Постанова

від 11.09.2007 по справі 7/380-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/380-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2007 р.                                                           Справа № 7/380-АП-07

м. Херсон, зал судового засідання № 324, 9 год. 30 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства "Акос", м.Херсон

до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона  

про  визнання нечинною вимоги та скасування акта перевірки

за участю представників сторін:

від  позивача: Артюх Л.П. - представник, дов. № 25 від 05.09.2007р.;

Яцик В.В. - голова правління;

від відповідача: Горбань В.В. - зав. юридичним сектору, дов. № 112-07 від 02.01.07р.;

Позивач (ЗАТ "АКОС", м.Херсон, код ЄДРПОУ 14122296) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинною (скасувати) скеровану відповідачем (управління ПФУ у Комсомольському районі м.Херсона) вимогу від 24.04.2007р. № Ю-38 про сплату недоїмки (основний платіж) по страхових внесках із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 161331 грн. 21 коп.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач зазначає, що підприємство з 1999р. обрало спрощену систему оподаткування в зв'язку з чим відрахування страхових внесків до ПФУ здійснюється шляхом сплати єдиного податку, що підтверджується наданими у справу платіжними дорученнями.

Стаття 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва передбачає заміну обов'язкових платежів", у тому числі збору на державне пенсійне страхування, сплатою єдиного податку.

Згідно положень вищеназваного Указу, територіальні відділення Державного казначейства протягом наступного дня після зарахування сум єдиного податку перераховують на рахунок ПФУ 42% від сплаченої суми податку.

Закони України "Про Державні бюджети України за 2005, 2006 роки" передбачають сплату страхових внесків із збору  на державне пенсійне страхування у складі єдиного податку.

Враховуючи приписи вищенаведених правових актів, підприємство не сплачувало страхових внесків із збору на державне пенсійне страхування на загальних підставах.

В межах процедури оскарження підприємству Пенсійним фондом України було роз'яснено, що з метою уникнення подвійної (надмірної) сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які  обрали спрощену систему оподаткування, сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді відрахувань від'ємного податку, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди.

Натомість згідно акту перевірки позивачу донараховано суму страхових внесків - 161331 грн. 21 коп. без врахування суми страхових внесків (34340 грн. 04 коп.), сплаченої у складі єдиного податку та перерахованої відділенням Державного казначейства за відповідні звітні періоди до ПФУ.

Відповідач позов не визнає, у наданих запереченнях посилається на те, що, враховуючи приписи ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ (далі Закон № 1058) відносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються цим Законом. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 1 ст.11 Закону № 1058 передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту), або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону № 1058 страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 цього Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98 (далі Указ №727/98) регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва, і згідно приписів ст.15 Прикінцевих положень Закону № 1058 застосовується в частині, що не суперечить цьому Закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

ЗАТ "АКОС", будучи юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, обрало для себе спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку, що підтверджується наданими у справу свідоцтвом № 2103006980 від 27.12.2004р.

Одночасно, позивач є юридичною особою, роботодавцем і страхувальником, в зв'язку з чим його зареєстровано в управлінні ПФУ у Комсомольському районі м.Херсона в якості платника страхових внесків із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які має сплачувати у порядку, строки і розмірах, встановлених положеннями Закону № 1058.

Уповноваженим представником відповідача, який є контролюючим органом щодо сплати страхових внесків, проведено перевірку ЗАТ "Акос" з питань своєчасності, достовірності та повноти перерахування до ПФУ  страхових внесків за 2005р. - 2006р., за наслідками якої складено акт від 26.12.2006р. № 261 (а.с.5-7).

В процесі проведеної перевірки було встановлено, що за період, який підлягав перевірці, підприємство мало сплатити страхові внески у сумі 171418 грн.89 грн., у тому числі 161331 грн. 21 коп. - 31,8% (донарахована сума), 10087 грн. 68 коп. - 2%. Всього надійшло коштів від сплати страхових внесків - 44407 грн. 72 коп., у тому числі 32,3%, 32,8% - 34340,04 грн. зараховано 42% від ставки єдиного податку в рахунок сплати страхових внесків 32,3%, 31,8% на підставі платіжних доручень, перелічених у акті перевірки.

За актом перевірки підприємству донараховано страхових внесків за ставкою 32,3%, 31,8% від сум фактичних витрат на оплату праці у розмірі 161331 грн. 21 коп., про що платнику було сформовано і скеровано відповідну вимогу про сплату боргу, оспорення якої є предметом даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов частково обґрунтованим  в частині визнання нечинною вимоги на сплату боргу по страхових внесках у сумі 34340 грн. 04 коп., яка складає 42% від ставки єдиного податку, сплаченого в рахунок оплати страхових внесків і яку контролюючим органом безпідставно включено до загальної суми донарахованих внесків - 161331,21 грн. (126991,17 + 34340,04).

У задоволенні решти позову, що стосується вимоги про сплату донарахованої суми страхових внесків у розмірі 126991 грн. 17 коп. відмовляється за його необґрунтованості та безпідставності вимог з врахуванням наступного.

З першого січня 2004р. набрав чинності Закон № 1058, який є спеціальним законом, що регулює правовідносини між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить  (ч.1 ст.5 Закону № 1058).

Таким чином Указ № 727/98 не має пріоритету перед Законом № 1058 і його дія у правовідносинах щодо сплати страхових внесків на державне пенсійне страхування, може поширюватися лише у випадках, якщо це не суперечить правовим нормам спеціального Закону.

Пунктом 1 ст.11 Закону № 1058 установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно п.1 ст.14 Закону № 1058 страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У положеннях, врегульованих ст.18 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Указ № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до ст.15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених правових норм, позивач має сплачувати страхові внески із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах у порядку, визначеному приписами Закону № 1058.

Отже, контролюючим органом на законних підставах донараховано підприємству страхові внески (31,8%) у сумі 126991 грн. 17 коп. і в частині їх нарахування оспорювана вимога відповідає законодавству, підстави для визнання її нечинною (скасування) відсутні.

Разом з тим, фактичними матеріалами справи доведено, і цей факт відповідачем не спростовано, що підприємством на підставі перелічених у акті перевірки платіжних доручень за 2005-2006 роки, станом на 26.12.2006р. в рахунок сплати страхових внесків (32,3%, 31,8%) зараховано 42% від ставки перерахованого єдиного податку в розмірі 34340 грн. 04 коп., які до внесення відповідних змін до законодавчих актів після набрання чинності Законом № 1058, з метою уникнення надмірної (подвійної) сплати страхових внесків платником єдиного податку, спрямовуються до ПФУ в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди.

У акті перевірки контролюючим органом зазначено і відокремлено ці суми, натомість вимогу виставлено також і в частині суми (34340 грн. 04 коп.) зарахованої до ПФУ від сплаченого єдиного податку, тому в частині сплати боргу по страхових внесках у сумі 34340 грн. 04 коп. пред'явлена вимога не відповідає вимогам чинного законодавства і суд визнає її нечинною.

Що стосується скасування акту перевірки, то такий предмет визначення позовної вимоги не відповідає встановленим способам захисту порушеного права або охоронюваних законом інтересів, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії, який є обов'язковим до виконання.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 17 вересня 2007р., о 15год. 00 хв., каб. № 324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

Визнати частково нечинною сформовану відповідачем - управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, м. Херсон, код 21294879 вимогу від 24 квітня 2007р. № Ю-38 про сплату станом на 24.04.2007р. з Закритого акціонерного товариства "АКОС", м.Херсон, код 14122296 боргу по страхових внесках із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 34340 грн. 04 коп.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

3. Присудити Закритому акціонерному товариству "АКОС", м.Херсон, вул.Баку, 10, код 14122296 з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.       

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

виготовлено 17.09.2007р.