Рішення

від 26.04.2021 по справі 640/14688/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Київ № 640/14688/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву доГоловного управління ДПС у м. Києві про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (далі також - позивач, ПАТ КИЇВЗНДІЕП ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ю-8095-17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ю-8095-17 сформована та виставлена з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що ним своєчасно було сплачено суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2020 року, що підтверджуються наявними у акціонерного товариства платіжними документами. Крім того, станом на 01.06.2020 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справах №826/10973/17, №826/14791/17 та №826/7134/18, відповідно до яких вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) скасовано. За змістом положень наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 Про затвердження порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків протягом періоду оскарження сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу податкова вимога з податку, що оскаржується не надсилається. Разом з тим, у випадку ПАТ КИЇВЗНДІЕП контролюючий орган продовжує протиправно надсилати позивачу нові вимоги про сплату боргу (недоїмки), що їх він оскаржує до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/14688/20 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представник ГУ ДПС у м. Києві подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, де останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення суб`єкт владних повноважень мотивував тим, що позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, яку не сплачено у встановлені законодавством строки. У зв`язку із наявністю заборгованості, позивачу була направлена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ю-8095-17.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать подані сторонами документи до матеріалів справи, ПАТ КИЇВЗНДІЕП є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

Зокрема, ПАТ КИЇВЗНДІЕП подало до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2020 року (реєстр. №9085445584 від 21.04.2020). У цьому Звіті позивач задекларував показники загальної суми нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, всього у сумі 939 569,68 грн., та показник нарахованого з цієї заробітної плати єдиного внеску - 205 291,97 грн.

Позивачем в підтвердження сплати єдиного внеску за березень 2020 року подано до суду копії платіжних доручень на загальну суму 213 387,25 грн., а саме: від 04.03.2020 №4751 на суму 1 878,62 грн., від 04.03.2020 №4746 на суму 1 884,12 грн., від 10.03.2020 №4795 на суму 550 грн., від 11.03.2020 №4809 на суму 666,93 грн., від 17.03.2020 №4825 на суму 30 837,72 грн., від 17.03.2020 №4830 на суму 874,19 грн., від 20.03.2020 №4834 на суму 11 627,85 грн., від 20.03.2020 №4842 на суму 2 257,20 грн., від 24.03.2020 №4849 на суму 381,33 грн., від 24.03.2020 №4854 на суму 6 949,29 грн., від 24.03.2020 №4862 на суму 1 236,09 грн., від 24.03.2020 №4865 на суму 491,62 грн., від 24.03.2020 №4868 на суму 9 053,55 грн., від 24.03.2020 №4869 на суму 71,77 грн., від 25.03.2020 №4878 на суму 4 001,49 грн., від 25.03.2020 №4888 на суму 910,80 грн., від 25.03.2020 №4885 на суму 13 808,87 грн., від 26.03.2020 №4893 на суму 1 515,17 грн., від 26.03.2020 №4899 на суму 2 247,87 грн., від 27.03.2020 №4904 на суму 5 775,44 грн., від 27.03.2020 №4911 на суму 3 895,89 грн., від 27.03.2020 №4916 на суму 8 222,26 грн., від 27.03.2020 №4923 на суму 1 919,77 грн., від 31.03.2020 №4938 на суму 1 239,18 грн., від 31.03.2020 №4945 на суму 2 539,71 грн., від 31.03.2020 на суму 1 127,89 грн., від 01.04.2020 №4975 на суму 60 000 грн., від 01.04.2020 №4976 на суму 9 057,96 грн., від 01.04.2020 №4978 на суму 857,90 грн., від 06.04.2020 №5019 на суму 11 234,60 грн., від01.04.2020 №4960 на суму 669,36 грн., від 01.04.2020 №4965 на суму 696,69 грн., від 09.04.2020 №5044 на суму 1 093,17 грн., від 07.04.2020 №22 на суму 687,26 грн., від 21.04.2020 №5087 на суму 5 905,82 грн., від 04.05.2020 №5153 на суму 669,36 грн., від 07.05.2020 №28 на суму 2 978,70 грн., від 04.05.2020 №26 на суму 1 820,60 грн., від 04.05.2020 №25 на суму 836,02 грн., від 27.04.2020 №24 на суму 915,19 грн.

Між тим, 14.05.2020 ГУ ДПС у м. Києві сформувало на адресу ПАТ КИЇВЗНДІЕП вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-8095-17, відповідно якої станом на 30.04.2020 за акціонерним товариством обліковується борг (недоїмка) по сплаті єдиного внеску у сумі 464 204,22 грн. та саме, яку вимагається сплатити на відповідний казначейський рахунок упродовж 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.

Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ю-8095-17 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, ПАТ КИЇВЗНДІЕП звернулося із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464),

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом першим ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 і 2 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною сьомою ст. 9 зазначеного Закону визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 і 10 ст. 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону України №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом норм ч. 2 - 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

А саме відповідно до положень п. 3, 4 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), в т.ч. якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Така вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується в т.ч. на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи).

При цьому, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Дослідивши поданий представником відповідача витяг з інтегрованої картки платника єдиного внеску (ПАТ КИЇВЗНДІЕП ) за 2020 рік, суд встановив, що всі суми, згідно наданих позивачем платіжних доручень, були зараховані ГУ ДПС в рахунок погашення наявної на той час недоїмки по сплаті єдиного внеску.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI, п. 8 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідачем зазначено, що оспорювану вимогу сформовано у зв`язку з наявністю в інтегрованій картці ПАТ КИЇВЗНДІЕП податкового боргу зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2020 у сумі 464 204,22 грн.

Зі змісту витягу з інтегрованої картки платника податку єдиного внеску вбачається, що за позивачем починаючи з 31.12.2019 по 30.04.2020 обліковувалася недоїмка по єдиному внеску, з динамікою до зменшення розміру такої недоїмки на останнє число квітня 2020 року.

У тексті свого відзиву на позов відповідач послався на те, що по починаючи з серпня 2013 року (після передачі залишку заборгованості з Пенсійного фонду України) за ПАТ КИЇВЗНДІЕП періодично обліковується недоїмка у зв`язку з простроченням сплати сум єдиного внеску.

Проаналізувавши наявні матеріали справи суд дійшов висновку про те, що сума визначеної відповідачем заборгованості позивача, відображена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) є обґрунтованою. Зворотного позивачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) прийнято відповідачем у відповідності до норм законодавства, а відтак, вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Стосовно посилань позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2018 у справі №826/10973/17, від 26.04.2018 у справі №826/14791/17, від 25.10.2018 у справі №826/7134/18 (що набрали законної сили) як на підставу для скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), то суд бере їх до уваги з огляду на наступне.

За змістом ч. 4 і 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Тобто, суди повинні враховувати вимоги ст. 9 КАС України щодо необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Так, з текстів рішень у справах №826/14791/17, №826/7134/18 (що розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що підставою для скасування вимог, які оскаржувалися у рамках цих справ, слугувало ненадання контролюючим органом до суду облікової карти платника єдиного соціального внеску, тобто те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч наведених процесуальних норм не підтвердив документально факт несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з серпня по вересень 2017 року, який зарахований до бюджету, та відповідно наявність правових підстав для застосування відносно позивача штрафних санкцій та пені.

Згідно змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі №826/10973/17 підставою для скасування спірної вимоги у цьому випадку стало рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 №826/14791/17, яким було скасовано вимогу про сплату боргу від 12.10.2017 №Ю-8095-17, яка була винесена пізніше оскаржуваної в такій судовій справі. Разом з тим, у силу приписів Інструкції вимога по сплату борг формується під одним порядковим номером до повного погашення боргу.

Таким чином, підставою для скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з аналогічним номером, у наведених вище рішеннях слугувало ненадання органом ДФС доказів на підтвердження існування недоїмки.

Між тим, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018 у справі №826/17863/17 за позовом ПАТ КИЇВЗНДІЕП до ГУ ДФС у м. Києві, яке набрало законної сили, було відмовлено у визнанні протиправною та скасуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2017 №Ю-80951-17.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 у справі №826/2155/18 було скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.12.2017 №Ю-8095-17 з підстав встановлення судом наявності заборгованості у ПАТ КИЇВЗНДІЕП .

Так само, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2019 у справі №640/15409/19 за позовом ПАТ КИЇВЗНДІЕП до ГУ ДФС у м. Києві (що набрало законної сили) відмовлено у скасуванні вимоги від 15.04.2019 №Ю-8095-17.

Цими судовими рішеннями встановлено наявність недоїмки позивача з по сплаті єдиного внеску за попередні роки.

Суд звертає увагу, що у розглядуваній справі (№640/14888/20) відповідачем надано відповідні докази та доведено правомірність прийняття ним спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені адміністративного позову повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок