Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2021 р. Справа№200/2866/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Галемський Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496, 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17) про визнання протиправним та скасування рішення від 15 лютого 2021 року №30 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років на підставі заяви від 09.02.2021, зобов`язання зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 03.07.1989 по 10.12.1990 на ВАТ Макіївський металургійний завод , з 24.12.1990 по 04.12.1993 на ТОВ Макіївпромтранс , призначити пенсію за вислугу років на підставі заяви від 09.02.2021. В обґрунтування зазначено, що позивач після досягнення 55 років набув право на пенсію. Страховий та пільговий стаж підтверджуються записами у трудовій книжці.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. надана квитанція від 23.02.2021 №104.
22 березня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що 09 лютого 2021 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії, до якої додані довідка від 29.10.2019, що не може бути врахована для зарахування періоду роботи з 03.07.1989 по 10.12.1990, оскільки вона не відповідає формі визначеному у додатку №5 до Порядку №637, а періоди роботи з 12.10.1998 по 12.08.2002 та з 24.12.1990 по 04.12.1993 не можуть бути зараховані, оскільки первинні документи знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.
15 лютого 2021 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.02.2021 №556 Волноваським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №30 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років. Зазначено, що до спеціального стажу не враховано: період роботи з 03.07.1989 по 10.12.1990, оскільки довідка Підприємства Донецька залізниця від 29.10.2019 №11 не містить посилання на вимог ст.50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ; період роботи з 12.10.1998 по 12.08.2020, з 24.12.1990 по 04.12.1993, оскільки первинні документи знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Зазначено, що страховий стаж заявника складає 36 років 5 місяців 21 день, в т.ч. спеціальний стаж - 10 років 1 місяць 21 день.
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо не зарахування періодів роботи з 03.07.1989 по 10.12.1990, з 12.10.1998 по 12.08.2002, з 24.12.1990 по 04.12.1993 до спеціального стажу, відмови щодо призначення пенсії.
Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до вимог п. а ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення та Прикінцевих положень п.2 розділу ХV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Так, статтею 56 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Тобто, надання додаткових документів на підтвердження трудового стажу передбачено у разі відсутності трудової книжки або якщо записи про періоди роботи містять неправильні чи неточні записи саме про періоди роботи.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача НОМЕР_2 містить наступні записи: №17 - 03.07.1989 - про прийняття дублером помічника машиніста тепловоза в Основне локомотивне депо Родакове Донецької залізничної дороги (наказ від 29.06.1983 №303/п); №18 - 11.08.1989 - про переведення помічником машиніста тепловоза (наказ від 10.08.1989 №386/п); №19 - 10.12.1990 - про звільнення (наказ від 10.12.1990 №620); №20 - 24.12.1990 - про прийняття переведення помічником машиніста локомотива в Макіївський металургійний комбінат ім.Кірова (наказ від 24.12.1990 №135), №21 - 06.12.1993 - про звільнення (наказ від 10.12.1993 №230), №24 - 12.10.1998 - про прийняття монтером путі 5 розряду Макіїввуголь (наказ від 08.10.1998 №147-к), №25 - 01.06.2000 - про переведення помічником упорядника потягів (наказ від 31.05.2000 №73к), №27 - 12.08.2002 - про звільнення (наказ від 12.08.2002 №135 к).
До заяви про призначення пенсії, зокрема додані довідки, а саме:
довідка Державного підприємства Донецька залізниця Моторвагонне депо Родакове від 29.10.2009 №28, яка містить інформацію про перейменування Локомотивного депо Родакове Державного підприємства Донецька залізниця у відокремлений підрозділ Моторвагонне депо Родакове Державного підприємства Донецька залізниця ;
довідка відокремленого підрозділу Моторвагонне депо Родакове Державного підприємства Донецька залізниця від 29.10.2019 №11, яка містить інформацію про те, що позивач працював повний робочий день у Локомотивному депо Родакове і за період 03.07.1989 по 10.12.1990 виконував організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничому транспорті за професією помічник машиніста тепловозу, що передбачено Списком 2 розділу ХХХ Закону України Про пенсійне забезпечення ;
довідка ТОВ Макіївпромтранс (м.Макіївка, код ЄДРПОУ 34516410) від 08.06.2010 №03-18-19/390, яка містить інформацію про те, що позивач у період з 12.10.1998-12.08.2002 виконував роботи по списку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, за професією упорядник потягів, що дає право виходу на пенсію за вислугу років ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення ;
довідка ТОВ Макіївпромтранс від 08.06.2010 №03-18-19/390 яка містить інформацію про перейменування ТОВ Макіївпромтранс , ГОАО МПТУ Макеевпогрузтранс в ГОАО МПТУ Макеевпогрузтранс ДП ГХК Макеевуголь .
довідка ВАТ Макіївський металургійний комбінат №504, яка містить інформацію про те, що позивач у період з 24.12.1990 - 04.12.1993 виконував роботи, за професією, що дає право виходу на пенсію за вислугу років ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення ;
довідка про перейменування Макіївського ордена Ленина металургійного комбіната імені С.М. Кірова в ВАТ Макіївський металургійний комбінат .
Суд зауважує, що трудова книжка містить чіткі та точні записи про період роботи, займану посаду в установі, накази на підставі яких здійснено прийняття та звільнення. Крім того, довідками, що надані позивачем, також підтверджено наявність трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Посилання відповідача на те, що первинні документи знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р), як відмову у зарахуванні відповідних періодів роботи до спеціального стажу суд вважає неприйнятним з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2ст. 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 1ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Посилання на відсутність в довідці викладеної у ст.50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування також є безпідставним, оскільки не спростовує висновки суду щодо наявності підстав для зарахування періодів роботи до спеціального стажу.
Враховуючи надану позивачем трудову книжку, що містить записи про періоди роботи (в межах заявлених позовних вимог) з 03.07.1989 по 10.12.1990, з 24.12.1990 по 04.12.1993, з 12.10.1998 по 12.08.2002 на посадах, передбачених у п. а ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення , інформацію, що викладена у довідках, які додатково додані позивачем до заяви про призначення пенсії, суд вважає наявними підстави для врахування цих періодів до спеціального стажу позивача.
З огляду на викладене, враховуючи те, що під час розгляду справи встановлено безпідставне незарахування відповідних періодів роботи до спеціального стажу, що призвело до невірного визначення кількісного еквівалента стажу, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 15.02.2021 №30 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити призначення пенсії, слід зазначити те, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугу років.
Разом з тим, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі п. а ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення та Прикінцевих положень п.2 розділу ХV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , відповідних періодів роботи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року у справі №754/14898/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654).
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення управління скасовано, а вимоги в частині зобов`язання вчинити певні дії є похідними від першої.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління на користь позивача.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15 лютого 2021 року №30.
Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496, 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 09.02.2021 №556 із зарахуванням до спеціального стажу періодів роботи з 03.07.1989 по 10.12.1990, з 12.10.1998 по 12.08.2002, з 24.12.1990 по 04.12.1993.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496, 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17) судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2021 |
Оприлюднено | 29.04.2021 |
Номер документу | 96526940 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Кошкош О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні