Ухвала

від 21.04.2021 по справі 699/573/16-к

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/573/16-к

Номер провадження № 1-кп/699/60/21

УХВАЛА

щодо запобіжного заходу

21.04.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Корсуня-Шевченківського Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

12.04.2010 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки;

20.09.2011 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області на підставі ч.2 ст.78 КК України скасовано звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном та направлено до місця позбавлення волі строком на 5 років, 02.07.2014 року звільнений за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.06.2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» у 2014 році від 08.04.2014 року, направлено за місцем проживання;

29.04.2016 Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.125, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки;

19.01.2018 року обвинувальний акт направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

28.02.2018 року обвинувальний акт направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України;

30.05.2018 року обвинувальний акт направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.162 КК України;

28.03.2019 року обвинувальний акт направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України;

27.06.2019 року обвинувальний акт направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.304, ч.3 ст.15, ч.1 ст. 304, ч.3 ст. 185 КК України;

26.02.2020 року обвинувальний акт направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

07.04.2021 ОСОБА_4 засуджений Городищенським районним судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

за ч.1 ст.162, ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

Органами досудовогорозслідування ОСОБА_4 обвинувачується втому,що він26.12.2017близько 23:00год.,реалізуючи заздалегідьвиниклий злочиннийумисел,направлений натаємне викраденнячужого майна,діючи умисно,таємно,повторно,з корисливихмотивів,з метоюздійснення викраденнячужого майнаі зверненнямйого насвою користь,проник натериторію майстерніПАТ «Корсунь-ШевченківськийРайагрохім» ЄДРПОУ:05491563,розташованого повул.Чкалова,29в м.Корсунь-ШевченківськийЧеркаської області,де знявшискло іздерев`яноїрами віконногоотвору проникв серединумайстерні,звідки здійснивкрадіжку 15м мідногокабелю,який використовувавсядля передачіелектроенергії належногоПАТ «Корсунь-Шевченківський Райагрохім»ЄДРПОУ:05491563. Після чого, місце вчинення злочину ОСОБА_4 покинув, завдавши ПАТ «Корсунь-Шевченківський Райагрохім» ЄДРПОУ: 05491563 матеріальну шкоду на суму 300 грн. 00 коп.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.

Крім того, він же обвинувачується в тому, що у період 01 січня 2018 року близько 12 години 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області на вул. Чапаєва (на даний час вул.Правобережна) на зупинці громадського транспорту розташованої біля верстатобудівного заводу, шляхом вільного доступу, викрав з кишені куртки бувший у використанні мобільний телефон марки "SamsungDUOSGT-E 1202, вартістю 523 грн. та грошові кошти в сумі 700 грн., належні ОСОБА_6 , чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1223 грн. Після чого, ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, він же обвинувачується в тому, що 25 січня 2018 року близько 22 години 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбиття віконного скла, проник через отвір віконної рами до будинку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_7 , звідки викрав бувші у використанні речі, а саме кольоровий телевізор марки «Samsung CK-5039ZR» з пультом дистанційного управління до нього вартістю 595 грн. та будівельний рівень марки «Бригадир 61-105» довжиною 1000 мм вартістю 143 грн, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 738 грн. Після чого, ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Крім того, він же обвинувачується в тому, що 31 січня 2018 року близько 22 години 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області на пішохідному мості, що знаходиться вул. Ярослава Мудрого між домоволодіннями № 92 та № 94, між оглядовими пристроями № 613 та № 614, за допомогою ножа, підготовленого заздалегідь, шляхом демонтажу, викрав 4 м кабелю типу ТПП 600x2x0,4 вартістю 499 грн. 41 коп. за 1 м, чим завдав ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 1997 грн. 64 коп. Після чого ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, він же обвинувачується в тому, що 10 травня 2018 року, близько 12 години 00 хвилин, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, що передбачене ст. 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість житла та іншого володіння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою вчинення крадіжки, без згоди власника володіння ОСОБА_8 , шляхом подолання перешкоди у вигляді паркану, а саме переліз через нього та проник до подвір`я останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , після чого був виявлений дільничним офіцером поліції ОСОБА_9 та начальником групи реагування патрульної поліції ОСОБА_10 на місці учинення кримінального правопорушення, чим порушив конституційне право на недоторканність володіння потерпілого як власника.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст.162 КК України, а саме порушення недоторканості права на інше володіння.

Крім того, він же обвинувачується в тому, що 30.01.2020 року, приблизно о 14:00 годині реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою здійснення викрадення чужого майна і зверненням його на свою користь, перебуваючи на АДРЕСА_1 , відкрито, шляхом ривка з рук ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволодів мобільним телефоном марки «Хіоmі» моделі «Redmi 5А», вартість якого відповідно до висновку експерта № 8/224 від 10.03.2020 становить 1583 гривні 33 копійки, який належить на праві приватної власності матері ОСОБА_12 - ОСОБА_13 . Після чого місце злочину покинув завдавши потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на вказану суму.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 186 КК України, а саме - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Прокурором в судовому засіданні було внесене клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що метою обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих.

Захисник адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши клопотання щодо обрання запобіжного заходу, думку захисника, обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою ст.178 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою вказаної статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

У зв`язку з викладеним вважаю, що в даному випадку прокурором у суді доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так ОСОБА_4 , маючи судимість за кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

В судовому засіданні суду не було надано доказів про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків чи перебування на утриманні осіб, які потребують догляду; не здобуто ніякої інформації про працевлаштування чи стабільного джерела прибутків у обвинуваченого.

Обвинуваченому 37 років, відомості, які вказували б на наявність в останнього хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу відсутні.

По місцю проживання обвинувачений характеризується негативно.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, приходжу до висновку, що запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту не забезпечить запобігання вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.

Особиста порука також не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.

Суд вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а тому клопотання прокурора слід задовольнити, у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого відмовити.

Суд приймає до уваги, що тримання під вартою не повинно бути занадто довгим, оскільки це може порушувати презумпцію невинуватості.

Європейський суд неодноразово вказував на існування презумпції на користь звільнення особи, друга частина пункту 3 статті 5 Конвенції не дає судовим органам можливості вибору між доставкою обвинуваченого до судді протягом розумного строку або його звільненням до суду (рішення у справі «Алєксандр Макаров проти Росії» від 12.03.2009). До визнання його винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета розглянутого положення полягає в тому, щоб забезпечувати його тимчасове звільнення, як тільки його утримання під вартою перестає бути розумним (рішення у справі «Власов проти Російської Федерації» від 12.06.2008 р.).

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість злочинів, в якому він обвинувачується, кількість епізодів кримінальних правопорушень, вважаю, необхідним, як виняток, визначити розмір застави в сумі, що виходить за межі визначені ч. 5 ст. 182 КПК України, та відповідає 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України. За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати на виклик до суду.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179-183, 193, 194, 199, 331, 394, 395 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Клопотання в.о.начальника Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто по19червня 2021року, про що оголосити йому негайно під розписку.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 227000(двістідвадцять сімтисяч ) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UA888201720355269002000003652, код банку отримувача (МФО): 820172, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26261092, банк отримувача: ДКСУ у м. Київ, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_4 згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 21.04.2021 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)прибувати на виклик до суду.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.06.2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали суду негайно вручити обвинуваченому після її оголошення.

Ухвала може бути оскарженою до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1