Рішення

від 21.04.2021 по справі 808/576/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року о 15 год. 00 хв.Справа № 808/576/16 Провадження №СН/280/11/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Дерев`янка Д.В.,

представника відповідача - Большакова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК ОІЛ ПЛЮС

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ВІК ОІЛ ПЛЮС подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 15.10.2015 №0001582201 за платежем податок на додану вартість всього на суму 577371,00 грн. (п`ятсот сімдесят сім тисяч триста сімдесят одна грн. 00 коп.) (в т.ч. за основним платежем - 384916,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 192457,00 грн.) та

від 29.12.2015 № 0002452201 за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього на суму 564678,00 грн. (п`ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем - 376452,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 188226,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, позовні вимоги задоволено.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 21.01.2021 частково задоволено касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 808/576/16, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03.03.2021.

Ухвалою суду від 03.03.2021 замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945). Також, ухвалою суду від 03.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 31.03.2021.

31.03.2021 підготовче засідання відкладено на 14.04.2021.

14.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.04.2021.

В судовому засіданні 21.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ Автохімія Стандарт та ТОВ Дніпровський будівельник . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Автохімія Стандарт та ТОВ Дніпровський будівельник . Відповідач зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Проведеною перевіркою встановлено, що позивач занизив податок на прибуток на загальну суму 376452,00 грн. та занизив податок на додану вартість на загальну суму 384914,00 грн. Представник відповідача зазначає, що позивач неправомірно сформував витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ Автохімія Стандарт та ТОВ Дніпровський будівельник , оскільки перевіркою не підтверджено факт придбання товару від постачальника ТОВ Автохімія Стандарт та ТОВ Дніпровський будівельник , тож господарські операції позивача з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків, в зв`язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є ГУ ДПС у Запорізькій області) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за наслідками якої складено акт №949/08-28-22-01/36977514 від 04 вересня 2015 року.

У висновках даного Акту зазначено, що ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС порушено вимоги:

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 376 452,00 грн. в тому числі по періодах: за 2012 рік на суму 113 242,00 грн.; за 2013 рік на суму 263 210,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у 2012 - 2013 роках на загальну суму 384 914,00 грн., в т.ч. по періодах: за жовтень 2012 року у сумі 35 117,00 грн.; за листопад 2012 року у сумі 35 631,00 грн.; за грудень 2012 року у сумі 37 102,00 грн.; за січень 2013 року у сумі 26 465,00 грн.; за лютий 2013 року у сумі 954,00 грн.; за березень 2013 року у сумі 15 158,00 грн.; за квітень 2013 року у сумі 25 550,00 грн.; за травень 2013 року у сумі 33 171,00 грн. за червень 2013 року у сумі 27 661,00 грн.; за липень 2013 року у сумі 31 791,00 грн.; за серпень 2013 року у сумі 77 953,00 грн.; за вересень 2013 року у сумі 20 157,00 грн.; за жовтень 2013 року у сумі 3 721,00 грн.; за листопад 2013 року у сумі 13 333,00 грн.; за грудень 2013 року у сумі 1 150,00 грн.

На підставі акту перевірки №949/08-28-22-01/36977514 від 04 вересня 2015 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, якими ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС було визначено суму податкового зобов`язання:

№0001562201 від 15 жовтня 2015 року - за платежем податок прибуток приватних підприємств всього на суму 745 914,00 грн. (сімсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.) (в т. ч. за основним платежем - 497 276,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 248 638,00 грн.);

№0001582201 від 15 жовтня 2015 року - за платежем податок на додану вартість всього на суму 577 371,00 грн. (п`ятсот сімдесят сім тисяч триста сімдесят одна грн. 00 коп.) (в т. ч. за основним платежем - 384 916,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 192 457,00 грн.).

З визначеними сумами податкових зобов`язань та застосованих штрафних санкцій ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС не погодилося та подало скаргу до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

За результатами розгляду скарги Головним управління ДФС у Запорізькій області було прийнято рішенням про результати розгляду первинної скарги №4697/10/08-01-10-04-13 від 24 грудня 2015 року, згідно якого скаргу ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001562201 від 15 жовтня 2015 року в частині зайво донарахованого податку на прибуток в сумі 120824,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 60412,00 грн.

В іншій частині скаргу ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС було залишено без задоволення, а суми нарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій без змін.

За результатами рішення про результати розгляду первинної скарги №4697/10/08-01-10-04-13 від 24 грудня 2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002452201 від 29 грудня 2015 року - за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього на суму 564 678,00 грн. (п`ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем - 376 452,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 188 226,00 грн.

Не погодившись з рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області №4697/10/08-01-10-04-13 від 24 грудня 2015 року та визначеними сумами податкових зобов`язань та застосованих штрафних санкцій ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС було подано скаргу до ДФС України.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги №2310/6/99-99-10-01-01-25 04 лютого 2016 року (отримане поштою 10 лютого 2016 року), відповідно до якого скаргу ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС було залишено без задоволення, а суми нарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій без змін.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки №949/08-28-22-01/36977514 від 04 вересня 2015 року, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Автохімія Стандарт , ТОВ Дніпровський будівельник .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 01.02.2012 між ТОВ Торговий дім Автохімія Стандарт - Постачальник та ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС - Покупець укладено Договір постачання №ВАХС-0102, відповідно до пункту 1.1. якого, Постачальник зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити ПММ (паливно-мастильні матеріали), далі - Товар (а.с.209, т.1).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткові накладні (а.с.111-156, т.1), податкові накладні виписані ТОВ ТД Автохімія Стандарт за фактом постачання товару (а.с.164-201, т.1).

Також, судом встановлено, що 12.08.2013 між ТОВ Дніпровський будівельник - Продавець та ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС - Покупець укладено Договір поставки №120801, відповідно до пункту 1.1 якого, Продавець зобов`язується продати Покупцеві дизельне паливо євро сорт С вид ІІ, іменований в подальшому - Товар .

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткові накладні (а.с.157-163, т.1), податкові накладні виписані ТОВ Дніпровський будівельник за фактом постачання товару (а.с.202-208, т.1), товарно-транспортні накладні на переміщення товару (розміщені на звороті наведених вище видаткових накладних).

Також, судом встановлено, що товар, який був придбаний у ТОВ Торговий дім Автохімія Стандарт та ТОВ Дніпровський будівельник , позивачем було реалізовано власним постачальникам - ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Інтер , ТОВ Агро-Клас , філії ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот Нікопольський річковий порт , ТОВ Розумівське Агро , ПП Стелс , С(Ф)Г Волна (а.с.211-229, т.1).

Крім того, на підтвердження реалізації продукції ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Інтер , ТОВ Агро-Клас , філії ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот Нікопольський річковий порт , ТОВ Розумівське Агро , ПП Стелс , С(Ф)Г Волна , до матеріалів адміністративної справи надано договори на перевезення, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки з банківського рахунку про зарахування коштів від контрагентів (а.с.230-250, т.1, а.с.1-273, т.2).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Автохімія Стандарт , ТОВ Дніпровський будівельник у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ТОВ Автохімія Стандарт , ТОВ Дніпровський будівельник .

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Автохімія Стандарт , ТОВ Дніпровський будівельник не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Щодо доводів контролюючого органу про не підтвердження факту транспортування товару від ТОВ ТД Автохімія Стандарт /ТОВ Дніпровський будівельник , суд зазначає, що в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що транспортування товару від зазначеного постачальника здійснювалось не на склад ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС , а безпосередньо контрагентам позивача з якими було укладено угоди на постачання нафтопродуктів.

Тобто, фактично переміщення товару від ТОВ ТД Автохімія Стандарт /ТОВ Дніпровський будівельник здійснювалось лише один раз та одразу покупцям ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС , що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними.

А відтак та обставина, що товар від ТОВ ТД Автохімія Стандарт /ТОВ Дніпровський будівельник не переміщувався на склади ТОВ ВІК ОІЛ ПЛЮС не свідчить про нездійснення господарських операцій, а лише свідчить про певні особливості в реалізації та постачанні товару, які не були належним чином досліджені та перевірені контролюючим органом.

Також, суд відхиляє посилання контролюючого органу на встановлений під час перевірки розрив ланцюга постачання, оскільки для вирішення питання про застосування відповідальності має значення лише господарські операції між позивачем та ТОВ ТД Автохімія Стандарт /ТОВ Дніпровський будівельник . Порушення податкового законодавства у ланцюгу постачання може досліджуватись виключно при вирішення про притягнення до відповідальності саме зазначених підприємств.

Так саме, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у позивача необхідних засобів для ведення господарської діяльності (приміщення, техніка, персонал, складські приміщення), оскільки господарські операції, які відбувались між контрагентами не є складними та не потребують великої кількості спеціальної техніки, обладнання, працівників, тощо, зокрема і з урахуванням того, що фактично операції зводились до купівлі-продажу/перепродажу товару.

Також, суд відхиляє посилання контролюючого органу на податкову інформацію отриману від Охтирської ОДПІ, оскільки така стосується взаємовідносин ТОВ Дніпровський будівельник з ТОВ Вест Кепітал . В свою чергу, доказів та доводів, які могли б свідчити про нездійснення операцій між позивачем та ТОВ Дніпровський будівельник зазначена податкова інформація не містить.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК ОІЛ ПЛЮС (69065, м.Запоріжжя, вул.Дудикіна, буд.26-А, кв.41, код ЄДРПОУ 36977514) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.10.2015 №0001582201 та від 29.12.2015 №0002452201.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК ОІЛ ПЛЮС судовий збір в розмірі 17130,74 грн. (сімнадцять тисяч сто тридцять гривень 74 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.04.2021.

Суддя І.В. Новікова