Постанова

від 27.04.2021 по справі 640/5981/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5981/19 Суддя першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кобаля М.І., Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Петрохолдинг-Інвест до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Петрохолдинг-Інвест (далі - Позивач, ТОВ Петрохолдинг-Інвест ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач, Департамент архбудконтролю міста Києва), третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Третя особа, ДАБІ України), в якому просило:

- визнати протиправним проведення позапланової перевірки на підставі наказу (розпорядження) Департаменту від 06.03.2019 року №187;

- скасувати акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, від 22.03.2019 року;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.03.2019 року;

- скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2019 року;

- скасувати постанову від 28.03.2019 року №36/19/073-2907 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, від 22.03.2019 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що за загальним правилом перевірка органами архбудконтролю можлива лише щодо об`єктів, які знаходяться у процесі будівництва, виключенням з чого є лише виявлення факту самочинного будівництва. Разом з тим, оскільки у ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про самочинність збудованого об`єкту будівництва або здійснення щодо нього будівельних робіт, то підстави для проведення перевірки у Відповідача були відсутні, що тягне своїм наслідком протиправність прийнятих за її наслідків індивідуальних актів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано дотримання Департаментом архбудконтролю міста Києва процедури та порядку проведення перевірки. Підкреслює, що згідно практики Верховного Суду законодавством не встановлено прямої заборони проведення перевірок щодо зданих в експлуатацію об`єктів. Крім того, наголошує, що у ході перевірки встановлено факт реконструкції груп приміщень №72 без повідомлення про початок будівельних робіт. Окремо звертає увагу, що на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків визначається самостійно контролюючим органом, а об`єкт перевірки - група приміщень №72, є самостійним об`єктом нерухомого майна і не може ототожнюватися з об`єктом, введеним в експлуатацію у цілому в 2011 році.

Після усунення визначених в ухвалі від 03.03.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Петрохолдинг-Інвест просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, при проведенні позапланової перевірки ОСОБА_1 участі у ній не приймав, що вже свідчить про її незаконність, по-друге, підприємство не є власником ліфтової шахти і набуло у власність спірні приміщення у 2013 році, а тому у 2011 році жодних будівельних робіт не могло здійснювати, по-третє, повноваження щодо перевірки об`єктів будівництва V категорії складності належать виключно ДАБІ України, що підтверджується й висновками судів у справі №640/2911/19, по-четверте, позапланова перевірка має здійснюватися лише на стадії будівництва, а не через вісім років після введення об`єкту в експлуатацію, по-п`яте, законодавством не передбачено можливість перевірки реконструкції групи приміщень, по-шосте, у ході розгляду справи №760/9983/19 було встановлено відсутність будь-якого факту проведення незаконної реконструкції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що у період з 11.03.2019 року по 22.03.2019 року працівниками Департаменту архбудконтролю міста Києва на підставі наказу від 06.03.2019 року №187 (а.с. 83) з метою перевірки виконання вимог припису від 22.02.2019 року, направлення від 06.03.2019 року №б/н (а.с. 84) було проведено позапланову перевірку об`єкта: Реконструкція групи приміщень №72 на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі міста Києва , замовником якого є ТОВ Петрохолдинг-Інвест . Результати перевірки зафіксовані в акті від 22.03.2019 року №б/н (а.с. 102-125).

У ході перевірки було встановлено, що Департамент архбудконтролю міста Києва не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б давали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об`єкт будівництва за адресою: група приміщень №72 на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі міста Києва. На час перевірки встановлено, що у період після набуття права власності на замовлення ТОВ Петрохолдинг-Інвест виконано будівельні роботи із реконструкції груп приміщень №72, а саме: реконструйовано одну ліфтову шахту шляхом демонтажу ліфтових дверей та ліфтового обладнання; приміщення №35 реконструйоване шляхом влаштування душових кімнат, вбиралень, санвузла та роздягалень; змінено геометричні розміри малих ванн (басейнів) шляхом розміщення їх у плані, що підтверджується матеріалами технічної інвентаризаційної справи групи приміщень №72, виготовленої Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на 16.08.2013 року. Указані роботи належить до категорії складності об`єктів будівництва з незначними наслідками (СС1). Викладене свідчить про порушення підприємством вимог ст. ст. 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 7.6.9 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення .

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 22.03.2019 року винесено, зокрема, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунуто вимогу усунути встановлені порушення до 22.05.2019 року та заборонено експлуатацію групи приміщень №72 на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі міста Києва до усунення порушень відповідно до вимог законодавства (а.с. 137-138). Примірник припису одержано керівником ТОВ Петрохолдинг-Інвест 22.03.2019 року (а.с. 138).

Крім того, 22.03.2019 року Департаментом архбудконтролю міста Києва складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про те, що на замовлення ТОВ Петрохолдинг-Інвест виконано будівельні роботи із реконструкції груп приміщень №72, а саме: реконструйовано одну ліфтову шахту шляхом демонтажу ліфтових дверей та ліфтового обладнання; приміщення №35 реконструйоване шляхом влаштування душових кімнат, вбиралень, санвузла та роздягалень; змінено геометричні розміри малих ванн (басейнів) шляхом розміщення їх у плані, без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. ст. 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідальність за порушення передбачена пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11:00 28.03.2019 року. У протоколі міститься відмітка про його отримання директором підприємства (а.с. 139-141).

У подальшому, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2019 року №36/19/073-2907 у зв`язку з порушенням вимог ст. ст. 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ТОВ Петрохолдинг-Інвест визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на підприємство штраф у сумі 69 156,00 грн. (а.с. 142-144).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 4, 39, 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553), а також ряду правових позицій Верховного Суду, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність у Департаменту архбудконтролю міста Києва правових підстав для проведення перевірки, оскільки об`єкт введено в експлуатацію ще у 2011 році, а доказів самочинного будівництва останнього чи продовження здійснення робіт у ньому матеріали справи не містять.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 2 Порядку №553 у редакції, яка була чинною на момент призначення перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до п. 5, абз. 1 п. 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Зі змісту п. 7 Порядку № 553 вбачається, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як було встановлено раніше, позапланова перевірка об`єкта будівництва проводилася Департаментом архбудконтролю міста Києва з метою перевірки виконання вимог припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.02.2019 року, що свідчить про існування у контролюючого органу правових підстав для проведення перевірки.

Судовою колегією враховується, що згідно абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Питання, пов`язані з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, регламентовані приписами статті 39 Закону, абзац 1 частини 2 якої визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (ч. 5, абз. 1 ч. 9 ст. 39 Закону).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 року у справі №640/2911/19, відповідно до вищенаведеної правової норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок № 750).

Пунктом 11 та абзацом 1 пункту 13 Порядку № 750, які кореспондують вищевикладеним положенням Закону, встановлено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції у згаданій вище постанові у справі між цими ж самими сторонами прийшов до висновку, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, за загальним правилом, такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас після реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомості на підставі сертифіката, останній вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Такий висновок узгоджується з раніше висловленою Верховним Судом правовою позицією у постановах від 19.09.2018 року у справі № 804/1510/16, від 02.10.2018 року у справі № 465/1461/16-а та від 01.10.2019 року у справі № 826/9967/18.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу і на постанову Верховного Суду, зокрема, у справі №809/4316/15 (постанова від 18.04.2019 року), в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про безпідставність доводів позивача про неможливість здійснення перевірки об`єкта, зданого в експлуатацію, з огляду на встановлені обставини продовження здійснення позивачем будівельних робіт, що не заперечується останнім, оскільки метою державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися щодо збудованих об`єктів нерухомості у разі, якщо їх будівництво (проведення будівельних робіт) фактично продовжується.

З урахуванням наведених вище правових позицій Верховного Суду судова колегія вважає, що з метою визначення наявності підстав для проведення перевірки слід встановити, що мав місце факт здійснення реконструкції групи приміщень №72 на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі міста Києва.

Як було зазначено вище, за висновками перевірки на замовлення ТОВ Петрохолдинг-Інвест виконано будівельні роботи із реконструкції груп приміщень №72, а саме: реконструйовано одну ліфтову шахту шляхом демонтажу ліфтових дверей та ліфтового обладнання; приміщення №35 реконструйоване шляхом влаштування душових кімнат, вбиралень, санвузла та роздягалень; змінено геометричні розміри малих ванн (басейнів) шляхом розміщення їх у плані, без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. ст. 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . До вказаного висновку Департамент архбудконтролю міста Києва прийшов за результатами аналізу змісту матеріалів технічної інвентаризаційної справи групи, виготовленої Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на 16.08.2013 року.

Перевіряючи такі висновки контролюючого органу судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

На підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 14.09.2011 року №2/1 (а.с. 9-12) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 20.09.2011 року видано сертифікат серії КВ №16511043655, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво та реконструкція громадського центру з гостьовою автостоянкою на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі м. Києва. Загальна площа - 56 535,9 кв. м проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації (а.с. 13).

Згідно договору про поділ нерухомого майна від 10.09.2013 року №292 ТОВ Петрохолдинг-Інвест набуло 10.09.2013 року право власності, зокрема, на частину групи приміщень №72 площею 1 605,2 кв. м у складі приміщень: 35/1476,7 - основне, 36/24, 3-ліфтовий хол, 37/21,7 - технічне приміщення, 38/22, 9-венткамера, 39/45, 2-службове приміщення, 40/14, 4-коридор, приміщення SVII площею 44,8 кв. м в цоколі громадського центру з гостьовою стоянкою (а.с. 155).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що порівняльний аналіз змісту технічних документів цокольного поверху громадського центру літ. Я станом на 2012 рік, наданий КП Київське міське бюро технічної інвентаризації від 25.01.2019 року №062/14-856 (И-2019) на запит Департаменту архбудконтролю міста Києва від 21.01.2019 року №073-611 (а.с. 92-99) та технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення), складеного ФОП ОСОБА_2 станом на 10.12.2018 року (а.с. 133-136), свідчить, що станом на 10.12.2018 року було реконструйовано одну ліфтову шахту шляхом демонтажу ліфтових дверей та ліфтового обладнання; приміщення №35 реконструйоване шляхом влаштування душових кімнат, вбиралень, санвузла та роздягалень; а також змінено геометричні розміри малих ванн (басейнів) шляхом розміщення їх у плані.

За правилами п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Отже, демонтаж стін приміщення ліфтового холу (колишнє приміщення №36/24.3), реконструкція приміщення №35 шляхом влаштування душових кімнат, вбиралень, санвузла та роздягалень, а також зміна геометричних розмірів малих ванн (басейнів) свідчить про те, що відбулася зміна функціонального призначення об`єкта будівництва Реконструкція групи приміщень №72 на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі міста Києва , внаслідок чого змінилися основні техніко-економічні показники останнього.

Згідно ч. 8 ст. 32 Закону під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як було встановлено раніше, за наслідками проведення перевірки Департамент архбудконтролю міста Києва з урахуванням ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва прийшов до висновку, що об`єкт реконструкції належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Таким чином, встановлені у ході позапланової перевірки та підтверджені матеріалами справи факти здійснення ТОВ Петрохолдинг-Інвест реконструкції групи приміщень №72 на вул. Борщагівській, 154 у Солом`янському районі міста Києва свідчать, що для проведення такого виду будівельних робіт підприємству необхідно було насамперед подати уповноваженому органу архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Разом з тим, відповідних дій Позивачем вчинено не було, позаяк останній факт здійснення реконструкції заперечував. Викладене, у свою чергу, також свідчить про існування у Департаменту архбудконтролю міста Києва права на проведення позапланової перевірки спірного об`єкта будівництва, позаяк у контролюючого органу були обґрунтовані сумніви про те, що останнє здійснено самочинно. Крім іншого, як було підкреслено раніше, перевірка проведена у зв`язку необхідністю перевірки виконання вимог припису від 22.02.2019 року, що є самостійною передбаченою законодавством підставою для проведення контролюючого заходу.

Відповідно до пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Положеннями п. п. 19, 23 Порядку №553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що складені за наслідками перевірки посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю приписи є обов`язковими для виконання суб`єктами, щодо яких вони були видані.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною 1 статті 50 Основного Закону передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

З урахуванням наведеного правового регулювання судова колегія вважає, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом архітектурно-будівельного контролю об`єкта невведеного в експлуатацію поширюється на всіх суб`єктів, які здійснюють експлуатацію такого об`єкта не залежно від того, чи мають вони причетність до його зведення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 826/10130/18 та у постанові від 17.02.2021 року у справі № 640/21784/19.

Пунктом 22 Порядку №553 закріплено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу прийняті контролюючим органом за наявних на те правових підстав, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про необхідність їх скасування не узгоджується з матеріалами справи, якими підтверджується правомірність проведеної Департаменту архбудконтролю міста Києва позапланової перевірки.

Посилання Позивача на те, що під час проведення огляду групи приміщень 11.03.2019 року у ньому не приймав участі головний державний інспектор інспекційного відділу №1 Управління контролю за будівництвом Сорока М.В., що вказує на незаконність перевірки, судовою колегією оцінюється критично, оскільки з урахуванням фактичних обставин цієї справи таке порушення носить формальний характер та не може свідчити про безумовну дефектність акту перевірки, який лише фіксує встановлені у ході перевірки відомості, однак не створює юридичних наслідків для особи.

Твердження ТОВ Петрохолдинг-Інвест про відсутність у направленні від 06.03.2019 року №б/н типу попереднього заходу та строку його здійснення судовою колегією оцінюється критично, оскільки таке направлення складене за формою, встановленою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю .

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року в справі №760/9983/19 встановлено факт відсутності проведення жодних реконструкцій у спірній групі приміщень, судом апеляційної інстанції відхиляються, позаяк в указаному рішенні відповідні обставини не встановлювалися, а постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.03.2019 року №21/19 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасована у зв`язку з тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 року, у справі №640/2911/19 установлено, що при перевірці об`єкта Реконструкція групи приміщень №72 по вулиці Борщагівська, 154 у Солом`янському районі місті Києва Департамент з питань ДАБК м. Києва вийшов за межі наданих йому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень, здійснивши перевірку об`єкта V категорії складності.

Посилання ТОВ Петрохолдинг-Інвест на те, що рішенням суду у справі №640/2911/19 встановлено безпідставність проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки, по-перше, висновки Верховного Суду в указаній справі були враховані судом апеляційної інстанції у цій справі, по-друге, у справі №640/2911/19 не були встановлені обставини проведення реконструкції спірних приміщень, на чому суд касаційної інстанції звернув увагу у пункті 61 постанови.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на правомірність встановлення контролюючим органом фактів здійснення товариством реконструкції приміщень без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді М.І. Кобаль

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови складено 27 квітня 2021 року.