Додаткової угоди ця угода є невід`ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з дати державної реєстрації.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , до якого входить земельна ділянка, площею 5,2857 г, з кадастровим номером 6323182000:03:001:0293, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9, копія).
Відповідно до умов Додаткової угоди, а саме п.5: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 129402,87 грн. Орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки, а саме 3882,09 грн. У п.10 Додаткової угоди вказано, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, передбаченої законом.
Відповідно до п.14 Договору оренди визначені штрафні санкції у випадку невнесення орендної плати у строки, а саме сплачується пеня, яка нараховується на суму податкового боргу із розміру 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до п. 42 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Відповідно до вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
Згідно зі ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до положень ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди, а розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.
Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
За змістом ч.1 ст.782 ЦК України, систематичною вважається несплата платежів протягом трьох встановлених строків сплати підряд.
Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Частиною четвертою статті 2 Закону України Про плату за землю передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Згідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання боржник зобов`язаний сплатити неустойку та відшкодувати збитки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ксерокопій відомостей наданих відповідачем, щодо виплати орендної плати за землю позивачеві (а.с.63-72, копії):
2016 рік - 83,97 грн, 2200 грн та 2400 грн;
2016 рік - продукція (соняшник);
2017 рік - 5222,63 грн;
2017 рік - видаткові касові ордери на 4000 грн та два по 3000 грн (останній з відміткою видати ОСОБА_1
2018 рік - продукція (пшениця, кукурудза, соняшник, цукор).
Відповідно до відповіді на адвокатський запит ОСОБА_2 з ГУ ДПС у Харківській області згідно з відомостями центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та сплачених податків ПП Ажна з доходу, нарахованого за орендну земельної ділянки (паю) було утримано та перераховано податку з фізичних осіб по ОСОБА_1 у 2018 та 2019 роках.
Відповідно до акту комісії ПСП Ажна вбачається, що за виплатами у 2020 році орендодавець не звертався, однак виходячи із сум виплачених раніше, заборгованість по сплаті орендної плати немає, а переплата становить 10332,11 грн. ОСОБА_1 відмовився надавати правовстановлюючі документи.
Підставою для дострокового розірвання Договору оренди та Додаткової угоди позивачем зазначається про несплату орендної плати та сплату її у неповному обсязі.
Проте, позивач, як спадкоємець земельної ділянки переданої в оренду ПСП Ажна з моменту набуття права власності на неї у 2020 році не звертався до відповідача у встановленому законом порядку (ч.3 ст.148-1 ЗК України) з повідомленням про набуття права власності на земельну ділянку, в тому числі й щодо виплати орендної плати, не виконав ОСОБА_1 й вимог ст. 148-1 Земельного кодексу України, оскільки не надав всю необхідну інформацію та документи, протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку у спосіб, що передбачений законом.
Позивачем надано копію Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 03 березня 2004 року №220. Проте свобода договору є одним з основоположних принципів цивільного права. У ч.1 ст.627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що і було відтворено у Договорі оренди земельної ділянки 02 червня 2008 року та Додаткової угоди до нього 20 серпня 2012 року.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, матеріали справи не знайшли свого підтвердження, щодо наявності заборгованості по орендній платі, оскільки вона виплачувалась у більшому розмірі за попередні роки, системної її несплати орендодавцю, який крім того, матеріали справи протилежного не містять, не звертався до орендаря з належними документами, щодо зміни власника землі.
Матеріали справи і не містять відомостей, щодо звернення позивача до відповідача з питань заборгованості по орендній платі за землю чи збільшення розміру таких виплат. Крім того, також у 2020 році.
Навпаки, ПСП Ажна пропонує, про що зазначено у письмових поясненнях, збільшити розмір орендної плати та встановити її на рівні 11 % від нормативно грошової оцінки, що становить 20349,84 грн.
Отже, і відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині штрафу, розірвання Договору оренди та Додаткової угоди, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Стороною позивача не надано належних, достовірних та достатніх доказів порушення його прав відповідачем у договірних зобов`язаннях, пов`язаних з орендою земельної ділянки.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В порядку ч. 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на повну відмову у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 200, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Ажна про стягнення коштів, розірвання договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
відповідач: приватне сільськогосподарське підприємство Ажна , місце знаходження: 64011, Харківська область, Кегичівський район с. Лозова (код ЄДРПОУ 34269949).
представник відповідача: Дармо Олена Володимирівна: місце знаходження: 64011, Харківська область, Кегичівський район с. Лозова.
Суддя Н.М. Куст
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2021 |
Оприлюднено | 27.04.2021 |
Номер документу | 96516391 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кегичівський районний суд Харківської області
Куст Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні