Рішення

від 17.08.2007 по справі 15/167-3293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/167-3293

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2007 р.Справа № 15/167-3293

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.  

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучач-цукор”, м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: Городиський М.І. –директор, Микитчак В.В. –доручення № 6 від 01.12.2006р., Кошик І.В. –доручення № 5 від 01.12.2006р.

відповідача: Пустовійт М.М. –доручення № 1 від 11.04.2007р.

Суть справи:

       Товариство з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області звернулося у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучач-цукор”, м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області про стягнення заборгованості по договору купівлі продажу цукрових буряків № 57-К/2006 від 01.09.2006р. в сумі 119 222,06 грн., з яких 100335 грн. основного боргу, 7910,41 грн. пені, 3010,05 грн. річних та 7966,60 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що розрахунок між сторонами, у відповідності до умов укладеного договору, повинен проводитися продукцією, отриманою від переробки товару, зокрема –цукром.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

      Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 24621592, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом свої прав.

Згідно договору купівлі-продажу цукрових буряків № 57-К від 01.09.2006р., укладеного між ТзОВ „Бучач-цукор”, відповідач, як „Покупець” та  ТзОВ СП „Чайка”, позивач, як „Продавець”, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар (цукровий буряк) та оплатити його вартість на умовах договору. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту його передачі.

Пунктом  11.1 договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору ТзОВ СП „Чайка” передано ТзОВ „Бучач-цукор” товар (цукровий буряк) в кількості 500 тонн на загальну суму 100335 грн., однак відповідач не здійснив оплату отриманого товару, а відтак станом на день звернення з позовом до господарського суду його заборгованість становить 100 335  грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.  

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 665 Цивільного кодексу України, продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору, Позивач передав відповідачу товар –цукровий буряк, загальною вагою 500 тонн, загальною вартістю 100335 грн., про що свідчить накладна № 31 від 21.10.2006р.  Факт передачі товару представником відповідача в судових засіданнях не заперечено.

Беручи до уваги, що на копії поданої позивачем накладної видимими є лише підписи представників позивача, для з'ясування факту дійсної передачі товару, ухвалою суду від 10.08.2007р. у сторін витребовувався акт взаємозвірки розрахунків, на виконання якої сторонами надано акт звірки взаємних розрахунків від 06.08.2007р., підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, згідно якого станом на 01.08.2007 року заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар – цукровий буряк –складає 100335 грн.

Розділом 7 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема: 90% вартості товару Покупець оплачує протягом 3 днів з моменту його передачі, 10 % вартості товару протягом 7 днів з дати підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків. У разі неотримання розрахунку за поставлений товар у зазначений термін Продавець має право призупинити поставку послідуючих партій товару, або отримати розрахунок за товар на давальницьких умовах, по співвідношеннях, які оформляються окремою угодою. Оплата за товар може здійснюватися продукцією, отриманою від переробки товару (цукор, меляса, жом) згідно з окремо укладеним договором.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач станом на час розгляду справи в суді свої зобов'язання по договору купівлі-продажу від 01.09.2006р.  не виконав.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (100335,00 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зважаючи, що п. 9.3 договору сторони передбачили майнову відповідальність покупця за несвоєчасну оплату вартості товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, беручи до уваги, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару у строки, передбачені договором, суд визнає правомірними позовні вимоги ТзОВ СП „Чайка” щодо стягнення з ТзОВ „Бучач-цукор” пені частково від заявленої в сумі 7570,44 грн. (90301,5 х 2 х 8,5% / 365 х 180).

При цьому суд враховує, що п. 7.2 договору, яким визначено порядок розрахунків між сторонами, передбачено обов'язок покупця оплатити вартість поставленого товару в частині 90% протягом 3 днів з моменту передачі, а в частині 10 % протягом 7 днів з дати підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків.

Беручи до уваги, що акт звірки підписано сторонами лише 06.08.2007р., долучений до матеріалів справи акт звірки кінцевих розрахунків за здані цукрові буряки урожаю 2006р. не містить дати  підписання, жодного іншого акта сторони не підписували, про що зазначено повноважними представниками останніх в судовому засіданні, суд вважає правомірним нарахування пені (а також інфляції та річних) з простроченої суми заборгованості, що зокрема складає 90 % від загальної суми боргу за поставлений цукровий буряк 100335,00 грн., а саме 90 301,50 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні заперечено позовні вимоги стосовно стягнення пені, посилаючись на п. 9.3 договору та стверджуючи, що обов'язок Покупця сплатити пеню у разі порушення порядку розрахунків настає лише за умови письмової відмови Продавця отримати розрахунок за поставлений товар продукцією, отриманою від переробки товару (цукор, меляса, жом). При цьому суду не надано доказів письмового звернення ТзОВ „Бучач-цукор” до позивача з пропозицією отримати розрахунок продукцією, оскільки, за твердженням представника відповідача, такого звернення не було. Більше того, долучена до матеріалів справи претензія № 1 від 06.03.2007р. (вих. № 14 від 12.03.2007р., надіслана, згідно фіскального чека через  Бучацьке відділення зв'язку № 2   14.03.2007р.) із вимогою ліквідувати заборгованість на суму 124 374,18 грн., в т.ч. по договору купівлі-продажу від 01.09.2006р., шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ СП „Чайка” із зазначенням банківських реквізитів, свідчить про бажання позивача отримати розрахунок за товар виключно в грошовій формі.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 6306 грн. інфляційних нарахувань та 1974,25 грн. річних правомірними.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 –551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучач-цукор”, вул.. Тичини, 3, м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 31274406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області (р/р 26005301682025 в БВ ПІБ м. Бучач, МФО 338426, ідентифікаційний код 24621592) 100355,00 грн. основного боргу, 7570,44 грн. пені, 1974,25 грн. річних, 6306,00 грн. інфляційних нарахувань, 1276,85 грн. судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний термін з дня  його прийняття (підписання).

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "23" серпня 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська