Постанова

від 26.04.2021 по справі 210/4564/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3613/21 Справа № 210/4564/20 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м.Кривий Ріг

справа № 210/4564/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року, яке ухвалено суддею Ступак С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 12 лютого 2000 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної ради міста Кривого Рогу, актовий запис № 173.

28 квітня 2010 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу виданого Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 40.

Під час перебування сторін у шлюбу, у них народились діти, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею і перебувають на її утриманні.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.07.2009 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно виконавчого листа №2-2738/09, та на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікцу, згідно виконавчого листа № 2-2738/09.

ІНФОРМАЦІЯ_3 син сторін ОСОБА_3 досяг повноліття, зобов`язання відповідача по сплаті аліментів на його утримання припинились.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліменті - задоволено.

Зменшено розмір аліментів, які були стягнуті на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.07.2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.06.2009 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відкликано виконавчий лист № 2-2738/09, виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.06.2009 року до досягнення дитиною повноліття з дня набрання рішенням законної сили та долучено його до матеріалів справи.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 704 грн. 80 коп.

Позивач, посилаючись на вимоги ст. 192 Сімейного кодексу України зазначила, що відповідач з грудня 2019 року працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю Металургсервісплюс та Товаристві з обмеженою відповідальністю Гірнича Металургійна Компанія , згідно відповіді приватного нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Нянчур С.М. відповідач успадкував за Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.06.2019 року грошові кошти за вкладами у різних установах банків на загальну суму 151 596,58 грн. та право вимоги акцептованих вимог кредиторів за вкладами, що розміщенні в ПАТ КБ Південкомбанк на суму 168 516,33 грн.

Крім того, враховуючи інформацію, викладену у Свідоцтві про право на спадщину, відповідач є єдиним спадкоємцем спадкодавця ОСОБА_5 і успадковане ним майно складається не тільки із грошових коштів, а й з майна, що належало останній на момент смерті, а саме: 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, 1/2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:259:0053, 1/2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:259:0054 та 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Також позивач зазначила, що з жовтня 2019 року після винесення Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу рішення від 08.10.2019 року по справі № 214/4145/18 про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач перестав добровільно, після припинення стягнення за аліментів за виконавчим листом, надавати допомогу своєму сину, який досяг повноліття та продовжує навчання.

Крім того, позивач зауважили, що їх з відповідачем донька ОСОБА_4 з 2015 року навчається у КПМНЗ Криворізька музична школа №3 КМР у 4 класі відділення фортепіано та демонструє непогані досягнення, приймає участь у різноманітних фортепіанних конкурсах, які відбуваються не тільки у м. Кривий Ріг, а й у інших містах: м. Дніпро, м. Жовті Води, участь у вказаних конкурсах та фестивалях проводиться за умови сплати конкурсних зборів. Також, з 2015 року донька займається у КПНЗ Дитяча-юнацька спортивна школа №1 на відділенні спортивної акробатики, має ІІІ юнацький розряд, приймає участь у чемпіонатах міста.

На підставі наведеного вище позивач просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь, на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно і до досягнення нею повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що відповідач працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю Металургсервісплюс та у Товаристві з обмеженою відповідальністю Гірнича Металургійна Компанія , у зв`язку з чим, на думку позивача, має можливість сплачувати аліменти на утриманні дочки в розмірі ј частини його заробітної плати.

Крім того, судом не враховано, що відповідач по справі припинив добровільно надавати матеріальну допомогу старшому синові ОСОБА_3 , а згідно відповіді приватного нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Нянчур С.М., відповідач успадкував за Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.06.2019 року грошові кошти за вкладами у різних установах банків на загальну суму 151 596,58 грн. та право вимоги акцептованих вимог кредиторів за вкладами, що розміщенні в ПАТ КБ Південкомбанк на суму 168 516,33 грн. Крім того, відповідач по справі є єдиним спадкоємцем спадкодавця ОСОБА_5 і успадковане ним майно складається не тільки із грошових коштів, а й з майна, що належала останній на момент смерті, а саме: 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, 1/2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:259:0053, 1/2 частина земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:259:0054 та 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та складено відповідний актовий запис № 40 (а.с.4).

28 квітня 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбу зроблено відповідний актовий за № 173 (а.с. 5).

Від спільного життя сторони мають дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.06.2010 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.02.2009 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видано повторно 02.02.2016 року. Батьками дітей вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 . (а.с.6-8)

Відповідно до Довідки з відділу реєстрації місця проживання громадян Металургійної районної у місті ради № 7038/1904 від 09.06.2020 року, ОСОБА_1 та їх з відповідачем діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9).

Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів позивач посилалась на те, що матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 покращилось, тому він має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі ј частини всіх видів доходу.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні правові підстави для збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їх дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки наданими позивачем доказами не підтверджуються обставини про те, що матеріальний стан відповідача змінився в бік його збільшення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як на підставу вимоги про зміну розміру аліментів позивач посилаєтья на зміни матеріального стану відповідача.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст.181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року N 3 відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст. 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст. 184 Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ).

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05лютого 2014 року №6-143цс13.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 змінилося, на підтвердження чого долучила до матеріалів справи відповідь № 1060693094 від 21.02.2020 року та № 1063610729 від 23.06.2020 року з Пенсійного фонду України, з якої вбачається, що за звітний 2020 рік ОСОБА_2 працював на підприємствах Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничо металургійна компанія та Товаристві з обмеженою відповідальністю Металургсервісплюс (а.с.13, 14).

При цьому, відповідно до Звіту про здійснення відрахувань та виплат від 04 червня 2020 року складеного ТОВ Металургсервісплюс відносно ОСОБА_2 , який долучений відповідачем до матеріалів справи, за період з квітня 2019 року по травень 2020 року, останньому нарахована заробітна плата, інші доходи (виплати) у розмірі 57191,22 грн., з яких утримано суми по сплаті аліментів за виконавчим провадженням ВП № 43798365 в розмірі 8931,94 грн., за ВП № 60111645 в розмірі 9771,86 грн. та за ВП № 43798365 в розмірі 8931,94 грн., донарахована заборгованість по ВП № 60111645 сплачена в розмірі 3190,54 грн. та донарахована заборгованість по ВП № 60111645 сплачена в розмірі 3190,65 грн., а разом утримано 43788,74 грн., що не свідчить про поліпшення матеріального стану відповідача по справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, оскільки наданими позивачем доказами не підтверджуються обставини про те, що матеріальний стан відповідача змінився в бік його збільшення.

На підставі наведеного вище колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю Металургсервісплюс та у Товаристві з обмеженою відповідальністю Гірнича Металургійна Компанія , у зв`язку з чим, на думку позивача, має можливість сплачувати аліменти на утриманні дочки в розмірі ј частини його заробітної плати, оскільки із нарахованих до виплати відповідачу на ТОВ Металургсервісплюс доходів в сумі 57191,22 грн. утримано суми по сплаті аліментів та заборгованості по сплаті аліментів за виконавчими провадженнями в сумі 43788,74 грн. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо розміру доходів, які були отримані відповідачем на Товаристві з обмеженою відповідальністю Гірнича Металургійна Компанія , як і відсутні відомості про те, що відповідач працював на вказаному товаристві, станом на серпень 2020 року, тобто на момент звернення позивача до суду з даним позовом, та працює на ньому до тепер, оскільки з відповіді № 1060693094 від 21.02.2020 року та відповіді № 1063610729 від 23.06.2020 року з Пенсійного фонду України вбачається, що відповідач працював на Товаристві з обмеженою відповідальністю Гірнича Металургійна Компанія в 2019 році (а.с.13-14).

Крім того, позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, яке видане приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчур С.М. від 06 червня 2019 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 1042, ОСОБА_2 отримав спадщину, яка складається з: грошових вкладів, з належними відсотками та нарахованими компенсаціями, що знаходяться на зберіганні у Акціонерному товаристві Банк Кредит Дніпро на рахунку № НОМЕР_4 на суму 4,15 грн., на рахунку № НОМЕР_5 на суму 4545,15 грн. та на рахунку № НОМЕР_6 на суму 44 000 грн., які належали померлій на підставі довідки № 1230-БТ виданої акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро , грошових вкладів, з належними відсотками та нарахованими компенсаціями, що знаходяться на зберіганні у Акціонерному товаристві Таскомбанк на рахунку № НОМЕР_7 на суму 100 000 грн., на рахунку № НОМЕР_8 на суму 3046,49 грн., які належать померлій на підставі довідки № 2120 47-БТ, виданої Акціонерним товариством Таскомбанк та не отриманої суми згідно реєстру акцептованих вимог кредиторів за вкладами, що були розміщенні в ПАТ КБ Південкомбанк складає 168 516,23 грн. - 4 черга, які належали померлій на підставі довідки № 02-5736 19, виданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від 29.03.2019 року (а.с.16).

Однак, колегія суддів вважає, що отримання відповідачем спадщини на грошові кошти, які перебувають на рахунках в різних фінансових установах на загальну суму 317 066, 09 грн., з яких 168 516, 23 грн. є не отриманою сумою, згідно реєстру акцептованих вимог кредиторів за вкладами, не свідчить про суттєву зміну його матеріального становища, оскільки відповідач має значну заборгованість по сплаті аліментів по виконавчим провадженням, крім того, позивач у позові зазначає, що за рішенням суду з відповідача стягується також неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Також не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог доводи апеляційної скарги позивача про те, що враховуючи інформацію, викладену у Свідоцтві про право на спадщину, відповідач є єдиним спадкоємцем спадкодавця ОСОБА_5 і успадковане ним майно складається не тільки із грошових коштів, а й з майна, що належало останній на момент смерті, а саме: 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, 1/2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:259:0053, 1/2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:259:0054 та 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки відомостей про те, що відповідач по справі ОСОБА_2 дійсно отримав спадщину на вказане нерухоме майно та земельні ділянки суду першої інстанції не надано, як і не вбачається таких відомостей із витребуваної судом апеляційної інстанції копії спадкової справи після померлої ОСОБА_5 , 1953 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що матеріальне становище відповідача поліпшилось через те, що відповідач по справі припинив добровільно надавати матеріальну допомогу старшому синові ОСОБА_3 , оскільки, припинення надання відповідачем добровільної матеріальної допомоги синові ОСОБА_3 не свідчить про те, що матеріальний стан відповідача змінився в бік його збільшення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2021 року.

Головуючий:

Судді: