Постанова

від 26.04.2021 по справі 200/11308/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року справа №200/11308/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/11308/20-а (головуючий суддя І інстанції - Логойда Т.В., складене у повному обсязі 05 січня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетинг 77 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Маркетинг 77 звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2020 року №2122997/41027186, винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 жовтня 2020 року № 1, подану ТОВ Маркетинг 77 (а.с. 1-4).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області від 10 листопада 2020 року №2122997/41027186 про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 жовтня 2020 року № 1, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю Маркетинг 77 , датою та часом, що зафіксовані у першій квитанції щодо цієї податкової накладної (а.с. 84-90).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що податкова накладна позивача була зупинена через те, що відображена в ній операція відповідала п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Після зупинення реєстрації податкових накладних позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів, письмові пояснення та копії документів.

Однак, комісією Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зроблено висновок про ненадання (надання з дефектами) позивачем наступних документів:

- складських документів щодо зберігання придбаного у ТОВ Регион-Трейдинг 17 цинку металевого;

- банківських виписок з особових рахунків позивача в національній валюті України з відображенням надходження грошових коштів у безготівковій формі як оплата покупцем ПП Полімет за придбаний у позивача цинк металевий, а також з відображенням перерахування коштів на рахунок ТОВ Регион-Трейдинг 17 за придбаний цинк металевий;

- банківських виписок з особових рахунків позивача, у яких відображено здійснення оплати (передоплати) на користь ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Паралель-М ЛТД за придбані товари/послуги;

- договорів, первинних документів щодо підтвердження понесення позивачем витрат на розвантаження/навантаження придбаних/реалізованих товарів: актів виконаних робіт (наданих послуг), рахунків (рахунків-фактури) на оплату відповідних робіт/послуг, банківських виписок, платіжних доручень щодо фактичного перерахування коштів за отримані послуги з навантаження/розвантаження.

Крім того, у наданому позивачем штатному розписі станом на 01 січня 2020 року працювало 5 (п`ять) осіб, але відповідно до відомостей зі Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2020 року, а також даних з таблиць та додатків до нього, кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нарахована заробітна плата, - 2 особи. Тобто підприємство не мало достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Крім того, виявлена невідповідність наданих позивачем пояснень, пов`язаних зі зберіганням цинку документів, яке виходячи з пояснень позивача та доданих до повідомлення позивача документів повинно було здійснюватися ФОП ОСОБА_2 на підставі відповідного договору про надання логістичних послуг, але позивач надав інвентаризаційний опис.

У зв`язку з наведеними обставинами комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

Щодо не зазначення позивачу документів, які слід надати, та непідкреслення таких документів в оскарженому рішенні, то вважали, що позивач мав самостійно визначити необхідні документи виходячи з п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.

Посилався на принципи формування податкового кредиту в розрізі реального виконання господарських операцій та практику Верховного Суду з цього питання (а.с. 93-96).

Представники сторін в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Маркетинг 77 як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (в Костянтинівській державній податковій інспекції Костянтинівсько-Дружківського управління); є, зокрема платником податку на додану вартість з 01.02.2017 року (далі - ПДВ).

Основним видом економічної діяльності позивача є: код КВЕД 46.72 - оптова торгівля металами та металевими рудами.

Між позивачем як постачальником та ПП Полімет як покупцем укладено договір поставки від 26.06.2020 року № 26/20 (а.с. 6), відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність, а покупець прийняти та оплати та товар. Кількість товару, найменування, одиниця виміру, ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Транспортування товару виконується за рахунок покупця. Навантаження та розвантаження товару здійснюється за рахунок постачальника. Передавання товарів від постачальника до покупця (відвантаження товару) за цим договором здійснюється у строки, що визначені у відповідних специфікаціях до договору. Оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 180 днів від дати поставки. Строк дії цього договору - по 31.12.2020 року.

На виконання вказаного договору позивач поставив ПП Полімет товар, що зазначений у специфікації №2 до договору (цинк нелегований в чушках марки ZІ (99,995%) та відповідає умовам договору (а.с. 7).

По вказаним господарським операціям позивач як платник податку під час здійснення поставки товару (на дату відвантаження товару) склав податкову накладну від 22.10.2020 року № 1 на суму 1 873 339,20 грн., в тому числі ПДВ 312 223,20 грн. (а.с. 11)

Вказана податкова накладна у встановлений законодавством строк була надіслана податковому органу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.11.2020 року по поданій позивачем податковій накладній контролюючим органом надіслано квитанцію №1 (а.с. 12) про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій зазначалося, що: накладна прийнята, однак її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки, як зазначено: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання квитанцій №1 позивач до контролюючого органу подав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, а також письмові пояснення та копії документів щодо господарських операцій, в тому числі документи щодо придбання товару позивачем.

Так, до повідомлення від 05.11.2020 року №2 щодо податкової накладної від 22.10.2020 року № 1 додані письмові пояснення від 06.11.2020 року №78, в яких зазначалося, зокрема, що ця податкова накладна виписана та складена згідно з першою подією - на дату відвантаження товару згідно з договором поставки від 26.06.2020 року № 26/20, специфікації від 22.10.2020 року №2; було відвантажено цинк металевий нелегований в чушках марки марки ZІ (99,995%) в загальній кількості 20,541 т. Відвантаження підтверджується видатковою накладною від 22.10.2020 року № РН-0000011 на загальну суму 1873339,20 грн., в т.ч. ПДВ 312223,20 грн.; виписаний рахунок від 22.10.2020 року №СФ-0000026; отримана довіреність від 22.10.2020 року №39; транспортування ТМЦ здійснювалось за рахунок постачальника ТОВ Маркетинг 77 ; товарно-транспортна накладна від 22.10.2020 року №РН-0000011; товарно-транспортна накладна від 22.10.2020 року №РН-00011/1; відображення реалізації в бухгалтерському обліку підтверджується обліково-сальдовою відомістю по рах. 361 за жовтень 2020 року, 281 рахунок; оплата за відвантажену продукцію не здійснена.

Пояснив, що є посередником, відвантаженої продукції. Специфічна риса основного виду діяльності підприємства полягає в ідентичності кодів товарів на вході кодам товарів на виході , оскільки компанія реалізує продукцію у тому самому стані, що і придбана, окрім випадків придбання товарів у фізичних осіб, в такому разі вхідного коду товару не має, що не суперечить законодавству України. Перелічив основних контрагентів, з якими співпрацює. Зазначав, що має достатні трудові ресурси; на підставі відповідних договорів оренди орендує складські приміщення 370 кв.м, нерухоме майно загальною площею 104,6 кв.м., відповідні транспортні засоби (перелічив які саме).

Також, в поясненнях позивач відобразив, що товар ним було придбано у постачальника імпортного товару ТОВ Регион-Трейдинг 17 (код ЄДРПОУ 40468543) по договору від 12.03.2020 року № 12-03, є пролонгація до договору, специфікація від 17.03.2020 року №17, рахунок від 17.03.2020 року №СФ-0000001, видаткова накладна від 17.03.2020 року №РН-0000001, товарно-транспортна накладна від 17.03.2020 року №РН-00001/1, сертифікат якості від 26.07.2019 року №28/1-1, податкова накладна від 17.03.2020 року №1, інвентаризаційний опис №30/09/20; сплата за цинк не здійснена.

Одночасно позивач подав копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній від 22.10.2020 року № 1, реєстрацію якої зупинено (по договору поставки від 26.06.2020 року № 26/20 з ПП Полімет ), а саме: договору поставки від 26.06.2020 року № 26/20; специфікації від 22.10.2020 року № 2 до вказаного договору; рахунку-фактури від 22.10.2020 року № СФ-0000026; видаткової накладної від 22.10.2020 року № РН-0000011; довіреності від 22.10.2020 року № 39; податкової накладної від 22.10.2020 року № 1; квитанції від 05.11.2020 року № 1 до податкової накладної від 22.10.2020 року № 1; подорожного листа від 22.10.2020 року № 49540; товарно-транспортної накладної від 22.10.2020 року № РН-0000011; товарно-транспортної накладної від 22.10.2020 року № РН-0000011/1; оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за жовтень 2020 року; оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за жовтень 2020 року; інвентаризаційного опису від 30.09.2020 року № 30/09/20; договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року №21 з актом приймання-передачі; акту здачі-прийняття робіт від 31.10.2020 року № 0010; платіжного доручення від 03.11.2020 року № 255.256.257; договору від 01.01.2019 року №01/01 про надання логістичних послуг; рахунку від 31.10.2020 року б/н; акту приймання виконаних послуг від 31.10.2020 року; платіжного доручення № 258 від 03.11.2020 року; договору оренди автомобіля від 14.05.2019 року №1 з актами приймання-передачі; акту здачі-прийняття робіт від 31.10.2020 року № 10; платіжного доручення від 03.11.2020 року № 254; договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 0070/20/СТ від 02.01.2020 року; рахунку на оплату від 21.10.2020 року № Т-7176; накладної від 21.10.2020 року № ВТ000007159; податкової накладної від 21.10.2020 року №45; платіжного доручення від 21.10.2020 року №248.

На підтвердження придбання позивачем товару (який в подальшому був реалізований на адресу ПП Полімер ) позивач до пояснень додав копії документів: договору поставки від 12.03.2018 року № 12-03, що укладений між позивачем як покупцем та ТОВ Регион-Трейдинг 17 як постачальником з угодою про продовження договору від 31.12.2019 року №12-03/1; специфікації №17 до договору; рахунку-фактури від 17.03.2020 року № СФ-0000001; видаткової накладної від 17.03.2020 року № РН-0000001; податкової накладної від 17.03.2020 року № 1; товарно-транспортної накладної від 17.03.2020 року № РН-0000001; товарно-транспортної накладної від 17.03.2020 року № РН-00001/1; сертифікату якості від 26.07.2019 року.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року №2122997/41027186 (а.с. 54).

Вказаним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податків копій документів, а саме зроблено відмітку напроти речення про ненадання:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). .

Документи, які не надано позивачем, в рішенні не підкреслено.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем оскаржено в адміністративному порядку (а.с. 55-57).

Рішенням Державної податкової служби України від 18.11.2020 року № 63280/41027186/2 скарга залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с. 57)

Позивач, не погоджуючись із відмовою у реєстрації податкової накладеної, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкової накладеної, достеменно не вказавши які саме документи необхідно надати позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, зміст цієї норми передбачає обов`язок реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений Податковим кодексом України.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

За приписами пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246).

Аналіз вказаних норм свідчить, що діючим законодавством встановлено перелік інформації, обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.

Без зазначення детальної інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або

2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена з посиланням на п. 8 Критерію ризиковості платника податку на додану вартість, згідно з яким у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних не є предметом спору в даній справі.

Щодо подій, які відбулися після зупинення реєстрації податкових накладних позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З 14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Як встановлено судами, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (квитанції №1) позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані повідомлення, письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

Факт складання документів з порушенням вимог законодавства контролюючим органом не встановлено, що підтверджується змістом спірного рішення.

Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податку копій документів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення містить лише загальний перелік документів, що передбачений формою такого рішення (додаток до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані, однак мали би бути надані щодо господарських операцій позивача, не містять.

Матеріали справи містять копії первинних документів, оформлених позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надавалися до податкового органу разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Жодних доводів та доказів щодо невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, і, відповідно, можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відповідачами суду не представлено.

Відтак, позивачем подано контролюючому органу ряд копій первинних документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкових накладних.

Вказані первинні документи досліджені судом в повному обсязі та містяться в матеріалах справи.

Податковий орган не навів в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного, переліку документів, які має надати позивач для підтвердження господарської операції і надав можливість позивачу самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій.

Отже, наведені обставини свідчать, що податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових накладних, а висновки, викладені в рішеннях Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене, контролюючим органом, здійснено не було.

Зі спірного рішення вбачається, що підставою для його прийняття стало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послу) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Проте, за результатом розгляду скарги щодо спірного рішення відповідачем прийнято рішення про залишення скарги без задоволення та спірного рішення без змін, хоча воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття.

При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкових накладних суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів критерію правової визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 року касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно безпідставності та невмотивованості оскаржуваного рішення податкового органу, таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції щодо визнання його протиправним та скасування.

При прийнятті цього рішення судом враховуються позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 640/1131/19, - в яких суд, зокрема, вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправними та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Є неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання відповідача на практику Верховного Суду, оскільки спірні правовідносини відмінні від правовідносин у справах, які розглянуті ВС та на які посилається відповідач.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/11308/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.

Судді А.В. Гайдар А.А. Блохін

І.Д.Компанієць