Постанова

від 26.04.2021 по справі 640/19108/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19108/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.08.2019 № 1448 "Про відмову в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами";

- зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оформити продовження строку дії дозволу № 40667-14 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, а саме щита, що стоїть окремо (суперсайта) розміром 5,00X12,00 м, що розміщений на Столичному шосе (напроти вул. Фестивальна) у Голосіївському районі м. Києва, та видати позивачу новий бланк дозволу на розміщення вказаного об`єкта зовнішньої реклами на строк до 03.11.2024.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

- визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.08.2019 № 1448 "Про відмову в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами".

- зобов`язано виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оформити продовження строку дії дозволу № 40667-14 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, а саме "Щит, що стоїть окремо, розміри 5.000х12.000 заг.пл. 120.0000 кв.м., кількість площин 2, зовнішнє підсвічування", що розміщений на Столичному шосе (напроти вул. Фестивальна) у Голосіївському районі м. Києва та видати позивачу новий бланк дозволу на розміщення вказаного об`єкта зовнішньої реклами на строк до 03.11.2024 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 року залишено без змін.

16.11.2020 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 року, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 у даній справі;

- зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати звіт про виконання рішення суду;

- встановити десятиденний строк для надання виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року, якою відмовлено у встановленні судового контролю за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 у справі № 640/19108/19. Винести постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 у справі № 640/19108/19 про встановлення судового контролю задовольнити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при постановленні рішення у справі судовий контроль у справі № 640/1910/19 не встановлювався, тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Граніт-2000" про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що при постановленні рішення судовий контроль у справі не встановлювався.

Разом з тим, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд має надати правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо невиконання відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили.

Колегія суддів звертає увагу, що з 15 грудня 2017 року з набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, висновок суду першої інстанції щодо можливості встановлення судового контролю лише на стадії ухвалення рішення - є помилковим.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду клопотання про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 року.

Жодної оцінки щодо виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року, судом першої інстанції надано не було.

Наведене свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 20 червня 2018 року по справі №800/592/17, якою клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року було задоволено.

Відповідно до вимог частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Разом з тим, положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено виключну підсудність питання про встановлення судового контролю, а саме суду, який ухвалив судове рішення.

Оскільки, рішення по суті спору ухвалено Окружним адміністративним судом міста Києва, тому виключно до компетенції цього суду віднесено питання про встановлення судового контролю за виконанням такого судового рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000" від 16.11.2020 року.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - скасувати .

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000" від 16.11.2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма