Рішення

від 26.04.2021 по справі 400/1652/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 р. № 400/1652/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, вул. Янтарна, 61, м.Миколаїв,54050

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, встановленому частиною 5 статті 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій недоплачену у 2020 році щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що за 2020 рік йому було виплачено щорічну разову допомогу до 05 травня для учасників бойових дій у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, а саме у сумі 1390 грн. На переконання позивача, така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком), а не у розмірі, визначеному у постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, з огляду на те, що з 27.02.2020 норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008, передбачають: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В відзиві, який направив на адресу суду 01.04.2021 року зазначив, що кошти позивачу були виплачені правомірно, в порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України у Постанові №112 від 19.02.2020, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету, а тому

відповідач ніяким чином не порушував права та законні інтереси позивача, діяв на підставі та в межах повноважень. Отже, для здійснення позивачу донарахувань та доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не має законних підстав.

Ухвалою суду від 18.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до вимог ст.263 КАС України, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне. ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. В 2020 року ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1390,00 гривень.

22.02.2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації із заявою про проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та виплатити її в повному обсязі, з урахуванням розміру п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідач листом від 25.02.2021 №720/07 повідомив позивача про те, що постанова №112, що прийнята на виконання вимог Закону №3551 не була скасована судом, крім того її окремі положення не визнавалися нечинними чи неконституційними, а отже діяла з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідачем здійснено перерахування коштів на спеціальний рахунок для виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі 1390,00 гривень. Відповідач ніяким чином не порушував права і законні інтереси позивача.

Позивач, не погоджуючись з сумою виплати у 2020 році 1390,00 грн., звернувся до суду з цим позовом.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, зазначена норма наділяла Кабінет Міністрів України повноваженнями

встановлювати розмір грошової допомоги до 5 травня.

19.02.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390,00 гривень;

Саме керуючись цією нормою, в 2020 відповідачем було виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1390,00 гривень.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За положеннями ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.

Верховний Суд з цього приводу у рішенні від 29.09.20 по зразковій справі № 440/2722/20 дійшов висновку про те, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13,14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.

Зазначене рішення по зразковій справі №440/2722/20 13.01.2021 залишено без змін Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду

зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яке передбачає, що норми і положення статей, окрім статті 13, також й положення статтей 12, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовується у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачає розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Доказів понесення інших судових витрат, позивачем не надано.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (вул. Янтарна, 61, м.Миколаїв,54050 код ЄДРПОУ 03194660) задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194660) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) як учаснику бойових дій недоплачену у 2020 році щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга