Рішення

від 14.04.2021 по справі 599/1776/20

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/1776/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2021 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Чорної В. Г. при секретарі Грицай О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та відповідних записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності за законом після померлого ОСОБА_4 , скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та відповідних записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є спадкоємцем майна та прийняла спадщину, однак в позасудовому порядку не може її оформити. Крім цього, зазначає, що видані державні акти на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_3 та відповідні записи про реєстрацію речових прав на їх підставі, слід скасувати, так як це перешкоджає в реєстрації її речових прав на спадкове майно.

Позивач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити, при неявці відповідача не заперечує щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в суд не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав.

Суд, в силу п.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 .

28.04.2020р. Тернопільський апеляційний суд розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-1880/10 задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 18 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_3 до Цебрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Тернопільський апеляційний суд встановив, що в листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Цебрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. Позов обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його троюрідний брат ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка розташована на території Цебрівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області площею 4,21 га., згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 660817від 29 листопада 2002 року, а також майновий пай в СС "Зоря" с.Цебрів, Зборівського району, Тернопільської області, згідно майнового сертифікату серії TP-VII №003899, виданий Цебрівською сільською радою 28 травня 2002 року.

Після смерті ОСОБА_4 його спадкоємцями за правом представлення є племінниця ОСОБА_1 та його дядько ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, згідно актового запису про смерть №82 від 28.11.2017 року.

ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_4 та відкриття спадщини була неповнолітньою.

Відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦПК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу . Отже, ОСОБА_1 прийняла спадщину, а тому за нею слід визнати право власності на спадкове майно .

Як вбачається із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Після смерті ОСОБА_4 , на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2010 року в цивільній справі №2-1880/10, спадщину оформив його троюрідний брат ОСОБА_3 , отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,4046 га кадастровий номер 6122689200:01:001:0192, що на території Цебрівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області серії ЯЛ №652997 від 03.10.2011 року та зробив відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23016491 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122689200:01:001:0192; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,8064 га кадастровий номер 6122689200:01:001:0508, що на території Цебрівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області серії ЯЛ №652998 від 03.10.2011 року та зробив відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23015671 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122689200:01:001:0508.

Відповідно до ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі прийняття спадщини.

Так як позивач є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 і прийняла спадщину, інші особи не претендують на спадкове майно, до неї правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже за нею слід визнати право власності на спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Пунктом д частини третьої статті 152 ЗК України передбачено можливість захисту права на земельні ділянки шляхом застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спеціальним законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон). Відповідно до ст. 1 Закону державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону). За нормами ст. 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється (частина 7 статті 9 Закону). Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки відповідно до норм, встановлених частиною 8 статті 9 та частиною 2 статті 24 Закону. Згідно п. 8 ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок, обтяжень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюється Державними земельними реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто обласного значення). Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Відповідно до частини 6 статті 16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. За нормою частини 10 статті 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію: у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить пункт 114 Поряду ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

При цьому вказані правові норми не містять такої підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки як рішення суду.

Разом з тим, ч. 2 ст. 39 Закону передбачено, що дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.2 Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статей 6,11 Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так і міжнародним нормативним актом, суд зобов`язаний належним чином перевіряти докази, що надані сторонами та сприяти захисту такого права.

В той же час необхідно зауважити, що частина 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр прямо передбачає можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За встановлених вище обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12,19,76,77,81,258,263-265,282 ЦПК України, ст.ст.328, 1266, 1268 ЦК України, ст. 22, 152, 153 ЗК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, яка розташована на території Цебрівської сільської ради Зборівського району площею 4,21 га, з них площею 3,4046 га кадастровий номер 6122689200010010192 та площею 0,8064 га кадастровий номер 6122689200010010508, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 660817 від 29 листопада 2002 року, виданий Цебрівською сільською радою; майновий пай в СС "Зоря " с.Цебрів Зборівського району, згідно майнового сертифікату серії ТР-VІІ №003899, виданий Цебрівською сільською радою 28 травня 2002 року, після смерті ОСОБА_4 .

Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,4046 га кадастровий номер 6122689200:01:001:0192, що на території Цебрівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області серії ЯЛ №652997 від 03.10.2011 року, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2010 року в цивільній справі №2-1880/10 та відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23016491 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122689200:01:001:0192; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,8064 га кадастровий номер 6122689200:01:001:0508, що на території Цебрівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області серії ЯЛ №652998 від 03.10.2011 року, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Зборівського району Тернопільської області від 18.11.2010 року в цивільній справі №2-1880/10 та відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23015671 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122689200:01:001:0508.

Рішення може бути переглянуте Зборівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2021 року.

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В.Г.