Рішення

від 27.04.2021 по справі 640/13929/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 квітня 2021 року справа №640/13929/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ (далі по тексту - позивач, ТОВ Технотранс-СВ ) до 1. Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві); 2. Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві); провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 липня 2019 року №0040611404, №0040601404 та №0040621404 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з того, що перевірку ТОВ Технотранс-СВ проведено без наявності достатніх підстав для її проведення, а тому дії з проведення перевірки є незаконними; господарські операції ТОВ Технотранс-СВ із контрагентами-постачальниками підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а позивачем дотримано передбачені законодавством умови для формування податкового кредиту.

Ухвалою від 05 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/13929/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Ухвалою від 21 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач 1 неправомірно визначив порушення під час взаємовідносин з усіма контрагентами позивача в межах спірних відносин, оскільки ТОВ Технотранс-СВ надало документи по взаємовідносинам з частиною підприємств, стосовно яких неправомірним є висновок про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Щодо первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ Аксіон Ком , ТОВ Скарвалл , ТОВ Сантекс-Строй позивач повідомив контролюючий орган про їх викрадення та про неможливість відновити дані документи. Крім того, на підтвердження руху коштів на виконання договорів, укладених з контрагентами в межах спірних відносин надавалися картки рахунку 631.

Відповідач 2 надав пояснення на позовну заяву, в яких зазначив про невідповідність реквізитів банківського рахунку ТОВ Касел Груп вимогам законодавства, відсутність у видаткових накладних, виписаних ТОВ Касел Груп , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй позивачу, обов`язкових реквізитів (місце отримання ТМЦ), з урахуванням чого вони не можуть вважатися первинними документами, відсутність заявок на поставку товарів, відомостей про місце їх передачі, відсутня інформація щодо осіб, якими товар приймався, документи, що підтверджують якість товару; оформлення товарно-транспортної накладної з порушенням вимог законодавства.

Ухвалою від 10 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва за клопотанням ГУ ДПС у м. Києві замінив відповідача - ГУ ДФС у м. Києві правонаступником - відповідачем 2.

Ухвалою від 20 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі в якості співвідповідача ГУ ДФС у м. Києві.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 04 липня 2019 року №0040621404 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до ТОВ Технотранс-СВ застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 04 липня 2019 року №0040601404 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, відповідно до підпункту 89.1.12 статті 78 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1, 44.6 статті 44, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ Технотранс-СВ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 76 712,00 грн. за звітний період січень 2018 року.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 04 липня 2019 року №0040611404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1, 44.6 статті 44, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ Технотранс-СВ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 171 560,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 537 248,00 грн. та за штрафними санкціями 634 312,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 24 травня 2019 року №525/26-15-14-04-04/38913578 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Технотранс-СВ (код 38913578) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Касел Груп (код 41642085), ТОВ Аксіон-Ком (код 41506097), ТОВ Скарвал (код 41141553), ТОВ Соната Рікс (код 41581546) за грудень 2017 року, ТОВ Редгрін (код 41141506), ТОВ Сантекс-Строй (код 39644444) за січень, лютий 2018 року (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено такі порушення:

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 537 248,00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2017 року на суму 1 931 188,00 грн., січень 2018 року на суму 295 666,00 грн., лютий 2018 року на суму 310 394,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2018 року на суму 76 712,00 грн.;

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України - не надано документи до перевірки.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум вартості товарів придбаних у ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй , у зв`язку із таким: щодо ТОВ Соната Рікс - видаткові накладні не містять обов`язкових реквізитів; не надано банківські виписки, в ІС Податковий блок наявна інформація в реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва; щодо ТОВ Касел Груп , видаткові накладні не містять обов`язкових реквізитів, не надано рахунки-фактури, банківські виписки, є фігурантом кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України; по ТОВ Редгрін , видаткові накладні не містять обов`язкових реквізитів, є фігурантом кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, досудовим розслідування встановлено, що ТОВ Редігрін створено без мети зайнятості легальною господарською діяльністю); не надано банківські виписки; по ТОВ Аксіон-Ком (є фігурантом кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, досудовим розслідування встановлено, що ТОВ Аксіон-Ком створено для формування податкового кредиту з ознаками ризику), ТОВ Скарвал (є фігурантом кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, досудовим розслідування встановлено, що ТОВ Скарвал створено без мети зайнятості легальною господарською діяльністю), ТОВ Сантекс-Строй (є фігурантом кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України), не надано до перевірки документи.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй , мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ Технотранс-СВ у грудні 2017 року документально оформлювало придбання товарів у наступних контрагентів: у ТОВ Соната Рікс операції з придбання товарів прилади в асортименті , у ТОВ Касел Груп операції з придбання автозапчастин в асортименті, у січні 2018 року у ТОВ Редгрін операції з придбання автозапчастин в асортименті згідно наступних договорів:

- договір від 08 грудня 2017 року №08/12/17, укладений між позивачем та ТОВ Соната Рікс на поставку продукції, повний перелік, кількість і ціна якого вказана до додатках (специфікаціях); поставка здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Колоскова, 9.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Соната Рікс виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 1 957 043,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 326 173,90 грн. та оформлено видаткові накладні, які не містять обов`язкових реквізитів, а саме, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, відсутня адреса складу покупця. До перевірки надано рахунки-фактури. Банківські виписки до перевірки не надавались;

- договір від 15 грудня 2017 року №15/12/17 на поставку позивачу від ТОВ Касел Груп замовленої продукції, повний перелік, кількість і ціна якого вказана у додатках (специфікаціях) до даного договору; оплата товару здійснюється у відповідності до рахунків-фактур; поставка здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Колоскова, 9; постачальник зобов`язується разом із товаром надавати рахунки-фактури, видаткові та товарно-транспортні накладні.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Касел Груп виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 4 452 674,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 742 112,30 грн. та оформлено видаткові накладні, які не містять обов`язкових реквізитів, а саме, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, відсутня адреса складу покупця. До перевірки не надано рахунки-фактури та банківські виписки;

- договір від 15 січня 2018 року №15/01/18, на поставку позивачу від ТОВ Редгрін замовленої продукції, повний перелік, кількість і ціна якого вказана у додатках (специфікаціях) до даного договору; оплата товару здійснюється у відповідності до рахунків-фактур; поставка здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Колоскова, 9; постачальник зобов`язується разом із товаром надавати рахунки-фактури, видаткові та товарно-транспортні накладні.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Редгрін виписало на адресу позивача податкову накладну на загальну суму 1 713 683,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 285 613,80 грн. та оформлено видаткову накладну, яка не містять обов`язкових реквізитів, а саме, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, відсутня адреса складу покупця. До перевірки не надано рахунки-фактури та банківські виписки.

Щодо вищевказаних контрагентів позивач до перевірки не надавав товарно-транспортні накладні, подорожні листи, договори оренди складу, первинні документи складського обліку (прибуткові ордери складу, накладні на відпуск товару зі складу, картки складського обліку), довіреності на отримання товару, банківські виписки та платіжні доручення по розрахункам з постачальниками, оборотно-сальдові відомості по рахункам 631, 28, 311, 10, сертифікати походження та якості товару.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ Аксіон-Ком виписало на адресу позивача податкову накладну на загальну суму 3 656 844,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 609 474,00 грн., ТОВ Скарвал виписало на адресу позивача податкову накладну на загальну суму 1 520 567,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 253 427,90 грн., ТОВ Сантекс Строй виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 959 740,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 159 956,80 грн.; суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів. До перевірки не надано підтверджуючих документів по вказаним контрагентам.

Матеріали справи містять копії платіжних доручень та картку рахунку 631 по спірним відносинам.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності складених документів чи сплати грошових коштів.

З акта перевірки вбачається, що позивач відображав у складі витрат що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств суми по господарським операціям з ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй .

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, господарські операції мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу податкового кредиту відповідного періоду не є безумовною підставою його формування, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували реальність (товарність) здійснення господарських операцій із ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй . Так, позивачем в якості підтвердження реальності здійснення господарських операцій долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень та картки рахунку 631 по спірним контрагентам.

При цьому, матеріали справи не містять жодних первинних документів у розумінні положень законодавства, якими б підтверджувалась факт та реальність здійснення господарських операцій, зокрема матеріали справи не містять договорів, податкових, видаткових накладних по взаємовідносинам із ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй .

Так само у справі відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи, договори оренди складу, первинні документи складського обліку (прибуткові ордери складу, накладні на відпуск товару зі складу, картки складського обліку), довіреності на отримання товару, що унеможливлює дослідження їх судом з метою встановлення правомірності віднесення позивачем відповідних сум до складу податкового кредиту.

Крім того, матеріали справи не містять документів на підтвердження подальшого використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй товарів.

Суд не приймає подані позивачем 16 січня 2020 року копії первинних документів, оскільки відповідно до частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Проте, матеріали справи не містять доказів надіслання зазначених первинних документів відповідачу чи подання їх до суду в електронній формі .

Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо викрадення частини первинних документів, оскільки пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Проте, матеріали справи не містять пояснень та доказів позивача щодо виконання ним вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України шляхом письмового повідомлення відповідача у п`ятиденний строк з дня такої події про викрадення документів як і відсутні докази, якими б підтверджувалися активні дії позивача щодо відновлення документів.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарських операцій по відносинам із ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй та пов`язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства, що виключає правомірність формування податкового кредиту у межах спірних правовідносин.

Суд враховує, що доводи акта перевірки про те, що у контрагентів позивача наявні ознаки фіктивності, не підтверджуються документально, однак, звертає увагу, що зазначене не впливає на результат вирішення спору за умови не підтвердження реальності господарських операцій та пов`язаності придбаних товарів із господарською діяльністю.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Касел Груп , ТОВ Аксіон-Ком , ТОВ Скарвал , ТОВ Соната Рікс , ТОВ Редгрін , ТОВ Сантекс-Строй є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а також застосування до позивача штрафних санкцій за незабезпечення зберігання первинних документів, є правомірними, а позовні вимоги не підтверджуються документально і нормативно.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Технотранс-СВ не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 83а; ідентифікаційний код 38913578);

Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко