Ухвала

від 08.04.2021 по справі 761/8953/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «САНПЛАНЕТ ЛТД» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти у сумі 17102620,4 грн., що знаходяться на рахунку ТОВ «Санпланет ЛТД» (код ЄДР 43811345) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (код валют 840, 978, 980), який відкритий та обслуговується в АТ «Укрбудінвестбанк» (МФО 380377), із зупиненням всіх видаткових операцій за вказаними рахунками, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року в частині арешту майна, належного ТОВ «САНПЛАНЕТ ЛТД», постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, належного ТОВ «САНПЛАНЕТ ЛТД».

Мотивуючи свою апеляційну скаргу та вказує на те, що жодних посилань на докази набуття підприємством коштів, які містяться на вказаних банківських рахунках, кримінально-протиправним шляхом та те, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України оскаржувана ухвала не містить. Крім того, грошові кошти на банківському рахунку належать до нематеріального світу і не містять номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів, в силу своєї нематеріальної природи не можуть на собі зберегти сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами у зв`язку з тим, що не відповідають обов`язковій ознаці, передбаченій для речового доказу, а саме матеріальності, тобто не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Окрім цього, у кримінальному провадженні, в рамках якого внесено на розгляд клопотання про арешт майна, жодній особі не повідомлено про підозру.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без виклику представника товариства, про наявність оскаржуваного рішення стало відомо 19.03.2021 року при проведенні операцій у банківській установі, коли транзакція була зупинена, з причин накладення арешту на банківські рахунки, з огляду на положення ч. 3 ст. 395 КПК України строк на оскарження вважається не пропущеним.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власників майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора про законність та об`єктивність ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22020000000000032 від 26.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 204 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 від 12.02.2021 року вказане в клопотанні майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Санпланет ЛТД» в АТ «Укрбудінвестбанк» визнано в кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 року речовим доказом.

09.09.2021 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотання про арешт майна, а саме грошових коштів у сумі 17102620,4 грн., що знаходяться на рахунку ТОВ «Санпланет ЛТД» (код ЄДР 43811345) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (код валют 840, 978, 980), який відкритий та обслуговується в АТ «Укрбудінвестбанк» (МФО 380377), із зупиненням всіх видаткових операцій за вказаними рахунками, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2021 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на зазначене вище майно, з огляду на наявність правових підстав, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, яким було задоволено клопотання сторони обвинувачення на накладено арешт на вказане майно, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст.94, 132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Так, в своєму клопотанні сторона обвинувачення посилається на необхідність арешту вказаного майна, з метою збереження речових доказів та можливої в подальшому спеціальної конфіскації.

Однак, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу того, що вказане у клопотанні майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Санпланет ЛТД» в АТ «Укрбудінвестбанк», відповідають, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цих дозволів речовими доказами у провадженні є формальною.

В постанові старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 від 12.02.2021 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене вище майно.

Що стосується іншої мети зазначеної в клопотанні сторони обвинувачення, яка може слугувати підставою для арешту майна, а саме застосування в подальшому можливої спеціальної конфіскації, то як вважає колегія суддів, вона також є недоведеною.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Статтею 96-2 КК України, передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріально забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знак і не міг знати про їх незаконне використання.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, випадки викладені у наведеній вище нормі закону, стороною обвинувачення належним чином не доведені, тобто відсутня і правова підстава, передбачена ч. 4 ст. 170 КПК України для арешту зазначеного майна.

Таким чином, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ`єктивність і формальність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «САНПЛАНЕТ ЛТД» адвоката ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватимесправедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «САНПЛАНЕТ ЛТД» адвоката ОСОБА_6 задоволено.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року, якою частково задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти у сумі 17102620,4 грн., що знаходяться на рахунку ТОВ «Санпланет ЛТД» (код ЄДР 43811345) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (код валют 840, 978, 980), який відкритий та обслуговується в АТ «Укрбудінвестбанк» (МФО 380377), із зупиненням всіх видаткових операцій за вказаними рахунками, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, а саме грошових коштів у сумі 17102620,4 грн., що знаходяться на рахунку ТОВ «Санпланет ЛТД» (код ЄДР 43811345) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (код валют 840, 978, 980), який відкритий та обслуговується в АТ «Укрбудінвестбанк» (МФО 380377), - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2398/2021 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1