Рішення

від 27.09.2019 по справі 160/5834/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/5834/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації (далі - відповідач), що були здійснені без урахування вимог ст.22, 52 Конституції України, ст.268. 1175 ЦК України, ст.19 КАС України відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної виплати в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991р.;

- зобов`язання відповідача усунути порушення і провести перерахунок згідно ст.48 Закону України №796-Х1І від 28.02.1991року щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2017-2018 роки.

- стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації, недоотримані суми за 2017-2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявами про проведення перерахунку нарахованої йому щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до положень Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2017р. та 2018р. Проте, листами від 25.02.2019р. №Ц-115 та №Ц-116 відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, зазначивши, що в 2017-2018рр. йому була призначена та виплачена така допомога у розмірі 90грн. 00коп. відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, позивач вважає, вказану відмову незаконною та безпідставною, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.07.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням стоку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви та надано позов у новій редакції.

Ухвалою суду від 01.09.2019р. позов прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

Дослідивши документи, долучені до матеріалів справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті при розгляді справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом III групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням Серії Б від 10.04.2019р.

14.02.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявами про проведення перерахунку за 2017р. та 2018р. вважаючи, що розмір його щорічної допомоги на оздоровлення є меншим, ніж встановлено законодавством.

За результатами розгляду заяв позивача Управління праці та соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області листами від 25.02.2019р. №Ц-115 та №Ц-116 відмовило позивачу в перерахунку одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2017р. та 2018р. та повідомило, що постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам III групи 90грн. 00коп. Всі нараховані суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2017р. та 2018р. сплачені.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх охоронюваних прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи даний спір, до вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів та приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, що існувала після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 неконституційними змін, які були внесені пп.11 п.28 розд. II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. №107-VI, щорічна допомога на оздоровлення такій категорії осіб, як позивач, обчислювалася у кратному розмірі до мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, 01.01.2015р. набрали чинності відповідні положення Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (Закон від 28.12.2014р. №76-VIII), якими внесені зміни, зокрема, до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та вказану статтю викладено у редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (Закон від 21.04.2016р. №1339-VIII), який набрав чинності з 22.05.2016р., ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у вказаній редакції (яка діє і натепер) щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст.48 вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.10.2016р. №760, якою затверджено Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян.

Відповідно до п.10 вказаного Порядку щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, - в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. №562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав допомога надається за однією з таких підстав за вибором особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

- інвалідам I і II групи - 120 гривень;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;

- інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплату щорічної допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальних заробітних плат, передбачено не було.

Таким чином, шорічна допомога на оздоровлення позивачу правомірно була виплачена відповідачем у розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.07.2005 року №562, що відповідало вимогам ст.48 вказаного Закону.

З огляду на наведене відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її перерахунку.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року в справі №202/4104/17, від 18.01.2019 року в справі №554/7879/16-а, які відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно частин 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом 3 групи, а отже звільнений від сплати судового збору, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст.5, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова