Рішення

від 26.04.2021 по справі 160/1751/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Справа № 160/1751/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/1751/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

04.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 23.02.2021 року, просить суд визнати протиправним та скасувати:

- рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04 лютого 2020 року № 6320;

- рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 29 грудня 2020 року № 25869 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» (код ЄДРПОУ 42833373);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Севіс» (код ЄДРПОУ 42833373 ) з переліку ризикових платників податків.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 04.02.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст.160, 169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

16.02.2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим позовом.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 08.02.2021 року на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивачем, у строк, визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/1751/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 25.02.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04 лютого 2020 року № 6320;

- рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 29 грудня 2020 року №25869 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» (код ЄДРПОУ 42833373);

- відомості (інформацію) щодо підстав віднесення товариства до переліку ризикових платників податків (накази, протоколи, тощо) інші докази щодо суті спору.

06.04.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом товариства.

22.04.2021 року позивачем надані додаткові письмові пояснення по справі.

Приписами статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 26.04.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з листа Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №17/ЗПІ/04-36-16-01-14 від 03 жовтня 2019 року позивач дізнався, що за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС включено до переліку ризикових протоколом №12 від 09.09.2019 року.

Позивач вважає протиправним, та таким, що підлягає скасуванню рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки витяг з протоколу №12 від 09.09.2019 року, яким товариство віднесено до переліку ризикових платників податків, не містить аналізу критеріїв ризиковості та підстав віднесення позивача до ризикових підприємств та взагалі не конкретизовано.

Вказують, що відповідачем, при прийнятті цього рішення, не взято до уваги специфіку діяльності позивача та те, що, на їх думку, товариство не відповідає критеріям ризиковості.

На виконання п.56.23, ст.56 ПКУ, позивачем було оскаржено це рішення в адміністративному порядку. Однак, скаргу залишено без задоволення, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із адміністративними позовом.

Вказують, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду Позов ТОВ Севіс було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №12 від 09 вересня 2019 року в частині, внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373), зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС - (код ЄДРПОУ 42833373) з переліку ризикових платників податків.

У подальшому 04 серпня 2020 року Третім апеляційним адміністративним судом зазначене рішення скасоване в частині задоволення позовних вимог.

Однак, під час розгляду вказаної справи у суді, у зв`язку з набуттям чинності Постановою КМУ №1165 від відповідачем було винесене нове Рішення від 04.02.2020 року №6320.

Позивач повторно звернувся до відповідача 17 грудня 2020 року, надав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками.

Вказують, шо повідомлення було розглянуто відповідачем, та винесено Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 29 грудня 2020 року № 25869.

Підставою для прийняття цього рішення зазначено п. 8 Критерії ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю податкової інформації, яка стала відома. у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі, органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції .

Таким чином, на день звернення до суду наявні два рішення про віднесення позивача до ризикових: рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 02 лютого 2020 року № 6320, яке не оскаржувалось окремо так як було винесене під час розгляду справи про аналогічне рішення на підставі постанови №117 та рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 29 грудня 2020 року № 25869.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх протиправними та такими, що прийняті без урахування всіх обставин справи та у порушення норм чинного законодавства, у зв`язку із чим звернулися до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач заперечує проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на виконання п. 8 Критеріїв №1165 ТОВ Севіс включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Протокол від 04.02.2020 року №2, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 року № 6320.

Протокол від 29.12.2020 року №644, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.12.2020 року № 25869.

Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ТОВ Севіс , яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій.

Одночасно з цим, платник податку не здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання" інформації, що свідчать про невідповідність "платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій-відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Постановою №1165 передбачено право платника надати інформацію та копії документів до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

На теперішній час підприємство ТОВ Севіс не скористалося правом, визначеним пунктом 6 Порядку 1165, надати інформацію та копії документів до ДПС для розгляду питання щодо виключення з переліку ризикових платників по рішенню про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» (код ЄДРПОУ 42833373) зареєстровано як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу 20.02.2019 р. та взято на податковий облік як платника податків у контролюючих органах від 20.02.2019 р. за №048219042242.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ «СЕВІС» є:

- інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (код КВЕД 43.99);

- оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49);

- неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90);

- ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (код КВЕД 33.12);

- ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання (код КВЕД 33.14);

- установлення та монтаж машин і устатковання (код КВЕД 33.20).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або- відмову в такій реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС включено до переліку, ризикових протоколом №12 від 09.09.2019 року.

Вказане вище рішення податковим органо прийнято на підставі постанови КМУ №117 від 21.02.2017 року.

Так, не погоджуючись з цим рішенням суб`єкта владних повноважень, 08 січня 2020 року ТОВ Севіс звернулось з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року у справі №160/131/20 позов товариства задоволено частково та визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №12 від 09 вересня 2019 року в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373), зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373) з переліку ризикових платників податків.

04 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року в адміністративній справі № 160/131/20 в частині задоволених позовних вимог скасовано. У цій частині у позові - відмовлено.

Згідно правової позиції апеляційної інстанції дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, ТОВ Севіс було внесено до переліку ризикових двічі - на підставі рішення від 03 жовтня 2019 року, яке було винесене на підставі Постанови КМУ №117 від 21.02.2017 року, та рішення від 06.02.2020 року, яке було винесене на підставі Постанови КМУ №1165 від 11.11.2019 року.

Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №36572/10/04-36-04-01-16 від 09.04.2020 року позивач за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС включено до переліку ризикових рішенням №6320 від 04.02.2020 року.

17.12.2020 року позивачем вдруге було надало Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками в кількості 20 штук.

Проте, рішенням від 29.12.2020 року №25869 податковим органом було встановлено відповідність платника податків критеріям ризиковості.

Підставою для прийняття цього рішення зазначено п. 8 Критерії ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено у додатках) .

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх протиправними та такими, що прийняті без урахування всіх обставин справи, у зв`язку із чим звернулися до суду із цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платником податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1,74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31.12.2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими j засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Матеріалами справи встановлено, що за формою та змістом оскаржувані рішення №25869 від 29.12.2020 року та №6320 від 04.02.2020 року контролюючого органу відповідають вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.

Зокрема, у спірних рішеннях зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» .

Згідно протоколу №644 від 29.12.2020 року, встановлено, що 29.12.2020 року, за результатами розгляду фінансово-господарсько діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховане інформацію та документи, отримані ТОВ "СЕВІС" (код ЄДРПОУ 42833373) з базі даних ІС Податковий блок , у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

Однак, оскаржувані рішення не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Встановлено, що податковим органом товариство віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) визначає, що одним з таких критеріїв є:

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Доводи відповідача стосовно наявної податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, спростовуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Крім того, слід звернути увагу на те, що податкова інформація наявна у контролюючого органу є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

За таких обставин, що оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття оскаржуваних товариством рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 року №25869 та від 04.02.2020 року №6320 про внесення позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також, слід зазначити, що за приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваних рішень про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказані рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ними такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваних рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Слід не погодитися із твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють правових наслідків, так як не відповідають вимогам ч.2 ст.55 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011, з огляду на те, що такі доводи є неналежними, так як спростовуються змістом частини другої статті 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, слід дійти висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.08.2019 року по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 року по справі № 480/4006/18, з огляду на те, що вона викладена під час дії Порядку №117, який діяв до 31.01.2020 року включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в цьому випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №6320 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25869 від 29.12.2020 щодо включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Севіс» з переліку ризикових платників податків.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування» .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах « Beyeler v. Italy» №33202/96, « Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, « Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі « Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №6320 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 року №25869 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а також в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Севіс» з переліку ризикових платників податків.

Щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовна заява ТОВ СЕВІС - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 1135,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №6320 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 року №25869 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Севіс» з переліку ризикових платників податків.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВІС понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1135,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» (50025, м.Кривий Ріг, вул. Прорізна, 89, код ЄДРПОУ 42833373).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 26.04.2021 року.

Суддя В.В Ільков