Постанова

від 20.09.2007 по справі 13/6042-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/6042-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" вересня 2007 р.                                                            Справа №13/6042-А

              за позовом                   Управління Пенсійного фонду України   

                                                     в Летичівському районі смт. Летичів

           до                              Сільськогосподарського виробничого кооперативу

                                             „Митківці” с. Митківці Летичівського району

           про                             стягнення суми 4843,09 грн. штрафних санкцій    

                                            Суддя  Матущак О. І.                    

Секретар судового засідання Смішко О.П.

Представники  сторін:

позивача:       Мазуркевич І.В. по довіреності № 70 від 20.09.2007р.

відповідача:   не з'явився

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на користь Фонду  суму 4843,09 грн., з якої 3753,03 грн. штрафних санкцій та 1090,06 грн. пені у відповідності до прийнятих позивачем рішень про застосування фінансових санкцій №№ 60 та 61 від 15.03.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об'ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, поданими до адміністративного позову.

Відповідач відзиву на позов не подав,  його представник в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом.

Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне:

У відповідача станом на 01.08.2007р. рахується заборгованість перед Фондом по сплаті штрафних санкцій у сумі 3753,03 грн. та пені у сумі 1090,06 грн. згідно прийнятих рішень №№ 60 та 61 від 15.03.2007р., примірники яких представник відповідача отримав, про що засвідчив своїм підписом.

Приймаючи постанову господарським судом враховується наступне нормативно-правове обгрунтування:

Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного   фонду,   надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби. У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правовому оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному об'ємі.

Керуючись  ст.1, п.1 ст.14, п.6 ст.17, п.6 ст.20, п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України,-

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити у повному об'ємі.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Митківці” с. Митківці Летичівського району ( код ЄДРПОУ 33910954 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі смт. Летичів, вул. Горького, 2/1 ( код ЄДРПОУ 01563857 ) суму 3753,02 ( три тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 02 коп.) штрафних санкцій, 1090,06 (одна тисяча дев'яносто гривень 06 коп.) пені.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копії постанови надіслати в адреси позивача та відповідача.

Суддя                                                                      О.І. Матущак