Постанова

від 19.04.2021 по справі 916/546/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/546/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ПП "Екстра-Південь" - адвокат Полілова С.І.

від ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» - адвокат Сербуль О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2020

по справі №916/546/20

за позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»

до Приватного підприємства «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ»

про стягнення 20749,90 грн

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ»

до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ

У березні 2020 Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» ) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» (далі - ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» ) в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 20749,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині сплати винагороди (роялті).

В свою чергу, ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» про розірвання договору укладеного між сторонами договору.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» посилається на те, що у зв`язку із зміною позивачем ставки винагороди (роялті), позивачу була направлена додаткова угода про розірвання договору, однак вказана додаткова угода ПП «Українська ліга авторських і суміжних прав» не підписана, що є порушенням прав Приватного підприємства «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» на свободу договору та вибору контрагента.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 первісний позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 20593,90 грн основного боргу, 156 грн 3% річних, 2102 грн судового збору, 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

В мотивах оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, з посиланням на умови укладеного між сторонами договору, зазначив, що відповідачем мали бути здійсненні такі платежі за договором, зокрема, 20593,90 грн за період з 27.10.2019 по 27.10.2020, однак, у порушення умов укладеного між сторонами договору таких дій не вчинив, а тому за останнім рахується вказана заборгованість, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню на користь позивача. Також, суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних визнав його вірним та зазначив, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 156 грн.

З приводу судових витрат понесених позивачем, місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи ненадання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн не підлягають стягненню з відповідача.

Щодо зустрічного позову ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» суд першої інстанції зазначив, що строк дії договору, наслідки його розірвання та інші умови погоджено сторонами у розділі 6 договору. Враховуючи погоджений сторонам строк дії договору до 01.11.2019, суд зазначив, що повідомлення про не продовження строку дії договору та його припинення має бути надіслано стороною в термін з 01.10.2019 по 31.10.2019. В іншому випадку строк дії договору буде автоматично пролонгований на один рік. Проте, ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» у період з 01.10.2019 по 31.10.2019 на адресу відповідача за зустрічним позовом не було направлено повідомлення про припинення дії договору в порядку п. 6.2. договору, отже, спірний договір продовжився в порядку, встановленому п.6.2. договору на наступний рік.

За твердженням місцевого господарського суду, сторони чітко встановили порядок пролонгації договору, а також не передбачили можливості розірвання договору в односторонньому порядку на вимогу зацікавленої сторони, а тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 19 листопада 2020 року у справі №916/546/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, задовольнити зустрічний позов та розірвати договір №ТЗ-112/11/18А від 01.11.2018, укладений між сторонами з 08 січня 2020 року.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки обставинам втрати ПО «УЛАСП» з 22.04.2019 статусу організації колективного управління, а також обставинам нікчемності умов п.6.8 укладеного між сторонами договору, за яким у випадку втрати ПО «УЛАСП» статусу організації колективного управління ПО «УЛАСП» автоматично набуває статусу повіреного, що діє на підставі статті 46 Закону України «Про авторське право і суміжні права» .

Скаржник зазначає, що відповідно до положень до положень ст.1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організація колективного управління - це громадське об`єднання зі статутом юридичної особи, зареєстроване в Україні, що не має на меті отримання прибутку, засновано виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідач за зустрічним позовом, як вважає апелянт, не відповідає наведеним вимогам, його правовий статус - приватна організація.

Так за твердженням скаржника, відповідач ще з 22 квітня 2019 року, тобто в період дії договору, не мав статусу організації колективного управління, та таким чином не мав права надавати будь-кому право (невиключну ліцензію) на використання в комерційної діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання. Проте лише з листопада 2019 року та не в порядку, передбаченому договором, відповідач ініціював перед позивачем процедуру переукладення договору з іншою юридичною особою (Громадська спілка замість Приватної організації) та на вкрай невигідних умовах.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки пункту 6.8 договору, за яким у випадку втрати позивачем статусу організації колективного управління цей Договір залишається чинним, а УЛАСП автоматично набуває статусу повіреного, що діє на підставі статті 46 Закону України «Про авторське право і суміжні права» . Проте, положення цього пункту є нікчемними з огляду на те, що правовідносини між ліцензіаром та ліцензіатом за ліцензійним договором та правовідносини між довірителем та повіреним за договором доручення є різними за своєю правовою природою, різними є суб`єктний склад, зміст правовідносин, способи та порядок виконання цих договорів, тому автоматична зміна статусу ліцензіара на повіреного є неможливою.

Також, на переконання апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки тім обставинам, що ініціатором розірвання договору не в порядку, передбаченому договором, зміни суттєвих умов договору та значного підвищення суми роялті, став саме позивач, що і стало підставою для початку процедури розірвання договору позивачем за зустрічним позовом.

Апелянт наголошує, що відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що у період з 01.10.2019 по 31.10.2019 позивачем на адресу відповідача не було направлено повідомлення про припинення дії договору в порядку п.6.2 договору. Однак при цьому суд першої інстанції взяв до уваги угоду №3 про розірвання договору від 01.11.2019, направлену позивачем за зустрічним позовом у грудні 2019 року на адресу відповідача, в якості повідомлення про не пролонгацію договору на 2021 рік та на цій підставі дійшов висновку, що оскаржений договір припинив свою дію 01.11.2020. Тобто суд першої інстанції обставину повідомлення позивачем за зустрічним позовом впродовж листопада-грудня 2019 року щодо не пролонгації дії договору на 2020 рік відніс на користь УЛАСПа, у тому числі і задовольняючі первісний позов про стягнення роялті за 2020 рік. Таким чином, як вважає апелянт, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи.

Скаржник також вважає, що судом першої інстанції не враховані всі правові підстави позову, зокрема, визначені ст.188 ГК України, ст.627 ЦК України.

Наголошує апелянт й на тому, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено, що враховуючи ненадання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., не підлягають стягненню з відповідача. Проте всупереч встановлених обставин та власним висновкам, відображеним у мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції у резолютивної частині вирішив безпідставно стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №916/546/20 за апеляційною скаргою ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 та призначено справу до розгляду на 24.02.2021.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» , однак колегією суддів даний відзив залишено без розгляду з огляду на таке.

Згідно з приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 10.02.2021.

Проте, відзив на апеляційну скаргу був поданий до суду апеляційної інстанції ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» 23.02.2021, тобто із пропуском строку встановленого судом.

При цьому колегія суддів зауважує, що ухвала суду апеляційної інстанції від 11.01.2021 була отримана ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» - 18.01.2021, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення від 14.01.2021.

В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 ГПК України).

Однак, ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» до закінчення встановленого судом процесуального строку не зверталося із відповідною заявою щодо його продовження із зазначенням обставин, які перешкоджають подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Отже, наданий ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» відзив на апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції залишив без розгляду як такий, що подано з порушенням встановленого процесуального строку.

Враховуючи залишення без розгляду відзив ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» на апеляційну скаргу, колегія суддів також залишає поза увагою надані 02.03.2021 ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» додаткові пояснення, оскільки вони містять заперечення апелянта саме на відзив позивача за первісним позовом.

Судом апеляційної інстанції також залишаються без розгляду пояснення надані ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» , оскільки вони також подані поза межами встановленого судом строку.

Під час судового засідання від 19.04.2021 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2018 між ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП) та ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» (користувач) укладено договір №ТЗ-112/11/18А, відповідно до п.1 якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі договорів укладених з правовласниками, іншими організаціями колективного управління та Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до п.3.1. договору користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та Закону. Користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання творів третім особам, крім тих, які здійснюють комерційну діяльність у приміщеннях закладів, що зазначені у відповідному додатку до договору (п.3.2. договору).

Згідно з п.3.3. договору користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору та частоти їх використання.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.11.2019, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п.6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому Договорі поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії договору (через що договір продовжить свою дію на той самий строк), то розмір платежів за цим договором збільшується на двадцять відсотків і так кожного разу, коли дію договору буде продовжено. Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) є обов`язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено (п. 6.2 договору).

У додатку №1 до договору сторони погодили перелік закладів, в яких користувач здійснює використання товарів.

У додатку №2 до договору сторони визначили, що винагорода (роялті) нараховується на підставі Закону і цього договору і виплачується користувачем УЛАСПу щорічними платежами. Сторонами погоджено наступний розмір щорічного платежу за використання творів: розмір щомісячного платежу має складати 250 грн за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору; загальний розмір щорічного платежу з дня набрання чинності договору становить 17161,60 грн. Зазначена сума щорічно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов договору.

ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» було сформовано та надано відповідачеві рахунок на оплату №ТЗ 112/11/18А від 01.11.2018 у відповідності до якого паушальний платіж відповідно до умов договору за 2018-2019 складає 17 161,60 грн.

31.12.20218 сторонами складено та підписано акт про виплату роялті до договору №ТЗ-112/11/18-А у відповідності до якого користувач згідно з умовами договору перерахував роялті за 4 квартал 2018 у розмірі 17 161,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1988 від 21.12.2018.

За твердженням ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» , відповідач повинен був здійснити платежі за 2 роки, а саме 17161,60 грн за перший рік та 20593,90 грн за другий рік, але відповідач оплатив лише перший рік використання наданих йому невиключних прав, сплативши 17161,60 грн. Заборгованість у розмірі 20593,90 грн за період з 27.10.2019 по 27.10.2020 залишається несплаченою. Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у розмірі 156 грн.

В свою чергу, ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» у зустрічному позові просить розірвати укладений між сторонами договір з огляду на таке.

Так, ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» вказує, що представник ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» електронною поштою повідомив представника ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» про нову ставку авторських і суміжних прав за один магазин в місяць у розмірі 378,76 грн. Тобто, ставка, раніш узгоджена сторонами в договорі, в розмірі 178,77 грн збільшилась не на 20%, як передбачено п.6.2 договору, а більш ніж на 100%. ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» не погодившись з такими умовами, 10.12.2019 направив ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» оригінали підписаних додаткових угод про припинення договору №ТЗ-112/11/18А від 01.11.2018, які були отримані відповідачем за зустрічним позовом 11.12.2019.

Проте, за твердженням ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» пропозиція припинити дію договору №ТЗ-112/11/18А від 01.11.2018, ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» була проігнорована. При цьому, як стверджує ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» з 12.12.2019 підприємство не користується невиключною ліцензією на право використання творів, наданої ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» , про що останнє було обізнано. Ігнорування ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» пропозиції ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» припинити дію договору №ТЗ-112/11/18А від 01.11.2018, на переконання ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» , є підставою розірвання договору в судовому порядку.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених первісних позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі. У задоволенні зустрічних позовних вимог судом першої інстанції відмовлено з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (ч. 1 ст. 449 ЦК України).

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 ст.440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦК України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" у за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах, при цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Статтею 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Статтею 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Згідно з частиною четвертою статті 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов`язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних (усіх) творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

За змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.

Так, частинами п`ятою і шостою статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об`єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об`єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до функцій організацій колективного управління належать збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об`єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об`єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об`єкти.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1109 ЦК України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Частиною 1 ст. 1110 ЦК України визначено, що ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Так, сторонами у п.6.1. договору погоджено, що випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п.6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення.

У відповідності до п.3.3. укладеного між сторонами договору користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Не зважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору та частоти їх використання.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з договором, є період з 27.10.2019 по 27.10.2020, заборгованість за який складає 20 593 грн 90 коп (основний борг).

Однак, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження сплати існуючої заборгованості на користь ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав", що є підставою за стягнення існуючої заборгованості та задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору (зокрема, лист-повідомлення, надісланий відповідно до вимог п. 6.2 Договору). За таких обставин, в спірний період договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача за договором за період з 27.10.2019 по 27.10.2020 у розмірі 20 593 грн 90 коп підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому розмірі, а саме в розмірі 20 593 грн 90 коп.

Щодо заявлених до стягнення трьох процентів річних колегія суддів зазначає таке.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених судом обставин, які свідчать про прострочення ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» сплати винагороди (роялі), перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних у сумі 156,00 грн за період з 27.10.2019 по 27.10.2020, колегія суддів вставила, що він є вірним та арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом трьох процентів річних у сумі 156 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу заявлених ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

В силу положень ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України внормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 12.02.2020 між адвокатським об`єднанням ІНТЕЛКРАФТС (адвокатське об`єднання) та ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» (клієнт) укладено договір №8.221-А про надання професійної правничої допомоги у відповідності до п. 1.1. якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

За умова п. 1.2. договору професійна правнича допомога, що надається за цим договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом клієнта до ПП "Екстра-Південь" про стягнення заборгованості за договором №ТЗ-112/11/18-А.

Згідно з п. 4.1. договору за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду, зокрема за підготовку позовної заяви звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції 6000 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору за результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесу складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана та її вартість.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року (п.5.1. договору).

Наказом №8.221 від 12.02.2020 адвокатським об`єднанням ІНТЕЛКРАФТС доручено здійснення судового представництва та іншого юридичного супроводження за договором про надання професійної правничої допомоги №8.221-А від 12.02.2020 адвокатам Хлєбнікову С.І. та Сербуль О.Ю.

Довіреністю від 12.02.2020 ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» уповноважило адвокатів Хлєбнікова С.І. та Сербуль О.Ю. разом або окремо представляти інтереси та діяти від імені довірителя, зокрема в усіх судових органах будь-якої юрисдикції і (або) інстанції.

23.03.2020 між адвокатським об`єднанням ІНТЕЛКРАФТС та ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом в відповідності до якого адвокатським об`єднанням проведено наступні роботи та/або надано послуги за договором у справі №916/546/20, яка перебуває на розгляді у Господарському суді Одеської області: вивчення та аналіз положень договору №ТЗ-112/11/18А, вартість 200 грн; надання консультацій клієнту щодо порядку стягнення заборгованості, участь у нарадах клієнта з питань збирання доказів виконання договору №ТЗ-112/11/18А, вартість 300 грн; складання тексту позовної заяви, вартість 3000 грн; роздруківка, посвідчення копій документів, вартість 750 грн; надання консультацій клієнту з приводу відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, роз`яснення клієнту змісту ухвал суду, вартість 750 грн; підготовка процесуальних документів, вартість 1000 грн. Вартість всієї проведеної роботи загалом складає 6000 грн.

Між адвокатським об`єднанням та клієнтом погоджено, що сплата за всю проведену роботу згідно цього акту здійснюється протягом 10 днів з моменту набрання рішенням Господарського суду Одеської області (справа №916/546/20) законної сили.

Отже наявні матеріли справи містять належні докази на підтвердження понесення ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

А тому, є помилковим наведений судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення висновок з приводу відсутності детального розрахунку щодо обсягу та вартості наданих адвокатом послуг та відмови у стягненні витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Однак, судова колегія зазначає, що зазначивши у мотивувальній частині оскаржуваного рішення про відмову у стягненні витрати на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд у резолютивній частині рішення стягнув з відповідача за первісним позовом на користь позивача на первісним позовом 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене оскаржуване рішення підлягає зміні в його мотивувальній частині щодо розгляду заяви ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з викладенням мотивувальної частини в редакції даної постанови.

З приводу зустрічного позову про розірвання укладеного між сторонами договору колегія суддів зазначає таке.

Так, в обґрунтування позовних вимог про розірвання договору, позивач за зустрічним позовом зазначає про розірвання спірного договору з 08.01.2020, посилаючись при цьому фактично на односторонню відмову від спірного договору, тобто розірвання останнього в односторонньому порядку.

Момент розірвання договору позивач за зустрічним позовом пов`язує зі спливом двадцятиденного терміну з дня отримання ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» повідомлення про припинення строку дії договору.

Відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, на підставі статті 651 ЦК України зміна договору за рішенням суду можлива у разі істотного порушення договору однією із сторін, або в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статті 652 ЦК України, якою врегульовано порядок зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, договір може бути розірваний, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, на розгляд суду можуть передаватися вимоги про розірвання договору не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.

В даному випадку, звертаючись до суду із зустрічним позовом про розірвання договору, ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» зазначило про розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення про припинення дії договору.

Так, аналізуючи умови договору щодо наявності у сторін права розірвання договору в односторонньому порядку, суд зазначає наступне.

Як було встановлено вище, у пункті 6.2 сторони узгодили право користувача на одностороннє розірвання договору.

При цьому, належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому Договорі поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії договору (через що договір продовжить свою дію на той самий строк), то розмір платежів за цим договором збільшується на двадцять відсотків і так кожного разу, коли дію договору буде продовжено.

Отже, зі змісту наведених положень договору, враховуючи погоджений сторонам строк дії договору до 01.11.2019, то повідомлення про не продовження строку дії договору та його припинення мало б бути надіслано стороною в період з 01.10.2019 по 31.10.2019. В іншому випадку строк дії договору автоматично пролонгується на один рік.

Проте, у зазначений період ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» на адресу відповідача за зустрічним позовом не було направлено повідомлення про припинення дії договору в порядку п. 6.2. договору.

Таким чином, спірний договір продовжився в порядку, встановленому п.6.2. договору на наступний рік.

При цьому судова колегія зазначає, що можливість надсилання повідомлення про припинення дії поточного договору після моменту його продовження умовами договору не передбачено. Не встановлена умовами договору також і можливість розірвання договору в односторонньому порядку шляхом надіслання відповідної вимоги про розірвання такого договору.

Колегія суддів не приймає до уваги надану ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» на підтвердження направлення ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» повідомлення про припинення дії договору, експрес-накладну від 10.12.2019, оскільки такі повідомлення було направлено поза межами визначено сторонами у п. 6.2. строку.

До того ж, у порушення умов п. 6.2. договору надана ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» експрес-накладна не містить опису вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного повідомлення.

На підстави наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» про розірвання договору.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо втрати ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» статусу організації колективного управління, у зв`язку з втратою чинності Свідоцтва про облік організації колективного управління № 19/2011 від 24.01.2011, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

Після втрати чинності свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій юридичні особи, які не були включені до Реєстру організацій колективного управління в порядку, визначеному цим Законом, зобов`язані вчинити дії, передбачені частиною четвертою статті 19 цього Закону, зокрема, протягом зазначеного строку організація повинна повідомити осіб, з якими укладені договори про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, про розірвання договорів.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" під визначенням розширене колективне управління розуміється колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до п. ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", однією зі сфер розширеного колективного управління об`єктами авторського права є публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів.

Згідно з Свідоцтвом №19/2011 від 24.01.2011 року, сферою діяльності ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» , як організації колективного управляння, визначено управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підпадає під вищенаведене визначення розширеного колективного управління, а отже й вирішальнім моментом визначення втрати чинності Свідоцтва є оголошення дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

З огляду на викладене, Свідоцтва про облік організацій колективного управління залишаються чинними в частині сфер, в яких має бути відбутись акредитація, до дати закінчення прийому заявок на відповідний конкурс.

Згідно з відомостями, які є відкрити на містяться на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 08.09.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих конкурсів для визнання акредитованих організацій колективного управління у сферах розширеного колективного управління, в тому числі, публічного виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів.

За змістом вказаного оголошення, датою закінчення прийому заяв про акредитацію організації колективного управління визначено 12.10.2020.

Відтак, датою припинення чинності Свідоцтва №19/2011 від 24.01.2011 про облік ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" як організації колективного управління у сфері розширеного колективного управління є 12.10.2020.

Разом з цим, всі вимоги вказаної організації, які виникли до вказаної дати, не можуть ставитись під сумнів.

Відтак, до 12.10.2020 ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" діяла як організація колективного управління у сфері розширеного колективного управління. При цьому, колегією судді також враховують п.3.3. укладеного між сторонами договору, у відповідності до якого відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Відтак, платіж за жовтень 2020 мав бути здійснений ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» до 25.09.2020, а тому правомірним є заявлені позовні вимоги за період з 27.10.2019 по 27.10.2020 у розмірі 20 593 грн 90 коп.

Колегія суддів залишає поза увагою посилання суду першої інстанції та сторін на п. 6.8. укладеного між сторонами договору, зокрема й щодо його нікчемності, з огляду на таке. Так, умовами даного пункту договору передбачено набуття позивачем за первісним позовом статусу повіреного у випадку втрати статусу організації колективного управління. Такий статус, як вже було встановлено вище, було втрачено позивачем - 12.10.2020, а тому до вказаної дати останній мав право на нарахування винагороди (роялті) за договором укладеним з відповідачем та відповідно вимагати здійснення такої оплати останнім. Відтак, оскільки спірним періодом, за який стягується заборгованість є з 27.10.2019 по 27.10.2020, положення п.6.8. договору жодним чином не впливають на висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності у відповідача обов`язку щодо сплати існуючої заборгованості за заявлений позивачем період.

Посилання апелянта на те, що відповідач припинив користування наданими у відповідності до умов договору музичними творами у власній господарській діяльності, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом відхиляються, оскільки за наявності чинного договору у відповідача існує обов`язок сплачувати обумовлену цим договором винагороду (роялті) незважаючи на обставини невикористання відповідних об`єктів права інтелектуальної власності.

З приводу заяви ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає таке.

Так у своїй заяві ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" просить стягнути з ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» на свою користь 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, до вказаного клопотання ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" додано акт приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2021 у відповідності до якого загальний розмір наданих адвокатським об`єднання послуг складає 10000 грн, з яких 2000 грн вивчення та аналіз апеляційної скарги, 6000 грн складання тексту відзиву на апеляційну скаргу, 2000 грн підготовка додаткового пояснення від 23.03.2021, інших процесуальних документів.

Отже із вказаного акту вбачається, що заявлені ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" до стягнення з ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн обумовлені складанням тексту відзиву на апеляційну скаргу.

Втім, колегія суддів зазначає, що наданий ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" наданий позивачем за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу залишено судом апеляційної інстанції без розгляду як такий, що подано з порушенням встановленого процесуального строку.

В подальшому, представниками ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав", також із порушенням встановленого судом строку неодноразово подавалися аналогічні за змістом відзиви на апеляційну скарга, а також додаткові пояснення.

Судова колегія також враховує, що надавши заяву про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" не надано суду доказів її направлення ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» , що в свою чергу позбавило можливості підприємства висловити свої заперечення/погодження щодо таких витрат.

За приписами ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн, які має сплатити ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" слід покласти на ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав".

Судова колегія також відхиляє посилання позивача за первісним позовом на постанови судів апеляційної інстанції, оскільки за приписами ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

В задоволенні апеляційної скарги ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 по справі №916/546/20 відмовити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 по справі №916/546/20 змінити в його мотивувальній частині щодо розгляду заяви ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 по справі №916/546/20 залишити без змін.

Витрати по справі судового збору за апеляційною скаргою покласти на ПП «ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ» .

Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн, які має сплатити ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав", покласти на ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав".

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.04.2021.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.