Постанова

від 13.04.2021 по справі 160/13323/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13323/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу приватного підприємства Фірми Почин на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (головуючий суддя Горбалінський В.В.) у справі № 160/13323/19 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до приватного підприємства Фірми Почин про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до приватного підприємства Фірма Почин , в якому з з урахуванням уточнень просило стягнути податковий борг у розмірі 55523,90 грн. з Приватного підприємства Фірма Почин на користь держави шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 19.08.2020 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 55523,90 грн. Позивач вживав передбачені Податковим кодексом України заходи щодо погашення податкової заборгованості, в тому числі, надсилалась податкова вимога, проте податковий борг відповідачем не погашений.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позов задоволено.

Суд встановив, що податковий борг відповідача у сумі 55523,90 грн. виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, самостійно визначених платником податку у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також нарахованих контролюючими органом у податкових повідомленнях-рішеннях. Самостійно відповідачем борг не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції, скаржник зазначає, що від контролюючого органу на адресу підприємства не надходили будь-які податкові повідомлення-рішення, акти, довідки, які б свідчили про наявність податкового боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав додаткові пояснення з приводу податкових повідомлень-рішень, якими позивач обґрунтовує наявність у відповідача податкового боргу, вказуючи, що ці податкові повідомлення-рішення не були направлені на адресу відповідача.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Позивачем подані до суду додаткові документи на підтвердження направлення податкових повідомлень-рішень за належною адресою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, підставою для звернення контролюючого органу до адміністративного суду з цим позовом (з урахуванням уточнень) є наявність у Приватного підприємства Фірма Почин станом на 19.08.2020 податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 55523,90 грн., який виник у зв`язку з несплатою в установлені строки самостійно узгоджених відповідачем грошових зобов`язань відповідно до поданих контролюючому органу податкових декларацій та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями

За розрахунком позивача податковий борг у сумі 54921,95 грн. виник згідно:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9049746683 від 19.03.2019, термін сплати 30.03.2019, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 5435,00 грн. Враховуючи часткову сплату за даною декларацією суми 2172,72 грн., сума до стягнення за вказаною декларацією складає 3262,28 грн.

- податкової декларації з податку на додану вартість №9076058159 від 17.04.2019, термін сплати 30.04.2019, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 14597,00 грн.

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9096970016 за 01.02.2019 в розмірі 16667,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9103785216 від 20.05.2019, термін сплати 30.05.2019, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 5262,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9117317120 від 06.06.2019 в розмірі 510,00 грн.

- податкової декларації з податку на додану вартість №9130153865 від 19.06.2019, термін сплати 30.06.2019, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 7728,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9207670798 від 12.09.2019, термін сплати 30.09.2019, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 1692,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №002255441 від 22.04.2019 за платежем з податку на додану вартість на суму 2177,75 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0031305441 від 18.06.2019 за платежем з податку на додану вартість на суму 3025,92 грн.

Крім того, на підставі пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 601,95 грн.

Сума податкового боргу Приватного підприємства Фірма Почин , яка заявлена позивачем до стягнення, - 55523,90 грн., підтверджена даними інтегрованої картки платника податку - Приватного підприємства Фірма Почин .

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити розраховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.59.3, 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що в спірному випадку у відповідності до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України відповідачу сформовано податкову вимогу № 1173-54 від 06.02.2019 на загальну суму 2 859,42 грн., яка направлена на адресу підприємства, а саме вул. Тернівська, буд. 8, м. Павлоград, Дніпропетровська області, 51412, та отримана під підпис уповноваженою особою, що підтверджується копією поштового повідомлення, наявного у матеріалах справи, відповідачем не спростовується.

Згідно з п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Виходячи з наведених правових норм, суд апеляційної інстанції за встановлених у справі обставин погоджується з судом першої інстанції, що на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом та прийняття рішення судом першої інстанції суми грошових зобов`язань, визначені відповідачем в поданих ним податкових деклараціях, перелічених вище, набули статусу податкового боргу з відповідними правовими наслідками для відповідача.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком відповідача, підтриманим судом першої інстанції, що визначені суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями від 22.04.2019 №002255441, від 18.06.2019 №0031315441, є узгодженими, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України в редакції, що діяла на час прийняття вказаних вище податкових повідомлень рішень від 22.04.2019 №002255441, від 18.06.2019 №0031305441, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

В свою чергу, відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 0022555441 на суму 2177,75 грн. направлено контролюючим органом на адресу вул. Тернівська, 81, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, що підтверджено повідомленням про вручення (а.с.26).

Податкове повідомлення-рішенням від 18.06.2019 №0031305441 на суму 3025,92 грн. також направлено на адресу вул. Тернівська, 81, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, що підтверджено повідомленням про вручення (а.с.30).

Судом з цього приводу встановлено, що місцем знаходження відповідача є вул. Тернівська, 8, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, тобто контролюючим органом фактично направлено податкові повідомлення- рішення від 22.04.2019 та від 18.06.2019 на адресу, за якою відповідач не знаходиться.

Подані позивачем суду апеляційної інстанції додаткові документи, зокрема, документи на підтвердження здачі відповідних поштових відправлень до поштового відділення ніяким чином не спростовують факту надсилання податкових повідомлень-рішень від 22.04.2019 та від 18.06.2019 за адресою м. Павлоград, вул. Тернівська, 81, яка адресою відповідача не є.

Отже, в силу наведених вище правових норм, вказані податкові повідомлення-рішення вважаються такими, що не вручені відповідачу, відповідно, визначені в них суми грошових зобов`язань, в загальному розмірі 5203,67 грн. є неузгодженим, а отже не можуть бути податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми 5203,67 грн.

Щодо решти позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу за самостійно узгодженими відповідачем грошовими зобов`язаннями в розмірі 49718,28 грн. та суми пені 601,95 грн. суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх задоволення з огляду на відсутність доказів їх сплати.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма Почин задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 160/13323/19 скасувати в частині стягнення податкового богу з розмірі 5203,67 грн. з приватного підприємства Фірма Почин на користь держави з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 160/13323/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко